майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"31" березня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1156/24
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Кравець С.Г.
секретаря судового засідання: Виговської Д.Ю.,
за участю представників сторін:
від позивача: Нестерова І.Г. довіреність №20/11-21 від 20.11.2024 (в режимі відеоконференції),
від відповідача: Приведьон В. М., адвокат, ордер серіїі АМ №1011734 від 22.04.2024
(приймав участь в судовому засіданні 24.03.2025),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія
"Укренерго"
до Акціонерного товариства "Житомиробленерго"
про стягнення 13 431 314,45грн.
Процесуальні дії по справі.
Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" про стягнення 13 431 314,45грн, з яких: 12 354 199,12грн основного боргу, 215 512,14грн 3% річних, 861 603,19грн інфляційних втрат, а також судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0528-02041-ПП від 01.01.2024.
Ухвалою суду від 25.11.2024 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №906/1156/24 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 16.12.2024.
Ухвалою суду від 16.12.2024 продовжено ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" строк на подання відповіді на відзив до 20.12.2024 (включно). Відкладено підготовче засідання на 20.01.2025. Роз'яснено АТ "Житомиробленерго" право подати заперечення - у строк 7 днів з дня отримання відповіді на відзив.
Ухвалою від 20.01.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу №906/1156/24 до судового розгляду по суті на 19.02.2025.
19.02.2025 до суду від позивача надійшла заява про закриття провадження в частині стягнення суми основного боргу з додатками (т.1, а.с. 209-227).
У судовому засіданні 19.02.2024 оголошено перерву до 24.03.2025.
19.03.2025 до суду від ПАТ "НЕК "Укренерго" надійшла заява про закриття провадження в частині стягнення суми основного боргу у зв'язку із сплатою відповідачем заборгованості в розмірі 12 354 199,12грн. У вказаній заяві позивач зазначив, що відповідачем повністю погашено заборгованість за вересень 2024 наступними платежами:
1. На загальну суму 1 435 731,90грн (до подачі позовної заяви), що підтверджується платіжними інструкціями №№ 10364965 (частково, на суму 1 207 730,01 грн.); 10365621; 10365899; 10365991; 10366048; 10366119; 10366290;
2. На загальну суму 12 354 199,12 грн (у період розгляду справи), що підтверджується платіжними інструкціями №№ 10366528; 10366606; 10366712; 10366847; 10366933; 10367077; 10367106; 10367150; 10367381; 10367542; 10367603; 10368081; 10368136; 10368334; 10368490; 10368672; 10368788; 10368840; 10368888 (частково, на суму 8 436 199,12 грн.). Також позивач у заяві від 19.03.2025 просить повернути позивачу з Державного бюджету України судовий збір пропорційно розміру позовних вимог.
У судовому засіданні 24.03.2024 оголошено перерву до 31.03.2025.
В судове засідання 31.03.2025 представник відповідач не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - під розписку (т.2, а.с.3).
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).
Враховуючи те, що явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
У судове засідання 31.03.2025 явка представників сторін обов'язковою не визнавалась і неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Представник позивача в засіданні суду при розгляді справи по суті заяву про закриття провадження в частині основного боргу підтримала та просила її задовольнити, а також підтримала позов в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат. Витрати по сплаті судового збору за розгляд вимог про стягнення інфляційних та 3% річних просила покласти на відповідача. Проти задоволення клопотань відповідача про звільнення від сплати інфляційних та річних, а також зменшення 3% річних заперечила.
Представник відповідача при розгляді справи по суті просив закрити провадження у справі в частині стягнення частини основного боргу у зв'язку із його сплатою, водночас зазначивши, що оплата 14.11.2024 в сумі 38 000,00грн була здійснена відповідачем до звернення позивача з позовом. Також представник АТ "Житомиробленерго" просив звільнити від відповідальності у вигляді сплати нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних втрат. А в разі, якщо суд дійде до обґрунтованого висновку щодо заявлених позивачем вимог, - просив зменшити розмір 3% річних до 0,3% річних.
Суд закінчив з'ясування обставин та перевірку їх доказами, в судовому засіданні 31.03.2025 заслухав заключне слово представника позивача.
31.03.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.240 ГПК України.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням АТ "Житомиробленерго" зобов'язань за договором №0528-02041-ПП від 01.01.2024 про надання послуг з передачі електричної енергії. За порушення строків оплати послуг ПАТ НЕК "Укренерго" здійснило нарахування інфляційних та 3% річних.
АТ "Житомиробленерго" у відзиві на позовну заяву позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу визнало. Зазначає, що порушення договору сталося не вини відповідача, а у звязку з форс-мажорними обставинами (непереборною силою), а саме недоотримання доходу в сумі 199 455,22тис.грн. від здійснення ліцензійної діяльності у 2022 році, дії військової агресії рф проти України та прийняття НКРЕКП відповідних постанов, якими протягом 2023 року вартість послуг, які надає позивач була підвищена на 67,57%, а вартість послуг, які надає відповідач залишені без змін, що призвело до збільшення витрат відповідача в розрахунках з позивачем. Вищевказані обставини, що вплинули на виконання грошових зобов'язань по договору за спірний період підтверджує висновком Рівненської ТПП від 06.11.2023р. №56.01/584. Доводить, що порушення договору сталося не вини відповідача, оскільки внаслідок прийняття НКРЕКП постанов, розмір тарифу для позивача протягом року збільшився на 67,57%, а саме на послуги з передачі електричної енергії на 27,57%, а на послуги диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на 40%. Це призвело до того, що АТ "Житомиробленерго" несе більші витрати на послуги ПрАТ "НЕК "Укренерго" ніж спроможне оплатити. Отже, понесені АТ "Житомиробленерго" протягом 2022 року значні витрати, підняття НКРЕКП тарифів 2023 році лише на послуги ПрАТ "НЕК "Укренерго" призвело до неспроможності АТ "Житомиробленерго" належним чином виконувати свої зобов'язання за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління від 23.05.2019 року №0528-03041 та договором від 23.05.2019 року №0528-02041 про надання послуг з передачі електричної енергії. Такі обставини, фактично призвели до нарощування АТ "Житомиробленерго" боргів перед ПрАТ "НЕК "Укренерго" по даних договорах. З огляду на вище вказане, відповідач вважає, що в даному випадку АТ "Житомиробленерго" на момент укладення Договорів з ПрАТ "НЕК "Укренерго" не змогло передбачити такої надзвичайної ситуації, як введення воєнного стану на усій території України та інших обмежень, зокрема Постанов НКРЕКП, що має суттєвий вплив на виконання своїх договірних зобов'язань зі сторони АТ "Житомиробленерго", отже не відповідає за таку обставину. У зв'язку з цим, у договірних зобов'язаннях АТ "Житомиробленерго", з'явились події - непередбачені зовнішні ризики, що мають ознаки непрогнозованості, які знаходяться поза волею, контролем і відповідальністю сторони Договору, виникнення, зміна і припинення яких не залежать від АТ "Житомиробленерго". З вищевикладеного вбачається, що Висновок наданий Рівненською торгово-промисловою палатою, повністю підтверджує наявність (існування) форс - мажорних обставини (обставини непереборної сили), що вплинули та продовжують впливати на виконання Відповідачем грошових зобов'язань по Договору, зокрема за спірний період. Тобто наявність даних обставин наведених у Висновку ТПП, які починаючи з 01.04.2023 почали впливати на виконання відповідачем грошових зобов'язань по Договору. Також зазначає, що термін виконання зобов'язань за цим Договором, відповідно до його умов, у разі настання форс-мажоних обставин відкладається на строк дії таких обставин. На виконання умов Розділу 10 Договору, відповідач надіслав позивачу лист від 10.11.2023 №05/27601 про настання форс-мажорних обставин. Наведеним доводиться, що неможливість виконати зобов'язання внаслідок дії обставин непереборної сили, відповідно до вимог законодавства, є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідач також зазначає, що у Верховний Суду у ряді свої судових актів виклав позицію про те, що суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18. Також у постанові від 12 вересня 2024 у справі №915/1308/23 Верховний Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення у справі в оскаржуваній частині, дослідивши та оцінивши відповідні аргументи щодо суті спору і докази сторін у відповідності до положень статей 86, 210 ГПК України, встановивши обставини справи щодо наявності підстав для стягнення з відповідача 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України у зв'язку з порушенням ним договірних зобов'язань, правомірно обмежили розмір нарахованих відсотків річних з 3% до 1,5%, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Заперечуючи проти доводів відповідача, представник позивача вказує, що відсутність у відповідача коштів не є форс-мажорною обставиною та відповідно підставою для звільнення від відповідальності. Також, представник позивача не погоджується з посиланнями відповідача на постанови Верховного Суду, зокрема, і у справі №902/417/18, оскільки відповідне зменшення процентів річних Велика Палата Верховного Суду допустила з урахуванням конкретних обставин справи, а саме: встановлення процентів річних на рівні 40% та 96%, і їх явну невідповідність принципу справедливості. Просить відмовити у задоволенні клопотання щодо зменшення 3% річних та інфляційних втрат.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Відповідно до Наказу № 549 від 03.10.2023 року затверджені умови Договору про надання послуг з передачі електричної енергії (посилання на сторінку сайту НЕК "Укренерго" Договори НЕК "УКРЕНЕРГО" (ua.energy). Цей Договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою Стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого Договору в цілому. Умови цього договору набирають чинності з 01.01.2024 року. Наказом № 343 від 07.06.2024 року умови договору з передачі електричної енергії затверджено у новій редакції.
05.12.2023 у відповідь на заяву-приєднання АТ "Житомиробленерго" (а.с. 68), НЕК "Укренерго" відповідно до листа № 01/66713, повідомило приєднання АТ "Житомиробленерго" до умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії із ідентифікатором Договору № 0528-02041-ПП, дата акцептування 01.01.2024 року (а.с.67).
01.01.2024 НЕК "Укренерго" (ОСП, позивач) та АТ "Житомиробленерго" (користувач, відповідач) уклали договір №0528-02041-ПП (далі - Договір), за умовами п.1.1 якого Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуг з передачі електричної енергії користувачам системи передачі. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Користувача до умов цього Договору згідно з заявою-приєднання, що є Додатком 1 до цього Договору.
Відповідно до п. 2.1 Договору OCП безперервно надає послугу з передачі електричної енергії (далі Послуга), а Користувач зобов'язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до п. 5.1 Договору для розрахунків за цим Договором використовуються плановий i фактичний обсяги Послуги.
Плановий обсяг Послуги визначається відповідно до розділу XI Kодексу систем передачі (далі КСП) на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі АКО) за кожну відповідну декаду розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги формується без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії. Фактичний обсяг Послуги в розрахунковому періоді визначається відповідно до розділу XI КCП.
Відповідно до п. 6.2 Договору про надання послуг з передачі електричної енергії Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів і розрахунків: 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду; 3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду.
Пунктом 6.4 Договору сторони передбачили, що Користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі Послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти приймання-передачі Послуги направляються Користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.
Оплату вартості Послуги після коригування обсягів та вартості Послуг Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі Послуги (включно) або Акт приймання-передачі Послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).
Акти приймання-передачі Послуги та акти коригування до актів приймання-передачі Послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники Акта приймання-передачі Послуги та/або акта коригування до актів приймання-передачі Послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі Послуги та актів коригування до актів приймання-передачі Послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання Користувачем.
Відповідно до п. 6.5 Договору у разі виникнення розбіжностей за отриманим від OCП за попередній розрахунковий період актом приймання-передачі Послуги Користувач має право оскаржити зазначені в акті приймання-передачі Послуги вартість та/або фактичний обсяг Послуги шляхом направлення OCП (АКО) та ППKO повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов'язання у встановлений цим Договором термін. Якщо Користувач не надає OCП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі Послуги, то вважаться, що цей акт прийнятий без розбіжностей.
У разі підтвердження розбіжностей ППKO надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюються в терміни та відповідно до вимог Правил врегулювання (Додаток 10 до Правил ринку). Результати зміни обсягів наданої Послуги відображаються в Акті коригування.
Пунктом 6.6 Договору про надання послуг з передачі електричної енергії визначено що, у разі якщо фактичний обсяг оплати Користувачем Послуги перевищує суму нарахованої вартості послуг по цьому договору, ОСП (за заявою Користувача) протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви повертає Користувачу надлишок коштів або самостійно враховує їх як оплату Послуги наступних розрахункових періодів (у випадку відсутності заяви Користувача про повернення надлишку коштів).
За наявності заборгованості за цим Договором кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди Користувача.
Відповідно до п.п. 1 п. 7.1 Договору про надання послуг з передачі електричної енергії ОСП має право отримувати від Користувача своєчасну оплату за Послугу.
