Справа № 686/31550/24
Провадження № 2/686/900/25
24 березня 2025 року Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючої суддіМазурок О.В.
при секретарі Колісник Л.В.
за участі представника відповідача Васьків О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Артеміда-Ф» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 14016 гривень.
На обґрунтування свого позову представник позивача вказав, що 01.07.2023 року між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та гр. ОСОБА_1 укладено кредитний договір №72702801. Цей договір укладається з допомогою інформаційно-комунікаційної системи (ІКС) шляхом розміщення кредитодавцем проекту кредитного договору/додаткової угоди в особистому кабінеті позичальника, що є пропозицією про його укладання (офертою), та прийняттям пропозиції (акцептом) позичальником, яка надається позичальником шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Приймаючи пропозицію (Оферту) кредитодавця та погоджуючись з правилами та умовами електронного договору, позичальник отримує від кредитодавця одноразовий ідентифікатор (алфавітно-цифрова послідовність, otp-пароль), який відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» використовується з метою підписання електронного договору.
Кредитодавець передає одноразовий ідентифікатор позичальнику засобом зв'язку, вказаним під час його реєстрації у ІКС, в тому числі, але не виключно, шляхом направлення йому SMS-повідомлення за номером фінансового мобільного телефону.
Отриманий одноразовий ідентифікатор позичальник додає до інших даних в ІКС. Підписаний таким чином договір прирівнюється до укладеного договору в письмовій формі. Часом укладення договору вважається момент повторного накладення кваліфікованої електронної печатки кредитодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу після отримання ІКС кредитодавця otp-пароля, введеного позичальником. Зазначені умови є публічною пропозицією розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України.
Відповідач здійснивши дії, спрямовані на укладання кредитного договору шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої в подальшому було перераховано грошові кошти у розмірі 8 000,00 грн., поточний/картковий рахунок НОМЕР_1 вказаний відповідачем при оформленні кредитного договору (п.п. 1.3., 2.2. Кредитного договору).
На умовах кредитного договору (п. 1.3.) кредитодавець надав відповідачу грошові кошти (кредит) у гривні на умовах передбачених кредитним договором №72702801 у розмірі 8 000,00 грн., а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором, з кінцевим терміном погашення не пізніше не пізніше 31.07.2023 року, позичальник сплачує проценти за кожний день користування кредитом у такому розмірі та порядку: за 1-й день користування кредитом - 5,0000 %, з 2-го по 15-й день користування кредитом - 1,8000 %, 16-го по 30-й день користування кредитом - 3,0000 %
(п.1.7.1-п.1.7.3). На дату укладення кредитного договору орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 91732,89%, орієнтовна загальна вартість кредиту складає 14016,00 грн. (п.1.17.).
Кредитодавець свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Кредитного договору.
В порушення вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач не здійснив жодного платежу, не виконав свої зобов'язання, та не вніс платежі,передбачені умовами Кредитного договору, як повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв'язку із не здійсненням платежів на виконання Кредитного договору у відповідача утворилася заборгованість за Кредитним договором.
30.11.2023 року ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ТОВ «Фінансова Компанія «АРТЕМІДА-Ф» уклали Договір факторингу №3011 від 30.11.2023 року.
Згідно Договору факторингу №3011 від 30.11.2023 р., та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «АРТЕМІДА-Ф» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС», включно і до гр. ОСОБА_1 , порядковий номер згідно реєстру боржників 36.
Відповідно до постанови НБУ №163 від15.12.2023 «Про затвердження Положення про таємницю фінансової послуги», а також згідно ЗУ «Про доступ до публічної інформації» та ЗУ «Про інформацію», інформація наявна в реєстрах боржників становить таємницю фінансової послуги, і конфіденційну інформацію, котра може бути розкритою лише на підставі відповідного рішення (ухвали) суду, тому даний доказ позивачем не надається, а надається витяг з зазначеного реєстру боржників.
Станом на 14.11.2024 р. заборгованість відповідача перед позивачем становить
14016,00 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 8000,00 грн.;заборгованість за відсотками - 6016,00 грн.
Представник позивача направив до суду заяву про слухання справи за його відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив. Направила до суду відзив, в якому вказала, що відповідач не погоджується щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову із посилання л на відповідні докази та норми права. Копія договору факторингу - від 30.11.24 №3011 укладена ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанш та ТОВ «ФК Артеміда- Ф» не персоналізовано щодо конкретного боржника, а передано пусті бланки форм (зразків), зокрема: повідомлення про відступленняправа вимоги, повідомлення про повернення права вимоги, повідомлення про відступлення прав грошових вимог, реєстр договорів права вимоги на відступлення до боржників.
Копія кредитного договору 01.07.23 №72702801 не укладено в електронній формі, відповідно до ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг». ЗУ «Про електрону комерцію». ЗУ «Про електронні довірчі послуги» та відсутні всі інші первинні документи до договору паперовій формі. Кредитний договір не підписаний сторонами, не підтверджено отримання одного екземпляра договору позичальником. Паспорт не оформлений без підписів сторін. Подані до суду копії доказів ставлять під сумнів належність права вимоги позивача до відповідача, а також їх відповідності оригіналу.
Відповідно до ст. 517 ЦК України первинний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Окрім того, згідно ст. 513 Кодексу правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передаютьсяновомукредиторові. У матеріалах справи копія кредитного договору - від 01.07.23 №72702801 не укладено в електронній формі позичальником за допомогою електронного ідентифікатора, а кредитором на копії відсутній доказ електронного підпису, що ставить під сумнів даний доказ. Договір факторингу від30.11.24 №3011 укладений ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та позивачем у паперовий формі, що суперечить ст.513 Кодексу. Відповідно до ст.12 ЗУ «Про електрону комерцію» електронний правочин бути підписаний сторонами, моментом його підписання з використання:-засобу електронного підписувсіма сторонами електронного правочину: електронного підпису одноразовим ідентифікатором: аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. В матеріалах справи копія кредитного договору №72702801 від 01.07.23 та всі додатки до нього не укладено в електронній формі.
Згідно ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» належними доказами, що підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи. Доказом отримання коштів є банківська виписка по особовому рахунку позичальника. Позивач не надав належного доказу щодо наявності заборгованості та його розміру. Згідно ч.1 ст. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа. Відповідно ч. 1.2 ст. 6 Закону електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа для ідентифікації та підписання електронного документа всіма суб'єктами електронного документообігу. Накладенням електронного підпису завершується створення електронного документа, (правова позиція ВС від 14.06.22 у справі N757/40395/20). Наявність електронних підписів сторін, підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Копія договору факторингу від 30.11.23 №3011 не укладено в електронній формі, що суперечить ст.513 ЦК України, згідно якої правочин щодо заміни кредитора у зобов'язані вчиняється в такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається позову кредиторові.
Представник позивача направив до суду відповідь на відзив.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав, судом об'єктивно встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Артеміда-Ф» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 14016 гривень, на обґрунтування свого позову вказав, що між позивачем та відповідачем укладено договір про надання позики на умовах фінансового кредиту №72702801. Договір укладено в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) укладення договору про надання кредиту, що опублікована на веб-сайті підписана електронним цифровим підписом ТОВ «Фінансова компанія «Форза» та ОСОБА_2 .
Частиною першою статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно зі статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У відповідності до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із вимогами ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, передумовою надання кредиту шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника є його заява із зазначенням банківського карткового рахунку, на який позикодавець має перерахувати необхідні позичальнику кошти.
До суду не надано доказів тому, що 01.07.2023 року між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір за допомогою інформаційно-комунікаційної системи, оскільки відсутні докази надіслання позивачем за допомогою засобів зв'язку одноразового ідентифікатора у вигляді смс-коду відповідачу, який відповідач використав для підтвердження підписання кредитного договору.
Крім того, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа(форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Аналогічні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.
Як передбачено частиною 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19), зазначено, що згідно ч.1 ст.1050 ЦК України з урахуванням положень статей 526, 527, 530 ЦК України, кредитор має довести надання позичальникові грошових коштів v розмірі та на умовах, встановлених договором.
Крім цього, Верховним Судом у постанові від 25 травня 2021 року у справі
№554/4300/16-ц зроблені наступні висновки. Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеними кредитними договорами та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитними договорами. При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
Позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження перерахування коштів первісним кредитором ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» на банківський картковий рахунок відповідача.
З урахуванням того, що у наданих до позовної заяви матеріалах відсутні виписки з рахунку відповідача про перерахування коштів в розмірі 8000,00 грн., суд вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт того, що відповідач дійсно отримав грошові кошти, а саме позику в розмірі 8000,00 грн., а також наявність у відповідача заборгованості у розмірі, вказаному у розрахунку, як про це зазначає позивач.
За відсутності доказів про розмір наданого кредиту суд позбавлений законної можливості зробити висновок про належність, достовірність та достатність розрахунку позову, який є одностороннім документом позивача та не був погоджений з відповідачем.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, то вимога позивача про стягнення з відповідача судових витрат також не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст.526,599, 627,629,1048,1049, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд, -
В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі в 30 денний строк з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Артеміда-Ф», місцезнаходження: 79013, м. Львів вул. С.Бандери, 87, оф. 54, код ЄДРПОУ 42655697, НОМЕР_2 в АТ «ОТП Банк», МФО банку 300528.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає:
АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 04.04.2025 року.
Суддя: