Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 квітня 2025 року Справа №640/6660/22
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В., розглянувши матеріали позовної заяви у справі №640/6660/22 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 84, код ЄДРПОУ 40342220) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" (04128, м. Київ, вул. Берковецька, 6-к, код ЄДРПОУ 32490244) стягнення штрафу у розмірі 20 349,00 грн., -
Головне управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К", в якому просило:
- стягнути з ТОВ «Епіцентр К» (ЄДРПОУ 32490244, вул. Берковецька, 6-к, Київ, 04128) на користь Державного бюджету України штраф в розмірі 20 349 грн. (двадцять тисяч триста сорок дев'ять гривень) за порушення законодавства про рекламу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2022 позовну заяву залишено без руху, та надано строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.05.2022 року провадження у справі відкрито та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду суду від 05 лютого 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу № 640/6660/22 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" стягнення штрафу у розмірі 20 349,00 грн.
Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Кодексом адміністративного судочинства України.
Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Водночас, нормами ч. 13 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї документів, суд приходить до висновку, що вона має бути залишена без руху із наданням позивачеві строку для усунення її недоліків, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень (абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України).
Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Системний аналіз наведених положень дає змогу дійти висновку, що початок перебігу строку звернення до адміністративного суду пов'язується з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Так, судом встановлено, що 05.05.2021 року на підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу №000093, Позивачем, за порушення законодавства про рекламу, стосовно Відповідача були прийняті рішення: № 000142 від 22.06.2021 року про накладення штрафу у розмірі 1700,00 грн.; № 000143 від 22.06.2021 року про накладення штрафу у розмірі 5083,00 грн.
Вказані рішення отримані Відповідачем 25.06.2021 року про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Також, 14.07.2021 року на підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу №000162, Позивачем, за порушення законодавства про рекламу, стосовно Відповідача були прийняті рішення: № 000240 від 14.09.2021 року про накладення штрафу у розмірі 1700,00 грн.; № 000241 від 14.09.2021 року про накладення штрафу у розмірі 5083,00 грн.
Вказані рішення отримані Відповідачем 20.09.2021 року про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Загальна сума штрафу за порушення законодавства про рекламу становить 20 349 грн.
При цьому, у п.2 резолютивної частини рішень Позивача, Відповідача зобов'язано сплатити штраф у зазначеному розмірі в 15-денний термін з дня отримання рішення до державного бюджету. У разі не виконання рішення сума штрафу стягується в судовому порядку.
Як вже було зазначено судом, рішення № 000142 від 22.06.2021 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, на Відповідача, у розмірі 1700,00 грн., та рішення № 000143 від 22.06.2021 року у розмірі 5083,00 грн., отримані останнім 25.06.2021 року.
Таким чином, після спливу п'ятнадцятиденного строку на добровільне виконання у Позивача виникає право, (з 09.07.2021 року) на протязі трьох місяців, для звернення до суду за примусовим стягненням.
При цьому, тримісячний строк звернення до суду у контролюючого органу на підставі рішень № 000142 та № 000143, спливає 11.10.2021 року.
Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу стосовно Відповідача: № 000240 від 14.09.2021 року у розмірі 1700,00 грн., рішення № 000241 від 14.09.2021 року у розмірі 5083,00 грн., № 000238 від 14.09.2021 у розмірі 1700,00 грн., рішення № 000239 від 14.09.2021 року у розмірі 5083,00 грн. отримані Відповідачем 20.09.2021 року.
Таким чином, п'ятнадцятиденний строк добровільної сплати цих штрафів у Відповідача сплив 05.10.2021 року, а отже, починаючи з 06.10.2021 року у Позивача виникло право для звернення до суду за примусовим стягненням.
При цьому, тримісячний строк звернення до суду у контролюючого органу, на підставі рішень № 000238 та № 000239, № 000240, № 000241, спливає 06.01.2022 року.
В нашому випадку, Позивач звернувся до суду лише 15.04.2021 року, в зв'язку із чим, суд приходить до висновку про порушення позивачем тримісячного строку звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.
Слід відмітити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суд звертає увагу на те, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропуск відповідного строку на звернення до суду через байдужість до своїх прав або небажання скористатися цим правом не є поважною причиною пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення звернення до суду з адміністративним позовом.
