Справа № 286/742/24
07 квітня 2025 року селище Народичі
Народицький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.08.2023 року за №12023060500000355 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не судимого, з середньою освітою, не одруженого, працюючого монтером колії "Південно-Західної залізниці",
за ст.291 КК України,-
26 серпня 2023 року, біля 22 години, ОСОБА_4 , керуючи гужовим возом та рухаючись по проїзній частині автодороги «Овруч-Народичі» між селами Камінь та Раківщина Овруцької ТГ, Коростенського району, в напрямку с. Камінь, неподалік повороту до с. Малі Мошки, Овруцької ТГ, Коростенського району, в порушення вимог пунктів Правил дорожнього руху України (ПДР): 7.2 (Гужовий віз (сани) повинен бути обладнаний світлоповертачами: спереду білого кольору, ззаду - червоного) 7.3 (Для руху в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості на гужовому транспорті необхідно увімкнути ліхтарі: спереду білого кольору, ззаду червоного кольору, що встановлюються з лівого боку воза (саней); 7.7 (Особам, що керують гужовим транспортом, і погоничам тварин забороняється:б)використовувати вози, не обладнані світлоповертачами, без ліхтарів у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості), 11.14 (Рух по проїзній частині на велосипедах, мопедах, гужових возах (санях) і вершникам дозволяється лише в один ряд по правій крайній смузі якомога правіше, за винятком випадків, коли виконується об'їзд. Поворот ліворуч та розворот дозволяється на дорогах з однією смугою для руху в кожному напрямку і без трамвайної колії посередині. Дозволяється рух по узбіччю, якщо це не створить перешкод пішоходам), не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров'я людей, не відмовився від руху гужовим транспортом в темний час доби на неосвітленій ділянці дороги, що не відповідає вимогам, які стосуються безпеки дорожнього руху, створивши тим самим небезпеку та перешкоду для інших учасників дорожнього руху, так як це унеможливлює вчасне виявлення перешкоди на проїзній частині дороги в темну пору доби. У вказаний час позаду гужового возу під керуванням ОСОБА_4 в попутному напрямку по тій же самій смузі руху рухався автомобіль марки «Daewoo Sens», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 , який в свою чергу не мав технічної можливості знизити швидкість руху автомобіля до швидкості руху гужового возу, з моменту його виявлення у світлі фар автомобіля, шляхом застосування своєчасного термінового гальмування, внаслідок чого відбулось зіткнення між автомобілем та вищевказаним гужовим транспортом. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «Daewoo Sens» д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді поєднаної тупої травми тіла: 1) відкритої черепно-мозкової травми: садна обличчя, чола, забійної-рваної рани правої тім'яно-скроневої ділянки, вдавлених переломів скронево-тім'яних кісток справа з вклиненням відламків в порожнину черепа, гемарогічного забою головного мозку, посттравматичного субарахноїдальнього мозку, посттравматичного субарахноїдальнього крововиливу; 2) тупої травми грудної клітини: садна в ділянках лівої ключиці та лівого плеча, закритого перелому тіла лівої ключиці зі зміщенням відламків, забою легень, які (тілесні ушкодження) за ступенем тяжкості відносяться до категорії тяжких по критерію небезпеки для життя в момент їх спричинення.
Порушення ОСОБА_4 вимог пунктів 7.2, 7.3, 7.7 (б), 11.14 ПДР України знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та наставшими наслідками, тобто отримання потерпілим тяжких тілесних ушкоджень.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в скоєному визнав частково та показав, що 26.08.2023 у темну пору доби керуючи гужевою повозкою, рухався на ній по дорозі, зокрема в напрямку с.Камінь Коростенського району, при цьому права сторона возу розміщувалась на обочині, ліва - на проїзній частині. Неподалік повороту в напрямку села Малі Мошки Коростенського району, в зустрічному йому напрямку рухався автомобіль з включеним світлом фар, і в цей же час, він почув звук двигуна іншого автомобіля, який рухався позаду нього в попутньому напрямку. Оскільки, на його гужовій повозці були відсутні будь-які світлоповертачі та ліхтарі, він включивши світло у своєму мобільному телефоні, почав світити ним водію попутнього транспортного засобу, намагаючись попередити останнього про свою присутність. Під час роз'їзду даних автомобілів, відчув удар ззаду в гужову повозку, в результаті чого він впав на покриття обочини, отримавши тілесні ушкодження. Підвівшись, побачив автомобіль, що стояв в кюветі. Біля автомобіля помітив якусь особу, але до неї не наближався, оскільки пішов шукати коней, які після ДТП побігли в поле, хвилюючись за те, що вони могли становити загрозу для оточуючих. Коли повернувся на місце пригоди, бачив там рятувальників, поліцейських. Водія автомобіля вже на місці не було. В послідуючому дізнався, що останній в результаті пригоди отримав тяжкі тілесні ушкодження. На його лікування заплатив 2500 гривень. Більшу суму сплатити не може, так як має невеликі доходи, крім того до данного часу продовжує лікуватись він отриманих при ДТП ушкоджень. Вину визнає частково, оскільки дійсно розуміє, що порушив правила ПДР, які стосуються відсутності на його гужевій повозці світлоповертачів та включених в темну пору доби ліхтарів, але при цьому вважає, що водій автомобіля «Daewoo Sens» перевищив швидкість, і тому не зміг вчасно зупинити свій автомобіль та таким чином запобігти виникненню ДТП. Швидкість автомобіля він визначив по звуку його вихлопної труби.
Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, його винуватість підтверджується показами свідката дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження.
Так, свідок ОСОБА_7 показала, що 26.08.2023 року у темну пору доби вона разом зі знайомим ОСОБА_8 , на автомобілі, під керуванням останнього, рухалась по автодорозі в напрямку міста Овруч. В якийсь час, попереду автомобіля побачила гужову повозку, яка рухалась по дорозі в попутньому напрямку. Баграновський помітивши перешкоду, почав гальмувати та вивертати кермо, але не зміг уникнути наїзду, в результаті чого сталась ДТП. Від удару, вона втратила свідомість, але через якийсь час, коли опритомніла, почула як задзвонив мобільний телефон Баграновського, який в цей час перебував без свідомості. Вона взяла слухавку та повідомила особі, яка телефонувала про ДТП. Коли вийшла з автомобіля, бачила неподалік на дорозі гужову повозу, біля якої нікого з людей не було. Безпосередньо перед ДТП, зустрічних транспортних засобів не помітила. Яка була швидкість автомобіля не знає, оскільки не звертала увагу на відповідний автомобільний показчик, а у визначенні швидкості іншим чином не розуміється. Вона та водій були пристебнуті пасками безпеки. Гужова повозка під час руху не була освітлена. Після ДТП обвинувачений до автомобіля не підходив. В послідуючому на місце ДТП приїхали медична допомога та поліцейські.
З протоколу огляду місця події від 26.08.2023 року зі схемою та фототаблицею вбачається, що місцем події є ділянка автодороги між с.Раківщина та с.Камінь Овруцької ТГ Коростенського району Житомирської області (а.с.68-81 том 1).
Згідно висновку експерта №252 від 30.12.2023 у ОСОБА_6 було встановлено наявність наступних тілесних ушкоджень: А). Поєднана тупа травма тіла: 1). Відкрита черепно-мозкова травма: садна обличчя, чола, забійно-рвана рана правої тім'яно-скроневої ділянки; вдавлені переломи скронево-тім'яних кісток справа з вклиненням відламків в порожнину черепа; геморагічний забій головного мозку, посттравматичний субарахноїдальний крововилив; 2). Тупа травма грудної клітки: садна в ділянках лівої ключиці та лівого плеча; закритий перелом тіла лівої ключиці зі зміщенням відламків; забій легень. Вказані тілесні ушкодження утворились одночасно або в швидкій послідовності одне за одним від дії тупих твердих предметів з обмеженою та переважаючою контактуючими поверхнями, та могли утворитись при обставинах і в час вказаних у постанові та в медичній документації - 26.08.2023, водій легкового автомобіля, травмований внаслідок зіткнення з гужовою повозкою та перекиданням автомобіля. На момент закінчення експертизи по наявним даним, встановлені при проведенні експертизи тілесні ушкодження у вигляді вказаної вище поєднаної тупої травми тіла відносяться до категоріі тяжких по критерію небезпеки для життя в момент їх спричинення (а.с.91-93 том 1).
