Справа №568/501/25
Провадження № 3/568/284/25
07 квітня 2025 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області суддя Сільман А.О.
розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №2 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , паспорт № НОМЕР_1 вид. 5627 від 20.10.2022 р., РНОКПП НОМЕР_2
за ч.2 ст.173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
(права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України роз'яснені),
В провадженні Радивилівського районного суду Рівненської області знаходяться матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП.
Дослідивши докази у справі, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності
Згідно вимог ч. 1 ст. 245, ст.280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Стаття 173-8 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою стосовно якої він винесений або не повідомлення про місце тимчасового перебування у разі винесення такого припису .
Пунктом 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
У відповідності до ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється в тому числі і на осіб, які спільно проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою.
Відповідно до ст.24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Згідно із ч.1 ст.25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Згідно «Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника», затвердженого Наказом МВС України від 01.08.2018 року за № 654, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. Терміновий заборонний припис стосовно кривдника складається на бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка термінового заборонного припису стосовно кривдника, на якому проставлено відповідні серію та номер. Припис складається в одному примірнику з утворенням двох копій через самокопіювальний папір. Оригінал припису вручається кривднику під підпис, перша копія - постраждалій особі або її представнику, друга копія залишається у працівника уповноваженого підрозділу поліції.
Отже, винесення тимчасового заборонного припису є крайнім заходом, що застосовується до кривдника у виняткових випадках (безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи).
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №660461 від 28.02.2025 р., 28.02.2025 року о 15:23 год. ОСОБА_1 не виконав вимоги термінового заборонного припису серії АА №382509 від 19.02.2025 р., а саме: зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборону на вхід та перебування у місці проживання постраждалої особи; заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-8 КУпАП.
Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказам по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним і беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Пояснень особи яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, потерпілого чи інші докази які могли б підтвердити обставини вказані у протоколі не долучено до матеріалів справи.
А відтак, в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази на підтвердження порушення ОСОБА_1 заходів термінового заборонниго припису серія АА №382509 від 19.02.2025 р.
Згідно приписів ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Оскільки, у справі відсутні належні та допустимі докази, які б поза розумним сумнівом доводили факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України, у зв'язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 7, 173-8, 245, 247, 280 КУпАП, суд -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя А.О. Сільман