Справа № 564/68/25
31 березня 2025 року м. Костопіль
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючий суддя Цвіркун О. С.
з участю секретаря Рубельському О. С.
позивача ОСОБА_1
представника позивача - адвоката Остапенка В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в якому просить суд стягнути з відповідача на його користь аліменти на утримання сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі по 7000 грн. щомісячно, починаючи із дня пред'явлення позову до суду і до досягнення сином повноліття та стягнути судові витрати з відповідачки.
В обґрунтування позову зазначає, що 26.09.1998 зареєстрував шлюб з відповідачкою, і від шлюбу в них народилося двоє дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що старший син проживає в м.Києві там і працює, а менший ОСОБА_3 проживає разом з ним, та перебуває на його утриманні. Зазначає, що на цей час син навчається у 10 класі Костопільського ліцею №3 Костопільської міської ради. Вказує, що відповідачка в добровільному порядку матеріальну допомогу на утримання неповнолітнього сина не надає. Зазначає, що відповідачка спроможна сплачувати аліменти у вказаному розмірі, оскільки офіційно працевлаштована у Нідерландах, та її дохід складає близького 2 тис. євро на місяць, що еквівалентно 86760 грн.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, з підстав викладених в позовній заяві, надали згоду на прийняття заочного рішення по справі.
Відповідачка повторно в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином у встановленому законом порядку. Про причини своєї неявки суд не повідомила.
Враховуючи думку позивача, який не заперечував проти ухвалення заочного рішення та дослідивши докази належного повідомлення відповідачки про дату та час розгляду справи, суд дотримуючись вимог ст. 280 ЦПК України дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення по справі.
Суд, заслухавши пояснення сторін, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що 26.09.1998 у Костопільському райвідділі реєстрації актів громадського стану сторони зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с.4).
Встановлено, що сторони по справі є батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.5).
З витягів з реєстру територіальної громади судом встановлено, що спільний неповнолітній син сторін зареєстрований та проживає разом з батьком позивачем по справі за адресою АДРЕСА_1 (а.с.6, 8).
Згідно приписів ст.141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною третьою статті 181 СК України передбачено можливість стягнення за рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
У відповідності до ч.1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно приписів Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", прожитковий мінімум від 6 до 18 років з - 3196 грн.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, які мають бути стягнуті в даному випадку з відповідачки на користь позивача, суд враховує позицію позивача, що відповідачка є особою працездатного віку, фізично здорова, не позбавлена можливості працювати, на утриманні непрацездатних осіб не має.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачка спроможна і зможе забезпечити виплату аліментів на утримання свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі по 4000 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Стягнення аліментів в даному розмірі суд вважає розумним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини у даному віці.
Окрім того, цей розмір аліментів на думку суду, не поставить платника аліментів у скрутне матеріальне становище і відповідатиме загальним засадам сімейних відносин - справедливості, розумності, моральності.
Доказів про можливість відповідачкою сплачувати аліменти у більшому розмірі суду наданого не було.
Позивач звернувся до суду з позовом 07.01.2025 року, а тому, за правилами ст.191 Сімейного кодексу України, саме з цього часу необхідно стягувати аліменти і до досягнення дитиною повноліття.
Оскільки, при подачі позову, позивач звільняється від сплати судового збору, тому на підставі ст.141 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню на користь держави, судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Так, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, до позовної заяви долучено: договір доручення №331 про надання професійної правничої допомоги та представництва від 02.01.2025, ордер від 02.01.2025, акт приймання-передачі послуг по наданню професійної правничої допомоги від 03.01.2025, квитанція про оплату послуг в розмірі 4200 грн. (а.с.9-12).
З наданих документів вбачається, що розмір витрат позивача на правничу допомогу становить 4200 грн.
Відповідно до п. 1-4 ч. 4.ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатських робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із ч.5 ст.137 ЦПК України, у разі недотримання вимог ч.4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та її складності, а також що позов задоволено частково, суддя дійшов висновку про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу до 3000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 76, 81, 82, 89, 133, 137, 141, 258, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі по 4000 (чотири тисячі) грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягувати з дня подачі позову до суду, а саме з 07 січня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте Костопільським районний судом за письмовою заявою відповідача, шляхом подачі заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущенного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 04.04.2025.
СуддяО. С. Цвіркун