вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
01.04.2025м. ДніпроСправа № 904/546/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П., при секретарі судового засідання Білій К.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України", 03115, м.Київ, вул.Святошинська, 27, код ЄДРПОУ 41220556
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС", 49000, м.Дніпро, вул.Артільна, 2, код ЄДРПОУ 33667686
про стягнення штрафних санкцій в розмірі 996 207,18грн.
Представники сторін:
від позивача: Калінський Сергій Віталійович, самопредставництво
від відповідача: Плугатирьов Віталій Вікторович, ордер 1211091 від 25.09.2024р.
Державна установа "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС", в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь суму штрафних санкцій у розмірі 996 207,18грн. та суму судового збору у розмірі 19 248,00 грн.
В обґрунтування позову Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором купівлі-продажу №228-К-24 від 06.09.2024 року.
Ухвалою суду від 18.02.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.03.2025р. о 11:30год.
06.03.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В судове засідання з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.
Ухвалою суду від 06.03.2025р. було відкладено підготовче засідання по справі на 18.03.2025р. о 12:30год.
07.03.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позивну заяву. Відповідач зазначає, що Позивач посилається на п. 8.2 Договору, яким визначено, що СТОРОНА, яка не може виконувати зобов'язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу СТОРОНУ у письмовій формі з наданням підтверджуючих документів, проте у Договорі відсутнє застереження про неможливість посилатися на форс-мажорні обставини у разі порушення строків повідомлення про настання таких обставин. Таким чином, відповідач мав право посилатися на форс-мажорні обставини та підтвердити їх наявність відповідним сертифікатом, що й було зроблено.
17.03.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому зазначено, що відповідно до п. 8.2 Договору Відповідач був зобов'язаний повідомити Генеральну дирекцію ДКВС України протягом 5 днів з моменту настання форс-мажорних обставин. Цього Відповідачем зроблено не було.
18.03.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В судове засідання з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.
Ухвалою суду від 18.03.2025р. було відкладено підготовче засідання по справі на 25.03.2025р. о 12:30год.
25.03.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В судове засідання з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.
Ухвалою суду 25.03.2025р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.04.2025 о 12:00год.
01.04.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи та клопотання про продовження строку для подання доказів.
В судове засідання з'явились представник всіх сторін.
Ухвалою суду від 01.04.2025р. поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС" строк для подання доказів.
У судовому засіданні 01.04.2025р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Як встановлено матеріалами справи, 06.09.2024р. був укладений договір купівлі-продажу №288-К-24 між Генеральною дирекцією ДКВС України (ПОКУПЕЦЬ, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІСПОЛІН ПЛЮС» (ПРОДАВЕЦЬ, відповідач)
До договору були складені додаток №1 «Рознарядка на поставку хека замороженого обезголовленого Територіальним уповноваженим представникам ПОКУПЦЯ» (а.с.14) та додаток№2 «Роз'яснення щодо документів, які підтверджують безпечність та якість товару».
Додатком 1 до Договору сторони узгодили термін строк поставки товару з 01.10.2024р. до 31.10.2024р.
Відповідно до пункту 1.1. ПРОДАВЕЦЬ зобов'язується продати і відвантажити ДК 021-2015: 15220000-6 Риба, рибне філе та інше м'ясо риби морожені (хек заморожений обезголовлений) (далі - товар) в обсязі, за адресами Територіальних уповноважених представників ПОКУПЦЯ та у терміни (строки), визначені у Рознарядці (Додаток 1 до цього Договору), а ПОКУПЕЦЬ - забезпечити приймання та оплату товару за цінами, згідно з умовами цього Договору:
Хек заморожений обезголовлений - 47 880,00кг, ціна за одинцю виміру товару з податками та зборами, тарою і транспортними витратами - 119,88грн., загальна сума вартості товару з податками та зборами, тарою і транспортними витратами - 5 739 854,40грн.
Згідно з пунктом 2.4. якщо на партію товару відсутні передбачені Договором документи, які підтверджують безпечність та якість товару, маркування або залишковий термін зберігання (використання) товару не відповідає умовам пункту 2.2. Договору, ПОКУПЕЦЬ не приймає та не оплачує товар, а ПРОДАВЕЦЬ за свій рахунок здійснює протягом 5 (п'яти) календарних днів допоставку товару, що відповідає вимогам Договору. Територіальний уповноважений представник ПОКУПЦЯ складає акт про відсутність документів та/або невідповідність маркування чи залишкового терміну зберігання (використання) та направляє його разом із повідомленням протягом 24 (двадцяти чотирьох) годин на електронні адреси, які зазначені у реквізитах ПОКУПЦЯ та ПРОДАВЦЯ.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що ціна цього Договору становить 5 739 854 (п'ять мільйонів сімсот тридцять дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят чотири) грн 40 коп., у тому числі обов'язкові податки та збори. Ціна Договору включає в себе вартість самого товару, його упаковки, маркування, доставки на умовах Договору, передачі, усі податки та збори, що сплачуються або мають бути сплачені щодо поставки товару.
