Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/3210/23
номер провадження 2-а/695/1/25
13 лютого 2025 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Степченка М.Ю.
за участю секретаря с/з Біліченко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
22.08.2023 р. адвокат Зелений Ю.В. звернувся до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Позовна заява обгрунтована тим, що 11.08.2021 року неподалік села Софіївка позивачка котила по обочині мопед «Альфа», реєстраційний номер НОМЕР_1 . В цей час до неї під'їхали працівники поліції, та попросили пред'явити технічний паспорт на мопед. На що позивачка відповіла, що він вдома, бо вона котить мопед на ремонт до знайомого. Поліція перевірила чи не викрадений мопед і відпустила її. 09.08.2023 р. вона дізналася, що перебуває в єдиному реєстрі боржників. З якої саме причини - їй невідомо. 10.08.2023 р. вона звернулася до ДВС, де отримала копію постанови інспектора Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області Авраменка Р.В. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 057316 від 11.08.2021 р. про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.ч.1,2 ст.126, ч.5 ст.121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.
Із винесеною постановою позивачка не згідна. Накладене адміністративне стягнення не відповідає фактичним обставинам справи та діючим нормам законодавства, а дану постанову вона вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона не керувала мопедом, а лише котила його по обочині.
Позивач зауважує на тому, що жодна зі складових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1,2 ст.126 та ч.5 ст.121 КУпАП не доведена поліцейським під час винесення постанови. У постанові не вказані пункти ПДР, порушення яких було допущено. Оскаржувана постанова не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення. Висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи, а притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Копію постанови не було вручено позиваці, через це строк її оскарження пропущено з поважних причин, який просила суд поновити.
Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 06.09.2023 р. відкрито провадження в справі за даним позовом.
22.09.2023 р. від відповідача до суду надійшов відзив. Головне управління Національної поліції в Черкаській області вважає, що даний адміністративний позов не підлягає до задоволення. Згідно Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису. засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 № 1026, строк зберігання відеозаписів з портативних та відеореєстраторів становить 30 діб. Оскільки з моменту фіксації правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАП минуло більше 30 діб, відеозапис з нагрудної бодікамери, який здійснювався працівником поліції 11.08.2021 в порядку, визначеному ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», надати неможливо. З наявних матеріалів, а саме: постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 057316 від 11.08.2023, рапорту поліцейського офіцера громади Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області капітана поліції Авраменка Р.В. встановлено, що ОСОБА_1 керувала вказаним транспортним засобом без одягнутого мотошолома. Під час перевірки документів установлено, що водій керувала даним транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії та без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Згідно даних офіційного веб-сайта Моторного (транспортного) страхового бюро України (https://policy-web.mtsbu.ua/) вбачається, що за державним номером транспортного засобу, яким керувала ОСОБА_1 , н.з. НОМЕР_1 (станом на 11.08.2021) не знайдено страхового поліса (сертифіката) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Таким чином, встановлені обставини свідчать про наявність в діянні ОСОБА_1 ознак та складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАП. Отже, суб'єкт владних повноважень під час винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють дані відносини.
У судовому засіданні 28.11.2024 р. представник позивача - адвокат Зелений Ю.В. підтримав позов, наполягав на повному його задоволенні. Вказав, що позивачці копія постанови не була вручена, від її вручення вона не відмовлялася. Мопедом ОСОБА_1 не керувала, а котила його на ремонт. Докази вчинення інкримінованого правопорушення відсутні, про них у постанові не зазначено. Копію оскаржуваної постанови позивачка отримала 10.08.2023 р. Представник позивача просив поновити строк на оскарження постанови, пропущений з поважних причин, а постанову скасувати, закривши провадження в справі про адміністративне правопорушення в зв'язку з відсутністю в діях позивачки складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про розгляд справи повідомлявся належним чином.
Вислухавши доводи представник позивача, дослідивши матеріали справи, судом установлені наступні обставини.
11.08.2021 р. інспектором Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області Авраменком Р.В. складено постанову серії БАА №057316, в якій зазначено, що ОСОБА_1 керувала мопедом «Альфа», д.н.з. НОМЕР_1 , на 88 км 400 м а/д Бориспіль-Запоріжжя без посвідчення водія відповідної категорії, без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та без вдягнутого мотошолома, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126, ч.1 ст.126, ч.5 ст.121 КУпАП. Даною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 3400,00 грн.
З інформації з Єдиного реєстру боржників від 09.08.2023 р. вбачається, що ОСОБА_1 являється боржником по виконавчому провадженню №66921847, яке перебуває на виконанні в Золотоніському ВДВС.
Згідно копій матеріалів виконавчого провадження №66921847, наданих Золотоніським відділом ДВС в Золотоніському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ), на виконанні в Золотоніському ВДВС перебувала постанова серії БАА №057316 від 11.08.2021 р.: 24.09.2021 р. - відкрито виконавче провадження; 30.09.2021 - накладено арешт на кошти боржника; 20.08.2024 - знято арешт з коштів (кошти сплачено); 20.08.2024 - закінчено виконавче провадження (повне фактичне виконання).
Щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 ст. 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Крім того, ст. 289 КУпАП України визначено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Представник позивача стверджує, що позивачка копію постанови в день її складення не отримувала, не відмовлялася від її отримання. Про існування оскаржуваної постанови ОСОБА_1 стало відомо 09.08.2023 р., а її копію отримала 10.08.2023.
Сторона позивача вважає, що пропуск строку звернення до суду з оскарження постанови відбувся з поважних причин, тому просили суд його поновити.
Суд звертає увагу на той факт, що в оскаржуваній постанові вказано, що копію постанови ОСОБА_1 відмовилася отримувати. Натомість стороною відповідача не надано разом з відзивом в якості доказу акт про відмову отримання копії постанови ОСОБА_1 , або будь-який інший доказ, що підтверджував би факт відмови позивача від отримання копії постанови. Суд зауважує, що копію постанови, в разі відмови особи від її отримання, можливо було надіслати рекомендованим листом на адресу проживання. Однак доказів направлення копії постанови на адресу позивача відповідачем суду надано теж не було.
Строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення позивачка пропустила з поважних причин, що полягає в неврученні її органом Національної поліції особі, відносно якої її постановлено.
Таким чином суд вважає, що вимога позивача про поновлення строку звернення до суду підлягає задоволенню, а вказаний строк підлягає поновленню, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивачка отримала постанову 10.08.2023, а адміністративний позов про оскарження вказаної постанови направлений до суду через АТ «Укрпошта» суду 21.08.2023.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч. 6 ст. 55 Конституції України закріплено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Згідно зі ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції, поміж іншого, розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.ч.1,2 ст.126, ч.5 ст.121 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП установлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.
Частиною 5 статтею 121 КУпАП визначено, що порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.1 ст.126 КУпАП).
За частиною 2 статті 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стороною позивача заперечується факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованих адміністративних правопорушень. Представник позивача стверджує, що позивачка не керувала мопедом, а лише котила його, без увімкненого двигуна.
Відповідачем не доведено суду та не надано жодних доказів на підтвердження обставин, зазначених в оскаржуваній постанові, як то пояснення свідків, відеозапис з бодікамери тощо. Також відповідачем не надано доказів відмови ОСОБА_1 від отримання копії постанови (акт відмови від отримання, складений в присутності двох свідків, тощо).
За принципом презумпції невинуватості, закріпленим у ст. 62 Конституції України всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких умов вчинення позивачем правопорушення залишається недоведеним.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні в нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази в справі.
Таким чином, на підставі викладеного вище, враховуючи, що матеріали справи не містять доказів наявності в діях позивачки складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1.2 ст.126, ч.5 ст.121 КУпАП, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1)залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного право порушення.
Враховуючи, що відповідачем не доведено вину позивача у вчиненні зазначеного правопорушення, що потягло за собою порушення прав позивача та незаконне притягнення останнього до адміністративної відповідальності, суд вважає, що постанову необхідно скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Позивачем понесені витрати у вигляді судового збору, тому вони підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Черкаській області.
Керуючись ст. 2, 5, 9, 72, 73, 77, 78, 134, 139, 241-246, 250, 255, 268-272, 286, 295, 297 КАС України, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 057316 від 11.08.2021 р.
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити повністю.
Скасувати постанову інспектора Золотоніського РВПР ГУНП в Черкаській області Авраменка Р.В. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 057316 від 11.08.2021 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.ч.1,2 ст.126, ч.5 ст.121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Черкаській області (ЄДРПОУ 40108667) на користь ОСОБА_1 відшкодування по сплаті судового збору в сумі 536,80 грн.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя М.Ю. Степченко