21 березня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі судді - Галінської В.В.
секретар судового засідання - Калетинець Т.В.
справа № 569/25302/24,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області із позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за Договорами № 2113751713780 від 17.05.2021, №2113751132005 від 17.05.2021 року у розмірі 73433,90 гривень та понесені судові витрати.
В судове засідання представник позивача не з'явився, однак просив суд розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження; на підставі ч.3 ст.211 ЦПК України розгляд справи проводити за відсутності представника позивача; проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання повторно не з"явився, про дату та час розгляду
справи повідомлявся належним чином. Причин своєї неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про перенесення судового розгляду справи до суду не подавав, письмовий відзив на позв не надходив.
Враховуючи, що відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток, а також те, що відповідач відзив не подав, наявні всі умови, встановлені ст.280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення.
Таким чином, суд ухвалив розглядати справу у відсутність відповідача за доказами, що містяться в матеріалах справи при заочному розгляді справи відповідно до положень ст. 281 ЦПК України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 17 травня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансових послуг № 2113751713780 «Стандартний» (надалі - кредитний договір).
Відповідно до п.1.1 кредитного договору з цим договором товариство зобов'язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 1800 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.
Відповідно до п.1.2. кредитного договору кредит надається на строк, зазначений з у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору, та є невід'ємною його частиною.
Відповідно до п.1.3. кредитного договору орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів.
Пунктом 1.4. кредитного договору узгоджено порядок та умови нарахування процентів.
Відповідно до п.1.5. кредитного договору, у разі підписання електронного договору, договір буде вважатися укладеним в письмовій формі з дати прийняття (акцепту) позичальником пропозиції (оферти) товариства.
Відповідно до п.1.9. кредитного договору граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) : 1 рік.
Пунктом 2 кредитного договору передбачено права та обов'язки сторін, а п.3 кредитного договору - відповідальність сторін.
Відповідно до п.4.1. кредитного договору невід'ємною частиною цього договору є «ПРАВИЛА НАДАННЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ У ПОЗИКУ, У ТОМУ ЧИСЛІ НА УМОВАХ ФІНАНСОВОГО КРЕДИТУ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» (далі - правила). Уклавши цей договорів, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися правил, текс яких розміщений на сайті.
Відповідно до п.4.3. кредитного договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством у разі укладення електронного договору в якості підпису сторін буде використовуватися електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис.
Відповідно до п.4.4. кредитного договору підписуючи цей договір із застосуванням процедури підпису, зазначеної у п.4.3. цього договору, сторони усвідомлюють та підтверджують, що відповідно до ст.639 та ст.1055 Цивільного кодексу України цей договір укладений сторонами у письмовій формі з дотриманням всіх вимог діючого законодавства України щодо процедури укладення та підписання договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.
Відповідно до п.4.15 кредитного договору сторони дійшли згоди, що цей договір укладається в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг». Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошті на рахунок позичальника у розмірі 1800 грн. 00 коп., що підтверджується копією листа ТОВ Фінансова компанія "Вей фор пей" від 04.10.2024.
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 25021,86 грн., яка складається з: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 1800 грн., заборгованість за процентами - 23221.86 грн.
17 травня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансових послуг № 211375132005 «Стандартний» (надалі - кредитний договір).
Відповідно до п.1.1 кредитного договору з цим договором товариство зобов'язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 2000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.
Відповідно до п.1.2. кредитного договору кредит надається на строк, зазначений з у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору, та є невід'ємною його частиною.
Відповідно до п.1.3. кредитного договору орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів.
Пунктом 1.4. кредитного договору узгоджено порядок та умови нарахування процентів.
Відповідно до п.1.5. кредитного договору, у разі підписання електронного договору, договір буде вважатися укладеним в письмовій формі з дати прийняття (акцепту) позичальником пропозиції (оферти) товариства.
Відповідно до п.1.9. кредитного договору граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) : 1 рік.
Пунктом 2 кредитного договору передбачено права та обов'язки сторін, а п.3 кредитного договору - відповідальність сторін.
