Справа № 692/371/25
Провадження № 1-кп/692/57/25
07.04.2025
07 квітня 2025 року с-ще Драбів
Драбівський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні кримінальне провадження № 12025255320000150 від 21.03.2025 по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Драбів, Драбівського району Черкаської області, громадянина України, освіта неповна середня, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 . РНОКПП НОМЕР_1 , раніше судимого:
- 30.11.2015 Драбівським районним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 115 КК України до 9-ти років позбавлення волі;
- 31.12.2021 звільненого з Старобабанівської виправної колонії Черкаської області № 92 на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково на невідбутий строк 2 роки 2 місяці 3 дня,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України,
Згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до ст. 28 Конституції України, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Відповідно до ч. 3 ст. 3 зазначеного вище Закону, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється, на осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки за умови спільного проживання.
ОСОБА_3 , будучи в стані алкогольного сп'яніння, близько 16 год. 00 хв. 20.03.2025 перебуваючи в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, спрямованим на нанесення побоїв потерпілій, в порушення вимог Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно та безпричинно, на ґрунті сварки, умисно наніс три удари долонею правої руки по обличчю співмешканки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які завдали їй фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 126 КК України як умисне нанесення ударів, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Під час досудового розслідування ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку визнав повністю, щиро розкаявся.
Обвинувачений ОСОБА_3 під час досудового слідства, у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , надав заяву, в якій зазначив, що беззаперечно визнає свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, згідний із встановленими слідством обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та згідний на розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні, та заяву, в якій клопотав про обрання міри покарання у виді штрафу.
Потерпіла ОСОБА_4 під час досудового розслідування надала заяву, в якій зазначила, що згідна із встановленими слідством обставинами, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження та згідна на розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні. Та заяву, у якій просила призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу.
Тому суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч. 2 ст. 382 КПК України.
За таких обставин, винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, тобто у умисному нанесенні ударів, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень,доведена повністю.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує наступні обставини.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України суд визнає рецидив кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого, суд враховує, що на спеціальних обліках ОСОБА_3 не перебуває, неодружений, не працюючий, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше судимий.
Призначаючи міру покарання ОСОБА_3 суд враховує, що вчинене, відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Суд приходить до висновку, що для досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, а саме виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень є необхідним призначити покарання у межах санкції ч. 1 ст. 126 КК України у виді штрафу.
Згідно ч. 1 ст. 91-1 КК України в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов'язки:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;
3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
5) направлення для проходження програми для кривдників або пробаційної програми.
Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що в інтересах потерпілої від злочину, пов'язаного з домашнім насильством необхідно застосувати до обвинуваченого обмежувальний захід, поклавши на нього обов'язок, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, а саме, направити ОСОБА_3 для проходження програми для кривдників на строк 3 місяці.
Суд вважає, що такий обмежувальний захід із покладенням обов'язку буде сприяти виправленню обвинуваченого та покращенню психологічного здоров'я потерпілої.
При застосуванні до обвинуваченого обмежувального заходу, суд бере до уваги те, що обвинувачений проживає за однією адресою із потерпілою.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Речові докази по справі відсутні.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 373, 374, 375, 376, 381-382 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.91-1 КК України, в інтересах потерпілої ОСОБА_4 від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, застосувати до ОСОБА_3 обмежувальний захід у видінаправлення для проходження програми для кривдників строком 3 місяці.
Контроль за поведінкою засудженого, до якого застосовано обмежувальний захід, здійснювати органу пробації за місцем проживання засудженого.
Вирок суду набирає законної с или після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду через Драбівський районний суд Черкаської області.
Відповідно до положень ч.1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1