04 квітня 2025 року м. Рівне №460/55/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,
1.Стислий виклад позицій учасників справи
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, оформлене протоколом від 19.11.2024 №39, на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року №3543-ХІІ(далі - Закон №3543-ХІІ) та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 31.10.2024 та прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону №3543-ХІІ.
Позивач в обґрунтування позову зазначає про те, що з 01.10.2024 навчається на денній формі в Старопольській Академії Прикладних Наук в Кєльцах та здобуває перший ступень вищої освіти (бакалаврський) за напрямком підготовки «Економіка», який вищий за рівень освіти здобутий позивачем раніше (фахова передвища освіта), а отже має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, відповідно до Закону №3543-ХІІ. З метою оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, позивач звернувся до відповідача із заявою за формою, встановленою Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок №560) та додав до заяви серед іншого нотаріально завірений переклад оригіналу довідки №180/24-25 від 07.10.2024 про прийняття іноземця на навчання денної форми Старопольської Академії прикладних наук в Кельцах. За результатами розгляду заяви позивача відповідачем прийнято рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Причина відмови: відсутність законних підстав для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а саме не надано документи, які підтверджують право на відстрочку згідно Додатку 5 до Порядку №560. У зв'язку із наведеним позивач вважає, що рішення комісії відповідача про відмову в наданні відстрочки від призову є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, не подав до суду свій відзив на позов у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, про причини неподання відзиву в установлений строк для суду не повідомив, що дає суду підстави для висновків про те, що у відповідача відсутні поважні причини неподання відзиву в установлений судом строк, а тому наявні передбачені частиною 2 статті 175 КАС України умови і підстави для вирішення судом цього спору за наявними матеріалами справи та без відзиву відповідача.
2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.
Позовна заява подана до суду 02.01.2025 у електронній формі із використанням електронного кабінету підсистеми "Електронний суд" ЄСІТС, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 02.01.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2025 визначено суддю Гудиму Н. С. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.
Ухвалою від 13.01.2025 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановив відповідачам п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов.
Розпорядженням керівника апарату суду від 28.02.2025 №434 на підставі пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №460/55/25 у зв'язку з відрахування зі штату суду судді Гудими Н.С. (головуючого судді у справі).
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2025 справу №460/55/25 передано на розгляд судді Максимчуку О.О.
Ухвалою від 03.03.2025 суд прийняв до провадження адміністративну справу №460/55/25, а розгляд і вирішення цієї справи вирішив продовжити одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) зі стадії розгляду справи по суті.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, свій відзив на позов до суду не подав.
На момент розгляду справи по суті і ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).
З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
3. Встановлені судом обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши наявні у справі матеріали, з'ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.
Позивач, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) має громадянство України, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується даними з належного позивачу паспорта громадянина України.
З 01.10.2024 позивач навчається на денній формі навчання в Старопольській Академії Прикладних Наук в Кєльцах та здобуває перший ступень вищої освіти (бакалаврський) за напрямком підготовки «Економіка», який вищий за рівень освіти здобутий позивачем раніше (фахова передвища освіта), що підтверджується даними з наявних у матеріалах справи довідки №180/24-25 від 07.10.2024 про прийняття іноземця на навчання денної форми, договору про надання освітніх послуг для іноземних студентів від 05.08.2024.
Позивач є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку у відповідача.
31.10.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив відповідача оформити йому довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі Порядку №560. До вказаної заяви позивач долучив: нотаріально завірений переклад довідки №180/24-25 від 07.10.2024 про прийняття іноземця на навчання денної форми Старопольської Академії Прикладних Наук в Кєльцах, копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон, копію паспорта громадянина України, копію картки фізичної особи-платника податків, копію тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 07.08.2023.
Відповідач розглянув вказану заяву позивача, про результати розгляду повідомив позивача повідомленням від 02.11.2024 №1/12514, в якому зазначив, що протоколом від 19.11.2024 №39 комісія відповідача ухвалила рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах. Відповідач обґрунтовує таке своє рішення тим, що відсутні законні підстави для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а саме позивачем не надано документи, які підтверджують право на відстрочку згідно Додатку 5 до Порядку №560.
Отже у цій справі, яка розглядається судом, предметом спору є рішення комісії відповідача про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлене протоколом від 19.11.2024 №39.
4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та висновки суду по суті спору.
Встановивши наведені вище фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини, суд вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню такі норми права про їх застосування.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зазначена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Приписами статті 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Нормами статті 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів визнано обов'язком громадянина України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.92 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
Згідно з частинами першою та третьої статті 1 цього Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 3 Закону №2232-XII).
Пунктом 2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, передбачено, що громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.
За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Закон України від 21.10.93 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон №3543-XII) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Згідно з абз. 4 ст. 1 Закону №3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до ч. 2, 3, 5 ст. 4 Закону №3543-XII організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій. Вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ) в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово було продовжено.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
На момент розгляду цієї справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а тому застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу під час мобілізації в умовах воєнного стану.
Згідно з частиною п'ятою статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (далі - Положення №154), визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Пунктом 11 Положення №154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Норми статті 23 Закону №3543-ХІІ передбачають відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Зокрема, згідно з пунктом 1 частини 3 цієї статті не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані - здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Згідно з частиною п'ятою статті 22 Закону №3543-XII Кабінет Міністрів України постановою від 16 травня 2024 року №560 затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (Порядок №560, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Підпунктами 56, 57 Порядку №560 установлено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Таким чином, комісія, яка розглядає питання надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період є міжвідомчою комісією без статусу юридичної особи, до складу якої входять як представники центрального органу влади (керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу)), так і відповідного місцевого органу державної влади (представники районної (міської) державної (військової) адміністрації), і яка діє при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (відокремленому відділі).
