Справа № 700/84/25
Провадження № 3/700/46/25
07 квітня 2025 року селище Лисянка
Суддя Лисянського районного суду Черкаської Чорненька О.І., у пристності Булики Б.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника сектору поліцейської діяльності №2 Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, учасника бойових дій, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
До Лисянського районного суду Черкаської області для розгляду надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , які передані у провадження судді Чорненької О.І.
Судовий розгляд матеріалів щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 126 КУпАП було призначено на 08 годину 30 хвилин 05.03.2025.
04.03.2025 на електронну адресу суду надійшла заява адвоката Разторгуєва О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 про відкладення судового засідання на іншу дату та надання матеріалів справи для ознайомлення. До зяви додано довідку КНП "Черкаський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни" про перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в даному лікувальному закладі з 28.02.2025 року по теперішній час. У зв'язку з цим, розгляд справи відкладено на 14 годину 25.03.2025 року та вподальшому відкладено на 12 годину 07.04.2025.
У судове засідання, призначене на 12 годину 07.04.2025 року ОСОБА_1 прибув та підтримав клопотання про закриття провадження в з'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, подане його захисником.
14.03.2025 адвокатом Розторгуєвим О.В. направлено клопотання про закриття провадження у адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП на підставі п.7 статті 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 193293 від 10.12.2024 встановлено, що 10.12.2024 в 15 год. 50 хвилин в смт Лисянка по вул.Миру, 2, водій керував автомобілем ВАЗ 21013 н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування Лисянським районним судом строком на 5 років повторно протягом року.
Працівниками поліції дії ОСОБА_1 кваліфікуються, як порушення вимог пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху України - керування ТЗ особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, за що передбачена відповідальність за частиною 5 статті 126 КУпАП.
До протоколу про адміністративне правопорушення, працівниками поліції додано:
витяг з ІПНП «Армор» на ОСОБА_1 від 20.01.2025;
пояснення ОСОБА_1 від 10.12.2024;
електронні відомості про транспортний засіб ВАЗ 21013 н.з. НОМЕР_1 ;
посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_2 від 12.01.2024;
відеозапис з нагрудної камери;
копію постанови Лисянського районного суду Черкаської області від 09.10.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126. ч.1 ст.130 КУпАП (справа №700/914/23, провадження №3/700/525/23).
Дослідивши зазначені протоколи про адміністративне правопорушення та долучені до них матеріали, суд доходить наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.1а Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 9 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.
Частиною 5 статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Суд наголошує, що Постановою Лисянського районного суду Черкаської області від 28 січня 2025 року матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП були повернуті до сектору поліцейської діяльності №2 Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області на доопрацювання.
Працівниками поліції до матеріалів справи додано постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 09.10.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 та ч.1 ст.130 КУпАП та повторно направлено до суду.
Суд зазначає, що дана постанова не може бути прийнята як належний доказ оскільки не підтверджує повторності протягом року вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частинами 2-4 ст. 126 КУпАП та притягнення його до адміністративної відповідальност за частинами 2-4 ст. 126 КУпАП.
При цьому, суд звертає увагу, що обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження і на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
При цьому, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Разом з тим, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Виходячи з принципу верховенства права, конституційна презумпція невинуватості особи поширюється і на обвинувачення її у вчиненні адміністративного правопорушення.
Це вимога закону, звернена до всіх громадян, посадових осіб, державних і громадських організацій, до суспільної думки в цілому. Такої позиції дотримується і Європейський Суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно першою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Аналізуючи докази по справі, суд прийшов до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
За змістом статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Виходячи з конституційного принципу поділу влади, завдань та функцій судочинства, будь-яка зміна формулювання суті правопорушення, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, не допустима і є порушенням встановленого у державі правового порядку, а також порушення права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, справа розглядається в межах складу та обставин адміністративного правопорушення, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відтак, провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, а саме у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статтею 126 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір стягується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідно, судовий збір стягненню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 33, 36, ч.5 ст.126, ст.ст. 251, 255, 266, 283, 284 КУпАП, суддя-
Клопотання захисника Расторгуєва О.В. про закриття справи про адміністративні правопорушення - задовольнити частково.
Провадження у справі про адміністративні правопорушення, розпочате відносноОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною 5 статті 126 КУпАП- закрити, на підставі пункту першого частини першої статті 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду через Лисянський районний суд Черкаської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя Олена ЧОРНЕНЬКА
Постанова набуває законної сили ____________
Постанова може бути пред'явлена до виконання до _____________