04.04.2025м. СумиСправа № 920/101/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №920/101/25
за позовом Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради
«Обласна дитяча клінічна лікарня» (вул. Ковпака, 22, м. Суми, 40031,
код ЄДРПОУ 03338126)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 )
про стягнення 165708 грн 06 коп.,
Суть спору. 24.01.2025 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до вимог якої просить стягнути з відповідача на свою користь165 708 грн 06 коп. заборгованості за Договором оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Сумської області № 03-22/4 від 01.02.2021 та Договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 01.02.2021.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу призначено до розгляду судді Заєць С.В.
Ухвалою суду від 29.01.2025 позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви та зазначено спосіб усунення недоліків.
04.02.2025 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду заяву (вх.№597) про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 06.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/101/25; постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; сторонам встановлені строки для надання суду відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.
27.02.2025 копія ухвали суду від 06.02.2025 про відкриття провадження у справі №920/101/25, надіслана на адресу відповідача, що зазначена позивачем у позовній заяві, а саме: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 була повернута до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Разом з тим, відповідно до інформації, що міститься в копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 .
Частиною четвертою статті 89 Цивільного кодексу України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини першої статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно з пунктами 4, 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За змістом пунктів 116, 117 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17, від 10.09.2018 у справі №910/23064/17, від 24.07.2018 у справі №906/587/17).
Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не надходило.
За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.18 у справі № 921/6/18.).
Таким чином, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи Господарським судом Сумської області.
Відповідач ні відзиву на позовну заяву, ні аргументованих заперечень щодо позовних вимог в установлений судом строк суду не подав.
Згідно із статтею 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
За приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд прийшов до наступних висновків.
01.11.2021 між Управлінням майном Сумської обласної ради як орендодавцем (далі - Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 як орендарем (далі - Орендар, ФОП ОСОБА_1 , Відповідач) і Комунальним некомерційним підприємством Сумської обласної ради «Обласна дитяча клінічна лікарня» як балансоутримувачем (далі - Балансоутримувач, КНП СОР ««Обласна дитяча клінічна лікарня», Позивач) підписано Договір №03-22/14 оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Сумської області (далі - Договір оренди).
Відповідно до п.1.1. незмінюваних умов Договору оренди Орендодавець і Балансоутримувач передають, а Орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 змінюваних умов, вартість якого становить суму, визначену в пункті 6 змінюваних умов.
Об'єктом оренди за Договором є нежитлове приміщення загальною площею 47,3 кв. м, розміщене на першому поверсі шестиповерхової будівлі головного корпусу (об'єднане з прим. №№ 84-87, 92, 95, 96. 97 літ. «А» згідно плану БТ1) за адресою: АДРЕСА_2 (п.4.1 змінюваних умов Договору оренди).
Договір укладено на строк, визначений пунктом 11 змінюваних умов Договору (п.12.1 незмінюваних умов Договору оренди).
Згідно п.11.1 змінюваних умов Договору оренди строк договору становить 2 роки 11 місяців з дати набрання чинності цим Договором.
Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами (п.12.1 незмінюваних умов Договору оренди).
Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору (п.12.1. незмінюваних умов Договору оренди).
Умови цього договору зберігають силу протягом всього строку дії цього договору, в тому числі у разі, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище Орендаря, крім випадку, передбаченого пунктом 3.7 цього договору, а в частині зобов'язань Орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань (п.12.2. незмінюваних умов Договору оренди).
Додатковою угодою № 1 від 02.08.2023 до Договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Сумської області №03-22/14 від 01.11.2021 сторони домовились, що на підставі рішення Сумської обласної ради від 17.02.2023 року «Про заходи щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області» Первісний Орендодавець - Управління майном Сумської обласної ради уступає (передає), а новий Орендодавець - Сумська обласна рада (далі - Орендодавець, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача) набуває всіх прав та приймає на себе всі зобов'язання Орендодавця за Договором, укладеним між Первісним Орендодавцем, Орендарем та Балансоутримувачем.
