Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/6844/24
Провадження №2-др/711/13/25
19.03.2025 м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого-судді - Позарецької С.М.,
при секретарі - Шульги А.В.
за участю представника
відповідача за довіреністю Толкачова Р.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Черкаси цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про постановлення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «ЧАРЗ-АВТО» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про постановлення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по цивільній справі за його позовом до ДП «ЧАРЗ-АВТО» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Зазначено, що між ним та його представником адвокатом Глембоцькою І.В. укладено договір про правову допомогу від 05.06.2024 та складено акт приймання-передачі наданих послуг за цим договором і сума витрат на правову допомогу становить 19100грн. 00коп. Відповідно до договору п.4.2, повинна бути виплачена клієнтом адвокату протягом трьох місяців після винесення рішення у справі.
Отже, заявник просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 19100грн. 00коп.
В судове засідання заявник (позивач) ОСОБА_1 та його представник адвокат Глембоцька І.В. не з'явились, будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи. Надано заяву про розгляд заяви без їхньої участі.
В судовому засіданні представник відповідача ДП «ЧАРЗ-АВТО» за довіреністю Толкачов Р.С. просив відмовити у задоволенні заяви щодо стягнення витрат на правничу допомогу. Зазначив, що відсутні платіжні документи про оплату вказаних витрат, як гонорару, а тому слід вважати, що позивач такі витрати не поніс; час, який витрачений адвокатом на виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема участь в судових засіданнях, не є таким, який би давав підстави для стягнення 19100грн.
Заслухавши та враховуючи думку учасників справи, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд вважає, що заява стосовно розподілу судових витрат підлягає до часткового задоволення за таких підстав:
встановлено, що заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.02.2025 частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 , а саме, стягнуто з Дочірнього підприємства «ЧАРЗ-АВТО» (код ЄДРПОУ 30344330, м. Черкас, вул. Різдвяна, 290) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 100000 (сто тисяч) грн. 00коп. В іншій частині позову відмовлено. Крім того, стягнуто з Дочірнього підприємства «ЧАРЗ-АВТО» (код ЄДРПОУ 30344330, м. Черкаси, вул. Різдвяна, 290) в дохід держави судовий збір у розмірі 1000грн. 00коп.
У позовній заяві позивачем було зазначено про орієнтовний розрахунок судових витрат, який складає 20000грн. 00коп. (оплата витрат на професійну правничу допомогу, докази на підтвердження яких будуть, як зазначено, надані до суду відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
До позовної заяви долучено свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю щодо адвоката Глембоцької І.В. від 20.03.2015, ордер серія СА №1086714 від 19.06.2024, який виданий цим адвокатом щодо представництва прав та інтересів позивача у Придніпровському районному суді м. Черкаси, відповідно до договору про надання правничої допомоги №05/06 від 05.06.2024.
Відповідно до даних протоколу підготовчого засідання від 10.12.2024, представник позивача адвокат Глембоцька І.В. брала в ньому участь. Також, представник брала участь і в судових засіданнях від 17.01.2025, 12.02.2025, про що свідчать протоколи судових засідань.
Крім того, судом досліджено договір №05/06 від 05.06.2024, який укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Глембоцькою І.В. про надання правничої допомоги, за яким визначені істотні умови, зокрема, права та обов'язки сторін договору, порядок оплати роботи адвоката. Відповідно до п.4 визначено, що гонорар сплачується клієнтом протягом трьох місяців після винесення рішення у справі. Договір укладений на строк до 31.12.2026.
Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг за цим договором, що складений 20.02.2025, загальна вартість наданих адвокатом Козелу М.О. послуг складає 19100грн. 00коп. (первинна консультація, адвокатські запити, підготовка та написання позовної заяви з додатками, подання її до суду, підготовка та подання клопотання з додатками). Крім того, сторони договору підписалися про те, що вони не мають один до одного претензій стосовно наданих та отриманих послуг.
Суд вважає, що вказані докази є належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 76-82 ЦПК України. Порядок та строки подачі доказів стороною позивача дотримані.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Як передбачено ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Витрати фізичних осіб, пов'язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.
Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові- на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як передбачено ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати (п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України). Відповідно до ч. 2 ст. 270 ЦПК України, заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).
Крім того, статтею 30 згаданого Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Висловлюючись щодо порядку обчислення гонорару, ВП ВС у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 вказала, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому в ст. 627 ЦК України. Гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Ці форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту; і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
ВП ВС зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи, чи були вони фактично понесені, та оцінювати їх необхідність.
Щодо змісту детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, Велика Палата ВС виснувала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у разі домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися із суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Велика Палата ВС дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Слід зазначити, що заочним рішенням від 20.02.2025 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, тобто на 50% від розміру заявлених позовних вимог, а тому, відповідно, суд вважає, що заява стосовно стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу адвоката підлягає задоволенню частково, а саме, на суму 9550грн. 00коп. В іншій частині слід відмовити, враховуючи норми ст. 141 ЦПК України.
При цьому, суд вважає безпідставними доводи сторони відповідача, висловлені її представником, про відсутність підстав для задоволення заяви. Крім того, незважаючи на те, що відсутній документ про оплату позивачем витрат адвокату, як витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, - договором від 05.06.2024 та актом приймання-передачі наданих послуг від 20.02.2025 передбачено, що оплата витрат буде здійснена у строк та на умовах, передбачених п.4.2 договору, тобто протягом трьох місяців після винесення рішення у справі.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для зменшення розміру витрат, які слід стягнути з відповідача на користь позивача. Так, позивачем надані і досліджені в судовому засіданні, докази, які є належними, допустимими та переконливими; витрати визначені договором від 05.06.2024, як гонорар; спір відноситься до категорії майнових спорів; фактично позовні вимоги позивача задоволені частково; кошти, на виконання умов договору про правничу допомогу підлягають оплаті у визначені строки та порідку; розмір витрат доведений належними і допустимими доказами, які прийняті судом і досліджені під час розгляду справи. Підстави для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, як на думку суду, враховуючи розмір, який стягується судом, відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 259, 270 ЦПК України, суд, -
Заяву задовольнити частково.
Стягнути з Дочірнього підприємства «ЧАРЗ-АВТО» (код ЄДРПОУ 30344330, м.Черкас, вул. Різдвяна, 290) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9550грн. 00коп.
В іншій частині відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складений 01.04.2025.
Головуючий суддя С. М. Позарецька