Справа № 296/3394/25
1-кп/296/558/25
Вирок
Іменем України
07 квітня 2025 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12025060640000048 від 22.02.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває в цивільному шлюбі, має на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше судимого 03.12.2024 за вироком Пустомитівського районного суду Львівської області за ч. 2 ст.289 КК України до 5 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,-
встановив:
Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.02.2025 приблизно о 10 годині 17 хвилин, ОСОБА_4 проходив повз приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ФОП « ОСОБА_7 », що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
В цей же день, час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_4 , раптово виник злочинний умисел, направлений на відкрите повторне викрадення чужого майна із вищевказаного магазину, задля чого він вирішив зайти до торгівельної зали магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ФОП « ОСОБА_7 », що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите повторне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 , діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи, що за його діями спостерігає продавчиня магазину ОСОБА_8 , ка в цей час перебувала на робочому місці, та усвідомлюючи, що діє відкрито, шляхом вільного доступу з вішака, що знаходився в магазині, взяв в руки майно, належне ФОП « ОСОБА_7 », а саме: світшот чоловічий 1021 (горло)/OLM в кількості двох одиниць вартістю 675 гривень за 1 одиницю зазначеного товару, загальною вартістю 1350 гривень.
Продовжуючи свої злочинні дії, утримуючи вказане майно при собі, з метою доведення злочинного умислу до кінця, не розрахувавшись за вказаний товар ОСОБА_4 вийшов з приміщення зазначеного магазину на вулицю, таким чином виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.
В цей же час, ОСОБА_8 , яка є продавцем вказаного магазину, побачивши, як ОСОБА_4 , виходить з магазину з вищеперерахованим товаром в руках не розрахувавшись за нього, висловила йому вимогу зупинитись та повернути відповідне майно, а саме: Світшот Чоловічий 1021 (горло)/OLM в кількості двох одиниць, таким чином викривши його злочинні дії та в подальшому намагалась наздогнати ОСОБА_4 , на сходах біля входу до зазначеного магазину «SUNDISTORE», та повернути викрадене майно.
В свою чергу, ОСОБА_4 , ігноруючи вимогу зупинитись та повернути викрадене майно, утримуючи його при собі з місця вчинення злочину втік, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 відкрито повторно в умовах воєнного стану викрав майно, що належить ФОП « ОСОБА_7 », чим завдав останньому майнової шкоди на загальну суму 1350 гривень.
Своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, розкаявся у скоєному. Надав показання, що дійсно мали місце обставини, викладені у обвинувальному акті.
Адвокат ОСОБА_5 , захисник обвинуваченого ОСОБА_4 , при призначенні покарання останньому просив врахувати пом'якшуючі обставини.
Потерпілий ОСОБА_6 погодився щодо недоцільності дослідження інших доказів. Щодо призначення покарання обвинуваченому поклався на розсуд суду.
Беручи до уваги, що фактичні обставини справи ніким з учасників судового провадження не оспорюються, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, обмежившись допитом обвинуваченого.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає, а також роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є доведеною та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 186 КК України, як умисні дії, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно в умовах воєнного стану.
Призначаючи покарання, суд виходить з наступного.
Згідно з ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд при призначенні покарання повинен урахувати ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, особі, яка скоїла злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання серед передбачених за скоєний злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження скоєння нею нових злочинів.
Судом враховано обставини вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжкого злочину, особу обвинуваченого.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є рецидив злочинів.
Крім того, суд також враховує, що ОСОБА_4 є раніше судимим, на обліку в психіатра та лікаря нарколога не перебуває, не працює, вчинив кримінальне правопорушення під час іспитового строку, що вказує про небажання останнього стати на шлях виправлення. Також враховуючи думку потерпілого ОСОБА_6 щодо призначення покарання, суд доходить висновку про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе із призначенням покарання в межах санкції ч. 4 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі, яке необхідно відбувати реально.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 03.12.2024 і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі.
На думку суду, саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів у майбутньому.
Цивільний позов у провадженні потерпілим не заявлений. Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України. Речові докази відсутні.
Арешт на майно не накладався. Процесуальні витрати відсутні.
В межах кримінального провадження, що розглядається, до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів судом не встановлено. Тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно залишити обвинуваченому ОСОБА_4 без змін.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-377, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд,-
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 03.12.2024 за ч. 2 ст. 289 КК України, та остаточно ОСОБА_4 призначити покарання у вигляді 7 (семи) років 1 (один) місяць позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з часу його фактичного затримання, з 18 березня 2025 року.
Речові докази DVD-R диски залишити в матеріалах кримінального провадження.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 залишити у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не довше шістдесяти днів з дня проголошення вироку.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися, і дослідження яких визнано судом недоцільним.
Вирок набирає законної сили після закінчення вказаного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію повного тексту вироку в день його проголошення вручити учасникам судового провадження.
Головуючий суддя ОСОБА_1