Відповідно до п.4.1. кредитного договору невід'ємною частиною цього договору є «ПРАВИЛА НАДАННЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ У ПОЗИКУ, У ТОМУ ЧИСЛІ НА УМОВАХ ФІНАНСОВОГО КРЕДИТУ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» (далі - правила). Уклавши цей договорів, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися правил, текс яких розміщений на сайті.
Відповідно до п.4.3. кредитного договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством у разі укладення електронного договору в якості підпису сторін буде використовуватися електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис.
Відповідно до п.4.4. кредитного договору підписуючи цей договір із застосуванням процедури підпису, зазначеної у п.4.3. цього договору, сторони усвідомлюють та підтверджують, що відповідно до ст.639 та ст.1055 Цивільного кодексу України цей договір укладений сторонами у письмовій формі з дотриманням всіх вимог діючого законодавства України щодо процедури укладення та підписання договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.
Відповідно до п.4.15 кредитного договору сторони дійшли згоди, що цей договір укладається в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг». Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошті на рахунок позичальника у розмірі 2000 грн. 00 коп., що підтверджується копією листа ТОВ Фінансова компанія "Вей фор пей" від 04.10.2024.
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 38877,80 грн., яка складається з: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 2000 грн., заборгованість за процентами - 36877,80 грн.
01 грудня 2021 року було укладено договір №1-12 відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі і за кредитним договором №2113751713780.
10 січня 2023 року було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників в тому числі за договором №2113751713780.
01 грудня 2021 року було укладено договір №1-12 відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі і за кредитним договором №2113751132005.
10 січня 2023 року було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників в тому числі за договором №2113751132005.
Таким чином, позивач по справі набув права вимоги до відповідача за кредитними договорами №№2113751713780 та 2113751132005, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні витягами.
Як вказує позивач, всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «Коллект Центр» ні на рахунки попереднього кредитора.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено: "Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом."
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "... боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі".
При умові, що Відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким Відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті існуючої заборгованості на рахунки Первісного кредитора, які вказані в Кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.
За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та ЇЇ прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. З Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з умовами Кредитного договору Позичальник зобов'язується вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному цим Договором.
Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «Коллект Центр» ні на рахунки попереднього кредитора. Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи вищевикладені обставини, а також те, що відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, письмовий відзив на позов не подав, заявлені позовні вимоги позивача належними та допустимими доказами не спростував, тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеному статтею 137 ЦПК України. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Як зазначено у ч.4-6 вказаної статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З досліджених письмових доказів вбачається наступне:
01 липня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (клієнт) та адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» (адвокатське об'єднання) було укладено договір №01-07/2024 про надання правової допомоги (надалі - договір).
Відповідно до п.1.1 договору клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Пунктом 2 договору передбачено обов'язки адвокатського об'єднання.
Відповідно до п.3.1.4. договору клієнт приймає на себе наступні зобов'язання: оплачувати юридичну допомогу.
Відповідно до п.4.1. вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід'ємними додатками до цього договору.
До вказаного договору долучено прас-лист, у якому детально розписано види послуг та їх вартість.
Згідно заявки на надання юридичної допомоги №81 від 01 листопада 2024 року, підписаної сторонами за договором №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року ТОВ «Коллект Центр» та АО «Лігал Ассістанс» вбачається, що було визначено наступний обсяг роботи та його вартість: надання усної консультації - ціна 4000,00 грн.; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - ціна 12000,00 грн.
Аналогічна інформація викладена і у витягу з Акту №3 про надання юридичної допомоги від 29.11.2024 року, які долучені до позовної заяви.
У позовній заяві міститься попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, згідно якого, витрати на професійну правничу допомогу складатимуть 16000,00 гривень.
Відповідно до висновку, що зроблений Верховним Судом у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
Таким чином, судом встановлено, що позивач поніс витрати на правничу допомогу в розмірі 16000 грн., які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України.
Згідно ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позовних вимог з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати.
Позивачем при зверненні до суду з цим позовом був сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за Договорами № 2113751713780 від 17.05.2021, №2113751132005 від 17.05.2021 року у розмірі 73433,90 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судові витрати у справі по сплату судового збору в розмірі 2422 гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 16000 гривень.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суд або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр»,м. Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306 , код ЄДРПОУ 44276926.
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
Суддя -