03 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/16518/24
головуючий суддя І інстанції - Савченко А.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 року в адміністративній справі №160/16518/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періодів роботи у КП «Південукргеологія» з січня 2017 року по листопад 2017 року та з січня 2018 року по 25 червня 2021 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи з січня 2017 року по листопад 2017 року та з січня 2018 року по 25 червня 2021 року та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019, з 01 квітня 2021 та з 01 квітня 2023 з урахуванням наявного страхового стажу та висновків суду, викладених в даному рішенні. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не прийняття рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 05.04.2024 р. про перерахунок пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.04.2024р., та прийняти рішення із урахуванням оцінки наданої судом, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 01.01.2017 р. по 30.11.2017 р. та з 01.01.2018 по 25.06.2021р. У задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відсутні правові підстави для зарахування спірних періодів до страхового стажу позивача, оскільки згідно з інформацією, яка надходить від ДПСУ в порядку обміну, по роботодавцю Державному комерційному підприємству “Південукргеологія» наявний борг зі сплати єдиного внеску. Інформація про сплату єдиного внеску за період роботи з січня 2017 року по червень 2021 року буде наявна після повного погашення заборгованості страхувальником Державним комерційним підприємством “Південукргеологія» за зазначені періоди.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції, 05 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії із врахуванням до стажу періоду роботи в КП «Південукргеологія» з січня 2017 року по листопад 2017 року та з січня 2018 року по 25 червня 2021 року.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 15.04.2024 р. №22881-17775/В-01/8-0400/24 в задоволенні наведеної заяви було відмовлено.
Вказана відмова була обгрунтована посиланням на те, що згідно з інформацією, яка надходить від ДПСУ в порядку обміну, по роботодавцю Державному комерційному підприємству «Південукргеологія» наявний борг зі сплати єдиного внеску. Інформація про сплату єдиного внеску за період роботи з січня 2017 року по червень 2021 року буде наявна після повного погашення заборгованості страхувальником Державним комерційним підприємством «Південукргеологія» за зазначені періоди.
Позивач, не погодившись з вказаними доводами відповідача, звернулась до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що періоди з 01.01.2017 р. по 30.11.2017 р. та з 01.01.2018 по 25.06.2021р. підлягали зарахуванню до страхового стажу позивача.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV).
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та п.п.1, 2, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для незарахування до страхового стажу позивача періодів роботи з січня 2017 року по листопад 2017 року та з січня 2018 року по 25 червня 2021 року були висновки відповідача про те, що роботодацем - Державним комерційним підприємством “Південукргеологія» не сплачено єдиний внесок за період роботи з січня 2017 року по червень 2021 року.
Так, відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 з 03.09.2001 року по 25.06.2021 рік працювала в Державному комерційному підприємстві «Південукргеологія» на посаді провідного геолога.
Відповідно до довідки форми ОК-5, Вовкотруб з 01.01.2017 р. по 30.11.2017 р. та з 01.01.2018 по 25.06.2021р. працювала в Державному комерційному підприємстві «Південукргеологія», однак в довідці відсутні дані про сплату страхових внесків.
Так, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що сплата страхувальником страхових внесків до Пенсійного фонду України є кінцевим етапом, якому передує нарахування страхового внеску.
Зважаючи на те, що обов'язок щодо сплати страхового внеску так і обов'язок по його нарахуванню покладено саме страхувальника (роботодавця), а отже і відповідальність за ненарахування страхового внеску покладено також на страхувальника.
Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання страхувальником свого обов'язку щодо належного нарахування та сплати страхових внесків, а отже, ненарахування та несплата страхувальником страхових внесків за позивача у спірний період, не може бути підставою для неврахування при призначенні застрахованій особі пенсії, заробітної плати з якої не нараховані страхові внески.
Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 02.08.2022 року по справі № 560/4616/20, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Отже, з огляду на вказані обставини справи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що періоди роботи позивача з 01.01.2017 р. по 30.11.2017 р. та з 01.01.2018 по 25.06.2021р. підлягали зарахуванню до страхового стажу останньої.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 року в адміністративній справі №160/16518/24 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко
суддя В.А. Шальєва