Згідно з п. 9.1 Договору при невиконанні a6o неналежному виконанні умов цього Договору Сторони несуть відповідальність відповідно до цього Договору та законодавства України.
Відповідно до п.п. 2 п. 9.3 Договору про надання послуг з передачі електричної енергії Користувач зобов'язаний здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за Послугу на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 10.3 Договору рахунки, акти приймання-передачі, акти коригування до актів приймання-передачі Послуги, акти звірки розрахунків наданої Послуги, повідомлення вважаються отриманими Стороною: у день їx доставки кур'єром, що підтверджуються квитанцію про вручення одержувачеві, яка підписуються його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджуються підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацію вхідної кореспонденції. Електронний документ, який направляються Стороною на виконання цього Договору через Сервіс, вважаються одержаним іншою Стороною з моменту набуття документом статусу "Доставлено" у Сервісі.
Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, створює права та обов'язки для Сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичному документу, який міг би бути створений однією зі Сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.
Відповідно до п. 10.4 Договору будь-які документи, що створюються/укладаються Сторонами під час виконання цього Договору (у тому числі акт приймання-передачі Послуги або акт коригування до акта приймання-передачі Послуги), можуть бути підписані Сторонами як у паперовій формі шляхом проставляння власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового не функціонування Сервісу, про що OCП зобов'язаний повідомити на своєму офіційному веб-сайті, так i в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено законом) за допомогою Сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між Сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://onIine.ua.energy/.
Один документ повинен бути підписаний обома Сторонами у один i той самий спосіб (в залежності від форми документу).
Відповідно до п.10.5 Договору для забезпечення електронного документообігу Сторони зобов'язуються здійснити реєстрацію в Сервісі та дотримуватись правил та інструкції користування Сервісом, які ним передбачені.
У п. 10.6 Договору сторони погодили, що при підписанні документів електронним підписом використовується сертифікат, виданий кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, у порядку, встановленому законодавством.
Згідно з п. 10.7 Договору Сторона підтверджує, що документи, підписані електронним підписом за допомогою Сервісу з використанням реєстраційних даних Сторони, є такими, що підписані цією Стороною (уповноваженою нею особою).
ПАТ НЕК "Укренерго" протягом вересня 2024 року надало АТ "Житомиробленерго" послуги з передачі електричної енергії, що підтверджується підписаними актом приймання - передачі послуги (а.с. 85). Розмір заборгованості за послуги з передачі електричної енергії становить 12 354 199,12грн. Крім того, за порушення строків оплати ПАТ НЕК "Укренерго" здійснило нарахування 215 512,14грн 3% річних та 861 603,19грн інфляційних втрат, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В ст. 275 Господарського кодексу України зазначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 № 2019-VIII.
Пунктом 40 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що користувачі системи - фізичні особи, у тому числі фізичні особи-підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії.
ОСП - це юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Передача електричної енергії - транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (не включаючи постачання електричної енергії), а також міждержавними лініями (п. 60 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Статтею 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, про надання послуг з передачі.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про ринок електричної енергії", державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства. До повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження типових та примірних договорів, визначених цим Законом. Регулятор має право, серед іншого, видавати обов'язкові для виконання учасниками ринку рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики щодо діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії.
Відповідно до абзацу 3 ч.5 ст.14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.
Оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором (ч. 4 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії").
На реалізацію наданих законодавством повноважень постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309 затверджено Кодекс системи передачі.
Відповідно до пункту 5.5 глави 5 розділу XI Кодексу системи передачі договір про надання послуг з передачі електричної енергії укладається за типовою формою, яка затверджується Регулятором.
Типова форма договору про надання послуг з передачі електричної енергії є додатком 6 до Кодексу системи передачі.
Доступ до системи передачі надається користувачу лише на підставі укладеного договору про надання послуг з передачі електричної енергії (пункт 1.3. глави 1 розділу ХІ Кодексу системи передачі).
За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є договором надання послуг, який підпадає під правове регулювання положень статей 901-907 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що 01.01.2024 між ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго", як оператором системи передачі (ОСП), та Акціонерним товариством "Житомиробленерго", як користувачем, укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0528-02041-ПП з додатками до нього, згідно з п. 1.1 якого ОСП зобов'язався надавати послугу з передачі електричної енергії (далі послуга), а користувач зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.
Таким чином, між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини на підставі договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0528-02041-ПП.
Як слідує з доказів наявних в матеріалах справи, позивач у вересні 2024 надав відповідачу, а останній прийняв послуги з передачі електричної енергії на загальну суму 13 789 931,02 грн, що підтверджується актом приймання-передачі послуг №ПРД-0005811 від 30.09.2024 (а.с. 85), які користувач частково оплатив у розмірі 1 435 731,90грн, у зв'язку з чим розмір заборгованості АТ "Житомиробленерго" перед НЕК "Укренерго" за договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0528-02041-ПП від 01.01.2024, на день звернення до суду, становив 12 354 199,12грн.
Відповідачем погашено основну суму боргу у розмірі 12 354 199,12 грн, що підтверджується копіями платіжних інструкцій №10366528 від 14.11.2024 на суму 38 000грн, № 10366606 від 15.11.2024 на суму 38 000,00грн, № 10366712 від 18.11.2024 на суму 190 000,00грн, №10366847 від 19.11.2024 на суму 190 000,00грн; №10366933 від 20.11.2024 на суму 190 000,00грн; №10367077 від 21.11.2024 на суму 190000,00грн; №10367106 від 22.11.2024 на суму 190 000грн; №10367150 від 25.11.2024 на суму 380 000,00грн; №10367381 від 28.11.2024 на суму 380 000,00грн; №10367542 від 27.11.2024 на суму 760 000,00грн; №10367603 від 28.11.2024 на суму 1 030 000,00грн; №10368081 від 05.12.2024 на суму 76 000,00грн; №10368136 від 06.12.2024 на суму 76 000,00грн; №10368334 від 09.12.2024 на суму 38 000,00грн; №10368490 від 10.12.2024 на суму 38 000,00грн; №10368672 від 11.12.2024 на суму 38 000,00грн; №10368788 від 12.12.2024 на суму 38 000,00грн; №10368840 від 13.12.2024 на уму 38 000,00грн; №10368888 від 13.12.2024 на суму 9 643 931,02грн (а.с.217-на звороті, 218-226) та поясненнями представника позивача від 19.03.2024 (щодо зарахувань сплачених відповідачем коштів (т.1 а.с.234-235) .
Згідно п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 №13/51-04.
Судом встановлено, що позовну заяву було подано через канцелярію суду 15.11.2024.
З матеріалів справи вбачається, що частину боргу відповідач сплатив до подачі позивачем позову, а саме 14.11.2024 на суму 38 000,00грн.
Приймаючи це до уваги, оскільки предмет позову в частині вимог про стягнення 38 000,00грн боргу на момент звернення до суду був відсутній, оскільки сплачений 14.11.2024, то в такому випадку суд не закриває провадження в цій частині, а відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині.
В іншій частині заявлених вимог - про стягнення 12 316 199,12грн основного боргу, який було сплачено вже після подачі позову, наявні підстави для закриття провадження у справі.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 12 316 199,12грн основного боргу за договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0528-02041-ПП від 01.01.2024 за відсутністю предмета спору на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України.
ПрАТ НЕК "Укренерго" також заявило вимоги про стягнення з АТ "Житомиробленерго" 215 512,14грн 3% річних та 861 603,19грн інфляційних.
Підставою таких позовних вимог є те, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання у період з 19 січня 2024 по 13.11.2024 як щодо поетапної оплати планових обсягів послуги, так і щодо фактичних обсягів отриманої електроенергії, включно із вереснем 2024 року.
У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За умовами п. 6.2 Договору про надання послуг з передачі електричної енергії Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів і розрахунків: 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду; 3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду.
Згідно п.6.4 Договору користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі Послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Відповідач порушив строк оплати за надані послуги, внаслідок чого позивач нарахував до стягнення 215 512,14грн 3% річних та 861 603,19 грн інфляційних у період з 19 січня 2024 по 13.11.2024 щодо поетапної оплати планових обсягів послуги та щодо фактичних обсягів передачі електричної енергії, включно із вереснем 2024 року (розрахунок а.с. 63-64).
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши проведені позивачем нарахування інфляційних та 3% річних (а.с. 63-64), суд встановив, що розрахунки є обґрунтованими, а вимоги позивача про стягнення 861 603,19грн інфляційних та 215 512,14грн 3% річних є правомірними.
АТ "Житомиробленерго" у відзиві на позовну заяву від 10.12.2024 просило суд звільнити товариство від відповідальності у вигляді сплати, нарахованих 3% річних та інфляційних втрат за порушення зобов'язань про надання послуг з передачі електричної енергії №0528-02041-ПП від 01.01.2024, у разі якщо суд дійде до обґрунтованого висновку щодо заявлених позовних вимог, зменшити розмір 3% річних до 0,3% (а.с.141-147).
В обґрунтування вказаної заяви відповідач зазначає, що основне фінансування - суб'єктів природних монополій залежить безпосередньо від затвердженого НКРЕКП розміру відповідного тарифу на послуги. Протягом 2023 року тарифи на послуги ПАТ НЕК "Укренерго" щоквартально збільшувалися, а тарифи на послуги АТ "Житомиробленерго" встановлені на період з 01.01.2023 до 31.12.2023 є незмінними. Вказане призвело до того, що АТ "Житомиробленерго" несе більші витрати на послуги ПАТ НЕК "Укренерго", ніж спроможне оплатити. На момент укладення договорів з ПАТ НЕК "Укренерго", підприємство не могло передбачити такої надзвичайної ситуації як введення в Україні воєнного стану. Розділом 10 договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0528-02041 від 23.05.2019 передбачено обставини, за наявності яких сторони звільняються від відповідальності за невиконання зобов'язань. На виконання цього розділу договору, відповідач надіслав позивачу лист від 10.11.2023 № 05/07601 про настання форс-мажорних обставин. Настання форс-мажорних обставин для АТ "Житомиробленерго" останнє підтверджує висновком Рівненської торгово-промислової палати від 06.11.2023 №56.01/584.
Представник ПрАТ НЕК "Укренерго" заперечувала проти задоволення клопотання про звільнення від сплати інфляційних та 3% річних та зменшення річних, зазначивши, що не є форс-мажорною обставиною відсутність у боржника коштів. Висновок Торгово-промислової палати України чи її представництва не є беззаперечним доказом існування форс-мажору, суд повинен оцінювати такий доказ з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості виконання ним свого обов'язку по оплаті за надані послуги за спірним договором внаслідок дії форс-мажорних обставин, доказів про наявність причинно-наслідкового зв'язку між дією форс-мажорних обставин та порушенням зобов'язання за договором, відповідно до п. 10.2 договору. Лист АТ "Житомиробленерго" від 10.11.2023 про наявність форс-мажорних обставин надісланий ПрАТ НЕК "Укренерго" поза межами періоду наявної заборгованості, за яким позивач звернувся з позовом про стягнення. Нарахування 3% річних та інфляційних, згідно ст. 625 ЦК України, є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника. Наявність форс-мажору не звільняє відповідача від обов'язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок від інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.11.2023 АТ "Житомиробленерго" направило ПрАТ НЕК "Укренерго" лист від 10.11.2023 №05/27601, в якому посилаючись розділ 10 договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 23.05.2019 №0528-02041 та висновок Рівненської торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 06.11.2023 №56.01/584, повідомило позивача про неможливість з 01.04.2023 у повному обсязі виконувати зобов'язання по договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 23.05.2019 №0528-02041. В листі зазначено, що додатком до нього є копія висновку Рівненської торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 06.11.2023 №56.01/584." (а.с.154) .
Рівненська торгово-промислова палата розглянувши заяву АТ "Житомиробленерго" від 27.10.2023 №08/25892 щодо обставини непереборної сили по договору про надання послуг з диспечерського (оперативно-технологічного) управління № 0528-03041 від 23.05.2019, та договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0528-02041 від 23.05.2019, укладеними між АТ "Житомиробленерго" та ПрАТ НЕК "Укренерго" надала висновок про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 06.11.2023 №56.01/584 (а.с.149-152).
Вказаний висновок здійснений на підставі моніторингу постанов НКРЕКП, якими затверджено розмір тарифів на послуги ПрАТ НЕК "Укренерго" з передачі електричної енергії, та постанов НКРЕКП, якими затверджено розмір тарифів для АТ "Житомиробленерго" на послуги з розподілу електричної енергії для споживачів та операторів установок зберігання енергії для І та ІІ класу напруги. Згідно з висновком, понесені АТ "Житомиробленерго" протягом 2022 року значні витрати (на загальну суму 199 445,22тис.грн), підняття НКРЕКП тарифів у 2023 році лише на послуги ПрАТ НЕК "Укренерго" (на 67,57%, а встановлені до АТ "Житомирсобленерго" тарифи у 2023 залишились незмінними) призвело до неспроможності АТ "Житомиробленерго" належним чином виконувати зобов'язання, зокрема, за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 23.05.2019 №0528-02041. Вказані обставини призвели до нарощування АТ "Житомиробленерго" боргів перед ПрАТ НЕК "Укренерго".
