Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/155/25
Провадження № 1-кп/376/158/2025
"07" квітня 2025 р. м.Сквира
Сквирський районний суд Київської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
особи, що вчинила суспільно небезпечне діяння - ОСОБА_4 ,
законного представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 ,
захисника (адвоката) - ОСОБА_6 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Сквира клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12024116260000272 від 17.12.2024 стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Завтурове, Устимівського району, Кіровоградської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, за ознаками суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
20.01.2025 до Сквирського районного суду Київської області з Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури надійшло для розгляду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12024116260000272 від 17.12.2024 стосовно ОСОБА_4 за ознаками суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаку кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Ухвалою від 24.01.2025 призначено проведення підготовчого судового засідання, на розгляд у якому винесено питання, регламентовані ст.ст. 314-316 КПК України.
Ухвалою від 19.02.2025 призначено судовий розгляд у закритому судовому засіданні в приміщенні Сквирського районного суду Київської області.
Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно
ОСОБА_4 , за ознаками суспільно небезпечного
діяння, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, обгрунтовано тим, що 17 грудня 2024 року близько 16 години 00 хвилин ОСОБА_4 прийшов на сміттєзвалище по вул. Шевченка в м. Сквира Білоцерківського району, Київської області, де взяв речовину рослинного походження - канабіс та помістив його до пакунку, який поклав собі до кишені куртки, тобто незаконно придбав та залишив зберігатись для власних потреб без мети збуту.
Цього ж дня, 17.12.2024 о 16 год. 20 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи поряд із магазином «Оленка» по вул. Шевченка в м. Сквира, Білоцерківського району, Київської області, добровільно видав працівникам поліції ВП №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області пакунок з речовиною рослинного походження, зовні схожою на канабіс, яка відповідно до висновку експерта №СЕ- 19/111-24/73991-НЗПРАП від 19.12.2024 є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом. Маса канабісу (в перерахунку на висушену речовину) становить 29,87 г, яку ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав для власного вживання без мети збуту.
Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №10 від 16.01.2025: ОСОБА_4 страждав під час скоєння інкримінованих йому дій на хронічне психічне захворювання - шизофренію, параноїдну, безперервний перебіг, F - 20.00 за МКХ-10. ОСОБА_4 під час скоєння інкримінованих йому дій не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_4 страждає на даний час на хронічне психічне захворювання- шизофренію, параноїдну, безперервний перебіг, F - 20.00 за МКХ-10. ОСОБА_4 не здатний в даний час усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_4 потребує застосування примусових заходів медичного характеру - госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом; ОСОБА_4 за своїм психічним станом не може постати перед слідством та судом, приймати участь у слідчих та процесуальних діях.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру та просив суд прийняти рішення про застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора, просив суд задовольнити його, оскільки ОСОБА_4 дійсно потребує лікування.
В судовому засіданні законний представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 повідомила суду, що вона є матір'ю ОСОБА_4 та, що її син хворіє та потребує лікування, а також повідомила, що її син іноді вживає наркотики. Законний представник просить суд задовольнити клопотання прокурора та направити її сина на примусове лікування, оскільки він страждає на психічну хворобу.
ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання прокурора та повідомив, що потребує лікування, що після вживання наркотичних засобів йому стає легше.
Заслухавши думки учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.
Обставини щодо вчинення суспільно небезпечних діянь, які викладені у клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 , підтверджуються наданими суду письмовими доказами:
- протоколом огляду місця події від 17.12.2024;
- висновком експерта Київського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/111-24/73991-НЗПРАП від 19.12.2024, згідно якого вбачається, що надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору, є наркотичним засобом обіг якого обмежено. Надане на дослідження насіння масою 136,82 г, є дозрілим насінням коноплі. Дозріле насіння коноплі до наркотичних засобів не відноситься. Надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс. Маса канабісу, в перерахунку на висушену речовину становить 29,87 г;
- постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 23.12.2024;
- висновком судово-психіатричного експерта № 10 від 16.01.2025, яким встановлено, що ОСОБА_4 страждав під час скоєння інкримінованих йому дій на хронічне психічне захворювання - шизофренію, параноїдну, безперервний перебіг, F - 20.00 за МКХ-10. ОСОБА_4 під час скоєння інкримінованих йому дій не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_4 страждає на даний час на хронічне психічне захворювання- шизофренію, параноїдну, безперервний перебіг, F - 20.00 за МКХ-10. ОСОБА_4 не здатний в даний час усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_4 потребує застосування примусових заходів медичного характеру - госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом; ОСОБА_4 за своїм психічним станом не може постати перед слідством та судом, приймати участь у слідчих та процесуальних діях;
- довідками Комунального некомерційного підприємства Сквирської районної ради «Сквирська центральна районна лікарня» від 24.12.2024, згідно яких вбачається, що ОСОБА_4 перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра.