Також суд зазначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Зазначені висновки узгоджуються з правою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 14 серпня 2020 року у справі № 640/16216/19.
Також, суд зазначає, що згідно з абзацом другим частини першої статті 26 Закону України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР «Про рекламу» контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами (у тому числі щодо спорудження житлового будинку).
Правовий статус Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів визначено Положенням про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 667 (далі - Положення № 667).
Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері (пункти 1, 3 Положення № 667).
Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, приймає рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження (підпункт 9 пункту 4 Положення № 667).
Абзацом першим пункту 7 Положення № 667 встановлено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Отже, Держпродспоживслужба є уповноваженим органом, який здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами.
Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 693 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів (пункт дев'ятий Порядку № 693).
За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку (пункт вісімнадцятий Порядку № 693).
Рішення у справі може бути оскаржено в установленому порядку (пункт дев'ятнадцятий Порядку № 693).
Сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства (пункт двадцятий Порядку № 693).
Частиною третьою статті 12 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон № 877) визначено, що у разі несплати суб'єктом господарювання застосованої до нього штрафної санкції за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) протягом 15 календарних днів з дня вручення або направлення розпорядчого документа в порядку, передбаченому абзацами дванадцятим і тринадцятим частини дев'ятої статті 7 цього Закону, якщо розпорядчі документи не були оскаржені до органу державного нагляду (контролю) та/або в судовому порядку та залишені в силі, сума санкції стягується в судовому порядку.
Своєю чергою, абзацами дванадцятим і тринадцятим частини дев'ятої статті 7 Закону № 877 визначено, що розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом або у випадках, передбачених законом, - за допомогою електронного кабінету або іншої інформаційної системи, користувачами якої є відповідний орган державного нагляду (контролю) та суб'єкт господарювання, який ним перевірявся, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення.
Отже, на підставі вимог частини третьої статті 12 Закону № 877 у спірній ситуації перебіг тримісячного строку звернення Позивача до суду із позовом про стягнення з Відповідача суми штрафу за порушення законодавства про рекламу починається після спливу 15 календарних днів з дня надіслання йому відповідного рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Стосовно доводів позивача про те, що тримісячний строк звернення до суду із цим позовом починає обчислюватися після спливу шестимісячного строку на оскарження суб'єктом господарювання рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу суд зазначає, що у разі одночасного пред'явлення позову про стягнення штрафу та визнання протиправною і скасування рішення, на підставі якого накладено цей штраф, суд уповноважений зупинити провадження у справі про стягнення штрафу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 03 листопада 2022 року у справі № 340/7978/21, яку суд ураховує на підставі частини п'ятої статті 242 КАС України.
Щодо посилання позивача на висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 26 лютого 2019 року у справі № 826/14908/18, то суд зазначає, що судові рішення у цій справі ухвалені за різних обставин і стосуються відмінного правового регулювання (зокрема статті 74 Закону України «Про Національний банк України», пункту 3.5 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08 лютого 2000 року № 49).
Згідно з частиною шостою статті 161 цього ж Кодексу у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Всупереч положенням частини шостої статті 161 КАС України позивач не додав до позову заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Отже, позовна заява подана без дотримання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску такого строку та наданням доказів їх поважності.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що даний позов слід залишити без руху, із наданням позивачеві строку для усунення його недоліків.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" про стягнення штрафу у розмірі 20 349,00 грн., - залишити без руху.
Надати позивачу строк в 5 (п'ять) днів з дня вручення йому копії цієї ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що згідно з п. 15 ст. 171 КАС України, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Копію ухвали надіслати сторонам.
Звернути увагу учасників справи на те, що режим роботи суду, на період воєнного стану, передбачає направлення всіх процесуальних документів через особистий кабінет в підсистемі Електронний суд.
У разі неможливості користування підсистемою Електронний суд процесуальні документи необхідно надсилати на офіційну електронну адресу суду:inbox@adm.dn.court.gov.ua (з обов'язковим підписанням всіх документів кваліфікованим електронним підписом).
Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.dn.court.gov.ua/sud0570.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Є.В. Череповський