Справа № 2-26/2010 р.
21 червня 2010 року Ізяславський райсуд Хмельницької області в складі головуючої - судді Янішевської О. С., при секретарі Новіковій Л. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Ізяславського райсуду справу за позовом Комунального підприємства «Житлосервіс» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по квартирній платі та зустрічним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Шепетівської міської ради, Шепетівської міської ради, Комунального підприємства «Житлосервіс» про визнання незаконною бездіяльність, стягнення коштів на ремонт будинку, для належного утримання будинку і прибудинкової території, стягнення матеріальної та моральної шкоди за їх неналежне виконання,
Шепетівське Комунальне підприємство «Житлосервіс» (далі КП) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за користування житлово-комунальними послугами, мотивуючи це тим, що відповідачі проживають в АДРЕСА_1, однак не сплачують КП плату за обслуговування житла та комунальні послуги, внаслідок чого станом на 01 листопада 2008 року виникла заборгованість в сумі 2028 грн. 46 коп.
ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до виконавчого комітету Шепетівської міської ради, Шепетівської міської ради, Комунального підприємства «Житлосервіс» про визнання незаконною бездіяльність, стягнення коштів на ремонт будинку, для належного утримання будинку і прибудинкової території, стягнення матеріальної та моральної шкоди за їх неналежне виконання, мотивуючи це тим, що квартира АДРЕСА_1 згідно рішення Шепетівського міськвиконкому № 267 від 21 грудня 2000 року переведена в нежитлове приміщення. ОСОБА_1 вказує, що підставою для надання комунальних послуг є договір, і після оформлення договору купівлі-продажу зазначеної квартири він звертався до КП про неможливість нарахування квартирної плати в зв'язку з виведенням приміщення з житлового фонду, однак будь-якої відповіді не отримав. ОСОБА_1 посилається на те, що КП ніякої господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання в будинку АДРЕСА_1 не здійснював, від виконання робіт по утриманню будинку та прибудинкової території ухиляється. Позивач вважає, що будинок руйнується з вини КП, а КП не надає послуги встановленого переліку та якості. ОСОБА_1 вважає, що Шепетівська міська рада як колишній власник будинку та установа, до компетенції якої належить питання затвердження бюджету міста, в тому числі і у видатковій частині на фінансування ремонту житла, не включила буд. АДРЕСА_1 в план проведення капітального ремонту і не виділила кошти на такий ремонт. ОСОБА_1 просить суд в позові КП відмовити, визнати незаконною бездіяльність Шепетівського міськвиконкому та балансоутримувача Шепетівського КП «Житлосервіс» по неналежному утриманню буд. АДРЕСА_1, стягнути кошти на ремонт зазначеного будинку та прибудинкової території, стягнути кошти в сумі 1200 грн. за проведений ремонт стіни будинку, стягнути 5000 грн. моральної шкоди за неналежне виконання робіт по обслуговуванню будинку та прибудинкової території, використання прибудинкової території не за її прямим призначенням та перешкоджання заїзду до будинку, зобов'язати відповідачів провести обстеження та скласти проектно-кошторисну документацію.
Представник позивача за первісним позовом КП - Куций В. М. в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, як представник відповідача за зустрічним позовом позовні вимоги не визнав.
Відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, як позивач за зустрічним позовом заявлені вимоги підтримав.
Представник третьої сторони на боці позивача за зустрічним позовом без самостійних вимог - Управління держкомітету України у справах захисту прав споживачів в судове засідання на неодноразові виклики не з'явився.
Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав.
Представник відповідача за зустрічним позовом виконавчого комітету Шепетівської міської ради та Шепетівської міської ради Новачук Л. П. заявлені позовні вимоги не визнав.
Допитавши сторони, свідків, перевіривши матеріали справи, матеріали, надані на огляд суду, суд знаходить, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, зустрічний позов задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Відповідно до ст. 319 Цивільного Кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Згідно вимог ст. 360 Цивільного Кодексу України с піввласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Згідно ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;
балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом;
виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;
власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - власник) - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку;
внутрішньобудинкові системи - мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди; кількісний показник житлово-комунальних послуг - одиниця виміру для обчислення обсягу отриманої споживачем послуги, визначена відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно з законодавством; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством;
норми споживання - кількісні показники споживання житлово-комунальних послуг, затверджені згідно із законодавством відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;
споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу; утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством;
якість житлово-комунальної послуги - сукупність нормованих характеристик житлово-комунальної послуги, що визначає її здатність задовольняти встановлені або передбачувані потреби споживача відповідно до законодавства.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:
1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);
2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);
3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);
4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Згідно ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право:
1) одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг;
2) одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо;
3) на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг;
4) на усунення протягом строку, встановленого договором або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;
5) на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством;
6) на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
7) отримувати від виконавця компенсацію в розмірі, визначеному договором, рішенням суду або законодавством, за перевищення нормативних термінів на проведення аварійно-відновлювальних робіт;
8) на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Споживач зобов'язаний:
1) укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору;
2) своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини;
3) забезпечувати цілісність засобів обліку комунальних послуг та не втручатися в їх роботу;
4) за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини;
5) оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом;
6) дотримуватися правил пожежної і газової безпеки, санітарних норм;
7) допускати у приміщення, будинки і споруди представників виконавця/виробника в порядку, визначеному законом і договором, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів та перевірки показників засобів обліку;
8) дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;
9) своєчасно проводити підготовку жилого будинку, помешкання (в якому він проживає або яке належить йому на праві власності) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період;
10) у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 являються співвласниками приміщення за адресою кв. АДРЕСА_1 з 20 грудня 2004 року, що підтверджується копією договору купівлі-продажу, інформаційною довідкою Шепетівського бюро технічної інвентаризації станом на 17 березня 2010 року, проти чого не заперечують ОСОБА_1 та ОСОБА_2
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилаються на те, що рішенням виконавчого комітету Шепетівської міської ради № 267 від 21 грудня 2000 року переведено жилу квартиру власників ОСОБА_2 та ОСОБА_1, житловою площею 42, 2 м2, загальною - 72, 6 м2в нежиле приміщення по АДРЕСА_1. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилаються на те, що КП незаконно провів нарахування оплати за користування житлово-комунальними послугами за адресою кв. АДРЕСА_1 як за жиле приміщення, тоді як, на їх думку, слід виходити з тарифів, затверджених для нежилих приміщень.
В ході судового розгляду з наданих копій поквартирної картки, особового рахунку, поетажних планів встановлено, що приміщення за адресою кв. АДРЕСА_1 складається з об'єднаних квартир № 3 та № 4.
Житловим кодексом України не передбачено порядку та механізму переведення жилих будинків і жилих приміщень приватної форми власності у нежилі.
Відповідно до ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Однак в ході судового розгляду представник КП Куций В. М. та представник Шепетівської міської ради Новачук Л. П. зазначили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не провели у встановленому законодавством порядку реєстрацію права власності на нежитлове приміщення за адресою кв. АДРЕСА_1. На підтвердження своїх пояснень надали суду витяги з рішень виконавчого комітету Шепетівської міської ради № 303 від 21 вересня 2007 року та № 333 від 18 жовтня 2007 року про надання дозволів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на виконання добудов і реконструкції нежилого приміщення за адресою кв. АДРЕСА_1. Згідно інформаційної довідки Шепетівського бюро технічної інвентаризації станом на 17 березня 2010 року тип майна, а саме приміщення за адресою кв. АДРЕСА_1 - «квартира». Допитаний в ході судового розгляду в якості свідка начальник Шепетівського бюро технічної інвентаризації ОСОБА_5 підтвердив, що зміни до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно в цільове призначення приміщення за адресою кв. АДРЕСА_1 не вносились.
За таких обставин суд приходить до висновку, що в ході судового ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не було доведено наявності у них права власності на нежиле приміщення за адресою кв. АДРЕСА_1.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 всупереч вимогам ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не уклали з КП договір на надання житлово-комунальних послуг, що підтверджується поясненнями представника КП, проти чого не заперечують ОСОБА_1 та ОСОБА_2
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не відмовились від надання КП житлово-комунальних послуг, що підтверджується поясненнями представника КП, проти чого не заперечують ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що також підтверджується відсутністю у журналі реєстрації запису про надходження від ОСОБА_1 ОСОБА_2 відповідних заяв.
Згідно ст. 626 Цивільного Кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до ст. 638 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Зг ідно ст. 526 Цивільного Кодексу України з обов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою. У платіжному документі мають бути передбачені графи для зазначення поточних та попередніх показань засобів обліку споживання комунальних послуг, різниці цих показань або затверджених норм, ціни/тарифу на даний вид комунальних послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу. У разі зміни вартості житлово-комунальних послуг виконавець/виробник не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів.
Вартість житлово-комунальних послуг підтверджується наданими КП загальним розрахунком заборгованості, розрахунками заборгованості помісячно, розрахунками щомісячних платежів в розрізі наданих послуг.
Зазначені розрахунки відповідають тарифам, затвердженим рішеннями Шепетівського міськвиконкому, що підтверджується копіями відповідних рішень про затвердження тарифів.
Суду не було надано доказів надання КП послуг по обслуговуванню димно-вентиляційних каналів та системи санітарних заходів (дератизація, дезінсекція), тому суд вважає, що оплата за ці послуги стягненню не підлягає.
Допитані в ході судового розгляду свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 підтвердили надання КП всіх комунально-житлових послуг, вартість, яких викладена в розрахунку.
Факт надання КП житлово-комунальних послуг підтверджується також витягами з журналів заявок, оригінали яких були оглянуті вході судового розгляду.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2003 по 2008 роки оплату за користування житлово-комунальними послугами не проводили, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості, проти чого не заперечують самі ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Згідно ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Відповідно до ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо.
знайшов підтвердження в ході судового розгляду
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилаються на те, що КП не надає встановлений законодавством мінімум житлово-комунальних послуг, надані послуги не відповідають встановленим кількісним та якісним показникам. На підтвердження своїх доводів посилаються на покази свідка ОСОБА_9
Однак в порушення ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 жодного разу представника КП не викликали, акти-претензії не складали, що підтверджується поясненнями представника КП, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_8
ОСОБА_1 посилається на те, що звертався до КП з заявами та скаргами в 2003, 2004 та 2005 роках, на підтвердження чого надав суду копії власних звернень, однак доказів направлення їх до КП та отримання зазначених звернень працівниками КП суду не надав.
За таких обставин суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як співвласників приміщення за адресою кв. АДРЕСА_1 слід стягнути заборгованість по оплаті за користування житлово-комунальними послугами з 19 листопада 2005 року по 19 листопада 2008 року, застосувавши загальну позовну давність, встановлену ст. 257 Цивільного Кодексу України.
Згідно ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до ст. 22 Цивільного Кодексу України о соба, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є зокрема доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно ст. 23. Цивільного Кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно ст. 60 Цивільного процесуального Кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 319 Цивільного Кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. ОСОБА_1 не надав суду доказів правомірності своєї вимога на відшкодування витрат на проведення оздоблення зовнішньої стіни належного йому та ОСОБА_2 приміщення.
ОСОБА_1 не вказав якими незаконними діями і кого саме йому була завдана моральна шкода, в чому вона полягає, не надав суду доказів нанесення такої шкоди.
ОСОБА_1 не надав суду доказів того, коли і хто саме відмовив в проведенні обстеження будинку за адресою АДРЕСА_1, необхідності такого обстеження.
ОСОБА_1 не надав суду доказів того, в зв'язку з чим і якого саме ремонту потребує будинок АДРЕСА_1, вартість такого ремонту, коли і ким було відмовлено у проведенні такого ремонту.
ОСОБА_1 не надав суду доказів використання прибудинкової території не за її прямим призначенням та перешкоджання заїзду до будинку.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги, заявлені ОСОБА_1 не були доведені в ході судового розгляду і задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 3 ст. 79 Цивільного процесуального Кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать:
1) витрати на інформаційно-технічне забезпечення;
2) витрати на правову допомогу;
3) витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду;
4) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;
5) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.
Згідно вимог ст. 88 Цивільного процесуального Кодексу України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід стягнути на користь КП сплачені при подачі судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 41, 55, 56 Конституції України, ст. ст. 319, 334, 360, 626, 638, 23 ЦК України, 66, 68 ЖК України, Законами України «Про захист прав споживачів», «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 10, 11, 57, 58, 59, 60, 62, 63, 64, 79, 81, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 223, 291, 292, 294, 296 ЦПК України,
Позов Комунального підприємства «Житлосервіс» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя АДРЕСА_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, жителя АДРЕСА_3 солідарно на користь Комунального підприємства «Житлосервіс» 1319 грн. 55 коп. заборгованості по квартирній платі та 19 грн. 55 коп. судових витрат.
В решті позову відмовити.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Шепетівської міської ради, Шепетівської міської ради, Комунального підприємства «Житлосервіс» про визнання незаконною бездіяльність, стягнення коштів на ремонт будинку, для належного утримання будинку і при будинкової території, стягнення матеріальної та моральної шкоди за їх неналежне виконання відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання заяв про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Хмельницької області через Ізяславський райсуд.
Суддя