Справа № 539/5951/24
Провадження № 2/539/325/2025
07 квітня 2025 року місто Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Пилипчука М. М.,
за участі: секретаря судового засідання Крайсвітньої Н. М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Садового В. В.,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача - адвоката Антіховича В. В.,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, -
Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи інших учасників справи
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання.
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дочкою ОСОБА_2 та навчається на другому курсі факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка денної форми навчання Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Позивач вказувала, що їй не вистачає коштів на харчування та на задоволення її потреб з освіти, культурного та соціального розвитку, на купівлю підручників, навчального приладдя, оплату додаткових освітніх витрат. Зазначила, що батько має стабільне джерело доходу та може надавати допомогу.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просила стягнути на її користь з ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів його доходу щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову до суду і до закінчення нею навчання, але не більше як до досягнення 23 років.
ОСОБА_2 через адвоката Антіховича В. В. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову.
ОСОБА_2 вказував, що він не має змоги нести обов'язок щодо утримання своєї уже повнолітньої доньки, шляхом надання їй матеріальної допомоги в зазначеному в позові розмірі. Відповідач є військовослужбовцем, у зв'язку із несенням служби та виконанням бойових завдань має великі проблеми зі здоров'ям та витрачає значні суми коштів на лікування. Станом на час розгляду справи відповідач проходить тривале лікування у зв'язку з отриманими травмами внаслідок попадання в його автомобіль, під час виконання бойового завдання, ворожого FPV-дрона. Відповідач просив врахувати, що на його утриманні перебувають батьки, які у зв'язку з наявними хворобами потребують тривалого постійного лікування. Забезпеченням догляду за батьками та їх лікуванням повністю займається відповідач. Під час виконання бойового завдання, при отриманні поранення, в зв'язку з ураженням ворожим FPV-дроном, було повністю пошкоджено автомобіль відповідача. Відповідач займається повним відновленням вказаного автомобіля, оскільки без нього не може належним чином нести службу та виконувати бойові завдання. Стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання повнолітньої доньки є фінансово обтяжливим для відповідача, з врахуванням стану здоров'я відповідача та перебуванням в нього на утриманні непрацездатних батьків, у відповідача відсутня можливість надавати матеріальну допомогу дочці, що є фундаментальною обставиною, що має враховуватися при призначенні аліментів на утримання повнолітньої дитини.
ОСОБА_1 через адвоката Садового В. В. звернулася до суду з відповіддю на відзив, в якому вказувала, що відповідач разом із додатками до відзиву на позов не надав довідок про своє матеріальне забезпечення. У відзиві зазначається, що він є діючим військовослужбовцем, отже, отримує фінансове забезпечення. Крім цього, відповідач не зазначив, що є пенсіонером МВС України і отримує по життєву пенсію. Інших утриманців відповідач не має, його небажання надавати співрозмірну матеріальну допомогу в добровільному порядку своїй дочці підтверджується тим, що його старший син також був змушений звертатися до суду, про стягнення з нього аліментів, оскільки у добровільному порядку це питання також не вирішилося. У відзиві відповідач зазначає, що у зв'язку із пораненням змушений лікуватись і при цьому витрачає значні суми коштів. При цьому надає значну кількість виписок, довідок, рецептів, які не підтверджує документально проведеними витратами за власний кошт. Відповідач не надав суду у підтвердження своїх витрат, які носять постійний характер, на лікування належних доказів. Відповідач просить врахувати, що на його утриманні перебувають його батьки, проте вони проживають у своєму помешканні у селі Шеки Миргородського району Полтавської області, отримують пенсії, користуються пільгами (батько учасник бойових дій). Про розмір їхнього матеріального забезпечення на даний час відповідач не повідомляє, також не надає доказів у підтвердження родинних стосунків. Відповідач проживає в місті Лубнах Полтавської області, має свою сім'ю і доказів утримання батьків не надає. Відповідач зазначає про наявність у нього рухомого майна, що є матеріальною цінністю. Ремонт автомобіля відповідно до квитанції має одноразовий характер і сума затрат являється незначною.
