про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі
без проведення судового засідання
04 квітня 2025 року справа №320/9305/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, у якому просить суд:
-винести рішення, яким визнати протиправною діяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо визнання мене придатним до військової служби;
-винести постанову, якою скасувати довідку (постанову) від 09 грудня 2024 року про придатність ОСОБА_1 до військової служби та визнати ОСОБА_1 не придатним до військової служби. ???Судові витрати покласти на відповідача».
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 року ухвалено залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 року ухвалено заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову - повернути заявнику без розгляду.
14.03.2025 року позивач ОСОБА_1 подав до суду письмову заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Вказана заява свідчить про усунення недоліків, наявних у первинно поданій позовній заяві.
Щодо прийняття позовної заяви до розгляду та форми судового провадження.
Так, суд зазначає, що подана позовна заява відповідає вимогам ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України та подана відповідно до приписів ч. 1 ст. 26 Кодексу адміністративного судочинства України за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) особи - відповідача.
Підстав, установлених ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, згідно ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України не встановлено.
Вирішуючи питання про те, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа, як це передбачено п. 4 ч. 9 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За змістом ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
При цьому у ч. 4 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Беручи до уваги наведене вище, суд здійснює розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження за наявними в справі матеріалами без проведення судового засідання, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі на даний час свідчить про необхідність вирішення лише питань права, а згідно практики Європейського суду з прав людини щодо гарантій публічного судового розгляду (рішення від 08.12.1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78; рішення від 25.04.2002 року у справі «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01), у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського Суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання.
Разом з тим, ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на зазначене, враховуючи значення даної справи для сторони, обраний та чітко сформульований спосіб захисту, предмет спору та характер спірних правовідносин, незначну складність справи, незначний обсяг доказів, відсутність необхідності на цій стадії допиту свідків або призначення експертизи, незначну кількість сторін (один позивач та один відповідач), відсутність суспільного інтересу та відсутність заперечень позивача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає, що відповідна справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).
Щодо витребування доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 3 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Суд наголошує, що частиною 6 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
При цьому за змістом ч. 7, 8 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
З урахуванням викладених обставин, з метою повного та об'єктивного розгляду справи, суд вважає за необхідне витребувати:
- у відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчену копію Довідки (постанову) від 09 грудня 2024 року про придатність ОСОБА_1 до військової служби;
- у відповідача Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 належним чином засвідчену копію Довідки (постанову) від 09 грудня 2024 року про придатність ОСОБА_1 до військової служби та результат розгляду скарги ОСОБА_1 від 16 грудня 2024 року.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 12, 25, 26, 160, 161, 171, 243, 248, 256, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
1.Відкрити провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Розгляд справи буде проводитись суддею Вісьтак М. Я. одноособово у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
2.Запропонувати відповідачам упродовж п'ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позовну заяву разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документами, що підтверджують надіслання (надання) копії відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд здійснюватиме розгляд справи на підставі наявних у ній доказів. Попередити відповідача про те, що відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
3. Роз'яснити учасникам справи, що позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів упродовж п'ятиденного строку, відлік якого починається: для позивача - з моменту отримання відзиву на позовну заяву, для відповідача - з моменту отримання відповіді на відзив. У разі подання відповіді на відзив та заперечення до них необхідно додати:
- докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються викладені у них заперечення, якщо такі докази не надані іншою стороною;
- документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив, заперечень і доданих до них доказів іншим учасникам справи.
4.Витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄРДПОУ НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ):
- належним чином засвідчену копію Довідки (постанову) від 09 грудня 2024 року про придатність ОСОБА_1 до військової служби.
Витребувати у Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄРДПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ):
- належним чином засвідчену копію Довідки (постанову) від 09 грудня 2024 року про придатність ОСОБА_1 до військової служби;
- результат розгляду скарги ОСОБА_1 від 16 грудня 2024 року.
Витребувані докази направити (надати) на адресу Київського окружного адміністративного суду (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26А, електронна пошта: inbox@adm.ko.court.gov.ua), протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.
Роз'яснити, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали (ч. 7 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України).
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом (ч. 8 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України).
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду (ч. 9 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України).
5. Копію ухвали направити сторонам (їх представникам)
6. Повідомити відповідачів про наявність в суді матеріалів копії позовної заяви та доданих до неї документів, які підлягають врученню їм безпосередньо у приміщенні Київського окружного адміністративного суду за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, 6 поверх, каб. 633.
7.Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посилання: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вісьтак М.Я.