Відповідно до п.3.1. незмінюваних умов Договору оренди орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
Місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону, становить 2727,50 грн без податку на додану вартість (п.9.1. змінюваних умов Договору оренди).
Співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладення договору: Балансоутримувачу - 30% суми орендної плати; обласному бюджету - 70% суми орендної плати (п.15. змінюваних умов Договору оренди).
Рішенням (8 скликання 12 сесії ) Сумської обласної ради від 20.04.2022 року «Про деякі питання оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області у період воєнного стану» орендарям на період дії воєнного стану орендна плата нараховувалася у розмірі 50% від розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням індексу інфляції).
Рішенням (8 скликання 13 сесії) Сумської обласної ради від 29.09.2022 року «Про внесення змін до рішення обласної ради від 20.04.2022 «Про деякі питання оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області у період воєнного стану» було встановлено, що 100% орендної плати спрямовується Балансоутримувачу майна та залишається в його розпорядженні.
Рішенням (8 скликання 20 сесії) Сумської обласної ради від 31.05.2024 року «Про внесення змін до рішення обласної ради від 20.04.2022 «Про деякі питання оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області у період воєнного стану» було внесено зміни до п.1.2. та викладено в новій редакції: « 1.2. Орендарям, крім визначених п.п.1.1. цього рішення, орендна плата нараховується у розмірі 100% від розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням індексу інфляції).
До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об'єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньо-будинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із Балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5 цього договору (п.3.1. незмінюваних умов Договору оренди).
На виконання умов Договору оренди між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 як орендарем та Комунальним некомерційним підприємством Сумської обласної ради «Обласна дитяча клінічна лікарня» як балансоутримувачем укладено Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг від 01.02.2021 (далі - Договір відшкодування).
Відповідно до п.1. Договору відшкодування Балансоутримувач - КНП СОР «Обласна дитяча клінічна лікарня» забезпечує обслуговування приміщення, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Ковпака. 22, головний корпус, (надалі - приміщення), загальною площею 47.3 кв.м., а Орендар приймає участь у витратах Балансоутримувача та виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі приміщення (експлуатаційні витрати, вивіз сміття).
Відшкодування комунальних послуг здійснювалося наступним чином:
- відшкодування витрат на електроенергію - згідно споживачів електроенергії;
- по водопостачанню - по нормам Міськводоканалу;
- по теплопостачанню - пропорційно займаної площі;
- відшкодування витрат - за користування земельною ділянкою.
Згідно п.2.2.5., 2.2.7. Договору відшкодування Орендар зобов'язується відшкодовувати витрати, пов'язані із забезпеченням об'єкта оренди комунальними послугами та експлуатаційними витратами; своєчасно вносити в повному обсязі плату за утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг (щомісячно до 28 числа місяця, поточного місяця) з урахуванням індексу інфляції.
Цей Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців та діє з 01 лютого 2021 р. (п.5.1. Договору відшкодування).
Водночас, Позивач вказує, що починаючи з лютого 2022 року ФОП ОСОБА_1 почав нерегулярно та не в повному обсязі сплачувати Балансоутримувачу передбачені Договором оренди та Договором відшкодування комунальних послуг грошові кошти. Так, з врахуванням часткової оплати, станом на грудень 2024 року у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем у загальній сумі 165708 грн 06 коп. з яких: 77804 грн 83 коп. орендної плати; 1953 грн 12 коп. - охорона; 13061 грн 00 коп. відшкодування земельного податку; 72889 грн 11 коп. відшкодування комунальних послуг.
23.12.2024 Позивачем з метою врегулювання питання сплати заборгованості Орендарем направлено на адресу останнього лист від 23.12.2024, №01-16/7/1048 з вимогою про сплату суми заборгованості.