Згідно з пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відповідно до п. 59 Порядку №560, відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до п. 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у Додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у Додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку. До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України.
Під час аналізу наведених норм Порядку №560 суд дійшов до висновку про те, що військовозобов'язаний має право на особисте подання на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяви за встановленою формою з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку, а комісії, утворені при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період зобов'язані, зокрема, вивчити отриману заяву та додані до неї документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки, й фактично розглянути такі документи протягом семи днів з дати їх надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. Така комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, що оформляються протоколом. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за встановленою формою.
Судом встановлено, що 31.10.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив відповідача оформити йому довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі Порядку №560, однак комісія відповідача протоколом від 19.11.2024 №39 ухвалила рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах та обґрунтувала таке своє рішення тим, що відсутні законні підстави для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а саме позивачем не надано документи, які підтверджують право на відстрочку згідно Додатку 5 до Порядку №560.
Надаючи оцінку вказаним підставам відмови позивачеві у наданні відстрочки, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 62 Порядку №560 здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у Додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з Додатком 5.
Додатком 5 до Порядку №560 також зазначено, що документами, що підтверджують право на відстрочку відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України №3543-XII для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а також докторантів є довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.
Отже, військовозобов'язаний, який претендує на оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України №3543-XII, зобов'язаний подати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зокрема довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною в додатку 9 до Порядку №560.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 №752 «Про створення Єдиної державної електронної бази з питань освіти» визначено забезпечити створення та функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Єдина державна електронна база з питань освіти є автоматизованою системою збирання, реєстрації, оброблення, зберігання та захисту відомостей та даних з питань освіти. Власником Єдиної державної електронної бази з питань освіти є держава Україна, розпорядником - Міністерство освіти і науки України, а технічним адміністратором - Державне підприємство «Інфоресурс».
Однак іноземні навчальні заклади не мають доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти України та відповідно не можуть сформувати таку довідку.
Суд звертає увагу на те, що за приписами частини першої статті 53 Конституції України кожен має право на освіту, а відповідно до частин 1 та 2 статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Судом встановлено, що на підставі договору про надання освітніх послуг для іноземних студентів від 05.08.2024, укладеного між Старопольською Академією Прикладних Наук в Кельцах (далі - Академія) та позивачем, останній за результатами кваліфікаційної процедури зарахований на денну форму навчання першого (бакалаврського) рівня за напрямом навчання «Економіка»; після закінчення навчання випускник отримає освітньо-професійний ступінь бакалавр.
Згідно з пунктом 1.2 договору Академія здійснює свою діяльність на підставі Закону від 20 липня 2018 року «Про вищу освіту і науку» (Збірник законів від 30 серпня 2018 року, ст. 1668), виданих на його основі нормативно-правових актів.
Довідкою Старопольської Академії Прикладних Наук в Кельцах від 07.10.2024 №180/24-25 засвідчено, що позивач дійсно прийнятий на період з 01 жовтня 2024 року по 30 вересня 2027 року на денне навчання першого (бакалаврського) рівня за напрямом підготовки «Економіка» на платній основі на перший курс.
Суд звертає увагу на те, що вищезазначена довідка містить відомості, які містить довідка про здобувача освіти (додаток 9 Порядку №560), а можливість сформувати довідку в ЄДЕБО за встановленою формою іноземний заклад освіти не має можливості.
Проте, неможливість навчального закладу сформувати довідку в ЄДЕБО не може позбавляти позивача права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
З урахуванням наведеного суд встановив, що матеріали справи підтверджують факт здобування позивачем вищої освіти в іноземному вищому навчальному закладі, і водночас у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач здійснив належну перевірку поданих позивачем документів, як це визначає абз. 1 п. 60 Порядку №560, оскільки відповідач не звертався із запитом до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, не використав інформацію з публічних електронних реєстрів з метою перевірки інформації, наявної в поданих документах для отримання відстрочки.
Таким чином, комісія відповідача при прийнятті рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період діяла неправомірно. Комісія не дослідила усіх обставин, що мають значення, що є підставою для визнання протиправним та скасування рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлене протоколом комісії відповідача від 19.11.2024 №39.
Частиною 3 статті 245 КАС України встановлено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. А відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Таким чином, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи.
Суд звертає увагу на те, що саме наявність такої інформації, як послідовність здобуття освіти, має бути перевірена комісією районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки при розгляді заяви військовозобов'язаного про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону №3543-XII. Тому на підставі наведеного суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача у цьому разі є зобов'язання відповідача повторно на засіданні комісії розглянути заяву позивача від 31.10.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону №3543-XII.
А тому суд вважає, що у цій справі наявні фактичні і правові підстави для ухвалення судом рішення про часткове задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування рішення комісії відповідача про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, оформлене протоколом від 19.11.2024 №39 та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 31.10.2024 з урахуванням наведених у цьому судовому рішенні висновків суду і за результатами розгляду прийняти рішення.
5. Розподіл судових витрат.
При зверненні до суду із позовною заявою у цій справі позивач сплатив до бюджету судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом. З урахуванням наведеного та оскільки суд визнав по суті обґрунтованою позовну вимогу позивача щодо визнання протиправним та скасування рішення відповідача, то понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у зв'язку із розглядом справи (за подання позовної заяви) підлягають присудженню на його користь у розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відповідно до вимог частини 1 статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом від 19.11.2024 №39, про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.10.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та додані до неї документи та прийняти відповідне рішення на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" з урахуванням висновків суду, наведених у цьому судовому рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 понесені витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РОНКПП: НОМЕР_2 );
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ).
Суддя Олександр МАКСИМЧУК