Справа № 690/175/25
Провадження № 2-а/690/6/25
про залишення позову без руху
31 березня 2025 року м. Багачеве
Суддя Ватутінського міського суду Черкаської області Линдюк В.С., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом за змістом якого просить скасувати постанову від 13.01.2025 року № 154/М/2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою на нього накладено штраф у розмірі 20 400 грн., та закрити справу про адміністративне правопорушення. Також просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на його користь понесені судові витрати зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу.
Вирішуючи питання про відкриття провадження за даною позовною заявою, вважаю, що вона не в повній мірі відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, а тому її належить залишити без руху, з наданням позивачу достатнього строку для усунення наявних недоліків.
Відповідно до змісту п. 4) ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві, крім іншого, зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Водночас позивачем у позовній заяві як відповідачів у справі визначено ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 , хоча фактично за змістом позовних вимог оскаржується лише постанова про накладення адміністративного стягнення, винесена керівником ІНФОРМАЦІЯ_5 , що вочевидь не відповідає вищевказаним імперативним вимогам законодавства, оскільки стягнення судових витрат не є самостійною позовною вимогою та вирішується судом відповідно до положень ст. 139 КАС України.
Крім того, положеннями ч. 1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до змісту ч. 3 ст. 122, ч. 2 ст. 286 КАС України, ст. 289 КУпАП позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Згідно ст. 289 КУпАП у разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Приписами ч. 1 ст. 123 КАС України передбачено, що в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 Рішення від 22.10.1996 року за заявами №22083/93, №22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», п. 570 Рішення від 20.09.2011 року в справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Відповідно до змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, 13.01.2025 року відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення № 154/М/2025 за фактом вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та безпосередньо повідомлено його про те, що розгляд даного протоколу відбудеться о 14 год. 10 хв. 13.01.2025 року. Відповідно до оскаржуваної постанови розгляд справи розгляд справи проведено за відсутності позивача, в зв'язку з його неявкою та неподанням клопотань про відкладення розгляду справи на інші дату та час. При цьому, в позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що про порушення його прав він дізнався лише 15.03.2025 року, коли на адвокатський запит отримав відповідь та оскаржувану постанову, тож вважає, що строк на звернення до суду не пропущений.
Вказане тлумачення позивачем положень ч.ч. 1, 3 ст. 122 КАС України є помилковим, оскільки ч. 2 ст. 286 КАС України та ст. 289 КУпАП чітко визначено, що 10-денний строк на оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності починається саме з дня ухвалення відповідного рішення (постанови) та іншого початку обліку строку на його оскарження положення національного законодавства не містять.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (Рішення від 21.02.1975 року в справі «Голдер проти Сполученого Королівства», Рішення від 27.02.1980 року в справі «Девеер проти Бельгії»).
Таким чином, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, оскільки після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України в разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Водночас позивач, в силу власного помилкового тлумачення законодавства, необґрунтовано, не дотримуючись встановленого законодавством порядку, фактично позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, отже не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Додатки до позовної заяви не містять заяви про поновлення строку звернення до суду, а зміст позовної заяви не містить інформації як про наявність поважних причин неявки позивача 13.01.2025 року чи не забезпечення явки його уповноваженого представника (захисника) до ІНФОРМАЦІЯ_1 для розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 11.01.2025 року № 154/М/2025 складеного відносно нього за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, хоча про місце, дату та час його розгляду позивача завчасно та належним чином повідомлено, так і про причини тривалої відсутності інтересу позивача щодо результатів розгляду вищевказаного протоколу з урахуванням його безпосередньої обізнаності про факт його складення та неявки у визначені місце, дату та час розгляду справи.
Відповідно до змісту ст.ст. 122, 123 КАС України обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
З огляду на вказане, оскільки позовну заяву подано без додержання вимог п. 4) ч. 5 ст. 160, ч. 6 ст. 161 КАС України, наявні достатні підстави, передбачені ч. 1 ст. 123, ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, для залишення її без руху з наданням позивачу п'ятиденного строку, вважаючи його достатнім, для усунення вказаних недоліків, який слід обраховувати з дня отримання копії даної ухвали.
Відповідно до змісту положень ч.ч. 3, 4 ст. 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу. Позовна заява повертається позивачеві, крім іншого, у випадку якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 123, 2160, 161, 169, 241-243, 248, 286, 294, 295 КАС України, ст. 289 КУпАП, суддя
Залишити без руху адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позивачу упродовж п'яти днів з дня отримання копії даної ухвали, усунути наявні недоліки, а саме: привести позовну заяву у відповідність до вимог п. 4) ч. 5 ст. 160 КАС України, надати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та докази поважності причин його пропуску, з дотриманням вимог ч. 1 ст. 161 КАС України.
У разі не усунення недоліків, зазначених в ухвалі, у встановлений строк, позовну заяву вважати неподаною та повернути її позивачеві з усіма додатками до неї.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Линдюк В.С.