Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/1564/25
Номер провадження 2/711/1121/25
Іменем України
07 квітня 2025 року суддя Придніпровський районний суд м.Черкаси Демчик Р.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Позовні вимоги мотивує тим, що 07.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №44429, який підписаний 07.04.2024 о 14-43 год. шляхом введення одноразового ідентифікатора 4y3W6S в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://monto.com.ua. Відповідно до умов договору відповідач отримав позику у розмірі 4950,00 гривень. Строк позики Договору складає 30 днів. Процентна ставка (базова) /день складає 2.5% фіксовано. Датою подання позики вважається 07.04.2024 року. Дата повернення позики (останній день) 07.05.2024 року. Згідно п.4. Договору Сторони погодили, що у випадку неповернення Позичальником позики до визначеної у ст.2 Договору/додатковими угодами дати повернення позики, Позичальник отримує право користування коштами позики протягом 90 календарних днів після спливу первісного строку користування Позикою, визначеного Договором/додатковими угодами (без застосування по відношенню до Позичальника штрафних санкцій, у тому числі процентної ставки за понадстрокове користування Позикою), за які нараховуються проценти за базовою процентною ставкою, що визначена п.п. 2.3. п. 2 Договору. Проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики, виходячи із строку фактичного користування Позикою та до повного погашення заборгованості за Договором, проте не довше 90 календарних днів після спливу первісного строку користування Позикою, визначеного Договором/додатковими угодами, за які нараховуються проценти за базовою процентною ставкою, що визначена п.п. 2.3. п. 2 Договору. Товариство залишає за собою право на власний розсуд зупинити нарахування процентів до спливу строку, протягом якого здійснюється нарахування процентів. Згідно договору позики № 44429 від 07.04.2024 грошові кошти були перераховані на електронний платіжний засіб № НОМЕР_1 .
Пунктом . 2.3. Кредитного договору встановлено розмір процентної ставки, відповідно до ч. 2. ст. 625 ЦК України, як відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Таким чином, Позичальником сплачується чіткі та зрозумілі процентні ставки. Кредитором не здійснюється нарахування прихованих комісій та пені по Кредитному договору у відповідності до чинного законодавства України. Відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та штрафами відповідно до умов договору позики, що має відображення у Розрахунку заборгованості (додається). Таким чином, в порушення умов договору позики, а також ст. ст. 509, 526, 1046 ЦК України, Відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань, заборгованість за договором №44429 від 07.04.2024 становить 14277.65 грн. 00 коп., яка складається з 4590.00 грн заборгованість за тілом кредиту; 9327.65 грн. заборгованість за нарахованими процентами, яку позивач і просить суд стягнути з відповідача, а також стягнути понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору та правничої допомоги у розмірі 9422 грн.
Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 27 лютого 2025 року, відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін, надано відповідачу термін на подання відзиву до суду.
Відповідно до Відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №91152206 від 27.02.2025 року відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 27.05.2005 року зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідачу направлялася копія ухвали суду про відкриття провадження та про розгляд справи в порядку спрощеного провадження.
07.03.2025 на адресу суду повернулося рекомендованим повідомленням з відміткою про особисте отримання відповідачем поштового відправлення.
Одночасно сторонам було роз'яснено, що відповідно до частини 5 статті 279 Цивільного процесуального кодексу України за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, а також зазначено строки подання такого клопотання.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, а тому суд, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, вважає за можливе розглянути дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» зареєстровано як юридичну особу, ідентифікаційний код юридичної особи: 41240530, місцезнаходження: Україна, 01001 м.Київ вулиця Михайла Грушевського, будинок 10.
Судом встановлено, 07.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 44429.
ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору.
Згідно п. 2.1. Договору Відповідач отримав позику у розмірі 4950,00 гривень.
У п. 2.2. Договору вказано, що строк позики Договору (первісний строк кредитування) складає 30 днів.
Згідно з п. 2.3. Договору процентна ставка (базова) /день складає 2.5% фіксовано. Датою подання позики вважається 07.04.2024 року. Дата повернення позики (останній день) 07.05.2024 року. Денна процентна ставка/день,% (застосовується у відповідності до умов Програми лояльності протягом первісного строку кредитування) складає 2.5%. Процентна ставка за понадстрокове користування Позикою (її частиною) за день, % (не застосовується в період воєнного стану у період існування такого обмеження)-2,5%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка - 90465,53%. Орієнтовна загальна вартість позики - 8662,50 грн. Обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки базується на припущенні, що Договір залишається дійсним протягом строку, визначеного п.п. 2.2. п. 2 Договору, та що Позикодавець і Позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. Ставки, визначені цим пунктом є незмінними протягом всього Строку Позики та можуть бути змінені виключно на підставі укладеної між Позикодавцем та Позичальником додаткової угоди до Договору.
У п.3. Договору зазначено, що Позикодавець надає Позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супровідних послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у додатку № 1 до Договору, який є його невід'ємною частиною.
Згідно п.4. Договору Сторони погодили, що у випадку неповернення Позичальником позики до визначеної у ст.2 Договору/додатковими угодами дати повернення позики, Позичальник отримує право користування коштами позики протягом 90 календарних днів після спливу первісного строку користування Позикою, визначеного Договором/додатковими угодами (без застосування по відношенню до Позичальника штрафних санкцій, у тому числі процентної ставки за понадстрокове користування Позикою), за які нараховуються проценти за базовою процентною ставкою, що визначена п.п. 2.3. п. 2 Договору. Проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики, виходячи із строку фактичного користування Позикою та до повного погашення заборгованості за Договором, проте не довше 90 календарних днів після спливу первісного строку користування Позикою, визначеного Договором/додатковими угодами, за які нараховуються проценти за базовою процентною ставкою, що визначена п.п. 2.3. п. 2 Договору. Товариство залишає за собою право на власний розсуд зупинити нарахування процентів до спливу строку, протягом якого здійснюється нарахування процентів.
У п.5.1. зазначено, що Позичальник ознайомився на сайті https://monto.com.ua/informaciya з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, у тому числі з інформацією, що передбачена ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», та нормативно-правовими актами Національного банку України.
Пунктом 5.2. визначено, що Позичальник ознайомився на сайті https://monto.com.ua/informaciya з Офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», в якій визначені умови застосування зниженої денної процентної ставки.
Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «MONTO» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://monto.com.ua/informaciya (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, йому зрозумілі. (п.5.3 Договору)
Отже, договір позики № 44429 був підписаний 07.04.2024 о 14-43 год. шляхом введення одноразового ідентифікатора 4y3W6S в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://monto.com.ua.
29 жовтня 2024 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» був укладений договір факторингу №291024.
Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги і за договором про надання коштів на умовах договору позики № 44429 від 07.04.2024 року, що укладений між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 .
Сума та розрахунок заборгованості за договором позики № 44429 від 07.04.2024 року було передано позивачу від первинного кредитора ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» згідно договору факторингу №291024.від 29.10.2024 року.
Сума заборгованості ОСОБА_1 становить 14277.65 грн., відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №291024 від 29 жовтня 2024 року, з них: заборгованість за тілом кредиту - 4950.00 грн.; заборгованість за відсотками - 9327.65 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно ЗУ «Про електронну комерцію», на правовідносини стосовно кредитного договору № 842134 від 22.06.2023 року поширюється дія цього закону. Частина 3 ст. 11 до ЗУ «Про електронну комерцію» визначає, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 до ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, первинний кредитор ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» передав ТзОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» відповідно до договору факторингу з матеріалами кредитної справи і довідку про ідентифікацію, яка підтверджує, що ОСОБА_1 , з яким укладено договір №44429 від 07.04.2024 року ідентифікований. Акцепт договору позичальником вчинено з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст.ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст.526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.
Так, згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно із ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з ч. 1 ст. 2 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ.
Згідно положень ст. 12, 13 ЦПК України учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що на підставі наданих стороною позивача доказів встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання за укладеним договором щодо повернення отриманих коштів належним чином не виконує, відповідачем доводи позову не спростовані та не надано суду докази належного виконання кредитних зобов'язань, то суд вважає позов обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду у вигляді сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Також, позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно із частин 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Правнича допомога ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» надавалася на підставі договору про надання правової допомоги №4 від 02.12.2024 року, укладеного з адвокатом Боденко А.А..
Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до Договору про надання правничої допомоги №4 від 02.12.2024 року вартість послуг складає 7000,00 грн.
Пунктом 3.2 Договору про надання правової допомоги №4 клієнт оплачує адвокату послуги шляхом перерахування коштів на банківський рахунок адвоката протягом 10 днів з дня прийняття рішення суду першої інстанції.
Суд зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а, ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, яка також зазначена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №620/1958/19 у постанові від 11.10.2021 року, згідно з якою, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Суд вказує на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
При цьому судом, враховано, незначну складність категорії справи, виходячи з усталеної правової позиції у таких справах, спірні правовідносини не є новими у судовій практиці, а тому, підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а також не потребувала затрат значного часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу.
Таким чином, заявлені представником позивача до відшкодування 7000.00 грн. витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаним адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).
Відтак, з огляду на незначну складність справи та обсяг наданих послуг, суд, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 3000,00 грн..
Таким чином, позов в частині стягнення заборгованості підлягає задоволенню в повному обсязі, а в частині стягнення судових витрат - частково.
Керуючись ст.ст. 2, 141, 259, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (ЄДРПОУ 41240530, місце знаходження м.Київ вул.Михайла Грушевського, буд.10) заборгованість у загальному розмірі 14 277 грн. 65 коп.
Позовні вимоги щодо стягнення судових витрат - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (ЄДРПОУ 41240530, місце знаходження м.Київ вул.Михайла Грушевського, буд.10) 2422.40 грн. сплаченого судового збору та 3000,00 грн. витрат на професійну правничу (правову) допомогу.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: Р.В.Демчик