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/106-23/11689-ІТ від 03.10.2023 року, на момент огляду, отже, і на момент ДТП, гальмова система автомобіля ЗАЗ SENS р.н. НОМЕР_1 , знаходилась в технічно працездатному стані, при її дослідженні не виявлено ознак технічного характеру, які могли призвести до раптової відмови чи втрати керування автомобілем безпосередньо перед ДТП. На момент огляду, через аварійні механічні пошкодження ходова частина наданого на дослідження автомобіля знаходилась в технічно непрацездатному стані, однак в процесі її дослідження не встановлено ознак технічного характеру, які могли призвести до раптової відмови та втрати її працездатності безпосередньо перед ДТП, отже, на момент ДТП, ходова частина автомобіля ЗАЗ SENS р.н. НОМЕР_1 , знаходилась в технічно працездатному стані. На момент огляду, через аварійні механічні пошкодження рульове керування наданого на дослідження автомобіля знаходилось в технічно непрацездатному стані, однак в процесі його дослідження не встановлено ознак технічного характеру, які могли призвести до раптової відмови та втрати його працездатності безпосередньо перед, ДТП, отже на момент ДТП, рульове керування автомобіля ЗАЗ SENS р.н. НОМЕР_1 знаходилось в технічно працездатному стані. На момент огляду та на момент ДТП, зовнішні світлові прилади (окрім передньої правої блок-фари) автомобіля ЗАЗ SENS р.н. НОМЕР_1 перебували в технічно працездатному стані. Відповісти в якому технічному стані перебувала передня права блок-фара не виявляється можливим в зв'язку з її відсутністю. В процесі дослідження технічного стану гальмової системи, ходової та рульового керування автомобіля ЗАЗ SENS р.н. НОМЕР_1 не встановлено ознак технічного характеру, які могли знаходитись в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП (а.с.98-105 том 1).
З висновку експерта №СЕ-19/106-23/11711-ІТ від 10.10.2023 року вбачається, що виявлені на автомобілі ЗАЗ SENS р.н. НОМЕР_1 , аварійні механічні пошкодження ударно-динамічного характеру першої групи, які сконцентровані в передній правій та правій боковій частині автомобіля, виражені слідами згинів, вдавлювання вминання металу, тріщин, розломів та відломів полімерного матеріалу з відшаруванням власного лакофарбового покриття та впровадженням уламків деревини схожих з матеріалом виготовлення наданого на дослідження гужового воза, при цьому загальний напрямок слідоутворюючої сили був спрямований спереду назад відносно поздовжньої осі автомобіля. Вказані пошкодження мають єдиний механізм утворення і виходячи з фабули та обставин ДТП могли утворитися в процесі контакту автомобіля ЗАЗ SENS р.н. НОМЕР_1 з наданим на дослідження гужовим возом.На гужовому возі виявлені сліди і пошкодження ударно-динамічного характеру сконцентровані в задній лівій частині гужового воза. При цьому загальний напрямок слідоутворюючої сили був спрямований ззаду наперед відносно подовжньої вісі гужового воза. Вказані пошкодження мають єдиний механізм утворення та виходячи з фабули та обставин ДТП могли утворитися в процесі контакту гужового воза з наданим на дослідження автомобілем ЗАЗ SENS р.н. НОМЕР_1 . Первинний контакт досліджуваних автомобіля та гужового воза, відбувся між правою передньою частиною автомобіля із задньою лівою частиною гужового воза, при загальному русі в попутному напрямку. В момент зіткнення (первинного контакту ТЗ) поздовжні вісі автомобіля ЗАЗ SENS р.н. НОМЕР_1 та гужового воза розташовувалися під кутом близько 0±5°. Місце наїзду (зіткнення) автомобіля та гужового воза, розташоване на смузі руху в напрямку с. Камінь в місці початку утворення осипу бруду (позиція №1 на схемі) перед ближньою межею осипу скла (позиція №2 на схемі), у поперечному напрямку на відстані не менше як 0.6-1.6м від лінії дорожньої розмітки, що поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, у повздовжньому напрямку на відстані близько 33-29.5м від центру перехрестя з дорогою на с.М.Мошки (а.с.106-113 том 1).
Згідно протоколу слідчого експерименту від 17.11.2023 року, ОСОБА_4 показав на місці та розказав про обставини ДТП за його участю (а.с.114-124 том 1).
Як вбачається з висновку експерта №СЕ-19/106-23/15558-ІТ від 04.01.2024, відповідно до фактичних даних, встановлених при проведенні слідчого експерименту від 17.11.2023, за участі свідка ОСОБА_4 , в наведеній дорожньо-транспортній ситуації, з технічної точки зору безпечна швидкість руху автомобіля ЗАЗ SENS р.н. НОМЕР_1 , за умов видимості елементів проїзної частини 93 м, становить близько 114.4. . .118.6 км/год. В наведеній дорожньо-транспортній ситуації, враховуючи фактичні дані, встановлені при проведенні слідчого експерименту від 17.11.2023, за участі свідка ОСОБА_4 , з технічної точки зору водій автомобіля ЗАЗ SENS р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , при швидкості руху 90км/год., не мав технічної можливості знизити швидкість руху автомобіля до швидкості руху гужового возу, з моменту його виявлення у світлі фар автомобіля, шляхом застосування своєчасного термінового гальмування. Відповідно до фактичних даних, встановлених при проведенні слідчого експерименту від 17.11.2023, за участі свідка ОСОБА_4 ,, дорожньо-транспортна пригода сталася в умовах зустрічного роз'їзду, при наявності зустрічного транспорту. Тому наявність технічної можливості у водія уникнути зіткнення шляхом виконання безпечного об'їзду перешкоди, в даному випадку не визначається. В наведеній дорожньо-транспортній ситуації, з технічної точки зору, водій автомобіля ОСОБА_6 повинен керуватись технічними вимогами п. 12.2, 12.3 та 12.6. «ґ» ПДР. З технічної точки зору, в наведеній дорожньо-транспортній ситуації оцінити дії водія щодо відповідності технічним вимогам п. 12,3 ПДР не виявляється можливим, невідповідностей технічним вимогам п. 12.2 та 12.6 (ґ) ПДР в діях водія не вбачається. В наведеній дорожньо-транспортній ситуації, з технічної точки зору водію гужового возу ОСОБА_4 , необхідно було діяти у відповідності до вимог п. 7.2; 7,3; 7.7 (б); 11.14 Правил дорожнього руху. Відповідно до фактичних даних (отриманих при проведенні слідчого експерименту 17.11.2023 за участі ОСОБА_4 ), водій автомобіля ОСОБА_6 у наведеній дорожньо-транспортній ситуації не мав технічної можливості знизити швидкість руху керованого автомобіля до швидкості руху гужового воза, шляхом своєчасно застосував гальмування, з моменту виникнення небезпеки для руху. Тому, з технічної точки зору дії водія ОСОБА_6 , стосовно технічних вимог п. 12.3 ПДР не перебувають у причинному зв'язку з створенням аварійної обстановки та виникненням даної ДТП (а.с.125-130 том 1).
Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння №32 від 27.08.2023 року, у ОСОБА_4 ознак сп'яніння не виявлено (а.с.132 том 1).
Згідно результатів оксилогічного дослідження №2621 від 27.08.2023, в крові ОСОБА_6 етилевого спирту не виявлено (а.с.134 том 1).
Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні не зміг надати суду показань, які б підтверджували або спростовували встановлені судом обставини, оскільки він їх взагалі не пам'ятає.
У відповідності до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Європейський Суд з прав людини наголошує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (див. вищенаведене рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
За змістом закону об'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст.291 КК України характеризується трьома ознаками:а) діянням; б) наслідками; в) причинним зв'язком між діянням і наслідками. Діяння виражається в порушенні обвинуваченим чинних на транспорті правил, зокрема невиконанням п.п.ПДР. Наслідками цього кримінального правопорушення є загибель людей або інші тяжкі наслідки. До інших тяжких наслідків слід відносити спричинення потерпілому тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень, великої матеріальної шкоди. Між діянням і наслідками повинен бути встановлений причинний зв'язок. Суб'єктивна сторона характеризується психічним ставленням особи до вчиненого ним діяння і його наслідків. Порушення правил може бути як умисним (прямий умисел), так і необережним (злочинна недбалість). Ставлення до наслідків може полягати у необережній формі вини: злочинна самовпевненість або злочинна недбалість.
Як вбачається з пункту Правил дорожнього руху України (ПДР) 7.2 гужовий віз (сани) повинен бути обладнаний світлоповертачами: спереду білого кольору, ззаду - червоного) 7.3 (Для руху в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості на гужовому транспорті необхідно увімкнути ліхтарі: спереду білого кольору, ззаду червоного кольору, що встановлюються з лівого боку воза (саней); 7.7 (Особам, що керують гужовим транспортом, і погоничам тварин забороняється:б)використовувати вози, не обладнані світлоповертачами, без ліхтарів у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості), 11.14 (Рух по проїзній частині на велосипедах, мопедах, гужових возах (санях) і вершникам дозволяється лише в один ряд по правій крайній смузі якомога правіше, за винятком випадків, коли виконується об'їзд. Поворот ліворуч та розворот дозволяється на дорогах з однією смугою для руху в кожному напрямку і без трамвайної колії посередині. Дозволяється рух по узбіччю, якщо це не створить перешкод пішоходам).
Суд вважає, що обвинувачений, рухаючись у темну пору доби по проїзній частині автодороги на гужовій повозці, яка була не обладнана світлоповертачами та ліхтарями, своїми діями створив аварійну ситуацію, в результаті якої сталась ДТП, наслідками якої є інші тяжкі наслідки, зокрема спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, тим самим проявив злочинну недбалість, оскільки, повинен був і міг передбачити настання небезпечних наслідків в силу відсутності у темну пору доби світлоповертачів та ліхтарів на гужовій повозці, чим порушив вимоги Правил дорожнього руху України і що безаперечно слугувало головною причиною виникнення дорожньої пригоди.
Суд, критично ставиться до показів обвинуваченого стосовно того, що на його перекона-ння водій ОСОБА_6 перевищив швидкість автомобіля, на якому рухався, обгрунтовуючи свої твердження гучним звуком вихлопної труби зазначеного автомобіля, і таким чином не мав можливості вчасно загальмувати та уникнути ДТП, оскільки жодними доказами у справі це не доведено. Окрім того, згідно висновку експерта №СЕ-19/106-23/15558-ІТ від 04.01.2024, невідповідностей технічним вимогам п. 12.2 та 12.6 (ґ) ПДР в діях водія автомобіля ОСОБА_6 не вбачається, водій ОСОБА_6 у наведеній дорожньо-транспортній ситуації не мав технічної можливості знизити швидкість руху керованого автомобіля до швидкості руху гужового воза, шляхом своєчасно застосував гальмування, з моменту виникнення небезпеки для руху. Тому, з технічної точки зору дії водія ОСОБА_6 , стосовно технічних вимог п. 12.3 ПДР не перебувають у причинному зв'язку з створенням аварійної обстановки та виникненням даної ДТП. До того ж, наявність технічної можливості у водія автомобіля уникнути зіткнення шляхом виконання безпечного об'їзду перешкоди, в даному випадку не визначається, оскільки дорожньо-транспортна пригода сталася в умовах зустрічного роз'їзду, при наявності зустрічного транспорту.
Отже, суд приходить до висновку, що причиною настання суспільно небезпечних наслід-ків - заподіяння тяжких тілесних ушкоджень водію ОСОБА_6 є порушення обвинуваченим ОСОБА_4 , який керував гужовою повозкою чинних на транспорті правил, зокрема невиконанням ним п.п.7.2,7.3,7.7,11.14 ПДР і між діянням останнього та наслідками є причинний зв'язок.
При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд врахо-вує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
Окрім цього, відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 р.) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А., заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
З огляду на вищезазначене, керуючись ч.1 ст.94 КПК України, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст.291 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, повністю є доведеною поза розумним сумнівом.
Тобто, дії обвинуваченого суд кваліфікує за ст.291 КК України, оскільки він своїми необережними діями вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є нетяжким, що виразилося в порушенні чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, що спричинило тяжкі наслідки.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого є добровільне часткове відшкоду-вання завданого збитку, оскільки в судовому засіданні встановлено, що обвинувачений добровільно частково відшкодував завдані ним збитки потерпілому.
