справа № 361/7864/24
провадження № 3/361/3924/24
01.04.2025
01 квітня 2025 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Анікушин В.М., за участю адвоката Паламарчука М.Ф., розглянувши адміністративну справу, що надійшла від інспектора сектору адміністративної практики Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
- за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),-
25 липня 2024 року, о 15 годині 35 хвилини, поблизу будинку № 1 по вулиці Центральній в селі Літочки Броварського району Київської області ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Ford Escape», н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager 6820 прилад ARLJ 0209, тест № 997, результат 1,26 ‰. Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння зафіксовано на нагрудну бодікамеру № 21. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9А Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.
До суду ОСОБА_1 не з'явився, захист його прав в суді здійснювався адвокатом Паламарчуком М.Ф., за вказаних обставин, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Адвокат Паламарчук М.Ф. просив провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вважав, що матеріали адміністративної справи, направлені працівниками поліції до суду, складені з порушенням вимог законодавства та інструкцій Національної поліції, до матеріалів справи долучено відеозапис, який, на думку адвоката, неможливо вважати належним та допустимим доказом, звертав увагу суду на те, що в протоколі невірно зазначено дату народження особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 не роз'яснювалися права під час оформлення адміністративного матеріалу, матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, зазначених у протоколі, а також інформації на підтвердження законності зупинки транспортного засобу. Огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , проведений працівниками поліції з порушенням встановленого Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України № 1413/27858 від 11 листопада 2015 року, а відтак його результати є недійсними. Стверджував, що ОСОБА_1 не погоджувався з результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного за допомогою газоаналізатора Drager 6820, проте поліцейські не направили його до закладу охорони здоров'я, на чому наголошував ОСОБА_1 . Крім того, звертав увагу суду на те, що в матеріалах справи відсутні відповідні документи на прилад, за допомогою якого проводився огляд та документи на прилад, за допомогою якого здійснювалася відеофіксація поліцейськими. Крім того, відеозапис не відповідає вимогам щодо безперервності. Звертав увагу суду на те, що ОСОБА_1 має хронічне захворювання легень, проте працівники поліції наполягали на тому, щоб він проходив огляд, декілька разів продував прилад, що, зі слів адвоката, завдавало ОСОБА_1 фізичного болю. Відповідно до презумпції невинуватості, унормованої у статті 62 Конституції України, винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, всі сумніви стосовно доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку адвоката Паламарчука М.Ф., оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Зі змісту частини першої статті 266 КУпАП, оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння підлягають особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного сп'яніння.
Відповідно до пункту 2 Розділу І «Загальні положення» Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 , його вина у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 286220 від 25 липня 2024 року, результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння 1,26 ‰ тесту № 997, проведеного за допомогою алкотесту Drager Alkotest 6820 прилад ARLJ 0209, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням до закладу охорони здоров'я, згідно з яким ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп'яніння та пройшов огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, відеозаписом обставин складання адміністративного матеріалу, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Суд відхиляє аргументи сторони захисту щодо порушення порядку проходження та направлення на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки з відеозапису, а також письмових пояснень свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_1 запропоновано працівником поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора, на що останній погодився, зокрема, з відеозапису вбачається, що мундштук для приладу розпакований в присутності свідків та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, працівником поліції проведено пробний забір, нульовий результат продемонстровано присутнім, ОСОБА_1 пройшов огляд й не висловлював незгоди з його результатом, що відповідно до положень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України № 1413/27858 від 11 листопада 2015 року, не було підставою для направлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до закладу охорони здоров'я. Згода водія з результатом проведеного огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 завірена особистим підписом ОСОБА_1 , що міститься у акті огляду на стан сп'яніння. Відтак, твердження захисника щодо порушення порядку проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння є необґрунтованими.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом за обставин, зазначених у протоколі, суд вважає непереконливими, оскільки цей факт підтверджується самим ОСОБА_1 , що зафіксовано на відеозапису, який на запитання поліцейського яким транспортним засобом він керував, вказав на автомобіль, зафіксований на відеозапису та зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 286220 від 25.07.2025.
