Справа № 287/655/25
провадження 3/287/2244/25
04 квітня 2025 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Русин Микола Григорович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 виданий 03.03.2011 року Олевським РВ УМВС України в Житомирській області, не працюючого, жителя АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД
№ 111180 від 07.03.2025 року встановлено, що 07.03.2025 року о 17 год. 15 хв. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ухилявся від виконання батьківських обов'язків своєї дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дитина самостійно прийшла до сусідів та повідомила що її батько перебуває у стані алкогольного сп'яніння, ображає її.
У судовому засіданні ОСОБА_1 були роз'яснені права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України та право заявити відвід суду.
ОСОБА_1 у судовому засіданні обставини, зазначені у протоколі, не визнав. Пояснив, що він не є батьком малолітньої ОСОБА_2 , її не усиновлював, опікунство не оформляв. Він перебуває у зареєстрованому шлюбі з її матір'ю - ОСОБА_3 та вони проживають разом. За указаних у протоколі обставин ОСОБА_2 пішла гуляти до сусідки та через деякий час приїхали працівники поліції і почали питати де дитина. Зазначає, що жодних конфліктів у нього з дитиною ніколи не було, жодних неправомірних дій щодо неї він не чинив.
У судовому засіданні також надала пояснення ОСОБА_3 , яка є матір'ю малолітньої ОСОБА_2 , яка повідомила, що ОСОБА_1 не є батьком вказаної дитини, опікунство на неї не оформляв. Також зазначає, що ОСОБА_1 піклується про ОСОБА_2 , приймає участь у її вихованні і забезпеченні. Конфлікти між ним та дитиною не виникають, жодних неправомірних дій щодо неї він не чинив. Дійсно, в указаний день ОСОБА_4 пішла гуляти до сусідки. Через деякий час громадянка ОСОБА_5 викликала працівників поліції, які приїхали і питали де дитина. Дитина телефон не піднімала, проте передзвонила знайома на прізвище ОСОБА_7 і повідомила, що дитина в неї. Крім того, зазначає, що дитина з дому ніколи не тікала, сім'я на обліку у соціальних службах не перебуває.
Заслухавши учасників справи та дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст.7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Чинним законодавством України про адміністративні правопорушення, а саме ст. 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Зазначена справа не оформлена таким чином, щоб були виконані зазначені вимоги закону.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 184 КУпАП, що передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
В свою чергу, неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає без дію, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі.
При цьому, суть адміністративного правопорушення має бути конкретною за змістом, викладеною з урахуванням суб'єктивних та об'єктивних ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за проведенням дозвілля); незабезпечення дитині безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо. Суб'єктом правопорушень є батьки дитини або особи, що їх замінюють.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, № 2402-III, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Крім того, обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплені у ст. 150 Сімейного кодексу України, згідно якої батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
З огляду на викладені вище норми законодавства, а також суть викладеного адміністративного правопорушення, прихожу до висновку, що в діях особи відносно якої складено протокол відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки не встановлено, що вона будь-яким чином ухилилась або ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своєї дитини.
Судом установлено, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками являються ОСОБА_6 та ОСОБА_3 . Тобто працівниками поліції не надано жодного доказу, що підтверджує родинні стосунки між дитиною та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності повинно бути доведено, що він є батьком дитини ОСОБА_2 або особою, яка його замінює.
Закон виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за відсутності складу правопорушення. Якщо відсутній хоча б один із елементів складу правопорушення, склад правопорушення є відсутнім в цілому.
З огляду на викладене, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 111180 від 07.03.2025 та додані до нього матеріали є недопустимими доказами у справі та не можуть бути прийняті судом.
Також, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, не зібрано та не долучено до матеріалів беззаперечних доказів, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення (довідок органу опіки та піклування щодо неналежного виконання батьківських обов'язків, акта обстеження матеріально-побутових умов проживання, медичного висновку про перебування особи в стані алкогольного сп'яніння тощо).
Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України правопорушник не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення, а відповідно до ч.3 цієї ж статті, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин суд приходить до висновку, що всі сумніви щодо недоведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення слід тлумачити на його користь.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З урахування вищевикладеного, суд приходить до висновку, що провадження по справі необхідно закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст.7, 9, 245, 247, 251, 254, 256, 278, 280 КУпАП, -
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: М. Г. Русин