Єдиний унікальний номер судової справи 201/2475/25
Номер провадження 1-кс/201/966/2025
28 лютого 2025 року слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваної - ОСОБА_4 ,
захисників підозрюваної- адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_7 , погоджене процесуальним керівником у провадженні - начальником Мангушського відділу Маріупольської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 , подане в межах кримінального провадження № 22024050000001515, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 травня 2024 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Шевченко, Красноармійського району Донецької області, громадянки України, із неповною вищою освітою, не одруженої, працюючої секретарем НВК № 2 Покровської міської ради, не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
яку повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України, -
встановив:
Старший слідчий в ОВС слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_7 за погодженням з процесуальним керівником у провадженні - начальником Мангушського відділу Маріупольської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 в межах кримінального провадження № 22024050000001515 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 травня 2024 року.
З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях за процесуальним керівництвом здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024050000001515 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України за наступних обставин.
Так, громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, перебуваючи у місті Покровську Донецької області, у невстановлену в ході досудового розслідування дату та час, але не пізніше серпня 2024 року, за допомогою месенджеру «Telegram» встановила зв'язок із невстановленим представником іноземної організації - спецслужб РФ, який використовує профіль месенджера телеграм з ідентифікаторами у месенджері «Telegram» ім'я « ОСОБА_8 » (рос.), нік-нейми ОСОБА_9 , та почала надавати останньому відомості військового характеру щодо місцезнаходження та переміщення підрозділів ЗС України.
Громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно, всупереч інтересам держави України, в умовах воєнного стану, з особистих мотивів, з метою надання інформації представникам держави, що здійснює збройну агресію проти України, за допомогою власного акаунту месенджера «Telegram», який зареєстрований за номером мобільного зв'язку НОМЕР_1 , під псевдонімом « ОСОБА_10 », в період з 30.08.2024 по 05.11.2024, здійснила поширення інформації про розташування особового складу та техніки Збройних Сил України та інших військових формувань України на території міста Покровська Донецької області представнику держави, що здійснює збройну агресію проти України - невстановленому представнику спеціальної служби іноземної організації - Федеральної служби безпеки РФ, який використовує профіль месенджера телеграм з ідентифікаторами у месенджері «Telegram» ім'я « ОСОБА_8 » (рос.), нік-нейми ОСОБА_9 , шляхом надсилання текстових та графічних повідомлень наступного змісту, а саме:
-25.10.2024, щодо розміщення військової техніки та військовослужбовців ЗС України, за географічними координатами ІНФОРМАЦІЯ_4, за адресою: АДРЕСА_2 ;
-05.11.2024, щодо розміщення військової техніки та військовослужбовців ЗС України на території міста Покровська Донецької області, обмеженої географічними координатами ІНФОРМАЦІЯ_3;
-30.08.2024, щодо розміщення військової техніки та військовослужбовців ЗС України за географічними координатами - НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ;
-30.08.2024, щодо розміщення військової техніки та військовослужбовців ЗС України за географічними координатами - ІНФОРМАЦІЯ_5, за адресою: АДРЕСА_1 ;
-30.08.2024, щодо розміщення військової техніки та військовослужбовців ЗС України за географічними координатами вздовж АДРЕСА_16, за адресою: з АДРЕСА_4 , по АДРЕСА_5 ;
-30.08.2024, щодо розміщення військової техніки та військовослужбовців ЗС України за географічними координатами вздовж АДРЕСА_17, за адресою: з АДРЕСА_6 ;
-30.08.2024 щодо розміщення військової техніки та військовослужбовців ЗС України за географічними координатами з НОМЕР_14, НОМЕР_4 по НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , за адресою: з АДРЕСА_7 , по АДРЕСА_8 ;
-30.08.2024 щодо розміщення військової техніки та військовослужбовців ЗС України за географічними координатами - вздовж АДРЕСА_18, НОМЕР_7 , за адресою: з АДРЕСА_2 , по АДРЕСА_9 ;
-30.08.2024 щодо розміщення військової техніки та військовослужбовців ЗС України за географічними координатами - вздовж АДРЕСА_19, за адресами: з АДРЕСА_10 , по АДРЕСА_11 ;
-30.08.2024, щодо розміщення військової техніки та військовослужбовців ЗС України за географічними координатами - вздовж АДРЕСА_20, за адресою: АДРЕСА_12 ;
-30.08.2024, щодо розміщення військової техніки та військовослужбовців ЗС України за географічними координатами - вздовж АДРЕСА_21, за адресою: з АДРЕСА_13 , по АДРЕСА_13 ;
-30.09.2024 щодо розміщення військової техніки та військовослужбовців ЗС України за географічними координатами - вздовж АДРЕСА_22, за адресою: з АДРЕСА_14 , по АДРЕСА_13 ;
-30.09.2024, щодо розміщення військової техніки та військовослужбовців ЗС України за географічними координатами - позначена територія з ІНФОРМАЦІЯ_6, яка знаходиться між адресами: АДРЕСА_2 , по АДРЕСА_23, по АДРЕСА_24, та АДРЕСА_25;
-10.10.2024, щодо розміщення військової техніки та військовослужбовців ЗС України за географічними координатами - з ІНФОРМАЦІЯ_7 - позначена територія за кадастровим номером: 1413200000:10:089:0001, за адресою: АДРЕСА_26;
-10.10.2024, щодо розміщення військової техніки та військовослужбовців ЗС України, за географічними координатами - НОМЕР_15, за адресою: АДРЕСА_27;
-25.10.2024, щодо розміщення військової техніки та військовослужбовців ЗС України за географічними координатами - НОМЕР_16, НОМЕР_9 , за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у поширенні інформації про розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчиненому в умовах воєнного стану, з метою надання такої інформації представнику держави, що здійснює збройну агресію проти України за відсутності ознак державної зради або шпигунства, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-3 КК України.
04 січня 2025 року о 07 годині 00 хвилин ОСОБА_4 була затримана в порядку ст. 208, п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
04 січня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-3 КК України.
06 січня 2025 року слідчим суддею Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 04 березня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
28 лютого 2025 року слідчим суддею Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024050000001515 від 22травня 2024 року до 4 місяців до 04 травня 2025 року.
Внаслідок особливої складності кримінального провадження необхідно виконати певний обсяг слідчих та процесуальних дій, зокрема, отримати та опрацювати висновок комп'ютерно-технічної експертизи, встановити та допитати свідків протиправної діяльності ОСОБА_4 , визначити остаточну кваліфікацію кримінального правопорушення та оголосити про підозру особам які причетні до вчинення кримінального правопорушення в остаточній редакції, виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Проведення вказаних експертних досліджень, слідчих (розшукових) та процесуальних дій потребує додаткового часу. Висновки експерта та вказаних слідчих (розшукових) дій матимуть істотне значення для досудового розслідування та судового розгляду. Крім того, після отримання висновків вищевказаних експертиз, з урахуванням зазначених у них відомостях, може виникнути потреба в проведенні інших слідчих (розшукових) дій. Організація виконання експертних досліджень та складання висновків потребує значного проміжку часу.
Направлення обвинувального акту до суду без їх проведення недоцільно, оскільки це може негативно вплинути на всебічне, повне і неупереджене дослідження всіх обставин події.
На думку слідчого, що погоджено з прокурором, підозрюваній ОСОБА_4 слід продовжити застосований до неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, наявність яких у клопотанні обґрунтована наступним.
Так, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років або довічного позбавлення волі, тому з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зокрема, на тимчасово окупованій території.
Наявність передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику обґрунтовується тим, що у разі не продовження підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, остання може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення. Існування передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків та експерта у кримінальному провадженні, а також інших осіб, які на теперішній час ще не надали органу досудового розслідування показання у кримінальному провадженні, однак їм можливо відомі обставини скоєння злочину.
Передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки остання залишаючись на волі за місцем свого проживання у м. Покровську Донецької області, а саме у прифронтовому місті та тій частині області, де на теперішній час розміщуються підрозділи Збройних Сил України та інші утворені відповідно до законів України військові формування, у разі не продовження підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дозволить їй продовжити вчиняти протиправну діяльність.
Зважаючи на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-3 КК України, під час дії воєнного стану за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, з огляду на положення ч. 6 ст. 176, ч. 3 ст. 183 КПК України, до неї може бути застосований лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
За наведених обставин слідчий за погодженням із прокурором клопочить про продовження застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання про продовження підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування кримінального провадження, без визначення розміру застави та просив його задовольнити з наведених у клопотанні підстав.
В обґрунтування наведених у клопотанні ризиків додатково зазначив, що ОСОБА_4 дистанційно за допомогою телефону або персонального комп'ютера може видали інформацію, яка може стати речовим доказом в кримінальному провадження та по якій на даний момент не проведено комп'ютерно-технічну експертизу або попередити інших учасників, причетних до вчинення кримінального правопорушення, про необхідність зміни способу спілкування між собою для подальшої конспірації злочинної діяльності.
Вказав, що на цьому етапі досудового розслідування слідчим надано доручення оперативним співробітникам встановити свідків, яке допоки не виконане з об'єктивних причин, оскільки більшість мешканців міста Покровська Донецької області евакуйована, а місто перебуває під постійними обстрілами.
Під час розгляду надав копії ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 січня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 03 лютого 2025 року про залишення без задоволення апеляційних скарг захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , ухвали слідчого Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2025 року про продовження строків досудового розслідування до 4 місяців в кримінальному провадженні, розписку підозрюваної ОСОБА_4 та захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про отримання вище вказаних матеріалів.
Стороною захисту на клопотання прокурора подані письмові заперечення, які захисники підтримали у повному обсязі та в обґрунтування наведених доводів надали документи, зокрема, копію посвідчення № НОМЕР_10 від 09.03.2022 року на ім'я ОСОБА_11 , копію трудової книжки серії НОМЕР_11 на ім'я ОСОБА_4 , копію характеристики за відписом настоятеля храму Святого Праведного Іоанна Конштадтського м. Костянтинівка Донецької області від 15.01.2025 року на ім'я ОСОБА_4 , копію довідки № 1203-5003583147 від 17.01.2025 року про взяття на облік внутрішньо переміщену особу ОСОБА_12 , копію відповіді на адвокатський запит за підписом директора НВК №2 Покровської міської ради від 09.01.2025 року за вихідним №16, копію довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА №106622 на ім'я ОСОБА_11 , копію довідки №1203-5003583129 від 17.01.2025 року про взяття на облік внутрішньо переміщену особу ОСОБА_11 , копію пенсійного посвідчення серії НОМЕР_12 на ім'я ОСОБА_11 , копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_13 на ім'я ОСОБА_4 , копію медичних документів відносно ОСОБА_12 , копію договору №1 оренди житлового приміщення від 13.01.2025 року, копію заяви ОСОБА_12 від 27.02.2025 року, чотири роздруківки із сайту «ІНФОРМАЦІЯ_8» із результатом пошуку по координатам.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , посилаючись на необґрунтованість підозри його підзахисної у вчиненні інкримінованого злочину. В обґрунтування своєї позиції вказав на неможливість ідентифікувати у месенджері «Теlegram» особу на ім'я « ОСОБА_8 » (рос) з нік-неймом ОСОБА_9 , як представника спеціальної служби іноземної організації - Федеральної служби безпеки РФ та перевірити цю інформацію відповідно до чинного законодавства. До того ж, стверджував жодної передачі конкретної інформації за географічними координатами ОСОБА_4 не передавалося, про що свідчать дані з протоколу негласних слідчих (розшукових) дій. Крім того, зазначені у цьому ж протоколі, листі керівника СіЗ ДВКР СБ України ОТУ «Донецьк» ОСОБА_13 , повідомленні про підозру та клопотанні географічні координати, передача яких інкримінується ОСОБА_11 не відповідають роздруківкам із сайту Візіком на мапі м. Покровська. Наведені ним обставини вказують на необґрунтованість підозри його підзахисної у вчиненні інкримінованого злочину. Тим більше, у органу досудового розслідування відсутні відомості про настання негативних наслідків від інкримінованих ОСОБА_4 дій та переписці останньої, що зафіксована в протоколі, яка не містить інформації щодо переміщення, руху чи розташування військової техніки, в ній йдеться лише про розташування військовослужбовців.
Зауважив на тому, за два місяця тримання його підзахисної під вартою, органом досудового розслідування не проведено жодної процесуальної чи слідчої дії, а рівень обґрунтованості підозри не може залишатися незмінним протягом часу проведення досудового розслідування.
За наведених ним підстав просив відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення та застосувати до його підзахисної запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 та зауважила на тому, що на кожному етапі орган досудового розслідування має дотримуватися принципу обґрунтованості підозри, а також розумних строків його проведення. Проте, у даному випадку орган досудового розслідування не дотримуються розумні строки проведення досудового розслідування, про що свідчать такі обставини, як призначення експертизи лише через місяць після вилучення у її підзахисної речового доказу - мобільного телефону. До того ж сторона обвинувачення у клопотанні посилається на те, що свідки у даному кримінальному провадженні ще не встановлені, водночас, до клопотання не додано відповідного доручення слідчого оперативним співробітникам на встановлення свідків, що унеможливлює з'ясування дати та строку його виконання. Крім того, не додано відповідь уповноваженого оперативного підрозділу про прийняття вказаного доручення та проведені заходи.
Крім того, захисник ОСОБА_5 зауважила на тому, що клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від клопотання про застосування цього запобіжного заходу відрізняється лише тим, що до нього додано ухвалу слідчого судді про застосування запобіжного заходу, ухвалу апеляційної інстанції щодо оскарження ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу та супровідний лист про направлення постанови про призначення експертизи для виконання. При цьому, не додано постанову про призначення експертизи, з якої можливо встановити чи дійсно питання, що поставлені перед експертом потребують спеціальних знань чи експерту для вирішення цих питань потрібно лише оглянути зміст текстових повідомлень за допомогою програмного забезпечення Cellebrite та зробити свій висновок.
До того ж, продовження запобіжного заходу на два місяці у вигляді тримання під вартою є необґрунтованим, оскільки експерт в своєму листі зазначив, що експертиза буде проведена в другій половині березня, тому продовження застосованого запобіжного заходу на 2 місяці не буде відповідати легітимній меті сторони обвинувачення у вказаному кримінальному провадженні.
Також, захисник ОСОБА_5 посилалася на те, що виходячи з змісту повідомленої підозри інкримінований її підзахисній злочин вчинений шляхом приватного листування в месенджері «Тelegram», а тому мова про встановлення свідків не може йти у вказаному кримінальному провадженні. У даному випадку можна лише пропустити, що свідком у вказаному кримінальному провадженні може бути лише особа, яка сиділа поруч та бачила, як здійснювалося листування.
Не погодилася із доводами сторони обвинувачення про те, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідне серед іншого і для розсекречення протоколу проведення негласних слідчих (розшукових) дій, вважаючи їх необґрунтованими, оскільки протокол про проведення НСРД був доданий до клопотання про застосування запобіжного заходу та складений 18 листопада 2024 року.
Зазначила, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України значно зменшився, за час перебування ОСОБА_4 під вартою стороною захисту зібрані матеріали на підтвердження наявності у останньої міцних соціальних зв'язків, зокрема, її підзахисна має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем роботи, а також настоятелем Храму, її батьки переїхали до м. Дніпра, зареєструвалися, як внутрішньо переміщені особи, її матір орендує квартиру у м. Дніпро. Тож ОСОБА_4 з об'єктивних причин не може повернутися до місця свого проживання у м. Покровськ Донецької області, де на даний час ведуться активні бойові дії. Відтак, наведені обставини дають змогу застосувати до її підзахисної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з електронним засобом контролю.
Заперечувала проти заявленого прокурором ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України з підстав відсутності жодного обґрунтування та відсутності технічної можливості змінити вміст повідомлень в додатку «Telegram».
Вважала недоведеним та необґрунтованим передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик, оскільки її підзахисній інкримінується вчинення злочину самостійно, жодних свідків орган досудового розслідування до теперішнього часу не встановив, тож є не зрозумілим як її підзахисна може впливати на осіб, які ще слідством не встановлені. До того ж ризик впливу на експерта СБУ, який проводить експертизу є гіпотетичним, оскільки як можна вплинути на експерта найсуворішого органу досудового розслідування особа, яка приїхала з іншої області та немає знайомих в місці проведення експертизи. Просила звернути увагу на той факт, що слідство триває фактично 9 місяців, яких було достатньо органу досудового розслідування, щоб впевнитися у тому, чи є свідки у даному кримінальному провадженні.
Передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик вважала також необґрунтованим з тих підстав, що її підзахисна на даний час не може проживати в місті Покровськ через ведення активних бойових дій на його території. Крім того, її підзахисна ОСОБА_4 не може відновити аккаунт та номер мобільного телефону для продовження спілкування в месенджері «Telegram», оскільки стороною обвинувачення не надано доказів, що вилучений у ОСОБА_4 мобільний телефон є «контрактним». Зі слів її підзахисної - це «передплатний номер», а тому практично не можливо відновити його за відсутності мобільного телефону.
З посиланням на вимоги ч. ч. 4, 5 ст. 9 КПК України, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення просила застосувати положення ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ч. 3 ст. 9 Міжнародного Пакту про громадські і політичні права та застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою місця проживання її батьків - АДРЕСА_15 .
Крім того, у разі задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просила визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в мінімальному розмірі, передбаченому діючим законодавством за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення у сумі 242 240 гривень, посилаючись на невідповідність абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України ст. 29 Конституції України та положенням ст. 5 п. 3 Конвенції про захист прав людини та основних свобод та ч. 3 ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Підозрювана ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала правову позицію захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо поданого прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Від надання пояснень по суті пред'явленої підозри та відповідей на запитання слідчого судді відмовилась на підставі ст. 63 Конституції України, в той же час зазначила, що підозру визнає частково.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, з'ясувавши думку учасників кримінального провадження, зокрема, доводи прокурора щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України, позицію сторони захисту, проаналізувавши та зіставивши їх з вимогами кримінального процесуального закону, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про продовження підозрюваній ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до частини 4 статті 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Разом із цим, положеннями ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Окрім того, статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зав'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 3 ст. 199 КПК України встановлено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно до вимог ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав, які б свідчили про обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого їй кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує наступні обставини.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого їй злочину слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Під час розгляду клопотання встановлено, що групою слідчих слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях розслідується кримінальне провадження № 22024050000001515, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 травня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України.
04 січня 2025 року підозрювану ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208, п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, про що складено протокол про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.
04 січня 2025 року старшим слідчим в ОВС слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_14 за погодженням з начальником Мангушського відділу Маріупольської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 , в порядку ст. 278 КПК України, ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України.
На підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 06 січня 2025 року до підозрюваної ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 04 березня 2025 року, без визначення розміру застави.
На підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 28 лютого 2025 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024050000001515 від 22 травня 2024 року за підозрою ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України до 4 місяців, тобто до 04 травня 2025 року.
Внаслідок складності кримінального провадження, ще необхідно виконати певний обсяг слідчих та процесуальних дій, зокрема отримати та опрацювати висновок комп'ютерно-технічної експертизи, встановити та допитати свідків протиправної діяльності ОСОБА_4 , визначити остаточну кваліфікацію кримінального правопорушення та оголосити про підозру особам, які причетні до вчинення кримінального правопорушення в остаточній редакції, виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Проведення зазначених слідчих (розшукових) та процесуальних дій необхідно для закріплення доказової бази наявної у кримінальному провадженні і забезпечить повноту та неупередженість проведеного розслідування. Проведення вказаних слідчих (розшукових) та процесуальних дій потребує додаткового часу, однак вони матимуть істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Сукупність зібраних органом досудового розслідування доказів поза розумним сумнівом доводить причетність ОСОБА_4 до інкримінованого їй злочину, що підтверджується достатніми на цьому етапі слідства доказами, які містяться у матеріалах досудового розслідування: у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024050000001515 від 22.05.2024 року, у повідомленні щодо виконання доручення слідчого № 78/2/13-2339нт від 22.05.2024 року за підписом заступника начальника 1 відділу ГВ КР 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях від 27 травня 2024 року за вихідним №78/2/2/1-1842нт, у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 18.11.2024 року, у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 18.11.2024 року, у відповіді на запит за підписом керівника СіЗ ДВКР СБ України ОТУ «Донецьк» від 19.12.2024 року за вихідним № 17/5/3-868, у рапорті заступника начальника 1 відділу ГВ КР 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 04.01.2025 року, у протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 04.01.2025 року, у протоколі огляду за участі підозрюваної ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_16 від 04.01.2025 року, у протоколі допиту підозрюваної ОСОБА_4 від 04.01.2025 року, у протоколі проведення слідчого експерименту за участі підозрюваної ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_16 від 04.01.2025 року, у супровідному листі про направлення постанови про призначення комп'ютерно-технічної експертизи від 03.02.2025 року за підписом начальника слідчого відділу 2 управління (з дислокацією в м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 03.02.2025 року за вихідним №78/2/13-72, у повідомленні судового експерта Українського науково-дослідницького інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України від 24.02.2025 року.
Отже, наведені вище обставини свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України, що у достатній мірі доведено прокурором під час розгляду клопотання.
При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали свідчать про наявність обґрунтованої підозри.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваної із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Тож, для повідомлення про підозру не потрібна така ж ступінь доведення як для визнання особи винною, достатньо щоб у стороннього спостерігача склалось враження, що злочин було вчинено і підозрювана особа причетна до його вчинення.
На переконання слідчого судді, такого ступеню доведення у цій справі було досягнуто.
Тож, в цьому контексті слідчий суддя вважає доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення непереконливими.
Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Оцінюючи обґрунтування прокурора на підтвердження наявності зазначених у клопотанні ризиків і докази, надані останнім на підтвердження своїх доводів, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором під час розгляду клопотання доведена наявність достатніх підстав вважати, що продовжують існувати дотепер ризики можливих спроб підозрюваної ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення кримінального правопорушення у якому підозрюється.
На підтвердження продовження існування передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику свідчать такі обставини, як тяжкість покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання її винуватою та вагомість наявних доказів про вчинення останньою інкримінованого злочину.
До того ж, інкримінований ОСОБА_4 злочин відноситься до категорії тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, встановлені під час розгляду клопотання обставини щодо добровільної відмови підозрюваної ОСОБА_4 від евакуації з м. Покровськ Донецької області, яка зафіксована в рапорті заступника начальника 1 відділу ГВ КР 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 04.01.2025 року свідчать про підтримку підозрюваною збройної агресії РФ на території України та її усвідомлене бажання залишитися на території, яку намагаються окупувати збройні сили РФ, з метою надання необхідної їм інформації щодо розташування збройних сил України тощо, передача якої інкримінується останній.
Наведені обставини у своїй сукупності надають підозрюваній можливість до виїзду на окуповану територію з метою ухилення від слідства та суду.
На підтвердження існування передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику свідчать ті обставини, що підозрювана до затримання проживала та зареєстрована у м. Покровськ Донецької області, де на даний час ведуться активні бойові дії та розміщуються Збройні Сили України та інші військові формування, а тому, з огляду на характер, спосіб та мотиви інкримінованого ОСОБА_4 злочину, достатність підстав вважати, що остання лояльне налаштована до окупаційних військ РФ, у разі не продовження строку тримання під вартою, підозрювана може вчинити інше кримінальне правопорушення або ж продовжити інкриміноване.
Діставшись висновку про продовження існування наведених вище ризиків, слідчий суддя звертає увагу, що ризик не є фактом, а є ймовірністю вчинення певних дій, а тому має бути доведено в судовому засіданні саме ймовірність того, що підозрюваний може їх вчинити і суд вважає, що така ймовірність є доволі високою.
Відтак, слідчий суддя погоджується із заявленими прокурором ризиками, передбаченими п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і визнає наявність існування цих ризиків доведеними у повній мірі.
Поряд із цим, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведені заявлені у клопотанні ризики можливих спроб підозрюваної ОСОБА_4 знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також незаконно впливати на свідків та експерта у кримінальному провадженні, а також інших осіб, які на теперішній час ще не надали органу досудового розслідування показання у кримінальному провадженні, з підстав відсутності достатнього обґрунтування на підтвердження існування цих ризиків.
В цьому контексті слідчий суддя погоджується із доводами сторони захисту про не доведення стороною обвинувачення продовження існування вказаних ризиків, тим більше, мобільний телефон в якому зафіксована переписка у месенджері «Телеграм» між ОСОБА_4 та особою на ім'я « ОСОБА_8 » вилучений, оглянутий слідчим та відправлений на експертизу, свідки на яких нібито може впливати підозрювана упродовж двох місяців органом досудового розслідування так і не були встановлені, а вплив на експерта СБУ з боку ОСОБА_4 видається слідчому судді малоймовірним.
Водночас, інші доводи сторони захисту щодо недоведеності заявлених прокурором ризиків можливих спроб підозрюваної ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, продовжити вчинення інкримінованого злочину або ж вчинити інше кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає непереконливими з наведених у цьому рішенні мотивів.
Вирішуючи питання про вид запобіжного заходу, слідчий суддя насамперед враховує серйозність підозри ОСОБА_4 у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, його характер, конкретні обставини та мотиви, а також зважає на вид і ступінь встановлених ризиків, обстановку в якій вчинено злочин, зокрема, у період воєнного стану в країні, вимоги ч. 6 ст. 176 КПК України, яка передбачає можливість застосування у даному випадку єдиного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому приходить до висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою відносно підозрюваної.
Саме така оцінка стосується перспективних фактів, тож слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
Висновки слідчого судді про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_4 та неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, який буде недостатнім для забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків та для запобігання реалізації нею встановлених ризиків, ґрунтуються на сукупності встановлених обставин, наведених у цьому рішенні, з урахуванням відомостей про особу підозрюваної .
Тим більше, характер та фактичні обставини інкримінованого підозрюваній злочину безумовно свідчать про підвищену суспільну небезпеку, а наявність повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України, з огляду на положення ч. 6 ст. 176 КПК України, за наявності ризиків, передбачених у статті 177 КПК України, не передбачає застосування іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Водночас, слідчий суддя враховує надані стороною захисту матеріали та документи на підтвердження наявності у підозрюваної міцних соціальних зв'язків, постійного місця проживання, позитивних характеристик за місцем роботи та храму Святого Праведного Іоанна Кронштатського м. Костянтинівка Донецької області, батьків, які є внутрішньо переміщеними особами у м. Дніпро, де орендують квартиру, в якій ОСОБА_4 може проживати, які безумовно заслуговують на увагу, однак не є вирішальними при розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і не можуть слугувати підставою для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Тим більше, наявність перелічених обставин у житті ОСОБА_4 мали місце і до вчинення інкримінованого злочину, проте не стали стримуючим фактором у протиправній поведінці підозрюваної, а тому і на даний час не нівелюють встановлені у цьому рішенні ризики.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону та є таким, що підлягає задоволенню, а тому відносно підозрюваної ОСОБА_4 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 28 квітня 2025 року включно.
Вирішуючи питання про можливість визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, про що просила сторона захисту, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до абзацу третього частини 4 статті 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Отже, з огляду на тяжкість інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, його характер, конкретні обставини та мотиви, враховуючи на вид і ступінь встановлених ризиків, обстановку в якій вчинено злочин - у період воєнного стану в країні, зважаючи на те, що досудове слідство триває, проводяться певні слідчі (розшукові) дії, а також на те, що кримінальне правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_4 відноситься до переліку правопорушень, визначених ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя не визначає розмір застави, оскільки застосування такого альтернативного запобіжного заходу не відповідатиме тяжкості та характеру інкримінованого злочину.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Тож, в цьому контексті доводи захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо можливості визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави є непереконливими, адже, з урахуванням наведених вище обставин, цей запобіжний захід не зможе запобігти існуючим ризикам, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та не буде відповідати тяжкості інкримінованого злочину та характеру наявного суспільного інтересу.
За наведених обставин, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та продовження підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 28 квітня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 186-187, 193-194, 196, 197, 199, 309, 369-372, 395, 615 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_7 , погоджене процесуальним керівником у провадженні - начальником Мангушського відділу Маріупольської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 , подане в межах кримінального провадження № 22024050000001515, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 травня 2024 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України -задовольнити.
Застосований під час досудового розслідування запобіжний захід ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою продовжити в межах строку досудового розслідування до 28 квітня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою є 28 квітня 2025 року включно.
Ухвала про продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - о 16 годині 00 хвилин 04 березня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1