Справа № 293/18/25
Провадження № 2/293/150/2025
31 березня 2025 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді Проценко Л.Й.
за участю секретаря судового засідання Ничипорук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
І. Короткий зміст позовних вимог
03.01.2025 представник Акціонерного товариства «ОТП Банк» звернувся з позовом до ОСОБА_1 , відповідно до змісту якого просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 2040088162 від 22.12.2023 у розмірі 73000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 22.12.2023 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2040088162, на підставі якого банк надав позичальнику кредит, а позичальник отримав його на умовах передбачених кредитним договором. Позивач зазначає, що відповідач не здійснив своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам у строк, вказаний у договорі, чим суттєво порушив взяті на себе договірні зобов'язання. У зв'язку із порушенням умов кредитного договору, згідно розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 74 061,30 гривень.
За вказаних підстав, позивач просить стягнути на свою користь з відповідача зазначену заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 3028,00гривень.
ІІ. Процесуальні дії по справі, заяви, клопотання
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 03.01.2025 справа передана на розгляд судді Проценко Л.Й.
На виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України, судом 06.01.2025 отримано відомості про адресу реєстрації відповідача ОСОБА_1 .
Ухвалою від 07.01.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначив перше судове засідання на 06.02.2025 (а.с. 34).
Ухвала суду про відкриття провадження та позов з додатками направлялись відповідачу засобами поштового зв'язку та були вручені йому особисто 28.01.2025 (а.с.39).
05.02.2025 від представника ОСОБА_1 - адвоката Стахова А.О., який діяв в інтересах позивача на підставі ордеру серії АМ № 111622, надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення судового засідання (а.с.38-41).
Суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 06.02.2025, відклав судовий розгляд справи на 10.03.2025 (а.с.42).
05.03.2025 до суду надійшла заява адвоката Стахова А.О. про припинення представництва, у зв'язку з неузгодженням з клієнтом правової позиції по справі (а.с.46-48).
10.03.2025 суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, відклав розгляд справи на 31.03.2025, з метою виклику в судове засідання відповідача.
31.03.2025 в судове засідання сторони не з'явилися. В позовній заяві позивач просить проводити розгляд справи без участі представника банку. Відповідач про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення та відзив на позов до суду не подав.
За змістом ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній матеріалів.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження
22.12.2023 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2040088162, на підставі якого банк надав позичальнику кредит, а позичальник отримав його на умовах передбачених кредитним договором (а.с.6).
Як вбачається з паспорта споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит) від 22.12.2023, споживачу надано інформацію щодо основних умов кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та іншу інформацію щодо кредиту (а.с.9-10).
Відповідно до п. 1.1. кредитного договору, кредит виданий позичальнику у розмірі 73000 грн на споживчі цілі.
Відповідно до п. 1.1. кредитного договору, дата остаточного повернення кредиту 22.12.2028. Строк, на який наданий кредит визначено графіком платежів.
П. 1.2. кредитного договору передбачає, що протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка у розмірі 20% річних.
Відповідно до кредитного договору, повернення кредиту, сплата процентів та інших, передбачених договором платежів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів згідно з графіком платежів (Додаток №1 до Кредитного договору №204008816230 від 22.12.2023).
Відповідно до додатку № 1 до кредитного договору №28756545 від 22.12.2023 графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту, загальна вартість кредиту складає 116039,71 грн, щомісячний платіж позичальника становить 1935,00 грн.
На виконання умов вищевказаного договору AT «ОТП БАНК» свої зобов'язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю, що підтверджується меморіальним ордером №28756545 від 22.12.2023 про перерахунок коштів на рахунок позичальника ОСОБА_1 (а.с. 16)
Згідно детального розрахунку заборгованості за кредитним договором №2040088162 відповідач має заборгованість у розмірі 74061,30грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 69254,82 грн., заборгованість по відсотках - 4806,48 грн.(а.с.17).
16.10.2024 позивач направив на адресу відповідача вимогу про погашення заборгованості (а.с.4).
ІV. Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, мотиви суду
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.
За приписами ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Встановлено, що ОСОБА_1 , отримав кредитні кошти у розмірі 73000грн на підставі укладеного кредитного договору № 2040088162 від 22.12.2023 з АТ ОТП Банк», що підтверджується доданим позивачем меморіальним ордером №28756545 від 22.12.2023.
З дослідженого кредитного договору вбачається, що в ньому зазначена інформація про умови кредитування, зокрема порядок та умови надання кредиту, періодичність внесків, строк дії договору, процентна ставка за користування кредитом та порядок повернення кредиту.
Крім цього, суд звертає увагу на те, що умови вказаного договору є чіткими та зрозумілими, що виключає можливість їх неоднозначного трактування сторонами.
Так, умовами договору та паспортом споживчого кредиту встановлено, що строк на який надається кредит відповідачу ОСОБА_1 становить 60 місяців, дата останнього повернення кредиту 22.12.2028.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 в справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04.07.2018 в справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154 цс 18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Згідно наданого позивачем детального розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2040088162, вбачається, що позивачем здійснено нарахування відсотків у сумі 4806,48 грн за користування кредитом в межах строку дії договору, що погоджений сторонами та не здійснював будь-яких нарахувань (штраф, пеня) за порушення умов договору. Станом на 14.10.2024 відповідач має заборгованість перед банком у загальній сумі 74061,30 грн.
Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору. Викладені істотні умови, права і обов'язки сторін, зокрема, способи та терміни погашення кредиту погоджені сторонами, про що свідчить їх підписання ними.
Правильність нарахувань розміру заборгованості відповідачем на час розгляду справи не спростована. Відповідач не надав до суду свій розрахунок суми заборгованості, який би суд міг належним чином оцінити, чи інший доказ про невірність наданого банком розрахунку.
Таким чином, відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав.
За приписами ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи, обов'язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.
За приписами ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц.
Проаналізувавши встановлені фактичні обставини у справі, оцінивши представлені в силу статті 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що боржник належним чином не виконує зобов'язання, передбачені укладеним в установленому законом порядку договором, отже, позовні вимоги АТ «ОТП Банк» підлягають задоволенню.
V. Розподіл судових витрат
Відповідно до ст.141 ЦПК України понесені судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 18, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" заборгованість за кредитним договором №2040088162 від 22.12.2023 у розмірі 74 061 (сімдесят чотири тисяча шістдесят одну) гривню 30 копійок та судові витрати у виді судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників у справі:
Позивач:
Акціонерне товариство «ОТП Банк»
адреса місце знаходження: 01033, м.Київ, вул. Жилянська, 43
код ЄДРПОУ 21685166
Відповідач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1
РНОКПП НОМЕР_1 ,
Адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повне рішення виготовлено та підписано 07.04.2025
Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО