Справа № 306/1029/22
07 квітня 2025 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.
суддів: Бисаги Т.Ю., Феєра І.С.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Феєра Івана Степановича і Бисаги Тараса Юрійовича у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Свалявського районного суду від 17 травня 2023 року, ухвалене головуючою суддею Ганчак Л.Ф., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки і піклування Полянської сільської ради, ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів
встановив:
У червні 2022 року ОСОБА_2 звернувся у суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки і піклування Полянської сільської ради, ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 17 травня 2023 року задоволено позов. Позбавлено ОСОБА_1 та ОСОБА_3 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання внучки ОСОБА_5 у розмірі по 2 000,00 грн. з кожного з врахуванням індексації відповідно до закону, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі позову, тобто з 22.06.2022 року і до досягнення повноліття. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Свалявського районного суду від 17 травня 2023 року у частині позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_5 та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_5 в розмірі 2 000,00 грн з врахуванням індексації відповідно до закону, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду з 22 червня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття. У частині позовних вимог ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_5 відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 липня 2024 року, касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від імені якого діє адвокат Орбан Н.Л., задоволено частково. Постановою Закарпатського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 02 вересня 2024 року призначено справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 до розгляду в суді апеляційної інстанції на 06 березня 2025 року о 15 год 30 хв. у відкритому судовому засіданні.
28 лютого 2025 року ОСОБА_1 подала заяву про відвід колегії суддів: суддю-доповідача Мацунич М.В., суддів Феєра І.С., Бисага Т.Ю. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 03 березня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів визнано необґрунтованою, а справу передано на автоматизований розподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід колегії суддів. Та ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 05 березня 2025 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Мацунич М.В., Феєр І.С., Бисага Т.Ю., відмовлено.
Та, 02.04.2025 року в системі «Електронний суд» ОСОБА_1 сформовано заяву про відвід суддів Феєра І.С. та Бисага Т.Ю. Зазначена заява зареєстрована в канцелярії Закарпатського апеляційного суду 03 квітня 2025 року.
Розглянувши доводи заяви про відвід, а також матеріали апеляційного провадження, апеляційний суд вважає заявлений відвід необґрунтованим.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно пунктів 1, 2, 3, 4, 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Зазначена норма передбачає обов'язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім, посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, колегії суддів.
Відповідно до частин першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Учасники справи не можуть використовувати інститут відводу судді з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення.
ОСОБА_1 заявила відвід суддям Феєра І.С. та Бисага Т.Ю. з підстав зазначених в пункті 5 частини першої статті 36 ЦПК України, а саме, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
В заяві про відвід суддям Феєра І.С. та Бисага Т.Ю., заявниця посилалась на те, що - «Судді Бисага Т.Ю. та Феєр І.С. є суддями з кримінальної спеціалізації кримінальної палати Закарпатського апеляційного суду і здійснювали розгляд кримінальної справи №308/16756/23 за апеляційною скаргою прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.09.2023 (щодо підсудного на даний час у кримінальних справах №305/3017/23 і №305/2622/23 ОСОБА_2 , який є неналежним позивачем у даній цивільній справі №306/1029/22)». - «Підсудний ОСОБА_2 незаконно перебував в приміщенні Закарпатського апеляційного суду 09.11.2023 р., а також ймовірно в інші дні, а також в приміщеннях Полянської сільської ради, Свалявського районного суду, ВП №1 Мукачівського РУП ГУНП у Закарпатській області, порушуючи при цьому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та заборони виїжджати за межі села Голубине, Мукачівського району». - «Тобто, особа з кримінальним стажем злочинної діяльності з 2006 року перебуває на волі і судді Закарпатського апеляційного суду проігнорували доводи прокурора Закарпатської обласної прокуратури і безпідставно відмовили у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою». - «Більше того, суддями було грубо порушено строки розгляду апеляційної скарги прокурора на ухвалу слідчого судді про відмову у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. І фактично розглядаючи апеляційну скаргу майже два місяці (що є терміном запобіжного заходу, вказаного у клопотанні про застосування запобіжного заходу), суд унеможливив подання старшим слідчим чи прокурором нових клопотань про застосування запобіжного заходу підозрюваному на той час ОСОБА_2 , що спричинило для неї як заявниці у кримінальному провадженні тяжкі наслідки. І відмова у скасуванні ухвали слідчого судді, та застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою призвела до тяжких наслідків для неї як заявниці у кримінальному провадженні». - «Також суддя Феєр І.С. безпідставно відмовив їй у розгляді апеляційної скарги на ухвалу судді Рахівського районного суду Закарпатської області у кримінальній справі №306/1937/23 про відмову у застосуванні заходів безпеки. Вважає, що судді Феєр І. С. та Бисага Т. Ю. зробили їй значної шкоди через розгляд ними справ як суддями кримінальної палати. Тому їх участь у цивільній справі №306/1029/22 є неприйнятною і неприпустимою».
Перевіряючи підставність заявлено відводу, апеляційний суд зазначає про таке.
Засадами використання автоматизованої системи документообігу Закарпатського апеляційного суду в пункті 3.1. визначено, що збори суддів визначають постійно-діючі колегії суддів, з урахуванням їх належності до судових палат, спеціалізації та положень процесуального законодавства.
Та абзацом 3 пункту 3.3. Засад передбачено, що у випадку, якщо сформувати склад постійної колегії суддів для розгляду цивільних справ неможливо з урахуванням резервного судді, автоматизована система визначає суддів-членів колегії, яких не вистачає, з числа всіх суддів судової палати з розгляду цивільних справ суду. У випадку якщо сформувати склад постійної колегії суддів для розгляду цивільних справ неможливо з урахуванням всіх суддів судової палати з розгляду цивільних справ автоматизована система визначає суддів-членів колегії, яких не вистачає, з числа всіх суддів суду з урахуванням того, що суддя-доповідач має бути визначений зі складу судової палати з розгляду цивільних справ.
Відтак, протоколом автоматизованого визначення складу колегії суддів від 02.09.2024 у справі № 306/1029/22 визначено склад колегії суддів за участі суддів з розгляду кримінальних справ: Бисага Т.Ю., Феєр І.С.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Отже, стаття 6 Конвенції вимагає, аби кожен суд, до якого вона застосовується, був "безстороннім".
Отже, за усталеною практикою ЄСПЛ безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності.
Зазвичай безсторонність визначається як відсутність упередження або наперед складеної думки і може оцінюватись у різний спосіб (рішення ЄСПЛ "Кіпріану проти Кіпру" (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява N 73797/01, ECHR 2005-ХІІІ, § 118; "Мікаллеф проти Мальти" (Micallef v. Malta) [ВП], § 93).
З аналізу підпункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України та статті 6 Конвенції апеляційний суд висновує, що не встановлюється вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність та упередженість судді, однак зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді за підпунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України.
Апеляційний суд наголошує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини четвертої статті 39 ЦПК України, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Оскільки "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного", натомість ОСОБА_1 не надала належних і достатніх доказів, які б підтверджували, що судді Феєр І.С. та Бисага Т.Ю. прямо чи побічно заінтересовані у результаті розгляду справи №306/1029/22, або / та / чи існують переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їх безсторонності, або / та / чи факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів Феєр І.С., Бисага Т.Ю., тож заявлений відвід є необґрунтованим.
Узагальнені припущення щодо упередженості та необ'єктивності суддів, викликані розглядом справ у кримінальному провадженні, не можуть бути підставою для відводу, адже не є і не можуть викликати сумніви щодо безсторонності та неупередженості судді. Вказане не свідчить, що у цьому контексті порушується питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству, насамперед сторонам у процесі, а також спростовує можливість виникнення сумнівів у неупередженості судді з боку стороннього спостерігача.
У заяві про відвід суддів ОСОБА_1. наводить власні суб'єктивні переконання. Втім, відвід не може ґрунтуватися на припущеннях заявниці.
В доповнення до зазначеного, апеляційний суд вказує також на те, що зміст ухвалених суддями Феєр І.С. і Бисага Т.Ю. судових рішень у кримінальному процесі не свідчить про упередженість чи необ'єктивність суддів, а є реалізацією суддею своїх процесуальних повноважень, передбачених нормами КПК України.
Окрім наведеного, частиною четвертою статті 36 ЦПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Більше того, учасники справи не можуть використовувати інститут відводу судді (суддів) з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення.
Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді (стаття 6 Конвенції).
Відтак, апеляційний суд вважає, що підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 відсутні, оскільки доводи заяви не містять посилання на обставини, які б давали підстави для висновку про необ'єктивність та упередженість суддів Феєра І.С. і Бисага Т.Ю.
Враховуючи, що доводи заявниці носять характер непідтверджених припущень, що не знайшли свого правового обґрунтування, тому заяву про відвід суддів слід визнати необґрунтованою.
Зважуючи на викладене та керуючись приписами статей 36, 37, 39, 40, 182, 381 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Феєра Івана Степановича і Бисага Тараса Юрійовича визнати, необґрунтованою.
Справу передати на автоматизований розподіл для визначення судді для розгляду заяви про відвід судді у відповідності до ч.1 ст.33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач:
Судді: