Справа № 752/823/25
Провадження №: 3/752/1069/25
04.03.2025 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли
відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, 124 КУпАП
відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання - АДРЕСА_1
за участіпотерпілого ОСОБА_2 ,
19.12.2024 о 13:55 у м. Києві по просп. Голосіївському, 26 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_1 , не дотримався безпечного інтервалу та здійснив наїзд на автомобіль Renault Megane, державний номерний знак НОМЕР_2 , спричинивши дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Ставши учасником дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 покинув місце пригоди та описаними діями порушив п. "б" п. 2.3, 10.1, 12.1, 13.1, "а" п. 2.10 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, за що передбачена відповідальність ст. 124 і ст. 122-4 КУпАП.
Пунктом "б" п. 2.3 Правилами дорожнього руху унормовано, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
У п. "а" п. 2.10 Правил дорожнього руху установлено обов'язок водія у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди, негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Пунктом 10.1 Правил дорожнього руху передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Пункт 12.1 Правил дорожнього руху наголошує на тому, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Пунктом 13.1 Правил дорожнього руху визначено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Статтею 122-4 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Подія та склад адміністративного правопорушення, причинно-наслідковий зв'язок між порушенням Правил дорожнього руху та настанням дорожньо-транспортної пригоди доводяться свідченнями свідка, потерпілого та частково порушника, а також поданими уповноваженим органом матеріалами, де міститься:
- протоколи про адміністративне правопорушення серії ААД № 962968 та № 962969 від 26.12.2024, складені відносно ОСОБА_1 за порушення ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, які за формою та змістом відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376;
- схема місця дорожньо-транспортної пригоди від 19.12.2024, на якій відображені місця розташування транспортних засобів, місце зіткнення, відповідні виміри;
- рапорт поліцейського Управління патрульної поліції у місті Києві від 19.12.2024;
- рапорт оперативного чергового спецлінії "102";
- копія паспорта ОСОБА_1 ;
- дані з інтегрованої інформаційно-пошукової системи Міністерства внутрішніх справ України (АРМОР (адмінпрактика - дані про фіксацію фактів притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності);
- відеозаписи з місця події, вміщені на лазерний компакт-диск;
- письмові пояснення ОСОБА_2 від 19.12.2024;
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 26.12.2024.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча до суду викликався повісткою. При цьому, про дату, час і місце розгляду справи ОСОБА_1 був повідомлений шляхом офіційного sms-інформування.
Станом на час проведення судового засідання заперечень по суті справи, заяв, пояснень, клопотань, документів на підтвердження поважності неявки до суду від ОСОБА_1 до суду не надходило, вимог про розгляд справи за особистою участі, вимог про відкладення розгляду справи ОСОБА_1 суду не пред'являв.
Виходячи з положень ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 124, 122-4 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов'язковою, а тому розгляд справи відбувся за відсутності особи на підставі наявних доказів.
Потерпілий ОСОБА_2 підтвердив обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, пояснив, що сам знайшов запис з відеокамер відео спостереження, які надав для дослідження в судовому засіданні, з яких вбачається, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Transporter, вчинив наїзд на автомобіль Renault Megane, вийшов з машини, обійшов її, сів та поїхав. Однак, зі слів потерпілого, на відеозаписі чутно звук удару, тому ОСОБА_1 вчинив дорожньо-транспортну пригоду, та поїхав з місця.
Дослідивши письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких він зазначив, що удар був "легким", тому він не відчув, що зачепив інше авто й поїхав, але якби зрозумів, що є винуватим, місце пригоди не залишив, а, в свою чергу, ушкодження у вигляді "полоски білого кольору" побачив вже вдома, суд (суддя) дійшов висновку про те, що вони повністю спростовуються наданим відеозаписом, оскільки на ньому видно, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Transporter, дійсно вдарив припаркований автомобіль Renault Meganе, удар та механізм його нанесення не могли бути невідчутними. Подальші дії водія ОСОБА_1 свідчать про те, що він переконався у тому, що вчинив наїзд на інший транспортний засіб та поїхав з місця пригоди. На відеозаписі дійсно чути звук, схожий на удар та скрежет металу. Спростовуються посилання ОСОБА_1 , вміщені у його письмових поясненнях про те, що він би залишився на місці у випадку скоєння дорожньо-транспортної пригоди, оскільки на відеозаписі вбачається, що водій ОСОБА_1 вийшов з автомобіля, провів візуальний огляд на наявність ушкоджень та лише після цього поїхав, тобто він усвідомлював, що міг пошкодити іншу автівку. Також спростовуються твердження про записку.
Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколів про адміністративне правопорушення особу ОСОБА_1 установлено на підставі паспорта, йому роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбуватиметься у Голосіївському районному суді міста Києва. Також вбачається, що ці протоколи ОСОБА_1 підписав без зауважень щодо їх змісту, порядку оформлення.
Оскільки ОСОБА_1 визнається винним у порушенні п. "б" п. 2.3, 10.1, 12.1, 13.1, "а" п. 2.10 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 122-4 та 124 КУпАП, до нього застосовується передбачене законодавством адміністративне стягнення, при накладенні якого судом (суддею) враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь вини, майновий стан, а також приписи ст. 36 КУпАП, якими унормовано, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Обставин, що обтяжують відповідальність не встановлено.
Обставин, що пом'якшують відповідальність, не встановлено.
Враховуючи загальні правила накладення стягнення, суд (суддя) вважає за належне застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн за порушення за ст. 124 КУпАП та штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 грн за порушення за ст. 122-4 КУпАП.
З урахуванням приписів ст. 36 КУпАП до ОСОБА_1 застосовується стягнення за ст. 122-4 КУпАП, тобто за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
На переконання суду (судді) така міра відповідальності співвідноситься з вчиненим правопорушенням та цілком відповідає меті адміністративного стягнення, передбаченій у ст. 23 КУпАП, враховуючи ставлення особи до вчиненого.
Підстав для повернення протоколів про адміністративне правопорушення від 26.12.2024, так само як і підстав для закриття провадження у справі не встановлено.
У порядку ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 605,60 грн (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025).
На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 23, 33-35, 40-1, ст. 122-4, 124, 268, 276, 277, 279, 280, 283, 284, 285, 294 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн у дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.
Стягувачем за цією постановою державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.
Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 307 КУпАП, якими встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу (п'ятнадцять днів з дня вручення постанови), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя О.В. Бушеленко