Романівський районний суд Житомирської області
290/10/25
Іменем України
7 квітня 2025 року селище Романів
Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Кірічука М.М., з участю секретаря судового засідання Грінчук-Степанюк З.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У січні 2025 року через систему «Електронний суд» товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» (далі ТОВ «Цикл фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 1 червня 2021 року між акціонерним товариством «Банк кредит Дніпро» (далі АТ «Банк кредит Дніпро») та відповідачем було укладено кредитний договір №22030000513865.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 умови укладеного кредитного договору не виконує, а також на те, що ТОВ «Цикл фінанс» набуло право вимоги по вказаному договору, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 68923,58 грн; з яких 35556,27 грн - заборгованість по тілу кредиту, 0,9 грн - заборгованість по відсотках, 33366,41 грн - заборгованість по комісії.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач своїм правом подати відзив не скористався.
Судом встановлено, що 1 червня 2021 року між АТ «Банк кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 22030000513865 (далі договір), за умовами якого банк надав відповідачу кредит в сумі 35686,02 грн з кінцевим терміном повернення до 1 червня 2026 року, цільове призначення кредиту на споживчі потреби, погодили щомісячну комісію за обслуговування кредиту з 1 червня 2021 року по 30 вересня 2022 року - 4,5% від суми кредиту, з 1 жовтня 2022 року по 31 грудня 2023 року - 3,5% від суми кредиту, з 1 січня 2024 року по 31 березня 2025 - 2,5% від суми кредиту, з 1 квітня 2025 року по 1 червня 2026 року - 1,4% від суми кредиту, фіксовану процентну ставку за користування кредитом, яка нараховується у наступному розмірі на строкову заборгованість за кредитом 0,0001% річних, на прострочену заборгованість за кредитом 56,0% річних. Кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта: НОМЕР_1 , відкритий у АТ «Банк кредит Дніпро». Договір підписаний власноручним підписом ОСОБА_1 .
Із виписок з рахунку за період з 1 червня 2021 року по 18 жовтня 2024 року вбачається, що 1 червня 2021 року відповідачу на його картковий рахунок зараховано 35686,02 грн та останній частково погашав заборгованість за договором.
Відповідно до розрахунку заборгованості перед ТОВ «Цикл фінанс» заборгованість ОСОБА_1 становить 68923,55 грн; з яких 35556,27 грн - заборгованість по тілу кредиту, 0,87 грн - заборгованість по відсотках, 33366,41 грн - заборгованість по комісії.
Відповідно до Договору факторингу №28/03/24 від 28 березня 2024 року АТ «Банк кредит Дніпро» відступило ТОВ «Цикл фінанс» право вимоги за кредитним договором №22030000513865 від 1 червня 2021 року.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов'язковості виконання договору.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною другою статті 625 ЦК України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та проценти від простроченої суми.
Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Відповідачем доводи позивача щодо невиконання ним зобов'язань за договором не спростовані, а тому суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл фінанс» заборгованості по тілу кредиту в розмірі 35556,27 грн та заборгованості по відсотках в розмірі 0,87 грн, а всього разом 35557,14 грн .
Вирішуючи питання щодо стягнення комісії, суд зазначає наступне.
Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
З рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Отже, обслуговування кредиту є супутньою послугою, за надання якої можливе встановлення комісії. Встановивши в кредитному договорі сплату комісії, позивач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються відповідачу. При цьому позивач нараховував комісію за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг Товариства за рахунок відповідача, що є незаконним.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність відмовити в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача комісії в розмірі 27075,00 грн.
Згідно частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 133 ЦПК України).
Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 2 статті 141 ЦПК України).
Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Цикл фінанс» понесло витрати на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом справи в суді в розмірі 6000,00 грн, що підтверджується договором №43453613 про надання правової допомоги від 18 вересня 2024 року, актом №22030000513865 про підтвердження факту надання правничої допомоги від 18 грудня 2024 року, детальним описом робіт, додатковою угодою до договору №43453613 про надання правової допомоги від 18 вересня 2024 року, ордером та копією платіжної інструкції №7904 від 26 грудня 2024 року.
Відповідно до частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно частини 6 статті 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Від відповідача не надходило клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
На підставі статті 141 ЦПК України, оскільки судом частково задоволено позов, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог - у розмірі 2978,64 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8853,30 грн.
Керуючись статтями 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд, -
Позов товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків: НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» (адреса місця знаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8 м. Київ, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 43453613) 35557 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот п'ядесят сім) грн 14 коп заборгованості за кредитним договором, 1249 (одна тисяча двісті сорок дев'ять) грн 69 коп судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору та 3095 ( три тисячі дев'яносто п'ять) грн 35 коп витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.
Суддя М.М. Кірічук