Розрахунок за цим Договором проводиться шляхом оплати товару ПОКУПЦЕМ за фактом поставки товару протягом 20 (двадцяти) банківських днів з дати отримання товару на склад Територіального уповноваженого представника ПОКУПЦЯ у міру надходження бюджетних коштів на підставі рахунків-фактур ПРОДАВЦЯ, належним чином оформлених накладних, актів приймання (пункт 4.1.).
Відповідно до п. 5.1 Договору поставка товару здійснюється окремими партіями в обсязі, за адресами Територіальних уповноважених представників ПОКУПЦЯ та у терміни (строки), визначені у Рознарядці (Додаток 1 до Договору), ПРОДАВЕЦЬ повинен здійснити поставку товару у повному обсязі до 31 жовтня 2024 року включно.
Згідно з пунктом 5.6. моментом поставки товару визначається момент передачі товару представника ПРОДАВЦЯ Територіальному уповноваженому представнику ПОКУПЦЯ.
У пункті 5.9 зазначено, що у разі незгоди ПРОДАВЦЯ з виявленими недоліками поставленого товару ПРОДАВЕЦЬ може ініціювати проведення лабораторного дослідження зразків товару сумнівної якості. Вибір акредитованої лабораторії для проведення дослідження здійснюється за узгодженням між СТОРОНАМИ. Відбір проб товару здійснюється відповідно до Порядку відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2002р. №833 в присутності представників СТОРІН.
Згідно з п. 7.2 Договору у випадку порушення термінів (строків) поставки товару відповідно до умов Договору (у тому числі термінів (строків) заміни неякісного товару), зазначених у пунктах 2.4., 5.1., 5.9., 5.11. цього Договору, ПРОДАВЕЦЬ сплачує ПОКУПЦЮ пеню, яка обраховується із вартості непоставленого в строк товару в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день затримки, а у разі прострочення понад 7 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 10 % вартості непоставленого в строк товару.
Відповідно до п. 7.3 Договору у випадку недопоставки товару в обсязі, передбаченому Договором, ПРОДАВЕЦЬ сплачує ПОКУПЦЮ штраф у розмірі 25% вартості непоставленого товару.
Пунктом 10.1 Договору передбачено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання СТОРОНАМИ і діє до 01 грудня 2024 року включно.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення умов договору пункту 1.1. частково поставив продукцію на суму 1 166 432,40грн. у загальній кількості 9 730 кг. Недопоставка становила 38 150 кг.
Відповідно до п. 7.3 Договору у випадку недопоставки товару в обсязі, передбаченому Договором, ПРОДАВЕЦЬ сплачує ПОКУПЦЮ штраф у розмірі 25% вартості непоставленого товару.
38150кг х 119,88 х 25% = 1 143 355,50 гривень.
Згідно з п. 7.2 Договору у випадку порушення термінів (строків) поставки товару відповідно до умов Договору (у тому числі термінів (строків) заміни неякісного товару), зазначених у пунктах 2.4., 5.1., 5.9., 5.11. цього Договору, ПРОДАВЕЦЬ сплачує ПОКУПЦЮ пеню, яка обраховується із вартості непоставленого в строк товару в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день затримки, а у разі прострочення понад 7 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 10 % вартості непоставленого в строк товару.
Розрахунок позивача по нарахуванню пені та штрафу є арифметично вірним та відповідає вимогам закону.
Штраф склав 116 643,24грн, пеня за період 01.11.2024р. по 29.11.2024р. склала 139 844,40грн.
Відповідно до пункту 11.2. під час укладання Договору ПРОДАВЕЦЬ надає ПОКУПЦЮ забезпечення його виконання у розмірі 5% ціни цього Договору у сумі 286 992 (двісті вісімдесят шість тисяч дев'ятсот дев'яносто дві) грн 72 коп. шляхом перерахування коштів на рахунок ПОКУПЦЯ НОМЕР_1 або у вигляді страхової або банківської гарантії (далі - Гарантія).
Генеральною дирекцією ДКВС України на виконання зазначеного пункту Договору було подано до Акціонерного товариства «АЛЬТБАНК» вимогу від 23.01.2025 вих. № ГД ДКВС-262/3 ГД/2025 про сплату суми гарантії відповідно до банківської гарантії № 119896/V-2596 від 06.09.2024 на суму 286 992,72 гривень (а.с.17-18).
Акціонерне товариство «АЛЬТБАНК» здійснило виплату суми гарантії відповідно до умов договору у повному розмірі, що підтверджується випискою з рахунку за 31.01.2025 Генеральної дирекції ДКВС України. (а.с.19).
З урахуванням банківської гарантії, суму боргу по штрафним санкціям (пеня та штраф) склала: 1 143 355,50грн.(штраф) + 139 844,40грн.(пеня)=1 283 199,9грн. - 286 992,72грн.(гарантія банку) = 996 207,18грн.
З доводами відповідача що, застосування штрафних санкцій за п.7.3 Договору є неможливим за існування фор-мажорних обставин (через ракетно-дронові обстріли м. Дніпро, які мали місце з 17.11.2024р., 21.11.2024р. міжконтинентальною ракетою) згідно з сертифікату №35000-24-2377 від 24.12.2024р. про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати, суд не погоджується входячи з наступного.
Як зазначає Верховний Суд постановою від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб'єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.
Звідси Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об'єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання.
Відповідно до п. 6.1. Порядку видачі сертифікатів визначено Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торговопромисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 № № 44(5) (надалі - Регламент) підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» в редакції від 02.09.2014 року, а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов'язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.
Разом з цим, варто звернути увагу, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні, сторона яка посилається на дію форс-мажорних обставин повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними і що ці обставини є форс-мажором саме для конкретного випадку. Тобто, виходячи з ознак форс-мажорних обставин довести їх надзвичайність та невідворотність, неможливість виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності.
Отже, сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою, згідно з Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торговопромисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), є доказом, який має оцінюватись судом поряд з іншими, наданими учасниками справи доказами, відповідно до ст. 86 ГПК України.
Положеннями зазначеної статті передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд звертає увагу, що на момент закінчення строку поставки товару в повному обсязі (згідно п. 5.1 Договору та додатку №1 - 31.10.2024Р.) зазначені події ще не відбулися, а отже, вони жодним чином не могли вплинути на виконання договірних зобов'язань.
Крім того, місце ведення господарської діяльності ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» не знаходиться на території, де ведуться бойові дії, перелік яких затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.
Обставини зазначені у відзиві на позовну заяву не є належним доказом у справі, оскільки в силу приписів ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Щодо зменшення штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно з ч. 3 ст. 551 розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності (подібний висновок міститься у пункті 67 постанови Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №922/266/20).
Відповідач у своєму відзив просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, на що позивач не згоден оскільки вважає, що:
- розмір пені, встановлений Договором не є надмірним і не перевищує подвійний розмір подвійної ставки НБУ;
- загальний розмір штрафних санкцій не перевищує ціну договору (сума штрафних санкцій - 996 207,18 гривень, ціна договору - 5 739 854, 40 гривень);
- штрафні санкції нараховані Відповідачу за реальне порушення договірних зобов'язань;
- майновий стан Відповідача дозволяє йому сплатити штрафні санкції, з чим суд погоджується.
Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги є правомірними та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 996 207,18грн.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Крім того, згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Виходячи із положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одночасно з цим, як вбачається зі статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:
- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;
- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини у справі «Мантованеллі» проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.
Стаття 13 ГПК України передбачає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Отже, вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи.
Щодо розподілу витрат по сплаті судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3 028,00грн.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду:
- позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір").
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (п.8.23).
Ціна позову становить 996 207,18грн., отже, сума судового збору за подання даного позову через систему "Електронний суд" складала 11 954,48грн. (14 943,10грн.*0,8).
Разом з тим, при зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 19 248,00грн., що підтверджується платіжною інструкцією №115 від 30.01.2025р.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином, підлягає поверненню з державного бюджету сума 7 293,51грн., як надмірно сплачена позивачем при зверненні з позовом до суду.
Суд не вирішує питання повернення надмірно сплаченої суми судового збору під час прийняття рішення у справі, оскільки клопотання про повернення цієї суми з Державного бюджету не надходило.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у розмірі 11 945,48грн.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС", 49000, м.Дніпро, вул.Артільна, 2, код ЄДРПОУ 33667686 на користь Державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України", 03115, м.Київ, вул.Святошинська, 27, код ЄДРПОУ 41220556 (номер рахунку UA 888201720355179002000099332 в Державній казначейській службі України м. Києва, код ЄДРПОУ 41220556, код банку 820172) суму штрафних санкцій у розмірі 996 207,18грн. (дев'ятсот дев'яносто шість тисяч двісті сім гривень, вісімнадцять копійок) за договором від 06.09.2024 № 288-К-24, а також судовий збір у розмірі 11 954,48грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 04.04.2025
Суддя С.П. Панна