Справа № 569/2402/25
1-кс/569/2600/25
01 квітня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в особі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника підозрюваної - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_6 майора юстиції ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст.111 КК України, -
Слідчий, у рамках кримінального провадження № 22024180000000168 від 25.12.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 111 КК України, звернувся до суду із вказаним клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
Своє клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 , у точно невстановлений час, у період з кінця лютого 2025 року по 01.03.2025 встановила контакт з використанням власного мобільного телефону та наявного акаунта у месенджері «Telegram» за № НОМЕР_1 з невстановленим є представником рф, та яка використовує у месенджері «Telegram» акаунт « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з нік-неймом ОСОБА_7 , з метою виконання протиправних дій на території України за грошову винагороду, у тому числі, здійснення розвідувальних дій та доставки вибухового пристрою на обумовлене місце.
Після чого, ОСОБА_4 28.02.2025 прибула до м. Рівне, та на виконання завдання представника рф, яке остання отримувала під час спілкування з останнім за допомогою месенджера «Telegram» здійснила розвідувальні дії по АДРЕСА_1 , поблизу ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом здійснення спостереження та відеофіксації прилеглої території до ІНФОРМАЦІЯ_3 та передала відповідну інформацію вказаному представнику рф з метою здійснення підготовчих дій, спрямованих на вчинення терористичного акту у цілях нанесення шкоди обороноздатності та державній безпеці України.
Реалізовуючи вищевказаний злочинний умисел, який був спрямований на вчинення терористичного акту в інтересах рф для завдання шкоди обороноздатності та державній безпеці України, виконуючи вказівки вищезазначеного представника рф, які остання отримувала під час листування з використанням акаунта у месенджері «Telegram» за № НОМЕР_1 та власного мобільного телефона марки «Redmi», ОСОБА_4 , 01.03.2025, близько 16 год, усвідомлюючи відсутність у неї передбаченого законом дозволу на придбання, зберігання та носіння вибухових пристроїв, у заздалегідь обумовленому із представником рф місці, неподалік міні-маркету «Криничка» в районі садового масиву «Криниченька», що у селі Біла Криниця Рівненського району Рівненської області забрала (придбала) пакет червоного кольору з саморобним вибуховим пристроєм.
Після чого, ОСОБА_4 за вказівкою невстановленого представника рф, шляхом підключення електричних провідків помаранчевого та чорного кольорів, які були виведені з мобільного телефону марки «Sigma» до запірно-пускового пристрою вогнегасника, з якого виведено два електричних провідки помаранчевого кольору та до якого приєднано шприц 10 ml, в якому знаходилася сипуча гранульована речовина білого кольору з електричними провідками, які зв'язані з корпусом, привела у бойову готовність вищевказаний вибуховий пристрій, з метою його дистанційного підриву.
Надалі, ОСОБА_4 , діючи з метою надання допомоги представнику рф у проведенні підривної діяльності проти України, виконуючи інструкції останнього, які вона отримувала під час листування з використанням акаунта у месенджері «Telegram» за № НОМЕР_1 та власного мобільного телефона марки «Redmi», 01.03.2025 зберігаючи вказаний вибуховий пристрій, вирушила у напрямку ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак була затримана на зупинці громадського транспорту напроти КП «Рівненська обласна клінічна лікарня імені Ю. Семенюка» РОР, за адресою: м. Рівне, вул. Київська, буд. 78г.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинили усі дії необхідні для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено, з причин, які не залежали від волі останньої.
01.03.2025 ОСОБА_4 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 263 КК України, а 02.03.2025 останній повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Так, 03.03.2025 до ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду застосовано запобіжний захід в межах строку досудового розслідування у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі триста сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Надалі, 05.03.2025 останній повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, державна зрада.
Надалі, 13.03.2025 ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду для ОСОБА_4 змінено запобіжний захід на тримання під вартою без визначення розміру застави.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного вище кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження в їх сукупності: протоколом огляду місця події від 01.03.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 02.03.2025; протоколом затримання ОСОБА_4 від 01.03.2025, протоколом огляду від 05.03.2025, а також іншими матеріалами кримінального провадження.
Покликаючись на наведене, слідчий доводить, що на даний час у кримінальному провадженні, наявні ті самі ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували й на час застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а застосування інших більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваної не зможуть забезпечити виконання останньою процесуальних обов'язків, а також запобігти вказаним ризикам.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задоволити з підстав викладених у ньому, а також обґрунтував обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування, у зв'язку з чим просили продовжити строк тримання під вартою щодо ОСОБА_4 .
Підозрювана ОСОБА_4 , та її захисник адвокат ОСОБА_5 просили застосувати більш м'який запобіжний захід - не пов'язаний із позбавленням волі - домашній арешт, покликаючись на необґрунтованість підозри та відсутність заявлених ризиків.
Заслухавши учасників судового розгляду, всебічно дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що СВ ІНФОРМАЦІЯ_6 проводиться досудове розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 22024180000000168 від 25.12.2024 за підозрою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258 КК України, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 111 КК України.
За вищевказаних обставин, 01.03.2025 ОСОБА_4 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 263 КК України, а 02.03.2025 останній повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
03.03.2025 до ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду застосовано запобіжний захід в межах строку досудового розслідування у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі триста сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У зв'язку із повідомленням ОСОБА_4 05.03.2025 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, обраний запобіжний захід для ОСОБА_4 , 13.03.2025 ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду було змінено на тримання під вартою без визначення розміру застави.
Враховуючи складність кримінального провадження, значну кількість слідчих та процесуальних дій, результати виконання яких необхідні для забезпечення повного і неупередженого розслідування, зокрема дотримання вимог ст. 2 КПК України, 01.04.2025 ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду, строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 5-ти місяців, а саме до 04.07.2025.
Розумність підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантій від безпідставного арешту й затримання, закріпленої у статті 5 параграфу 1 (с) Конвенції." Відповідно до практики Європейського суду "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо вчинила злочин".
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або зявились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Так, вище вказані докази вказують на обґрунтованість та розумність оголошеної ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 111 КК України.
Враховуючи, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, слід взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 , п. 32, Series A, №182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 ).
У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також, не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обовязку, встановленого законом.
В своїх рішеннях ЄСПЛ за скаргою № 40107/02 від «10» лютого 2011 року по справі «Харченко проти України», п. 80; за скаргою № 20808/02 від 04.03.2010 р. у справі«Шалімов проти України», суд визнає порушенням Конвенції продовження/обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за умови, якщо національні суди «…не розглянули жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів…».
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Як встановлено в ході розгляду клопотання, заявлені стороною обвинувачення ризики на даний час не зменшились та є актуальними, оскільки підозрювана при обранні іншого запобіжного заходу може здійснити наступні дії:
-переховуватиметься від органу досудового розслідування - враховуючи той факт, що підозрювана ОСОБА_4 , будучи обізнаною про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років або довічне позбавлення волі, та те що значна частина державного кордону України, у зв'язку із російською агресією, не перебуває під контролем Державної прикордонної служби України, остання будучи мешканкою іншої області, перебуваючи на свободі зможе вчинити дії, спрямовані на цілеспрямоване переховування від органу досудового розслідування, прокурора та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєні нею злочинні діяння. Це підтверджується також тим, що остання підтримує контакти із невстановленою особою, яка є представником російської спецслужби, на виконання завдань якого ОСОБА_4 повинна була вчинити терористичний акт у будівлі ІНФОРМАЦІЯ_4 за грошову винагороду.
-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється: оскільки ОСОБА_4 , виконувала злочинні накази невстановленої особи, яка є представником спецслужби російської федерації, перебуваючи на волі вона може продовжити злочинну діяльність;
-з урахуванням того, що з метою запобігання виявленню протиправної діяльності правоохоронними органами України, при здійсненні своєї злочинної діяльності ОСОБА_4 використовувала засоби конспірації та спілкувалася за допомогою месенджеру «Telegram», а також те, що на даний час слідством не проведено усі слідчі дії, не встановлені всі спільники, ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для кримінального провадження.
-може впливати на свідків, які відомі у кримінальному провадженні, оскільки остання на даний час знайома з частиною матеріалів досудового розслідування та їй відомо про осіб, які можуть бути допитані як свідки. Крім цього, ОСОБА_4 причетна до діяльності пов'язаної із незаконним обігом вибухових речовин та вибухових пристроїв, які вона отримала від невстановленої особи, яка є представником російської спецслужби, яка може при наданні їй відповідних вибухових пристроїв бути використана останньою для впливу на свідків.
Судом також встановлено, що ОСОБА_4 має задовільний стан здоров'я, не має постійного офіційного заняття та місця роботи, що свідчить про відсутність у неї будь-яких міцних соціальних зв'язків, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали її утриманні під вартою, не страждає, утриманців не має, а відтак обставин, які б вказували на неможливість застосування щодо неї вказаного запобіжного заходу немає.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_4 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
Із урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до переконання, що заявлені слідчим ризики не зменшились та на даний час продовжують існувати, а тому із урахуванням наведеного, є необхідним продовжити відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У зв'язку із особливою складністю кримінального провадження строк досудового розслідування ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 01.04.2025 продовжено до 5-ти місяців, а саме до 04.07.2025.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо обрання запобіжного заходу до військовослужбовців, які вчинили військові злочини під час дії воєнного стану» внесено зміни до ст. 177 КПК України, яким під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442, 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї ст. 176 КПК України, тобто тримання під вартою.
Відповідно до ст. 183 КПК України вбачається, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Таким чином, з метою запобігання ризикам передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи неможливість закінчення досудового розслідування, а також відсутність підстав для скасування чи зміни застосованого щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м'який, клопотання слід задоволити.
Керуючись ст. ст. 131-132, 176, 177, 181, 183, 194, 196, 199, 205 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задоволити.
Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком на 60 днів, тобто до 31.05.2025.
Утримувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в Державній установі "Рівненський слідчий ізолятор" - м. Рівне, вул. Дворецька, 116.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали направити на виконання уповноваженій особі ДУ "Рівненський слідчий ізолятор", вручити учасникам судового розгляду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя -