Романівський районний суд Житомирської області
290/99/25
Іменем України
7 квітня 2025 року селище Романів
Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Кірічука М.М., з участю секретаря судового засідання Грінчук-Степанюк З.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей,-
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому зазначила, що вони з відповідачем мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з нею та знаходяться на її утриманні.
Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по утриманню неповнолітніх дітей, позивач просить ухвалити рішення про стягнення з нього щомісячно аліментів на її користь на неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви до досягнення дітьми повноліття.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач правом подати відзив не скористався.
Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження.
Загальними положеннями ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При цьому, за загальним правилом, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно статті 141 СК України, мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статті 180 СК України на відповідача покладається обов'язок утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Частиною 3 статті 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з частиною 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 цієї ж статті визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідач будь-яких доказів на підтвердження тієї обставини, що він виконує свої обов"язки щодо утримання неповнолітніх дітей не надав.
З огляду на викладене, суд прийшов до переконання про необхідність задоволення позову ОСОБА_1 .
За змістом статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі, передбаченому статтею 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, статтями 180, 181 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків: НОМЕР_2 ) аліменти на неповнолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи з 29 січня 2025 року до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.
Суддя М.М. Кірічук