Номер провадження: 22-ц/813/3717/25
Справа № 523/5146/24
Головуючий у першій інстанції Бузовський В. В.
Доповідач Погорєлова С. О.
25.03.2025 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Таварткіладзе О.М., Сєвєрової Є.С.
за участю секретаря: Зєйналової А.Ф.к.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру стягнення аліментів, на рішення Суворовського районного суду міста Одеси, постановлене під головуванням судді Бузовського В.В. 04 грудня 2024 року у м. Одеса, -
встановила:
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції із зазначеним позовом, в якому просила змінити розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення суду, на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/6 частини на 1/4 частину.
Представник відповідача ОСОБА_2 вимоги позову визнала.
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 12.12.2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З дня набрання рішенням законної сили припинено стягнення аліментів на підставі Судового наказу, виданого Токмацьким районним судом Запорізької області від 09.11.2021 року у справі №328/2881/21, виконавче провадження ВП №71293128.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить змінити резолютивну частину рішення суду першої інстанції в частині визначення часу, з якого починається стягнення аліментів у новому розмірі, а саме, зазначити, що стягнення аліментів повинно відбуватись від дня пред'явлення позову, тобто, починаючи з 26.03.2024 року.
Сторони про розгляд справи на 25.03.2025 року були сповіщені належним чином, у судове засідання з'явився представник ОСОБА_1 .
Колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
На підставі викладеного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, судовим наказом Токмацького районного суду Запорізької області, виданим у справі №328/2881/21, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягувались аліменти на утримання дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, для дитини відповідного віку, на кожну дитину, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 29.10.2021 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Старша дитина ОСОБА_4 досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_4 , а отже, за приписами ч. 2-3 ст. 183 СК України, у виконавчому провадженні № 71293128 на меншу дитину ОСОБА_3 продовжувалось стягнення в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Положеннями ч. 2 ст. 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч. 3ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За змістом ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, яку ратифіковано Постановою ВР України № 789-XII від 27.02.1991 року визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року № 2402-III з відповідними змінами та доповненнями, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції, правильно встановивши обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши належну оцінку поданим сторонами доказам, як в цілому, так і кожному окремо, прийнявши до уваги визнання відповідачем позовних вимог, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_1 .
Колегія суддів також приймає до уваги, що сторони судове рішення в частині нового розміру аліментів не оскаржували.
Безпідставними при цьому є доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1 про те, що стягнення аліментів у новому розмірі повинно відбуватись від дня пред'явлення позову, тобто, починаючи з 26.03.2024 року.
Так, відповідно у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Таким чином, судом першої інстанції у резолютивній частині рішення, що оскаржується, обґрунтовано визначено, що аліменти у новому розмірі підлягають стягненню з відповідача з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.
При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 12.12.2024 року постановлено з додержанням норм процесуального права, підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 375, 376, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 12 грудня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими п. 2 «а» - 2 «г» ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 04 квітня 2025 2025 року.
Головуючий С.О. Погорєлова
Судді Є.С. Сєвєрова
О.М. Таварткіладзе