03 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/31023/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року в адміністративній справі №160/31023/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, не погодившись з рішенням суду, звернулось до суду з апеляційною скаргою у даній справі.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.03.2025 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року було залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на подання апеляційної скарги та документу про сплату судового збору у розмірі та порядку, передбаченому чинним законодавством.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді "без руху" від 03.03.2025 року доставлено до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" 13.03.2025 року о 19:45 годині.
На виконання вимог наведеної ухвали, відповідачем до суду було подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яку обгрунтовано посиланням на введення воєнного стану. Вказано, що справа № 160/31023/24 перебувала на супроводі службовців відділу представництва інтересів в судах та інших органах № 4 Юридичного управління Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, а саме у головного спеціаліста юрисконсульта Чмари А.С.
Так, ОСОБА_2 з 20.12.2024 року по 27.12.2024 та з 02.01.2025 по 10.01.2025 перебував на лікарняному (лікарняний пов'язаний з проходженням ВЛК), з 13.01.2025 по 24.01.2025 перебував у відпустці (копія наказу надається), з 27.01.2025 по 11.02.2025 на лікарняному, з 12.02.2024 звільнений(копія наказу надається). В період коли особа перебуває на лікарняному чи то відпустці доступ до його облікового запису блокується. І лише після звільнення ОСОБА_2 справи, що перебували на його супроводі стали доступні начальнику відділу
Також, до наведеної заяви відповідачем було долучено копію платіжної інструкції від 14.03.2025 року № 2801 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1453.44 грн.
Розглянувши вказану заяву, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Підстави пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк.
Відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії Суд звертав увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини ... підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси….
Тобто, виходячи з принципу належного урядування, державні органи зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок позивача у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь останнього).
У розумінні статті 251 КАС України врученим належим чином є судове рішення, яке було доставлено на офіційну електронну адресу особи, а якщо така адреса в учасника справи відсутня - в день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення.
Між тим, відповідачем не було подано до суду жодних доказів або пояснень, які б обґрунтовували неможливість подання апеляційної скарги протягом тридцятиденного строку з дня отримання повного тексту оскаржуваного судового рішення в системі "Електронний суд".
Надаючи оцінку доводам скаржника про те, що пропуск строку на апеляційне оскарження пов'язаний із введенням воєнного стану, суд зазначає, що введення з 24.02.2022 воєнного стану є безумовною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Однак, між введенням воєнного стану і пропуском процесуального строку повинен бути безпосередній, прямий причинний зв'язок.
Суд зауважує, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Натомість, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у всіх абсолютно випадках.
Водночас відповідач не обґрунтовує, яким чином введення воєнного стану в Україні вплинуло на його роботу та виконання повноважень, що в свою чергу обумовило значний пропуск строку на подання апеляційної скарги у цій справі.
Слід зауважити також, що Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022, стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін в частині процесуальних строків, зокрема, на апеляційне оскарження судових рішень, до КАС України не вносилось.
Що стосується посилань відповідача на те, що особа, яка була уповноважена на ведення даної справи від імені відповідача перебувала на лікарняному, а потім звільнилась, і лише після звільнення іншим працівникам стало відомо про зміст оскаржуваного судового рішення, як на підставу поважності пропуску строку на подання апеляційної скарги, то колегія суддів апеляційного суду вважає їх безпідставними, оскільки вони мають суб'єктивний характер та пов'язані з організацією роботи відповідача.
Таким чином, станом на 03.04.2025 року вимоги, зазначені в ухвалі від 03.03.2025 року, заявником апеляційної скарги в повному обсязі не виконані, а відповідно недоліки апеляційної скарги не усунуті.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких підстав, керуючись ст. 299 КАС України, суд, -
Визнати неповажними підстави пропуску строку на подання апеляційної скарги, наведені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в поданій заяві про поновлення строку.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року в адміністративній справі №160/31023/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання відповідно до ч. 2 ст. 325 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст. 329 КАС України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко
суддя В.А. Шальєва