25 березня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі судді - Галінської В.В.
секретар судового засідання - Калетинець Т.В.
справа № 569/23636/24,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП,-
В Рівненський міський суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП звернувся ОСОБА_3 .
У позові представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму франшизи, не включену страховиком до страхового відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 3200,00 грн. та судові витрати по справі, а саме: суму сплаченого судового збору в розмірі 1200,00 грн. та суму витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 450000 грн. з підстав, викладених у позовній заяві.
В судове засідання позивач та представник позивача не з'явилися, однак представник позивача подав до суду письмову заяву про проведення судового засідання без участі позивача та його представника; доводи та позовні вимоги викладені у позові підтримують в повному обсязі та не заперечують проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання повторно не з"явився, про дату та час розгляду
справи повідомлявся належним чином. Причин своєї неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про перенесення судового розгляду справи до суду не подавав, письмовий відзив на позв не надходив.
Враховуючи, що відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток, а також те, що відповідач відзив не подав, наявні всі умови, встановлені ст.280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення.
Таким чином, суд ухвалив розглядати справу у відсутність відповідача за доказами, що містяться в матеріалах справи при заочному розгляді справи відповідно до положень ст. 281 ЦПК України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 08 червня 2024 року о 12 год. 29 хв.. в м.Рівне вул.Івана Вишенського буд.10 водій ОСОБА_2 керуючи ТЗ ЗАЗ д.н.з. НОМЕР_1 під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасниками дорожнього руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на ТЗ Toyota Camry д.н.з. НОМЕР_2 , який перебував у нерухомому стані. Внаслідок ДТП ТЗ отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 28 червня 2024 року по справі №569/11861/24 визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Постанова суду набрала законної сили.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортним засобів, що підтверджується Полісом №215736188 у ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА».
25 червня 2024 року до ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА» з повідомленням про настання ДТП звернувся позивач.
20 серпня 2024 року в межах справи №0052595.06.24 позивач подав до ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА» заяву на виплату страхового відшкодування та рахунок НО000000346 від 20.08.2024 року, який підтверджував вартість матеріального збитку, завданого його транспортному засобу внаслідок ДТП.
24 жовтня 2024 року на рахунок позивача надійшли грошові кошти - частина суми страхового відшкодування в розмірі 3027,00 грн., які були виплачені МТСБУ з тих підстав, що відбувається процедура виведення з ринку страхових послуг ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА» і призначено тимчасову адміністрацію у даній страховій компанії.
Звернувшись з адвокатським запитом до ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА» було отримано відповідь від 29 листопада 2024 року, копію страхового акта та витягу з поліса №215736188 з яких вбачається, що сума франшизи згідно полісу №215736188 складає 3200,00 грн.
Крім того, з дослідженого розрахунку страхового відшкодування до страхового акта №0052595.06.24/1 вбачається, що обрахований страховиком розмір збитку склав 6242,25 грн., від яких було відмінусовано суму франшизи та виплачено позивачу кошти в розмірі 3042,25 грн.
У добровільному позасудовому порядку сплатити позивачу суму франшизи відповідач відмовляється.
У відповідності до вимог п.6 ст.82 Цивільного процесуального кодексу України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Частиною першою та другою ст.1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимого (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до п.12.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановляється при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Як було встановлено в судовому засіданні, франшиза гідно з Договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №215736188 становить 3200,00 грн.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи вищевикладені обставини, а також те, що відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, письмовий відзив на позов не подав, заявлені позовні вимоги позивача належними та допустимими доказами не спростував, тому суд вважає, що вони підлягають до задоволення.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПКУкраїни судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеному статтею 137 ЦПК України. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Як зазначено у ч.4-6 вказаної статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Так, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача долучено: договір №25/10/24 про надання правничої допомоги адвоката від 25 жовтня 2024 року, укладений між адвокатом Курило Р.М. та ОСОБА_1 ; розрахунок №1 від 01 грудня 2024 року вартості надання послуг за договором про надання правничої допомоги №25/10/24 від 25.10.2024, укладеним між адвокатом курило Р.М. та ОСОБА_3 згідно якого узгоджено вартість послуг адвоката в розмірі 4500,00 грн.; акт №1 приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правничої допомоги №25/10/24 від 25.10.2024 року, укладеним між адвокатом Курило Р.М. та ОСОБА_3 від 02 грудня 2024 року згідно якого розрахунок вартості послуг визначено в сумі 4500,00 грн.; ордер серії ВК №1149055 від 03 листопада 2024 року про надання правничої допомоги ОСОБА_3 адвокатом Курило Романом Миколайовичем.
Відповідно до висновку, що зроблений Верховним Судом у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
Таким чином, судом встановлено, що позивач поніс витрати на правничу допомогу в розмірі 45000 грн., які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті позивачем судового збору в розмірі 1200,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму франшизи, не включену страховиком до страхового відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП в розмірі 3200,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1200,00 грн. та суму витрат на правничу допомогу у розмірі 4500,00 гривень.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суд апротягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ,
відповідач - ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4
Суддя -