На переконання суду, відсутність інформації щодо підстав зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, не впливає на вирішення питання щодо винуватості особи, оскільки відповідно до вимог п. 2.9 А ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;з якого вбачається, що працівниками поліції запропоновано водієві пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора, а відповідно до зібраних у справі доказів, ОСОБА_1 25 липня 2024 року, о 15 годині 35 хвилини, поблизу будинку № 1 по вулиці Центральній в селі Літочки Броварського району Київської області керував автомобілем марки «Ford Escape», н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння, результат проведеного огляду 1,26 ‰.
Інформація в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 286220 від 25.07.2025, щодо року народження особи, відносно якої такий протокол складено, розцінюється судом як технічна помилка, особу, відносно якої розглядається справа про адміністративне правопорушення встановлено в судовому засіданні, необхідна інформація встановлена з копії посвідчення водія серії НОМЕР_3 , долученої до матеріалів справи, а також з інформації, наданої адвокатом.
Твердження адвоката про те, що відеозапис не відповідає вимогам про безперервність не дають підстав вважати такий відеозапис недопустимим доказом, оскільки на відеозапису зафіксовано вся необхідна інформація для прийняття об'єктивного рішення у справі. Диск з відеозаписом долучено до матеріалів справи з відповідними записами в описі документів справи та на конверті з диском, в самому протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 286220 від 25.07.2025, зазначено, що відеозапис здійснювався на бодікамеру № 21.
Крім того, відповідно до п 4. Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України № 1413/27858 від 11 листопада 2015 року, огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому, матеріали справи містять не лише відеозапис оформлення адміністративного матеріалу, а й письмові пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в яких зазначена інформація, що узгоджується з інформацією, зафіксованою на зазначеному вище відеозапису. Отже, процедура проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння та результати такого огляду зафіксовані на відеозапису, у письмових поясненнях свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у результаті огляду на стан алкогольного сп'яніння 1,26 ‰ тесту № 997, проведеного за допомогою алкотесту Drager Alkotest 6820 прилад ARLJ 0209, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у направленням до закладу охорони здоров'я, згідно з яким ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп'яніння та пройшов огляд на стан сп'яніння на місці зупинки і безпосереднього у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 286220 від 25.07.2025. Такі дані узгоджуються між собою та не є суперечливими.
При цьому, суд окремо зауважує, що під час судового розгляду адвокатом не заявлялися клопотання про витребування інформації щодо надання поліцією сертифікатів а ні на прилад, за допомогою якого здійснювалася відео фіксація, а ні на прилад за допомогою якого здійснювався огляд на стан алкогольного сп'яніння. В силу положень статті 251 КУпАП суд позбавлений права самостійно збирати докази, оскільки обов'язок щодо збирання доказів, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. При цьому, суд вважає неналежними доказами копії характеристики та сертифікату на прилад Драгер, долучені адвокатом, оскільки вони не мають відношення до конкретного приладу, за допомогою якого безпосередньо проводився огляд ОСОБА_1 , а отже не містять даних щодо повірки такого приладу на відміну від інформації, що міститься у роздруківці результату огляду, згідно з якою останнє калібрування Drager Alcotest 6820 прилад ARLJ 0209 проводилося 28.02.2024. Згідно з Інструкцією до приладу, калібровка приладу має проводитися не рідше одного разу на шість місяців. Отже, дата проведеного калібрування свідчить про те, що термін між проведеним 25.07.2024 оглядом та датою наступної повірки приладу не сплинув.
Твердження про не роз'яснення прав ОСОБА_1 поліцейськими під час оформлення адміністративного матеріалу спростовується його підписом, що міститься в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 286220 від 25.07.2025 у графі про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, а також реалізована ОСОБА_1 під час судового розгляду.
Суд визнає досліджені докази належними та допустимими, такими, що зібрані у законний спосіб, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог статті 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України
№ 1452/735 від 09 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України № 1413/27858 від 11 листопада 2015 року.
Відтак, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення судом не встановлено.
Враховуючи наведене, в діях ОСОБА_1 вбачається наявність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а тому на нього слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на один рік.
Водночас відповідно до вимог статті 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп., сплату якого передбачено пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись пунктами 2, 5 статті 24, статтями 27, 30, 221, 283-285 КУпАП,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць, що становить 605 грн 60 коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути звернута до примусового виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання законної сили.
Суддя В.М. Анікушин