08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2/381/557/25
381/262/25
04 квітня 2025 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Ковалевської Л.М.,
за участі секретаря судового засідання Омельчук С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Фастові Київської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про стягнення спадкового майна,-
В січні 2025 року через систему «Електронний суд» адвокат Ангелін Іван Ігорович, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 направив до Фастівського міськрайонного суду Київської області позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про стягнення спадкового майна, в якому просив стягнути з Головного управління пенсійного фонду України в Київській області на користь позивача спадкове майно у сумі 42 372 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що позивачка ОСОБА_1 є спадкоємицею померлого пенсіонера ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2021р. по справі №320/5722/20 позов ОСОБА_2 було задоволено, та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії за вислугу років, виходячи із розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Після набрання рішенням законної сили ОСОБА_2 не звертався до органів
державної виконавчої служби та щодо виконання вказаного рішення виконавче
провадження не відкривалось, оскільки Головне управління ПФУ в Київській
області добровільно погодилось виконати вказане судове рішення на підставі ст.370
КАС України.
Згідно листа Відділу з питань виплати пенсій військовослужбовців
та деяких інших категорій громадян Головного управління ПФУ в Київській області
від 27.03.2024р., на момент смерті ОСОБА_2 залишок невиплачених коштів становив 42 372 грн. На підставі зазначеного листа державним нотаріусом Бучанської державної нотаріальної контори, позивачці видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 29.06.2024, згідно з яким спадщина складається з грошової суми у вигляді
недоотриманої пенсії станом на 27.03.2024 в розмірі 42 372,00 грн.
Відповіддю відповідача позивачці відмовлено у виплаті коштів, мотивуючи тим, що суми пенсій військовослужбовців не отриманих ним за життя, не включаються до складу спадщини, пропущенням позивачкою строку у шість місяців необхідних на звернення до відповідача та необхідністю звернення на підставі ст.52,379 КАС України з заявою про заміну сторони виконавчого провадження у справі.
Таким чином, станом на день подання позовної заяви успадковане позивачкою майно, а саме недоотримана пенсія ОСОБА_2 у розмірі 42 372,00 грн. так і не виплачена позивачу, чим порушуються її майнові права. Позивач вичерпала всі наявні у неї можливості з отримання успадкованого нею майна, а тому вимушена звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою суду від 20 січня 2025 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Учасникам справи було роз'яснено, що відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
04.03.2025 через систему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вони просять відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 посилаючись на те, що відповідачці необхідно було звертатися до суду на підставі ст.52,379 КАС України з заявою про заміну сторони виконавчого провадження у справі.
17.03.2025 через систему «Електронний суд» представник позивача - адвокат Ангелін І.І. направив відповідь на відзив, в якій спростовує твердження відповідача стосовно заміни сторони виконавчого провадження, так як виконавче провадження з виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 не відкривалося, оскільки Головне управління ПФУ у Київській області добровільно погодилося виконати рішення суду. Також, стороною адміністративного спору був ОСОБА_2 , а не його дружина, яка є позивачем у справі. Тому, між позивачкою та ГУ ПФУ у Київській області не виникли правовідносини у сфері виконання рішення Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи та надавши належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі з 10 лютого 1968 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 26).
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області що виявились у зменшенні ОСОБА_2 розміру пенсії за вислугу років під час її перерахунку з 90% відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області з 01.01.2018 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії за вислугу років, виходячи із розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум (а.с.6-12).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.21).
На запит державного нотаріуса Бучанської державної нотаріальної контори, Відділом з питань виплати пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Управління з питань виплат ГУ ПФУ в Київській області 27.03.2024 надано відповідь, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 по справі №20/5722/20 залишок невиплачених коштів становить 42 372 грн. (а.с.20).
Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.06.2024, спадкоємцем майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є його дружина ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з грошової суми у вигляді недоотриманої пенсії станом на 27 березня 2024 року в сумі 42 372 грн., що рахується за спадкодавцем згідно з довідкою №1000-0505-8/54684, виданою Управлінням з питань виплат Відділу з питань виплати пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління пенсійного фонду України у Київській області 27.03.2024 (а.с.17).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За приписами статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За приписами ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 41 Конституції України закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм правом та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з частиною 1 статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
За змістом частини першої статті 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " від 09.07.2003 № 1058-ІУ (надалі - Закон № 1058-ІУ) передбачено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Зміст частини третьої статті 52 Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України "Про пенсійне забезпечення", де в ч. І ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2022 року у справі № 243/12679/21 (провадження № 61-9306св23) зазначив, що положення частин другої, третьої статті 52 Закону № 1058-ІУ, які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі №243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:
-цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
-право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК). Відповідно при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом.
Згідно ст. 61 Закону № 2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружини (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
З аналізу вище вказаної статті вбачається, що якщо члени сім'ї померлого пенсіонера звернулись протягом 6-ти місяців за виплатою недоодержаної пенсії, то така пенсія не включається до складу спадщини, оскільки відповідні особи скористались своїм правом на її отримання. Тобто положення ст. 61 вище вказаного закону, не обмежують право на отримання таких сум в порядку спадкування, а забезпечують можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини.
Твердження Головного управління пенсійного фонду України в Київській області, зазначене у відповіді від 24.07.2024, що позивачка ОСОБА_1 повинна звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження із виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 року по адміністративній справі № 320/5722/20, є безпідставними.
За життя ОСОБА_2 не було відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 року по адміністративній справі № 320/5722/20, так як Головне управління ПФУ в Київській області добровільно погодилося виконати вказане судове рішення.
Крім того в постанові Верховного Суду від 15 грудня 2023 року по справі №805/2628/18-а Верховний Суд зробив висновок, що процесуальне правонаступництво завжди пов'язане з участю особи як сторони у справі у судовому процесі, в тому числі, у процесі виконання рішення суду. Заміна сторони у виконавчому провадженні новою особою пов'язана з можливістю участі такої особи саме у вже відкритому/ триваючому виконавчому провадженні. До того ж, Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 04 вересня 2019 року у справі № 750/7865/18 за позовом фізичної особи до органу пенсійного фонду щодо виплати нарахованої, але невиплаченої його спадкодавцю (батьку позивача) пенсії дійшла висновку, що судові рішення, на підставі яких в органу пенсійного фонду виник обов'язок провести доплату до пенсії, позивача не стосуються. Тому звернення із заявами про заміну стягувача правонаступником у цих виконавчих провадженнях після їх закінчення не призведе до захисту порушеного права позивача.
Отже, за правовим висновком Верховного Суду вказане процесуальне питання про заміну сторони у виконавчому провадженні в такій категорії спорів у випадку відмови органу пенсійного фонду у позасудовому порядку (добровільно) здійснити виплату суми недоплаченої пенсії, не може бути вирішено з використанням інституту процесуального правонаступництва або заміни сторони виконавчого провадження.
Також, посилання відповідача на відсутність відповідного фінансування з Державного бюджету України суд не приймає до уваги, оскільки відсутність бюджетних коштів для виконання відповідачем свого зобов'язання не може обмежувати право власності позивача на грошові кошти, набуті в порядку спадкування за законом у вигляді недоотриманої пенсії її чоловіка.
Слід зазначити, що вказана справа розглядається в порядку цивільного судочинства, стосується спадкових прав позивача та захисту її права власності на спадкове майно, а не зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення, а тому стягнення з Головного управління ПФУ в Київській області грошової суми, успадкованої позивачкою після смерті чоловіка ОСОБА_2 є ефективним захистом порушених прав та інтересів позивача.
При таких обставинах, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Київській області законним, обґрунтованими та такими, що знайшли підтвердження наявними матеріалами справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.4,76-81,258,259,264,265,268 ЦПК України,суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про стягнення спадкового майна - задовольнити.
Стягнути з Головного управлінні Пенсійного фонду України в Київській області, код ЄДРПОУ: 22933548, адреса: вул. Андрія Саєнка, буд. 10, м. Фастів, Київська область, 08500 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , спадкове майно в сумі 42 372 (сорок дві тисячі триста сімдесят дві) гривні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.М.Ковалевська