Не повне визнання обвинуваченим своєї вини свідчить про відсутність у нього щирого жалю з приводу скоєного та осуду своїх протиправних дій, тобто про відсутність ознак щирого каяття, яке має передбачати відверту негативну оцінку винуватою особою своєї протиправної поведінки, визнання тих обставин, які їй ставляться в провину, має характеризувати її поведінку після вчинення правопорушення, яка дійсно засуджує свій вчинок, визнає його антигромадський характер і готовий нести відповідальність, і така поведінка обвинуваченого в судовому засіданні не свідчить про самоосуд свого вчинку, а також відсутність будь-яких доказів щодо того, що обвинувачений своїми діями сприяв саме розкриттю злочину, з огляду на те, що він після настання пригоди покинув місце ДТП та тривалий час був відсутній, відповідні служби про пригоду не повідомив, будь-якої першочергової допомоги потерпілому не надав, дають підстави суду вважати за неможливе визнати щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину за обставину, яка пом'якшує покарання обвинуваченого в судовому засіданні.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого в судовому засіданні не встановлено.
Відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покара-ння достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання, воно має ґрунтуватися, зокрема, на принципах індивідуалізації та справедливості.
Конституційний Суд України у Рішенні від 02.11.2004 року №15-рп/2004 зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України».
Відповідно до ч.2 ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У справах "Бакланов проти Росії" та "Фрізан проти Росії" суд зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним. Разом з тим, у справі "Ізмайлов проти Росії" суд встановив, що " для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити "особистий і надмірний тягар для особи".
Кримінальне покарання повинно бути справедливим балансом з однієї сторони між необхідністю застосування заходів примусу внаслідок вчиненого кримінального правопорушення та усвідомлення винною особою необхідності її понести та з іншої сторони такі заходи примусу мають та повинні бути достатніми для перевиховання особи та попередження нових злочинів.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є нетяжким та вчинене з необережності, характер та мотиви допущених особою порушень чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, обставину, що пом'якшує покарання та особу обвинуваченого, який є не судимим, працевлаштованим, правопорушення вчинив будучи тверезим, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має малолітню дитину, хворіє, проживає на території радіоактивного забруднення, з огляду також на те, що внаслідок отриманих під час ДТП тілесних ушкоджень потерпілий став інвалідом 2 групи та на думку останнього щодо покарання, який не наполягав на призначенні суворої міри покарання, а тому, суд, призначаючи покарання обвинуваченому в межах санкції ст.291 КК України, яке буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у виді обмеження волі, вважає, що його виправлення можливе без відбування покарання і обвинуваченого можливо звільнити від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням та встановленням іспитового строку, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, що з огляду на положення ч.2 ст.50 КК України цілком відповідатиме принципу справедливості та особі обвинуваченого і буде домірним вчиненому ним правопорушенню.
При визначенні тривалості іспитового строку, суд врахувує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є нетяжким та вчинене з необережності, вид та строк призначеного основного покарання, обставини, що характеризують особу обвинуваченого, який вперше вчинив кримінальне правопорушення, позитивно характеризується та є працевлаштованим і встановлює його на такий термін, який на думку суду буде необхідним для того, щоб засуджений довів своє виправлення без реального відбування основного покарання.
Призначення обвинуваченому покарання у виді виправних робіт на строк 1 рік, про яке у судових дебатах просив захисник обвинуваченого, на думку суду буде занадто м'яким з огляду на всі обставини правопорушення, зокрема настання суспільно небезпечних наслідків - заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, а також часткове визнання обвинуваченим своєї провини та відсутність щирого каяття у останнього.
Витрати за проведення експертизи відповідно ст.124 КПК України, необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Овруцького районного суду Житомирської області від 01.09.2023 на автомобіль марки «Daewoo Sens», д.н.з. НОМЕР_1 та віз слід скасувати.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368,370, 373, 374, 615 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 291 КК України і призначити йому покарання у виді 2 років обмеження волі.
В силу статей 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк в 1 рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь держави процесуальні витрати у звязку з залученням судового експерта, в сумі 10360, 24 грн.
Арешт накладений, згідно ухвали слідчого судді 01.09.2023 на автомобіль марки «Daewoo Sens», д.н.з. НОМЕР_1 та віз скасувати.
Речові докази: автомобіль марки «Daewoo Sens», д.н.з. НОМЕР_1 та віз - повернути власникам.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
На вирок суду до Житомирського апеляційного суду через Народицький районний суд Житомирської області може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копії вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: