Справа № 474/284/25
Провадження № 1-кс/474/55/25
про арешт майна
07.04.25р. с-ще Врадіївка
Слідчий суддя Врадіївського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянув клопотання слідчої у кримінальному провадженні - заступниці начальника СВ Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокуроркою у кримінальному провадженні - начальницею Врадіївського відділу Первомайської окружної прокуратури ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження, внесеного 30.03.2025р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025152200000036, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про арешт майна, -
встановив:
31.03.2025р. слідча у кримінальному провадженні - заступниця начальника СВ Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області капітан поліції ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Врадіївського відділу Первомайської окружної прокуратури ОСОБА_5 , в рамках кримінального провадження, внесеного 30.03.2025р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025152200000036, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, в якому з метою збереження речових доказів, просиланакласти арешт на мобільний телефон марки “Redme», моделі 23129RN51X. Imel №1: НОМЕР_1 ; Imel №2: НОМЕР_2 , з чохлом, який було вилучено в ході особистого обшуку затриманого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , заборонивши його відчуження, розпорядження та користування будь-яким особам.
Ухвалою слідчого судді від 02.04.2025р. клопотання на підставі ч. 3 ст. 172- КПК України повернуто прокурору з встановленням строку в сімдесят дві години для усунення недоліків.
04.04.2025р. слідча у кримінальному провадженні - заступниця начальника СВ Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області капітан поліції ОСОБА_3 (далі - слідча) звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокуроркою у кримінальному провадженні - начальницею Врадіївського відділу Первомайської окружної прокуратури ОСОБА_4 (далі - прокурорка), в рамках кримінального провадження, внесеного 30.03.2025р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025152200000036, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, в якому з метою збереження речових доказів, просить накласти арешт на мобільний телефон марки “Redme», моделі 23129RN51X. Imel №1: НОМЕР_1 ; Imel №2: НОМЕР_2 , з чохлом, який було вилучено в ході особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , захисник ОСОБА_7 , заборонивши його відчуження, розпорядження та користування будь-яким особам.
Посилаючись на приписи ст.ст. 40, 98, 100, 170, 171 КПК України, слідчавказує на необхідність накладення арешту на вказане майно з метою забезпечення проведення судових експертиз, збереження речових доказів та запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та вирішення спору.
Слідча в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст. 135 КПК України, повідомлена про час, дату та місце судового розгляду (повістка про виклик до суду вих № 474/284/25/1187/25 від 07.04.2025р.). Водночас 04.04.2025р. звернулася до суду із письмовою заявою, в якій просить судовий розгляд проводити у її відсутність, оскільки через переведення відділу поліції на особливий режим роботи, у зв'язку з веденням в Україні воєнного стану, не має можливості брати участь у судовому засіданні.
Прокурорка в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст. 135 КПК України, повідомлена про час, дату та місце судового розгляду (повістка про виклик до суду вих № 474/284/25/1188/25 від 07.04.2025р.), про причини неявки не повідомила.
Власник майна ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином в порядку, визначеному ст. 135 КПК України, повідомлений про час, дату та місце судового розгляду (телефонограма № 229 від 07.04.2025р.), про причини неявки не повідомив.
Захисник ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином в порядку, визначеному ст. 135 КПК України, повідомлений про час, дату та місце судового розгляду (телефонограма № 230 від 07.04.2025р.), про причини неявки не повідомив.
Оскільки, згідно ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття осіб, які беруть участь у розгляді клопотання про арешт майна, в судове засідання не перешкоджає розгляду вказаного клопотання, а тому вважаю доцільним розглянути питання про арешт майна без участі вказаних осіб.
Вивчив матеріали клопотання, вважаю встановленим таке.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 30.03.2025р.до ВП № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області надійшло повідомлення ОСОБА_8 про те, що невстановлена особа, під час дії правового режиму воєнного стану на території України, в ніч на 30.03.2025р. проникла до складського приміщення ПП ВКП “Каро», яке розташоване за адресою вулиця Миру, 18д, с. Доброжанівка Врадіївської ТГ Первомайського району Миколаївської області, звідки скоїла крадіжку насіння соняшнику врожаю 2024 року вагою 30 т, чим заподіяла ПП ВКП “Каро» матеріальної шкоди.
За даним фактом СВ Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області розпочате кримінальне провадження, внесене 30.03.2025р. до ЄРДР за № 12025152200000036, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В ході досудового розслідування зазначеного кримінального провадження, була встановлена причетність до вчинення вказаного злочину працівників ПП “ВКП “Каро», а саме: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , які розробили спільний протиправний план у відповідності до якого обрали об'єктом злочинного посягання тік ПП “ВКП “Каро», який розташований за адресою: Миколаївська область Первомайський район с. Доброжанівка вул. Миру, 18 д, де останні працювали та мали доступ до комерційної інформації підприємства. Так, в період часу з 22 год. 10 хв. по 23 год. 35 хв. 30.03.2025р. працівниками поліції були затримані в порядку ст. 208 КПУ України за підозрою у вчиненні зазначеного злочину ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 та 31.03.2025р. зазначеним вище особам повідомлено про підозру у вчинені злочину. передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Допитаний 30.03.2025р. свідок ОСОБА_8 повідомив, що 30.03.2025р. йому зателефонував директор ПП “ВКП “Каро» та повідомив, про необхідність перевірки інформації щодо крадіжки насіння соняшника зі складу току підприємства та перевірці вантажівки, яка завантажується зі складу, який розташований неподалік території току підприємства. В ході перевірки вказаної інформації, останній виявив, що в складі з насінням соняшнику є недостача насіння соняшника, на території ангару помітив свіжі сліди протектора шин вантажівки, вийшовши за межі території току виявив на дорозі розсипане насіння соняшнику, дані сліди також виявив на полі неподалік складського приміщення, де в цей час завантажувалася вантажівка насінням соняшника, яка не належить підприємству ПП “ВКП “Каро» про що повідомив керівника. У подальшому завантажений автомобіль почав покидати даний склад та ОСОБА_8 звернувся до поліції так, як зрозумів, що сталася крадіжка та зупинив водія вантажівки, щоб з'ясувати чиє це зерно та інші обставини події.
Допитаний 31.03.2025р. Свідок ОСОБА_12 повідомив, що він працює водієм вантажівки марки “Volvo», яка належить ОСОБА_13 , який займається перевезеннями зерна та останній зателефонував вранці 30.03.2025р. та дав вказівку поїхати до с. Доброжанівка, де потрібно завантажити насіння соняшника зі складу з червоної цегли, який розташований зліва від току ПП “ВКП “Каро». В подальшому ОСОБА_12 приїхав на вантажівці марки “Volvo» д.н.з. НОМЕР_3 з причепом д.н. з. НОМЕР_4 до складу, де йому завантажили вантажівку невідомі йому особи, коли останній рухався вже на виїзд із села, зупинився, щоб перевірити кріплення, в цей час до нього звернувся ОСОБА_14 , який повідомив, що насіння соняшника, яким завантажили вантажівку, якою він керує, напевно викрадене зі складів ПП “ВКП “Каро», тому останній повернувся та чекав працівників поліції.
Допитаний 30.03.2025р. свідок ОСОБА_13 повідомив, що 30.03.2025р., близько 10 год. 00 хв., йому зателефонував невідомий йому чоловік з абонентського номеру НОМЕР_5 та запитав, чи останній займається перевозками зерна. ОСОБА_13 підтвердив та невідомий чоловік повідомив, що необхідно забрати насіння соняшника зі складу в с. Доброжанівка та перевезти або до м. Одеси, чи Бандурку, після запитав вартість перевезення та повідомив, що пізніше скаже куди саме потрібно перевезти зерно. Далі ОСОБА_13 зателефонував своєму працівнику, водієві ОСОБА_12 , що потрібно завантажити вантажівку насінням соняшника у с. Доброжанівка. Пізніше, ОСОБА_12 доповів, що автомобіль завантажують зерном.
Допитаний 30.03.2025р. свідок ОСОБА_15 повідомив, що він працює на бригаді ПП “ВКП “Каро» та він знайомий з ОСОБА_9 , який завідує током ПП “ВКП “Каро» в с. Доброжанівка. ОСОБА_15 вказав, що він є фактичним володільцем складського приміщення розташованого у с. Доброжанівка та здається 17.03.2025р. до нього звернувся ОСОБА_9 , який запитав, чи є місце у його складі, бо йому потрібно завезти одну вантажівку насіння соняшника. ОСОБА_15 сказав, що місце є та він дозволяє завести у склад насіння соняшнику. В подальшому, 24.03.2025р. йому зателефонував ОСОБА_9 , який попросив дати йому ключі від складу, що останній і зробив. В період часу з 24.03.2025р. по 10 год.40 хв. 30.03.2025р. до свого складу не приходив. ОСОБА_15 вказав, що близько 10 год.00 хв. 30.03.2025р. йому зателефонував ОСОБА_11 та повідомив, що ОСОБА_16 хоче вивезти зі складу насіння соняшника та потрібно знайти людину, яка завантажить насіння у вантажівку. Також останній повідомив, де саме він залишив ключі від складу. ОСОБА_15 погодився допомогти та приїхав до свого складу, до якого в цей час під'їжджала вантажівка, в умовному місці взяв ключі та відчинивши склад побачив велику купу насіння соняшника набагато більшу ніж попередньо говорив ОСОБА_16 , (один газон). ОСОБА_15 зателефонував ОСОБА_17 та запитав, що це соняшник, чому його так багато. Проте, ОСОБА_11 завірив ОСОБА_15 , що ОСОБА_18 ) йому сказав, що все гаразд, щоб останній не турбувався. Далі, ОСОБА_15 домовився з місцевим мешканцем ОСОБА_19 у якого у власності є трактор з ківшом про завантаження насіння соняшника з його складу у вантажівку. Пізніше до останнього зателефонував ОСОБА_8 (бригадир ПП “ВКП “Каро») попросив підійти до току, де він дізнався про крадіжку насіння соняшнику та до нього підійшов ОСОБА_11 , який попросив його видалити з його мобільного телефону їх вхідні та вихідні дзвінки, щоб до нього не було питань про крадіжку, що останній і зробив так, як боявся, що у нього з даного приводу можуть бути проблеми.
Допитаний 31.03.2025р. підозрюваний ОСОБА_11 повідомив, що він працює близько 7 років на посаді водія у ПП “ВКП “Каро» та йому знайомий ОСОБА_9 , який також працює на даному підприємстві близько 2 років на посаді завідувача току, який розташований у с. Доброжанівка. Так, близько 26.03.2025р. ОСОБА_9 спілкувався із ОСОБА_11 , в ході розмови ОСОБА_16 попросив його вивезти належною ОСОБА_17 вантажівкою марки ГАЗ 53 насіння соняшнику у інший склад та в подальшому продати вказане насіння соняшнику. Також, ОСОБА_9 попросив ОСОБА_11 знайти автомобіль для перевезення в подальшому викраденого у ПП “ВКП “Каро» насіння соняшника для продажу, на що ОСОБА_11 погодився та відразу взяв телефон свого сина з абонентським номером НОМЕР_5 , з якого зателефонував наглядно знайомому на ім'я ОСОБА_20 , який має у власності вантажні автомобілі, для перевезення великих вантажів, в якого запитав чи може він виділити водія з його вантажівкою, на що він повідомив, що є вільний автомобіль та наддасть його в любий час. В подальшому ОСОБА_21 зателефонував ОСОБА_22 та обговорили деталі вчинення крадіжки з току ПП “ВКП “Каро». Так, 30.03.2025р., близько 00 год. 15 хв. ОСОБА_11 приїхав на територію току ПП “ВКП “Каро» на своєму вантажному автомобілі марки ГАЗ 53, ворота якого вже були відчинені, поїхав до складу, де вже його чекав на навантажувачі “Маніту» ОСОБА_10 , який здійснював навантаження вантажівки. Насіння соняшника ОСОБА_11 перевозив до складського приміщення належного ОСОБА_15 , таким чином здійснив вивіз близько 8-9 вантажівок, здійснюючи перевезення виявив, що автомобіль зламався, тому зачинив ворота складу, залишив ключі в певному місці та поїхав додому. Вранці 30.03.2025р. близько 09 год. 00 хв. ОСОБА_11 зателефонував ОСОБА_15 та попросив знайти людину, яка б завантажила насіння соняшника на вантажівку так, як водій вантажівки вже їде до складу, окрім того попросив ОСОБА_15 видалити їхні вхідні та вихідні дзвінки, так, як боявся бути викритим щодо крадіжки насіння соняшника.
Дослідив, викладені вище обставини у сукупності, орган досудового розслідування встановив, що в ході планування та безпосереднього вчинення зазначеного вище злочину ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 активно спілкувалися за допомогою мобільних телефонів та інформація, яка є, чи була на даних телефонах, має суттєве значення для кримінального провадження.
30.03.2025р. об 23 год. 35 хв., в ході складання протоколу про затримання особи підозрюваної у вчиненнізлочину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було проведено особистий обшук та тимчасово вилучено мобільний телефон марки “Redme», моделі 23129RN51X. Imel №1: НОМЕР_1 ; Imel №2: НОМЕР_2 , з чохлом, який упаковано до сейф-пакета WAR 0010558.
02.04.2025р. вказаний мобільний телефон, на підставі ст. 98 КПК України, було визнано речовим доказом.
Вищевказані обставини підтверджується: витягом з ЄРДР за № 12025152200000036; рапортом помічника чергового ВП № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_23 від 30.03.2025р.; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 30.03.2025р.; заявою ОСОБА_8 , яка не містить числа, місяця та року її складення; протоколом огляду місця події від 30.03.2025р.; протоколами допиту свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 від 30.03.2025р., ОСОБА_12 від 31.03.2025р.; заявами ОСОБА_12 , ОСОБА_13 від 30.03.2025р.; протоколом огляду від 30.03.2025р.; заявою ОСОБА_13 від 31.03.2025р.; повідомленнями про підозру ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 від 31.03.2025р.; протоколами допиту підозрюваних ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 від 31.03.2025р.; витягом з Державного реєстру речових прав на нерухому майно про реєстрацію права власності № 185347300 від 18.10.2019р.; постановою про визнання речових доказів у кримінальному провадженні від 02.04.2025р.
Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Пунктами 1 та 3 ч. 2 ст. 167 КПК України передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
При чому ч. 5 ст. 171 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, причому у даному випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Частиною 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до ч.ч. 10 та 11 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Частинами 1, 2 та 3 ст. 173 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Згідно ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
В сукупності вищевикладеного вважаю, що слідчадовеланеобхідність арешту вищевказаного майна з метою збереження речових доказів та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та вирішення спору, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України, а тому є достатні підстави для задоволення клопотання.
Водночас слід роз'яснити учасникам кримінального провадження, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст.ст. 98, 167, 170-173, 175, 369-372 КПК України, -
постановив:
Клопотання слідчої у кримінальному провадженні - заступниці начальника СВ Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокуроркою у кримінальному провадженні - начальницею Врадіївського відділу Первомайської окружної прокуратури ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження, внесеного30.03.2025р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025152200000036, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон марки “Redme», моделі 23129RN51X. Imel №1: НОМЕР_1 ; Imel №2: НОМЕР_2 , з чохлом, який було вилучено в ході особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , захисник ОСОБА_7 , заборонивши його відчуження, розпорядження та користування.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена на протязі п'яти днів з моменту її проголошення сторонами кримінального провадження безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1