04 квітня 2025 року м. Рівне №460/2016/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинення певних дій.
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач 1) та Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач 2), в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення від №172650006878 від 28.01.2025 про відмову в перерахунку пенсії;
зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо переведення з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.
Стислий виклад позиції позивача.
Позивач зазначає, що отримує пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 - учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, позивач звернулася до органів пенсійного фонду із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію у зв'язку із втратою годувальника згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Рішенням від 28.01.2025 №172650006878 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовило позивачу у переведенні на пенсію, оскільки заявником не досягнуто віку 60 років. Позивач не погоджується з такою відмовою відповідача та вважає її такою, що суперечить чинному законодавству. Просив задовольнити позов у повному обсязі.
Стислий виклад заперечень Відповідачів.
Відповідачі зазначають, що обов'язковими умовами для визнання за членами сім'ї померлого права на пенсію в разі втрати годувальника є не тільки наявність права померлого на пенсію за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а й те, що ці члени сім'ї мають бути непрацездатними та перебувати на утриманні померлого, або доходи померлого були для них єдиним джерелом засобів до існування. Тому, оскаржуване рішення є правомірним. Просили суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.
Ухвалою суду від 10.02.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до статті 229 КАС України.
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Померлий чоловік позивачки - ОСОБА_2 , перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримував пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до Посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС серії НОМЕР_1 від 06.08.2004 померлий чоловік мав статус учасника ліквідації аварії Чорнобильській АЕС 1 категорії та був особою з інвалідністю 1 групи.
Позивач звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою щодо переведення з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
З урахуванням принципу екстериторіальності, заяву позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області та 28.01.2025 прийнято рішення №172650006878 про відмову у переході на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зі змісту вказаного рішення про відмову вбачається, що позивач не має права на перехід на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, оскільки на час звернення за переведенням на пенсію не досягла необхідного віку (60 років).
Вважаючи таку відмову протиправною, а свої права порушеними, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає таке.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
За приписами частини першої статті 1 Закону №1058-IV, відповідно до цього закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати : 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
За приписами пункту 1 частини другої статті 36 Закону №1058-IV, непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконувала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію і проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Відповідно до частини третьої статті 36 Закону №1058-IV, до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:
1) були на повному утриманні померлого годувальника;
2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
Тобто, обов'язковими умовами для визнання за членами сім'ї померлого права на пенсію в разі втрати годувальника є не тільки наявність права померлого на пенсію за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а й те, що ці члени сім'ї мають бути непрацездатними та перебувати на утриманні померлого, або доходи померлого були для них єдиним джерелом засобів до існування.
Статтею 26 Закону №1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Водночас пунктом 3 частини 1 статті 115 Закону №1058-IV визначено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п'ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до досягнення зазначеного віку, - після досягнення віку 50 років та за наявності не менше ніж 15 років страхового стажу. При цьому особами з інвалідністю з дитинства вважаються також діти з інвалідністю віком до 18 років.
Аналіз наведених норм законодавства в контексті зазначених обставин справи дає підстави для висновку, що законодавством про пенсійне забезпечення визначено, що непрацездатними членами сім'ї, які мають право на призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника, з-поміж інших категорій осіб, вважаються, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV.
Отже, необхідною умовою для призначення зазначеним особам пенсії у зв'язку з втратою годувальника або переведення на такий вид пенсії є встановлення їм інвалідності або досягнення ними пенсійного віку, передбаченого зазначеною статтею.
При цьому, отримання цими особами пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до законодавства, яке регулює призначення такої пенсії на пільгових умовах, не дає підстав для призначення їм до досягнення передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV віку пенсії у зв'язку з втратою годувальника чи переведення на цей вид пенсії.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 року у справі № 750/3563/17.
Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що підставою для відмови позивачу у переведенні з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника слугувало те, що позивач не досягла віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV та відсутні документи про визнання її особою з інвалідністю.
З матеріалів слідує, що на день звернення із заявою щодо переведення на пенсію по втраті годувальника до органів пенсійного фонду, вік позивача становив 55 років, а отже остання не досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV. Також позивачем не було надано суду доказів, які б підтверджували, що остання є особою з інвалідністю.
Отже, ОСОБА_1 не може вважатися непрацездатним членом сім'ї померлого годувальника і не набула права на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, а відтак, у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області були відсутні підстави для переведення позивача з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Як наслідок, у задоволенні позову належить відмовити повністю.
Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 04 квітня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076) Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд.83,м. Одеса,Одеська обл.,65012, ЄДРПОУ/РНОКПП 20987385)
Суддя К.М. Недашківська