03 квітня 2025 року
м. Київ
справа №990/133/24
адміністративне провадження №П/990/133/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Білоуса О.В., Ханової Р.Ф., Блажівської Н.Є., Олендера І.Я.,
за участі секретаря судового засідання - Титенко М.П.,
позивача - не з'явився,
представника відповідача - Кот О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання рішення у справі №990/133/24 за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання бездіяльності протиправною та про зобов'язання вчинити дії,
Адвокат ОСОБА_1 (далі - також позивач) звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Верховної Ради України (далі - також ВР України), в якому просив визнати протиправною бездіяльність Верховної Ради України, яка полягає у ненаданні на його запит від 17.02.2024 копій документів (або доступу до оригіналів таких документів для власноручного виготовлення копій), пов'язаних з діяльністю Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин, що призвели до смерті судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області Олександра Лободенка та міського голови м.Кременчука Полтавської області Олега Бабаєва, створеної на підставі постанови Верховної Ради України №2033-ІХ від 01.02.2022, в тому числі всіх протоколів та стенограм засідань вказаної Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України; зобов'язати Верховну Раду України виконати запит від 17.02.2024 адвоката ОСОБА_1 шляхом надання йому копій документів (або доступу до оригіналів таких документів для власноручного виготовлення копій), пов'язаних з діяльністю Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин, що призвели до смерті судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області Олександра Лободенка та міського голови м.Кременчука Полтавської області Олега Бабаєва, створеної на підставі постанови Верховної Ради України №2033-ІХ від 01.02.2022, в тому числі всіх протоколів та стенограм засідань вказаної Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України.
Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 09.09.2024 задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Суд визнав протиправною бездіяльність Верховної Ради України, яка полягає у ненаданні на запит від 17.02.2024 адвокату ОСОБА_1 копій документів, пов'язаних з діяльністю Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин, що призвели до смерті судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області Олександра Лободенка та міського голови м.Кременчука Полтавської області Олега Бабаєва, створеної на підставі постанови Верховної Ради України №2033-ІХ від 01.02.2022. Зобов'язав Верховну Раду України виконати запит від 17.02.2024 адвоката ОСОБА_1 шляхом надання йому копій документів, пов'язаних з діяльністю Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин, що призвели до смерті судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області Олександра Лободенка та міського голови м. Кременчука Полтавської області Олега Бабаєва, створеної на підставі постанови Верховної Ради України №2033-ІХ від 01.02.2022.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2024 рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.09.2024 залишено без змін.
09.01.2025 Верховним Судом видано виконавчий лист у справі №990/133/24 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Верховної Ради України (вул .М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір за подання позову у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
05.03.2025 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із заявою, в якій просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Касаційного адміністративного суду від 09.09.2024 в частині стягнення понесених позивачем витрат зі сплати судового збору, а саме встановити наступні спосіб і порядок виконання судового рішення: стягнути з Управління справами Апарату Верховної Ради України (код ЄДРПОУ 20064120, адреса: 01008, місто Київ, вул.Грушевського Михайла, будинок 5) за рахунок бюджетних асигнувань Верховної Ради України на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір за подання позову у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що позивач звернувся із заявою до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в якій просив відкрити виконавче провадження з примусового виконання судового рішення на підставі виконавчого листа від 09.01.2025 у справі №990/133/24 про стягнення за рахунок асигнувань Верховної Ради України (вул.Грушевського, 5 м.Київ, 01008) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір за подання позову у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві повернуло ОСОБА_1. виконавчий лист без виконання, у зв'язку з відсутністю ідентифікаційного коду боржника (Верховної ради України) у ЄДР, що унеможливлює інформування заявника про належний орган Казначейства в якому обслуговується боржник.
Обґрунтовуючи необхідність зміни способу та порядку виконання рішення Верховного Суду від 09.09.2024, ОСОБА_1 зазначає, що відповідач (боржник) Верховна Рада України відповідно до Бюджетного кодексу України та відомостей Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів не є ані розпорядником, ані одержувачем коштів, відсутній в даному реєстрі і не обслуговується в управлінні Держказначейства.
Поряд з цим, зауважує, що установою, яка уповноважена забезпечувати діяльність Верховної Ради України є Управління справами Апарату Верховної Ради України, яка є державною установою - юридичною особою (код ЄДРПОУ 20064120, адреса: 01008, місто Київ, вул.Грушевського Михайла, будинок 5). Вказана державна установа згідно відомостей Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, є розпорядником бюджетних коштів.
Верховний Суд ухвалою від 01.04.2025 розгляд заяви позивача про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №990/133/24 за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання бездіяльності протиправною та про зобов'язання вчинити дії, призначив до розгляду в судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника на 03.04.2025 о 14:00 год.
Відповідач надіслав письмові пояснення на заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду, в якій просить відмовити у її задоволенні. Заперечуючи проти вказаної заяви, відповідач зазначає, що рішенням від 09.09.2024 Верховний Суд стягнув саме з Верховної Ради України, а не з будь-якого іншого державного органу на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання позову у розмірі 2422,40 грн.
У підсумку відповідач наголосив на тому, що Управління справами Апарату Верховної Ради України не залучалась до розгляду цієї справи, неможливо замінити відповідача у справі №990/133/24, адже це фактично призведе до зміни суті змісту резолютивної частини рішення.
Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №990/133/24, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Обов'язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове судове рішення залишалося недіючим на шкоду одній зі сторін. Якщо органи влади відмовляються виконувати чи затримують виконання судових рішень, гарантії статті 6, якими користується особа на час судової стадії розгляду, втрачають зміст.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відтак, зміною способу та порядку виконання судового рішення є прийняття судом нових заходів з метою реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. При цьому, суд може змінити порядок і спосіб виконання судового рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
У свою чергу, статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 затверджено «Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» (далі-Порядок), згідно пункту 3 якого рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
За визначеннями, наведеними у пункті 2 Порядку №845, боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання; виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України «Про виконавче провадження»; стягувачі - фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів, державні органи (посадові особи) за рішеннями про стягнення коштів в дохід держави.
Згідно з підпунктом 3 пункту 9 Порядку №845 орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Таким чином, виконавчий документ про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників неможливо виконати у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві листом від 11.02.2025 повернуто виконавчий лист без виконання, оскільки боржник Верховна Рада України не має відкритих рахунків в органах Казначейства. Відсутність відкритих рахунків боржника Верховної Ради України в органах Казначейства є обставиною, що унеможливлює виконання рішення суду.
Так, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України, бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.
За приписами пункту 1 частини 2 статті 22 цього Кодексу, головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Служба безпеки України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників.
Згідно з пунктом 5 розділу І Положення про Апарат Верховної Ради України, в редакції розпорядження Голови Верховної Ради України №872-к від 07.10.2021 (зі змінами) Апарат є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Відповідно до пункту 10 Положення про Апарат Верховної Ради України у сфері фінансового та матеріально-технічного забезпечення діяльності Верховної Ради України Апарат (через Управління справами):
1) забезпечує фінансування діяльності Верховної Ради України та її Апарату відповідно до видатків, передбачених кошторисом витрат на реалізацію повноважень Верховної Ради України;
2) здійснює в межах наявних коштів матеріально-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради України;
3) готує проект кошторису Верховної Ради України;
4) здійснює управління державним майном, що забезпечує діяльність Верховної Ради України, у порядку, встановленому законом;
5) забезпечує в установленому порядку належні умови праці, соціально-побутові та житлові умови народним депутатам України, працівникам Апарату;
6) здійснює забезпечення засобами зв'язку та іншими засобами оргтехніки, необхідними для діяльності Верховної Ради України;
7) здійснює господарське обслуговування Верховної Ради України.
Тобто, установою, яка уповноважена забезпечувати діяльність Верховної Ради України, є Управління справами Апарату Верховної Ради України, яке є юридичною особою (код ЄДРПОУ 20064120, адреса: 01008, місто Київ, вул. Грушевського Михайла, будинок 5).
Приймаючи судове рішення 09.09.2024, судом в резолютивній частині зазначено: стягнути сплачений судовий збір на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Верховної Ради України, а отже зміна способу виконання цього рішення (оскільки саме Управління справами Апарату Верховної Ради України є розпорядником бюджетних асигнувань) є логічно-послідовним етапом з метою належного виконання судового рішення.
Згідно відомостей Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів Управління справами Апарату Верховної Ради України є розпорядником бюджетних коштів та має відкриті рахунки в Казначействі, за якими здійснюється розрахунково-касове обслуговування.
Оскільки розпорядником бюджетних коштів Верховної Ради України є Управління справами Апарату Верховної Ради України, до повноважень якого належить забезпечення фінансування діяльності Верховної Ради України, яке має відкриті рахунки в Казначействі, за якими здійснюється розрахунково-касове обслуговування, суд дійшов висновку щодо можливості задоволення заяви та зміни способу та порядку виконання рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.09.2024 в частині стягнення з Верховної Ради України на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання позову у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок на стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Управління справами Апарату Верховної Ради України (код ЄДРПОУ 20064120, адреса: 01008, місто Київ, вул.Грушевського Михайла, будинок 5) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір за подання позову у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.09.2024 у справі №990/133/24 в частині стягнення понесених позивачем витрат зі сплати судового збору задовольнити.
Змінити порядок виконання абз. 4 резолютивної частини рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.09.2024 у справі №990/133/24 та визначити його таким чином:
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління справами Апарату Верховної Ради України (код ЄДРПОУ 20064120, адреса: 01008, місто Київ, вул. Грушевського Михайла, будинок 5) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір за подання позову у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
В.П. Юрченко
О.В. Білоус
Р.Ф. Ханова
Н.Є. Блажівська
І.Я.Олендер ,
Судді Верховного Суду