Всебічно, повно та неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, підтверджені доказами, які були оцінені відповідно до вимог ст. 94 КПК України з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що мали місце суспільно небезпечні діяння, які підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконного придбання, зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», примусові заходи медичного характеру мають застосовуватись лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність чи обмежену осудність і викликають потребу у застосуванні щодо неї таких заходів.
Згідно висновку судово - психіатричної експертизи № 10 від 16.01.2025 на час вчинення вище вказаного суспільно небезпечного діяння, ОСОБА_4 перебував у стані неосудності, тобто не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_4 на даний час страждає на хронічне психічне захворювання- шизофренію, параноїдну, безперервний перебіг, F - 20.00 за МКХ-10. Рекомендована госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
Відповідно до ст.18 КК України суб'єктом кримінального правопорушення є фізична осудна особа.
Згідно з ч.2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Згідно з вимогами ст. 92 КК України примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
У силу вимог ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе та інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічнохворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку (ч. 3 ст. 94 КПК України).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 512 КПК України судовий розгляд здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, обов'язковою участю фізичної особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, її законного представника та захисника згідно із загальними правилами цього Кодексу.
Відповідно до ч.1ст.513 КПК України під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує такі питання:1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення; 2) чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою; 3) чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності; 4) чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; 5) чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.
Визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру, з підстав, передбачених ч.2 ст.513 КПК України.
Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» від 03.06.2005 № 7 передбачено, що з огляду на вимоги статей 19, 94 КК України до осіб, визнаних судом неосудними, залежно від характеру і тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння та ступеня небезпечності психічнохворого для себе або інших осіб може бути застосована госпіталізація до психіатричних закладів зі звичайним, посиленим чи суворим наглядом або їм може бути надана у примусовому порядку амбулаторна психіатрична допомога за місцем проживання.
При цьому, при визначенні виду примусових заходів медичного характеру, суд враховує рекомендації експерта, викладені у висновку судово-психіатричного експерта № 10 від 16.01.2025, згідно з яким ОСОБА_4 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом, а також роз'яснення п. п.3, 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» від 03.06.2005 № 7 та положення ч.3 ст.94 КК України.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 512 КПК України судовий розгляд завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 516 КПК України ухвала суду про застосування чи відмову в застосуванні примусових заходів медичного характеру, продовження, зміну, припинення застосування примусових заходів медичного характеру або відмова у цьому може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Питання щодо речових доказів підлягають вирішенню відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Оскільки відповідно до ст.124 КПК України процесуальні витрати стягуються з обвинуваченого в разі ухвалення обвинувального вироку, тому в даному випадку процесуальні витрати необхідно компенсувати за рахунок держави.
Цивільний позов не заявлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.19, 92-94 КК України, ст.ст. 94,101,102, 369 - 372, 512, 513, 516 КПК України, п. п. 3,8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» від 03.06.2005 №7, суд, -
Клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаку кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експерта: судова експертиза матеріалів, речовин і виробів - 2387,70 грн (дві тисячі триста вісімдесят сім гривень 70 копійок) компенсувати за рахунок держави.
Речові докази по справі:
- речовину рослинного походження зеленого кольору, що є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, - канабіс, маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 29,87 г та насіння масою 136,82 г, яке є дозрілим насінням коноплі, що до наркотичних засобів не відноситься, що міститься в пакеті № 3149681, який знаходиться в камері схову відділу поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області - знищити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Сквирський районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінально процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1