04 квітня 2025 року м. Рівне №460/14544/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
доДержавної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області
про визнання протиправною та скасування постанови, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті з вимогами визнати протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 30.07.2024 №064474.
Свої позовні вимоги, позивач обґрунтувала тим, що її безпідставно було притягнуто до відповідальності за відсутність на момент проведення перевірки документів, визначених ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Звертає увагу на те, що до відповідальності притягнуто власника транспортного засобу, а не перевізника. Додатково зазначає, що транспортний засіб був переданий в користування третьої особи згідно з договором оренди транспортного засобу.
Ухвалою суду від 09.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено провадити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Свою позицію аргументував тим, що актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт встановлено відсутність у водія документів визначених ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Про розгляд справи позивача було повідомлено своєчасно, але вона не прибула на її розгляд. Зазначає, що жодних документів, які б підтверджували, що вказаний автомобіль вибув з користування власника, інспекторам для перевірки надано не було. За сукупності вищенаведений обставин, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем.
У відповідності до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами економічної діяльності є: надання в оренду вантажних автомобілів (основний); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.
20.06.2024 інспекторами Відділу державного нагляду (контроля) в Хмельницькій області була проведена рейдова перевірка транспортного засобу марки КАМАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , власником якого на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_1 .
За результатами проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом складено акт №АР052647 зі змісту якого вбачається, що під час перевірки транспортного засобу, виявлено порушення, а саме: відсутня товарно-транспортна накладна на вантаж при наданні послуг з перевезення, відсутній протокол перевірки технічного стану транспортного засобу, чим порушено вимоги статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
30.07.2024 начальником Відділу державного нагляду (контроля) в Рівненській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №064474. Відповідно до постанови, ураховуючи те, що позивачем допущено порушення ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", постановлено стягнути з нього адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн.
Вважаючи дії відповідача щодо винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправними, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі Положення) встановлено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.8 Положення).
Згідно з ст. 2 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344-III) законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.
Відповідно до статті 6 Закону №2344-III, встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснює урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами врегульовано положеннями порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (далі Порядок №1567).
Пунктом 4 Порядку №1567 встановлено, що державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Пунктом 12 Порядку №1567 визначено, що рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка, який складається та затверджується наказом Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин (п.13 Порядку №1567).
Згідно з пунктом 14 Порядку №1567, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Відповідно до пункту 15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Статтею 48 Закону №2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є:
для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;
для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.
Згідно з ст. 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах (ч. 1 ст. 33 Закону №2344-III).
Відповідно до абз.3, 15 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів несуть саме перевізники.
Така позиція суду відповідає правовому висновку Верховного Суду у поставові від 09.08.2019 справа №806/1450/16, який в силу положень ч.5 ст. 242 КАС України, є обов'язковим для врахування, а саме: "оскільки, вказаний транспортний засіб у відповідності до вимог чинного законодавства був переданий позивачем у користуванні іншій особі, а тому позивач у спірних правовідносинах не мав статусу автомобільного перевізника, та не може бути суб'єктом відповідальності передбаченої абз.3 ч.1 ст.60 Закону №2344-III».
В ході розгляду справи судом встановлено, що 01.01.2024 року між позивачем та ТОВ «Виробниче об'єднання «Волинь-бетон» укладено договір оренди транспортного засобу, відповідно до умов якого, позивачем передано ТОВ «Виробниче об'єднання «Волинь-бетон» в строкове платне користування користувача транспортний засіб.
Предметом даного договору, визначено транспортний засіб марки КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Строк дії договору згідно п.11.2. - до 31.12.2024.
Відповідно до акту приймання-передачі об'єктів оренди від 01.01.2024 №7/01 сторонами підтверджено фактичну передачу в оренду вищезазначеного транспортний засіб.
Отже, з наведеного слідує, що на час складання акта перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом від 20.06.2024 автомобіль марки марки КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 був переданий позивачем в оренду третій особі, а тому позивач у спірних правовідносинах не має статусу автомобільного перевізника, та не може бути суб'єктом відповідальності.
При цьому, суд відхиляє і доводи сторони відповідача про його необізнаність з фактом передачі транспортного засобу позивачем в оренду третій особі і необізнаність з тим фактом, що автомобільним перевізником виступав не позивач, а третя особа, з огляду на те, що саме на відповідачеві лежить відповідальність за повне і коректне складання акту перевірки.
Інші доводи та аргументи, наведені сторонами, судом не оцінюються, позаяк не впливають на правомірність оскаржуваного рішення, а тому не мають значення для правильного вирішення судового спору по суті.
Отже, у ході судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження висновки акту перевірки від 20.06.2024 №АР052647 про порушення саме позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за які ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що оскаржувана постанова №064474 від 30.07.2024 прийнята відповідачем протиправно.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведене, позивачем на підставі належних та допустимих доказів доведено обставини на яких ґрунтуються його вимоги, а відповідачем не доведено правомірність своїх дій, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) в Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті №064474 від 30.07.2024 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державного нагляду (контролю) в Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті судові витрати в розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 04 квітня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області (вул. Небесної Сотні, 34,м.Рівне,33013, ЄДРПОУ/РНОКПП 39816845)
Суддя С.А. Борискін