Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 712/1523/25
Номер провадження 4-с/711/9/25
25 березня 2025 року Придніпровський районний суд м.Черкаси в складі: головуючого-судді Демчика Р.В., при секретарі Бутовській Д.О., з участю: представника скаржника - адвоката Крушельницької М.Р., представника зацікавленої особи Анісімова О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого дії адвокат Крушельницька Марія Романівна на бездіяльність Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ),-
До Соснівського районного суду м. Черкаси надійшла скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого дії адвокат Крушельницька Марія Романівна на бездіяльність Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).
Скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності б/н від 26.11.1997 року належить 1/3 об'єкту нерухомого майна, а саме квартира АДРЕСА_1 .
На даний час в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено запис про обтяження за №5085072 від 06.06.2007, зареєстрованого Першою Черкаською нотаріальною конторою на підставі постанови від 15.09.2003 Соснівського райвідділу Державної виконавчої служби м.Черкаси. На даний час відкритих відносно ОСОБА_1 виконавчих проваджень у рамках яких накладено арешт немає. Скаржник звернувся до Першого ВДВС м.Черкаси ЦМУМЮ (м.Київ) з заявою про зняття арешту з належного йому майна.
Листом від 30.01.2025 Перший ВДВС у м.Черкаси ЦМУМЮ (М.Київ) підмило, що згідно з автоматизованою систему виконавчих проваджень встановлено, що на виконанні у відділі перебували виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 .. Однак всі виконавчі провадження завершенні у зв'язку з фактичним повним виконанням рішення. Також повідомлено, що у зв'язку з закінченням терміну зберігання, виконавчі провадження знищені. Рекомендовано звернутися до суду за захистом своїх прав.
Просить скасувати арешт на майно 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , накладений на підставі постанови 20/48 від 15.09.2003 Соснівського райвідділу Державної виконавчої служби м.Черкаси (реєстраційний номер обтяження 5085072, номер запису про обтяження 57823304) та вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про обтяження.
Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 10.02.2025 скаргу ОСОБА_1 передано за підступністю до Придніпровського районного суду м.Черкаси.
Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 13 березня 2025 року відкрито провадження у справі за скаргою, призначено судове засідання.
24.03.2025 представником Першого ВДВС у м.Черкаси ЦМУМЮ (м.Київ) Анісімовим О.О. подані письмові пояснення у справі, в яких вказує, що частиною 4 статті 59 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» визначено вичерпний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини. Однак, станом на теперішній час в Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відсутня жодна з підстав для зняття арешту з майна боржника або його частини.
Скаржник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився.
В судовому засідання представника скаржника - адвокат Крушельницька М.Р. вимоги скарги підтримала в повному обсязі та просила задоволити.
Представник Першого ВДВС у м.Черкаси ЦМУМЮ (м.Київ) Анісімовим О.О. в судовому засіданні при вирішенні спору поклався на розсуд суду.
Дослідивши та вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках
Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до положень ст.ст. 13, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності, б/н 26.11.1997, орган приватизації Соснівського райвиконкому, ОСОБА_1 на праві власності належить 1/3 частина квартири за адресою АДРЕСА_2 .
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 407794079 від 12.12.2024, постановою серії та номер 20/48, виданої 15.09.2003, видавник: Державна виконавча служба Соснівський райвідділ м.Черкаси, Домашенко вх..2216 (реєстраційний номер обтяження 57823304) накладено обтяження у вигляді арешту нерухомого майна на 1/3 частину квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Власником майна зазначено ОСОБА_1 .
Як вбачається з Листа Першого відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 30.01.2024 №9814/26.20-47, на виконанні у відділі перебували виконавчі провадження ВП-спецрозділ:
-ВП № 3769476 з примусового виконання виконавчого листа Придніпровського райсуду міста Черкаси №1-50 від 03.07.2002 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу в сумі 648.00 грн.
-ВП № 4124431 з примусового виконання виконавчого листа Придніпровського райсуду міста Черкаси №1-50 від 03.07.2002 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу в сумі 648.00 грн.
Згідно Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 №74/5, перший примірник постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на Його відчуження складається з використанням бланків документів виконавчого провадження, для інших примірників використовуються бланки для копій документів виконавчого провадження. На першому примірнику постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження зазначаються серії та номери бланків для копій документів в виконавчого провадження, що були використані для складання копій цієї постанови. На копіях постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження зазначаються серія та номер першого примірника постанови. Про накладення арешту на нерухоме майно державний виконавець не пізніше наступного дня надсилає повідомлення нотаріальному органу за місцезнаходженням нерухомого майна. У зв'язку з тим, що виготовлення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони па його відчуження здійснено на спеціальному бланку без використання Єдиного реєстру виконавчих проваджень, встановити згідно АСВП, під час примусового виконання якого виносилася постанова про арешт майна, не вбачається можливим.
Частиною 4 статті 59 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» визначено вичерпний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, а саме: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
Згідно ч.5 ст.59 ЗК «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Крім того, вищевказані виконавчі провадження знищенні
За положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У відповідності з вимогами статті 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється на засадах законності.
Частиною 1 ст. 40 Закону України №1404-VIII від 02.06.2016 «Про виконавче провадження» (визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 321 ЦК право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов'язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб'єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов'язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.
Застосування арешту майна боржника як обмежувального заходу не повинно призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених Законом.
Згідно з вимогами ст. 391 ЦК власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном (постанови Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 2-356/12, від 03.11.2021 у справі № 161/14034/20, від 22.12.2021 у справі № 645/6694/15).
Частиною 4 статті 59 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» визначено вичерпний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, а саме:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
Згідно з ст. 5 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт з майна (коштів) може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
За змістом ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
За обставинами справи судом встановлено, що підставою звернення ОСОБА_1 до суду з даною скаргою є наявність арешту на 1/3 частку квартири АДРЕСА_3 , що належить йому на праві власності, накладеного постановою 20/48 державного виконавця від 15.09.2023, Соснівського райвідділу Державної виконавчої служби м.Черкаси (реєстраційний номер обтяження 5085072, номер запису про обтяження 57823304). Виконавчі провадження №3759476, №4124431звершенні на підставі п.8 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв'язку з фактичним повним виконання рішення суду. Предметом оскарження є бездіяльність органу державної виконавчої служби, яка полягає у не вчиненні будь-яких дій, направлених на вжиття заходів для скасування обтяжень майна боржника.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Судом встановлено, що підставою накладення арешту, є забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 перед ОСОБА_3 на виконання виконавчого листа №1-50 від 07.05.2003 року виданого Придніпровським районним судом м.Черкаси та виконавчого листа №1-50 від 07.05.2003 року, відповідно до яких були відкритті виконавчі провадження №3759476 та №4124431. ВП закінчені у зв'язку з повним фактичним виконанням, що підтверджується ВП-спецрозділ.
За таких обставин, враховуючи відсутність грошових зобов'язань ОСОБА_1 , фактичним повним виконанням відповідного судового рішення та відшкодуванням боржником витрат виконавчого провадження, відсутність будь-яких відомостей стосовно наявності будь-яких грошових зобов'язань ОСОБА_1 перед органом державної виконавчої служби, наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту на майно боржника є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Як на думку суду, на теперішній час державний виконавець та начальник відділу державної виконавчої служби, відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», не можуть прийняти рішення у межах виконавчого провадження про скасування відповідної постанови, оскільки відсутні відкриті виконавчі провадження щодо боржника ОСОБА_1 з виконання судового рішення у справі № 1-50, а тому суд вважає, що вимоги скарги про зняття арешту з майна підлягають до задоволення, оскільки іншим шляхом поновити порушене право скаржника неможливо.
Разом з тим, на думку суду, слід відмовити у задоволенні скарги у частині визнання протиправною бездіяльності державного виконавця, яка б полягала у не знятті арешту з нерухомого майна боржника, оскільки за нормами чинного законодавства державний виконавець має право вчиняти певні виконавчі дії та приймати рішення, зокрема щодо накладення арешту на нерухоме майно, яке належить боржнику на праві приватної власності. Крім того, на даний час діючих виконавчих проваджень щодо боржника не існує, а тому й відсутні підстави зобов'язувати державного виконавця (орган ДВС) вчиняти дії щодо зняття вказаного арешту.
Таким чином, скарга підлягає до часткового задоволення, враховуючи вище викладене.На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.11, 18, 77, 80, 141, 259, 447, 450-
Скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого дії адвокат Крушельницька Марія Романівна на бездіяльність Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) - задовольнити частково.
Скасувати арешт з майна, а саме, 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_4 ), що накладений на підставі постанови 20/48 від 15.09.2003 Соснівського райвідділу Державної виконавчої служби м.Черкаси (реєстраційний номер обтяження 5085072, номер запису про обтяження 57823304) та вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про обтяження.
В іншій частині відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15 днів. Апеляційна скарга подається безпосереднього до апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий: Р. В. Демчик