Справа № 159/2017/25
Провадження № 1-кп/159/383/25
07 квітня 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.03.2025 за №12025035550000090, про обвинувачення
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Детковичі Брестської області Республіки Білорусь, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , а фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 , раніше судимого 12.03.2020 Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців, нра підставі ст. 71 КК України повністю приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ковельським міськрайонним судом Волинської області від 07.10.2019. Звільнений 12.12.2023 Маневицькою ВК Волинської області (№42) умовно достроково на 5 місяців 23 дні,
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 357 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_2 , 23 березня 2025 року в період з 17.00 год по 18.16 год, знаходячись у будинку АДРЕСА_3 , таємно викрав банківську карту АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , з магнітним носієм інформації та функцією «Pay Pass» розрахунку, яка згідно з ст. 1 Закону України «Про інформацію», ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку, діючи умисно та з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, заволодів вказаною банківською карткою, яка належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою подальшого незаконного використання.
У вказаних діях ОСОБА_2 міститься склад кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, яке полягало в таємному викраденні офіційного документу, вчиненого із корисливих мотивів.
Обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 надійшов до суду 03.04.2025 в порядку ст. 302 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) із клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, оскільки обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і висловив згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
У заяві від 31.03.2025, яка складена у присутності захисника ОСОБА_4 обвинувачений беззаперечно визнав винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Обвинувачений ОСОБА_2 засвідчив обізнаність із обмеженням права на апеляційне оскарження у разі спрощеного провадження і надав згоду на розгляд обвинувального акта без проведення судового розгляду в судовому засіданні у його відсутності, просив суд призначити покарання у виді пробаційного нагляду.
Потерпілий ОСОБА_3 у письмовій заяві засвідчив згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, дав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені, засвідчив обізнаність з обмеженням права апеляційного оскарження, висловив позицію щодо призначення міри покарання.
Керуючись приписами ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Частиною 4 ст. 107 КПК України передбачено, що у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Відповідно до частини другої статті 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
З урахуванням наведеного, вивчивши обвинувальний акт, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, що полягало в таємному викраденні офіційного документу, вчиненого із корисливих мотивів.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд, відповідно до вимог статей 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.
Діяння, яке вчинив ОСОБА_2 , відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальним проступком.
Обставиною, яка пом'якшує покарання суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Обставиною яка обтяжує покарання в обвинувальному акті зазначена - рецедив злочинів. Сд звертає увагу, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 357 КК України, відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, а не злочином. Тому, суд не визнає зазначений в обвинувальному акті рецедив злочинів обтяжуючою обставиною, адже обвинувачений нового злочину не вчинив, а вчинив кримінальний проступок.
Також, обираючи обвинуваченому ОСОБА_2 вид та міру покарання, суд виходить із характеру діяння, обстановки, способу, місця і часу вчинення кримінального правопорушення; враховує форму та ступень його вини, що полягає в прямому умислі, мету і корисливі мотиви; обставини, які характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення, а також, які безпосередньо пов'язані із вчиненням кримінального правопорушення, а також обставини, які характеризують поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення; враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, у характеристиці виданою ПОГ СВГ ВП Ковельського РУП характеризується посердньо, як такий, що схильний до вчинення адміністративних праворпорушень.
Суд також враховує думку потерпілого, який просив призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду.
Обставин, які б унеможливлювали понесення обвинуваченим покарання та застосування ст. 69 КК України, суд не встановив.
Оскільки обвинувачений не працевлаштований, суд не вбачає можливим призначити йому покарання у виді штрафу, адже у нього відсутній заробіток.
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 слід призначити покарання у виді пробаційного нагляду у межах санкції ч. 1 ст. 357 КК України.
На переконання суду таке покарання буде справедливим і співмірним вчиненому, достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку встановленому ч. 9 ст. 100 КПК України. Так, банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , поміщену у сейф-пакет № ICR0240440, яка зберігається у матеріалах кримінального провадження необхідно повернути власнику - ОСОБА_3 .
Цивільний позов не заявлявся, процесуальні витрати відсутні, арешт не накладався.
Керуючись статтями 373, 374, 381, 382 Кримінального процесуального кодексу України, суд
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строкм на 1 (один) рік.
На підставі ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
4) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу);
5) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Початок строку відбування покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_2 , відповідно до ч. 1 ст. 49-2 КВК України, обчислювати з дня постановки його на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази - банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , поміщену у сейф-пакет № ICR0240440, яка зберігається у матеріалах кримінального провадження - повернути власнику ОСОБА_3 .
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий:ОСОБА_1