Справа № 569/11388/22
1-кп/569/465/24
05 липня 2024 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5
розглянувши в режимі відео конференції у судовому засіданні в м. Рівне обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, та клопотання прокурора Рівненської окружної прокуратури про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 -
На розгляді у Рівненському міському суді перебуває вказане кримінальне провадження.
Ухвалою судді Рівненського міського суду Рівненської області обвинуваченому ОСОБА_4 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави на 60 днів.
Строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується , однак призначити судове засідання та завершити кримінальне провадження до цієї дати неможливо.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 днів, оскільки підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу немає.
Потерпіла та її представник в судове засідання не з'явилися.
Обвинувачений ОСОБА_4 щодо клопотання прокурора заперечив.
Захисник в судовому засіданні підтримала позицію свого підзахисного.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань, суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього кодексу.
Згідно ч. 1 ст.178КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177КПК України суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, рішення «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року).
Вирішуючи клопотання прокурора щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, судом враховуються вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Прокурор при розгляді клопотання довів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім інкримінованих йому злочинів, наявність достатніх даних, що існує ризик переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне провадження, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою є необхідним для того, щоб забезпечити виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також з метою запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на свідків та потерпілого, так, як жоден інший із запобіжних заходів не здатен забезпечити перебування обвинуваченого ОСОБА_4 за місцем проживання, своєчасне з'явлення його до суду на виклики для проведення судового розгляду та інших дій, а також не дає гарантії припинення його злочинної діяльності.
Таким чином, вищевказане свідчить про те, що заявлені раніше ризики не зменшилися та продовжують об'єктивно існувати, тому застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з обмеженням волі, не зможе гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до нього вказаного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено.
З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Однак, відповідно до п. 1,2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини передбачені ст. 177, 178 КПК України має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину вчиненого із застосуванням насильства та/або який спричинив загибель людей.
Відповідно до вимог п.2 ч.4 ст.183 КПК України, при продовженні обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суддя не визначає розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, який спричинив загибель людини.
Керуючись ст.ст. 177,178, 183, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задоволити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Рівне, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави на 60 днів з 05.07.2024 року до 03 вересня 2024 року
Визначити місцем тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 Державна установа «Рівненський слідчий ізолятор» (м.Рівне, вул.Дворецька, 116).
Строк дії ухвали встановити до 03 вересня 2024 року
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити для виконання уповноваженій особі ДУ «Рівненський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019, № 4-р/2019.
Суддя Рівненського міського ОСОБА_6