Згідно з ч. 1 ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Натомість настання обставин непереборної сили відповідно до закону звільняє від відповідальності за неналежне виконання господарського зобов'язання, а не від його виконання в цілому. Сторона, яка посилається на ці обставини, повинна довести їх надзвичайність та невідворотність.
Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислова палата України серед іншого, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
У ч.1 ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні зазначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні).
Отже, форс-мажорність обставин визначається індивідуально через обґрунтування причинно-наслідкового зв'язку між обставинами і неможливістю вчасного виконання зобов'язань, і підтверджується висновком ТПП, який буде засвідчувати форс-мажорні обставини для зобов'язань по конкретному договору.
Суд зазначає, що договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0528-02041 від 01.01.2024 передбачено, що одна сторона повинна невідкладно повідомити іншу сторону про неможливість виконання договору через дію форс-мажорних обставин.
Однак лист АТ "Житомиробленерго" від 10.11.2023 №05/27601, адресований ПрАТ НЕК "Укренерго", на який посилається відповідач як підставу про настання форс-мажорних обставин, був направлений 13.11.2023 та в ньому йшлося про неможливість в повному обсязі виконання з 01.04.2023 зобов'язань по договору №0528-02041 від 23.05.2019, тоді як у даній спір стосується іншого періоду.
Рівненська торгово-промислова палата у висновку про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 06.11.2023 №56.01/584 досліджувала і підтвердила факт настання форс-мажорних обставин, зокрема щодо договору №0528-02041 від 23.05.2019, в період 2023 року.
Отже, як лист позивача 0.11.2023 №05/27601 так і висновок Рівненської торгово-промислової палати стосуються періоду 2023, який не охоплюється періодом виникнення спірної заборгованості у даній справі - 2024 рік (вересень 2024 року).
З урахуванням наведеного, за поданими до суду доказами, відповідачем не доведено підстав для звільнення його від відповідальності за порушення у 2024 році зобов'язань за договором №0528-02041 від 23.05.2019.
Посилання відповідача на скрутне фінансове становище не може вважатись форс-мажорною обставиною, оскільки за умовами ст. 617 ЦК України не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Враховуючи викладене, суд відмовляє АТ "Житомиробленерго" у задоволенні його клопотання про звільнення товариства від відповідальності у вигляді сплати нарахованих ПрАТ НЕК "Укренерго" 3% річних та інфляційних за порушення зобов'язань за договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0528-02041-ПП від 01.01.2024.
Дослідивши доводи відповідача та заперечення позивача щодо наявності/відсутності підстав зменшення розміру 3 % річних, суд зазначає таке.
У постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18, на яку посилається відповідач, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
З цього випливає, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, штрафу, процентів річних є правом суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе їх зменшення.
Велика Палата Верховного Суду також вказала, що відсотки річних, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника та не можуть розглядатися як спосіб отримання кредитором доходів.
У справі №902/417/18 Велика Палата Верховного Суду встановила, що щодо суми заборгованості за договором поставки, яка станом на момент звернення з позовом складала 98 381,92 грн, сплаченої відповідачем у повному обсязі після відкриття провадження у справі, позивач нарахував 40 306,19 грн пені, 30 830,83 грн штрафу, 110 887,30 грн відсотків річних, що разом складає 182 024,32 грн, що перевищує майже в два рази суму основної заборгованості.
З огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді штрафу, пені і процентів річних, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов'язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов'язання, Велика Палата Верховного Суду вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, обмежити розмір санкцій сумами штрафу і пені, які вже присуджені до стягнення судами попередніх інстанцій, та відмовити у їх стягненні з цих підстав (п.8.40-8.41 постанови).
Натомість у даній справі (№ 906/1156/24) розмір 3% річних становить 215 512,14грн, а інфляційні втрати - 861 603,19 грн, які нараховувались за прострочення значних сум у період з 19.01.2024 по 13.11.2024), що не свідчить про надмірність нарахованих позивачем інфляційних та 3% річних у порівнянні із сумами боргу на які проводились такі нарахування, що відображено у розрахунку (а.с.63-64).