Позивач також вказувала, що її матір - ОСОБА_3 у міру своїх можливостей утримує свою повнолітню дочку і надає їй постійну матеріальну допомогу. ОСОБА_3 є інвалідом третьої групи з ураженням опорно-рухового апарату, понесла значних матеріальних витрат, пов'язаних з лікуванням, повністю несе витрати на оплату комунальних платежів за місцем проживання з дочкою, а також придбання одягу та продуктів харчування для позивача, витрат пов'язаних з її навчанням. Мати позивача має батьків похилого віку, які отримують незначні пенсії і яким потрібна підтримка, у тому числі і матеріальна. Позивачка перебуває на обліку у лікаря окуліста у зв'язку із захворюванням очей, для відновлення зору потребує його корекції, що тягне за собою додаткові матеріальні витрати. Доводи сторони відповідача, що ОСОБА_2 не має змоги нести обов'язок щодо утримання своєї уже повнолітньої доньки шляхом надання їй матеріальної допомоги і у нього відсутня така можливість, не відповідає дійсності. Відповідач має більш ніж задовільне матеріальне становище, у нього відсутні інші особи на утриманні, у нього наявне право власності на рухоме майно - автомобіль з датою реєстрації у 2025 році, що свідчить про його можливість надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній доньці, яка продовжує навчання, і цього потребує, у повному обсязі визначеному чинним законодавством.
Рух справи
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 грудня 2024 року вказану справу передано судді Пилипчуку М. М.
Суд 24 грудня 2024 року звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
Згідно з інформаційною довідкою, яка 27 грудня 2024 року надійшла до суду з Центру надання адміністративних послуг відділу реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, місце проживання ОСОБА_2 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 30 грудня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 17 січня 2024 року, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, позивачу - відповіді на відзив, відповідачу - заперечення на відповідь на відзив.
Позивач 13 січня 2025 року звернулася до суду із заявою, в якій просила розглянути справу без її участі. Вказувала, що позовні вимоги підтримує, просила їх задовольнити.
Відповідач 17 січня 2025 року подав до канцелярії суду заяву, в якій просив відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку з ознайомленням з матеріалами справи та зверненням за правничою допомогою. 17 січня 2025 року задоволено заяву відповідача, відкладено розгляд справи на 12 лютого 2025 року.
Позивач 11 лютого 2025 року звернулася до суду із заявою, в якій просила розглянути справу без її участі. Вказувала, що позовні вимоги підтримує, просила їх задовольнити.
Відповідач 12 лютого 2025 року у судовому засіданні заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з поганим самопочуттям. Клопотання відповідача задоволено, розгляд справи відкладено на 26 лютого 2025 року.
20 лютого 2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву.
Позивач у судовому засіданні 26 лютого 2025 року вказувала, що не отримувала відзив на позовну заяву, розгляд справи відкладено на 06 березня 2025 року для ознайомлення ОСОБА_1 з указаною заявою по суті справи.
06 березня 2025 року до суду надійшла відповідь на відзив.
Представник відповідача 06 березня 2025 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення з відповіддю на відзив, клопотання задоволено, розгляд справи відкладено на 03 квітня 2025 року.
Відповідно до частини першої статті 244 ЦПК України ухвалення та проголошення судового рішення відкладено на 07 квітня 2025 року.
Фактичні обставини, встановлені судом
Суд встановив, що згідно зі свідоцтвом про народження від 03 липня 2006 року серії НОМЕР_1 батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 (батько) та ОСОБА_3 (мати).
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 08 листопада 1997 року, який розірваний рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 12 січня 2016 року у справі № 539/4393/15-ц.
Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 09 грудня 2024 року місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 30 березня 2021 року зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
За змістом довідки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова від 05 грудня 2024 року ОСОБА_1 є студентом ІІ курсу денної форми навчання факультету української філології та літератури творчості імені Андрія Малишка Українського державного університету імені Михайла Драгоманова.
Згідно з довідкою про доходи від 06 березня 2025 року ОСОБА_2 отримує пенсію за вислугу років, розмір якої складає: за червень 2024 року - 8 050,76 грн, за липень 2024 року - 7 540,53 грн, за серпень 2024 року - 7 540,53 грн, за вересень 2024 року - 7 540,53 грн, за жовтень 2024 року - 7 540,53 грн, за листопад 2024 року - 7 540,53 грн, за грудень 2024 року - 7 540,53 грн, а всього за 7 місяців 2024 року - 53 293,94 грн.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платника податків про джерела / суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 17 лютого 2025 року за період з 3 кварталу 2024 року до 4 кварталу 2024 року ОСОБА_2 отримував доходи з таких джерел: липень 2024 року - 30 445,73 грн (виплата військовослужбовцям, ВЧ НОМЕР_2 ); серпень 2024 року - 1 000 грн (соціальні виплати з відповідних бюджетів, ВЧ НОМЕР_2 ); серпень 2024 року - 27 445,73 грн (виплата військовослужбовцям, ВЧ НОМЕР_2 ); вересень 2024 року - 27 575,93 грн (виплата військовослужбовцям, ВЧ НОМЕР_2 ); жовтень 2024 року - 65 912,81 грн (виплата військовослужбовцям, ВЧ НОМЕР_2 ); листопад 2024 року - 1 000 грн (соціальні виплати з відповідних бюджетів, Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області); листопад 2024 року - 61 154,93 грн (виплата військовослужбовцям, ВЧ НОМЕР_2 ); листопад 2024 року - 21 603,73 грн (надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду, ОСОБА_4 ); грудень 2024 року - 111 003,76 грн (виплата військовослужбовцям, ВЧ НОМЕР_2 ). Сума доходу ОСОБА_2 за період з липня 2024 року до грудня 2024 року склала 347 142,62 грн.
Згідно з довідкою Лубенського підрозділу Комунального підприємства «Кременчуцький обласний клінічний шпиталь для ветеранів війни» Полтавської обласної ради від 11 лютого 2025 року ОСОБА_2 знаходиться на стаціонарному лікуванні в реабілітуючому відділенні вказаного підрозділу з 28 січня 2025 року по теперішній час.
ОСОБА_2 має право на пільги, встановлені законодавством для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим 22 серпня 2023 року.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_4 , виданим військовою частиною НОМЕР_5 17 листопада 2022 року, ОСОБА_2 має військове звання молодший лейтенант, займає посаду заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення.
За змістом військового квитка серії НОМЕР_6 ОСОБА_2 02 квітня 2022 року прийняв військову присягу у військовій частині НОМЕР_5 .
Згідно з довідкою військово-лікарської комісії від 13 вересня 2023 року № 2371/3 ОСОБА_2 обмежено придатний до військової служби. Непридатний до служби у десантно-штурмових військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах за винятком підрозділів забезпечення. Придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, установах, організаціях, навчальних закладах.
У поданих стороною відповідача епікризах із медичної картки хворого зазначено, що ОСОБА_2 знаходився на лікуванні в стаціонарі з 09 серпня 2023 року до 08 вересня 2023 року, з 15 жовтня 2024 року до 29 жовтня 2024 року, з 16 січня 2025 року до 27 січня 2025 року, з 28 січня 2025 року до 17 лютого 2025 року, а також отримав відповідні лікувальні й трудові рекомендації.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 29 жовтня 2024 року № 8975 у ОСОБА_2 наявне захворювання, пов'язане з проходженням військової служби - наслідки вибухової травми (15 жовтня 2024 року), потребує відпустки для лікування у зв'язку з хворобою на 30 календарних днів.
Згідно з довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 01 листопада 2024 року № 1924/3368 ОСОБА_2 15 жовтня 2024 року отримав поранення (внаслідок ураження ворожим FPV-дроном).
ОСОБА_2 13 січня 2025 року направлений на стаціонарне лікування (обстеження), що підтверджується направленням № 418.
Стороною відповідача також подано до суду розшифровку дослідження, рентгенографію плеча або лопатки, рентгенографію шийного відділу хребта, комп'ютерну томографію грудного відділу хребта, відпускний квиток, протокол МРТ, рецепти тощо на підтвердження обставин щодо проходження ОСОБА_2 лікування після отримання поранення.
Батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 від 12 травня 1972 року.
Стороною відповідача до суду подано копію паспортів батьків ОСОБА_2 , їхні пенсійні посвідчення, а також медичну документацію та квитанції щодо підтвердження обставин наявності в останніх захворювань та проходження лікування. ОСОБА_5 (батько відповідача) має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_8 .
Згідно з рахунком-фактурою від 18 листопада 2024 року на ремонт автомобіля Chevrolet Niva витрачено 7 000 грн.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 за ОСОБА_2 13 лютого 2025 року зареєстровано автомобіль Chevrolet Niva, державний номерний знак НОМЕР_10 .
Батьками ОСОБА_7 (матері позивача) є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_11 від 15 лютого 1975 року.
За змістом довідки про доходи від 28 лютого 2025 року ОСОБА_3 отримує пенсію по інвалідності, розмір її пенсії за 12 місяців 2024 року складає 35 320 грн.
Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_12 від 21 серпня 2024 року та довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 24 червня 2024 року ОСОБА_3 є інвалідом третьої групи.
Стороною позивача до суду подано копію медичної картки амбулаторного хворого та довідку окуліста на підтвердження обставин щодо наявності у ОСОБА_1 захворювань.
Відповідно до довідки Комунального підприємства «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області від 03 лютого 2025 року ОСОБА_3 працює в указаному підприємстві на посаді медичної сестри, її заробітна плата за 12 місяців 2024 року складає 168 930,87 грн.
Стороною позивача до суду подано висновки кабінету ультразвукової діагностики, виписку з медичної картки хворого, консультативні висновки спеціаліста на підтвердження обставин наявності в ОСОБА_3 (матері позивача) захворювань та проходження лікування.
Згідно з довідкою про доходи від 28 лютого 2025 року ОСОБА_9 (баба позивача по лінії матері) отримує пенсію за віком, її розмір за 12 місяців 2024 року складає 54 677,44 грн.
Відповідно до довідки про доходи від 28 лютого 2025 року ОСОБА_8 (дід позивача по лінії матері) отримує пенсію за віком, її розмір за 12 місяців 2024 року складає 64 944,06 грн.
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24 лютого 2017 року у справі № 539/23/17 стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 (сина відповідача), ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 28 грудня 2016 року, на період навчання, але не більше, ніж до досягнення дитиною 23-річного віку.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу України (далі - СК України), яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).
Статтею 199 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (частина друга статті 182 СК України).
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Представник позивача у судовому засіданні стверджував, що відповідач отримує заробітну плату (грошове утримання) як військовослужбовець, а також пенсію за вислугу років; батьки відповідача проживають в іншому населеному пункті, отримують пенсію та мають пільги щодо сплати комунальних послуг; відповідач не поніс витрати на лікування після отриманого поранення, оскільки безкоштовно лікувався у державних закладах охорони здоров'я; інших утриманців відповідач не має; матеріальний стан відповідача є задовільним і є значно кращим, ніж матері позивача, яка є інвалідом третьої групи, працює медичною сестрою та отримує низьку заробітну плату; відповідач періодично надавав допомогу дочці, але не постійно і кошти потрібно було випрошувати; позивач несе витрати на навчальний процес, підручники, харчування, транспортні витрати тощо; у матері позивача є батьки, які хворіють та потребують матеріальної допомоги; дід та баба зі сторони матері позивача мають низьку пенсію та не можуть допомагати онуці.
Представник відповідача у судовому засіданні вказував, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем та отримує військове забезпечення, він після контузії; автомобіль відповідача знищено дроном, тому він витрачає кошти на ремонт автомобіля та купівлю іншого військового обладнання; позивач має пільги за рахунок батька, як дочка військовослужбовця; у матеріалах справи відсутні докази про витрати позивача та розмір її стипендії; відповідач надав допомогу дочці по мірі можливостей; внаслідок отриманих травм відповідач проходить лікування та має зменшене грошове забезпечення.
У справі, яка переглядається, судом установлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є дочкою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на день звернення до суду не досягла 23 років, продовжує навчання на ІІ курсі денної форми навчання факультету української філології та літератури творчості імені Андрія Малишка Українського державного університету імені Михайла Драгоманова.
До суду не подано належних та допустимих доказів, що відповідач є непрацездатним або не може надавати допомогу дочці, яка продовжує навчатися та потребує у зв'язку з цим допомоги.
Доводи представника відповідача про те, що ОСОБА_2 отримав поранення під час військової служби, проходив у зв'язку з цим лікування, ремонтував автомобіль, який використовується на військовій службі, а також утримує батьків, які є пенсіонерами та періодично проходять лікування, не можуть бути підставою для позбавлення права на отримання аліментів ОСОБА_1 як дочкою відповідача, яка продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги.
Судом враховано, що відповідач 15 жовтня 2024 року отримав поранення (внаслідок ураження ворожим FPV-дроном), а також тривалий час проходив курс лікування, проте у матеріалах справи відсутні докази, що внаслідок такого поранення він став працездатними. Зазначені обставини не можуть бути підставою для звільнення відповідача від обов'язку, визначеного статтею 199 СК України.
При цьому відповідач ознайомлювався з матеріалами справи, подавав до суду заяви, приймав участь у судових засіданням як особисто, так і через представника, під час судового розгляду не заперечував щодо обов'язку батька отримувати дитину, яка продовжує навчання, проте не погоджувався з визначеним позивачем розміру аліментів.
Відповідач та його представник не довели, що батько позивача не може надавати матеріальну допомогу позивачу як дочці, яка продовжує навчання та у зв'язку з цим потребує допомоги.
Зібраними у справі доказами підтверджено досягнення позивачем віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження нею навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у відповідача можливості надавати таку допомогу (батько є працездатним та має такий заробіток, який дозволяє йому утримувати себе та свою повнолітню дочку).
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
СК України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними 23 років (постанова Верховного Суду від 22 листопада 2023 року у справі № 337/642/22).
Стягнення із батьків аліментів на повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства (постанова Верховного Суду від 08 травня 2023 року у справі № 756/9882/19).
Враховуючи, що ОСОБА_1 у зв'язку з навчанням не має можливості працювати та, відповідно, забезпечувати себе матеріально (у матеріалах справи відсутні докази на спростування таких обставин), суд дійшов висновку про те, що вона потребує матеріальної допомоги. Матеріали справи не підтверджують, що відповідач є непрацездатною особою, має захворювання чи травми, які унеможливлювали б виконання роботи відповідного обсягу, професії без шкоди для здоров'я.
Судом встановлено, що згідно з довідкою про доходи від 06 березня 2025 року ОСОБА_2 отримує пенсію за вислугу років, розмір якої складає: за червень 2024 року - 8 050,76 грн, за липень 2024 року - 7 540,53 грн, за серпень 2024 року - 7 540,53 грн, за вересень 2024 року - 7 540,53 грн, за жовтень 2024 року - 7 540,53 грн, за листопад 2024 року - 7 540,53 грн, за грудень 2024 року - 7 540,53 грн, а всього за 7 місяців 2024 року - 53 293,94 грн.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платника податків про джерела / суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 17 лютого 2025 року за період з 3 кварталу 2024 року до 4 кварталу 2024 року ОСОБА_2 отримував доходи з таких джерел: липень 2024 року - 30 445,73 грн (виплата військовослужбовцям, ВЧ НОМЕР_2 ); серпень 2024 року - 1 000 грн (соціальні виплати з відповідних бюджетів, ВЧ НОМЕР_2 ); серпень 2024 року - 27 445,73 грн (виплата військовослужбовцям, ВЧ НОМЕР_2 ); вересень 2024 року - 27 575,93 грн (виплата військовослужбовцям, ВЧ НОМЕР_2 ); жовтень 2024 року - 65 912,81 грн (виплата військовослужбовцям, ВЧ НОМЕР_2 ); листопад 2024 року - 1 000 грн (соціальні виплати з відповідних бюджетів, Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області); листопад 2024 року - 61 154,93 грн (виплата військовослужбовцям, ВЧ НОМЕР_2 ); листопад 2024 року - 21 603,73 грн (надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду, ОСОБА_4 ); грудень 2024 року - 111 003,76 грн (виплата військовослужбовцям, ВЧ НОМЕР_2 ). Сума доходу ОСОБА_2 за період з липня 2024 року до грудня 2024 року (6 місяців) склала 347 142,62 грн.
Отже, середньомісячний дохід відповідача за період з липня 2024 року до грудня 2024 року становить 65 397,40 грн.
З огляду на викладене, виходячи з принципу розумності, справедливості та пропорційності, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітнього дочки, яка продовжує навчання, у розмірі 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 24 грудня 2024 року і до закінчення дочкою навчання, але не більше ніж до досягнення 23-х років.
Разом з тим суд звертає увагу на те, що стягнення аліментів на повнолітню дитину обмежується двома умовами - досягнення 23-річного віку та навчання на денному стаціонарі вищого навчального закладу.
Визначаючи розмір аліментів та 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, суд вважає, що саме такий розмір аліментів відповідатиме як інтересам дочки, так і можливостям батька, такий розмір аліментів є розумним, не суперечить нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом між захистом прав позивача та захистом прав відповідача. Саме такий розмір аліментів є доцільним для стягнення, що відповідає інтересам сторін у справі та законодавству.
При цьому суд звертає увагу на те, що норми права дають можливість згодом змінити встановлений розмір аліментів в сторону його збільшення або зменшення у зв'язку зі зміною матеріального становища, сімейного стану, стану здоров'я платника або одержувача аліментів чи за наявності інших життєвих ситуацій.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України рішення підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Не заслуговують на увагу доводи представника відповідача, що позивач навчається на бюджетній формі (не сплачує за навчання) та отримує стипендію, оскільки відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20, «обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання… Нормами СК України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина».
Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України»).
Висновки за результатами розгляду позовних вимог
Суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду (частина перша статті 259 ЦПК України).
З оглядну на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.
Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення обґрунтоване доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими у судовому засіданні.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 1/4 з усіх видів його доходу щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову до суду і до закінчення навчання, але не більше як до досягнення 23 років.
За змістом довідки про доходи від 06 березня 2025 року та відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платника податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 17 лютого 2025 року середньомісячний дохід відповідача становить 65 397,40 грн. Ціна позову становить 98 096,10 грн (65 397,40 грн ? 1/4 ? 6).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
Позов задоволено на 67 %. Отже, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 811,50 грн (1 211,20 грн ? 67%).
На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 81, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, прочинаючи з 24 грудня 2024 року, на період навчання, але не більше ніж до досягнення дитиною (позивачем) 23-річного віку.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 811 (вісімсот одинадцять) гривень 50 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП - НОМЕР_13 ).
Відповідач - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_14 ).
Суддя М. М. Пилипчук