08.01.2025 року, керуючись статтями 651-654 Цивільного Кодексу України, Законом України «Про оренду державного та комунального майна», пунктом 4.1 - 4.4 незмінюваних умов Договору № 03-22/14 від 01.02.2021 року, Сумська обласна рада, Балансоутримувач та Орендар дійшли взаємної згоди та уклали Додаткову угоду № 2 про припинення Договору. За взаємною згодою Сторони припинили Договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області 03-22/14 від 01.02.2021 року, нежитлове приміщення загальною площею 47,3 кв. м, розміщене на першому поверсі шестиповерхової будівлі головного корпусу (об'єднане з прим. №№ 84-87, 92, 95, 96, 97 літ. «А» згідно плану БТІ) за адресою: АДРЕСА_2 , що перебуває на балансі Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Обласна дитяча клінічна лікарня». Також сторони підтвердили заборгованість станом на 31.12.2024 року загальною сумою 165708,06 грн.
Додатком до Додаткової угоди № 2 про припинення Договору №03-22/14 є акт від 31.12.2024 приймання-передавання нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області за яким Орендар передає, Балансоутримувач приймає нежитлове приміщення площею 47,3 кв.м., яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2 на першому поверсі головного корпусу. Заборгованість більше трьох місяців станом на 31.12.2024 року становить 165708,06 грн.
Однак, на час розгляду справи доказів погашення зазначеної заборгованості, суду не надано.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Судом встановлено, що укладений між сторонами договір оренди за своєю правовою природою є договором найму (оренди) та регулюється положеннями глави 58 ЦК України та глави 30 Господарського кодексу України (надалі - ГК України).
Водночас, відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України).
Положеннями ч. 1 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до частин 1, 4 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Судом встановлено, що згідно наданих Позивачем до матеріалів справи рахунків (а.с.44-72) у Відповідача за користування орендованим майном за період з січня 2022 року по грудень 2024 року виник обов'язок зі сплати на користь Позивача орендної плати у загальному розмірі 77804 грн 83 коп. (з урахуванням часткових оплат (а.с. 78-83)), а також виник обов'язок із відшкодування витрат балансоутримувача (охорона, відшкодування земельного податку та комунальних послуг) у загальному розмірі 87903 грн 23 коп. (з урахуванням часткових оплат (а.с. 78-83)).
Жодних заперечень щодо фактичного користування орендованим майном у спірний період, а також висловлення Відповідачем незгоди із сумами орендної плати та витрат балансоутримувача, вказаними у рахунках, матеріали справи не містять.
Також суд враховує, що Відповідачем не було висловлено заперечень щодо загальної суми заборгованості, яка складає 165708 грн 06 коп., під час підписання Додаткової угоди № 2 від 08.01.2025 про припинення Договору №03-22/14 та Акту від 31.12.2024 приймання-передавання нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області.
Таким чином, беручи до уваги встановлений судом факт неналежного виконання Відповідачем зобов'язань щодо оплати орендної плати за Договором №03-22/14 від 01.02.2021 оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Сумської області та Договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг від 01.02.2021, враховуючи підтвердження боргу наявними в матеріалах справи доказами, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості в сумі 165708 грн 06 коп.
Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.
Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).
Враховуючи наведене, суд вважає правомірними та обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з Відповідача боргу в розмірі 165708 грн 06 коп.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується наступним:
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.
Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що судом позовні вимоги задоволено в повному обсязі, судовий збір в сумі 3028 грн. 00 коп. покладається на Відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Обласна дитяча клінічна лікарня» до Фізичної особи-підприємця Чайки Олександра Володимировича про стягнення 165708 грн 06 коп. - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Обласна дитяча клінічна лікарня» (вул. Ковпака, 22, м. Суми, 40031, код ЄДРПОУ 03338126) 165708 (сто шістдесят п'ять тисяч сімсот вісім) грн 06 коп. заборгованості, а також 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 04.04.2025.
Суддя С.В. Заєць