Також суд звертає увагу на те, що у справі №902/417/18 сторони у договорі погодили зміну розміру процентної ставки, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України і встановили її у розмірі 40% річних від несплаченої вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути оплачений, та 96% річних від несплаченої ціни товару з моменту спливу дев'яноста календарних днів до дня повної оплати. Велика Палата Верховного Суду встановила, що, фактично, визначені договором 96% річних є саме способом отримання кредитором доходу, з метою запобігання такому безпідставному збагаченню, розмір належної до стягнення суми відсотків річних було обмежено.
При цьому у даній справі (№ 906/1156/24), відсотки річних нараховані позивачем відповідно до положень чинного законодавства, договором між сторонами відсотки річних не збільшувалися, тому стягнення інфляційних втрат у розмірі 861 603,19грн та 3 % річних у розмірі 215 512,14грн не може бути розцінено судом як безпідставне збагачення кредитора, оскільки таке стягнення, з урахуванням його розміру, носить саме компенсаційний характер.
Водночас суд звертає увагу на те, що Верховний Суд вже неодноразово наголошував у своїх постановах, що визначення конкретного розміру, на який зменшуються належні до сплати штрафні санкції, належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи, які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав. (постанова Верховного Суду від 20.10.2021 у справі №910/8396/20).
У даному випадку відповідачем не надано доказів, які б підтверджували надмірність нарахованих позивачем 3% річних та які б свідчили про виключний випадок з яким пов'язується можливість зменшення 3% річних.
При цьому суд враховує, що позивачем було здійснено нарахування лише інфляційних втрат та 3 % річних без інших нарахувань (штрафних санкцій), що, у свою чергу, свідчить про добросовісну поведінку позивача по відношенню до відповідача. Тобто, позивач не намагається покладати надмірний фінансовий тягар, а лише прагне відшкодувати матеріальні втрати від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів.
Посилання відповідача на позицію викладену у постанові Верховного Суду у справі №915/1308/23, якою відповідач обґрунтовує висновок щодо можливість зменшення 3% річних до 0,3% річних, суд не враховує, оскільки ці висновки не є релевантними для справи №906/1156/24.
За таких обставин, позовні вимоги ПрАТ НЕК "Укренерго" до АТ "Житомиробленерго" в частині стягнення нарахувань, що передбачені ст.625 Цивільного кодексу України, підлягають задоволенню в повному обсязі.
Отже, з Акціонерного товариства "Житомиробленерго" підлягає стягненню на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 215 512,14грн 3% річних та 861 603,19грн інфляційних. У задоволенні позову в частині стягнення 38 000,00грн суд відмовляє. Провадження у справі в частині стягнення 12 316 199,12грн основного боргу суд закриває за відсутністю предмета спору.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи приписи п.2 ч.1 ст.129 ГПК України та висновок суду про часткове задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача в сумі 12 925,38грн; решта судового збору покладається на позивача. Суд зауважує, що при розподілі судових витрат, виходив із суми судового збору, розрахованої з коефіцієнтом 0,8.
У заяві від 19.03.2025 представник позивача просив суд вирішити питання щодо повернення ПАТ "НЕК "Укренерго" частини судового збору, у зв'язку із закриттям провадження у справі в частині стягнення основного боргу.
Суд зазначає, що питання щодо повернення частини судового збору буде вирішено відповідною ухвалою суду.
Керуючись статтями 123, 129, 231, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Позов задовольнити частково.
2. Закрити провадження у справі в частині стягнення 12 316 199,12грн основного боргу.
3. Стягнути з Акціонерного товариства "Житомиробленерго" (вул.Косенка Віктора (Пушкінська), 32/8, м.Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 22048622) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул.Симона Петлюри, 25, м.Київ, 01032, код ЄДРПОУ 00100227):
- 215 512,14грн 3% річних,
- 861 603,19грн інфляційних,
- 12 925,38грн витрат по сплаті судового збору.
4. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 04.04.25
Суддя Кравець С.Г.
Надіслати:
1 - позивачу (ЄДРПОУ 00100227) - Електронний Суд,
2 - відповідачу (ЄДРПОУ 22048622) - Електронний Суд,
та представникам сторін - Електронний Суд.