01 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/27497/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Кругового О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 р. (суддя Лозицька І.О) в адміністративній справі №160/27497/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №0470500028154 від 02 серпня 2024 р. про відмову у призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати їй до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 26 січня 1990 р. року по 02 серпня 2021 р. у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», з 03 серпня 2021 р. по 07 липня 2024 р. у ПАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати їй пенсію за її заявою від 26 липня 2024 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, так як вона має необхідну кількість пільгового стажу роботи за Списком №2 та досягла необхідного пенсійного віку.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що звернулась із заявою від 26 липня 2024 р. про призначення пенсії за віком по Списку № 2. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №0470500028154 від 02 серпня 2024 р. в призначенні пенсії відмолено. Відмова обгрунтована відсутністю в неї пільгового стажу, що на її думку є безпідставним, оскільки стаж підтверджено відповідними доказами. Також вказано про недосягнення нею віку 55 років, що протирічить пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 р. № 1788-ХІІ в редакції, до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 р. №213-VIII, із урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23 січня 2020 р. рішенні №1-р/2020.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 р., ухваленим за результатами розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Судом:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 02 серпня 2024 р. про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 26 січня 1990 р. по 02 серпня 2021 р. у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», з 03 серпня 2021 р. по 07 липня 2024 р. у ПАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ»;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26 липня 2024 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. б ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХII від 05 листопада 1991 р. в редакції, що підлягає застосуванню відповідно до п.3 Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23 січня 2020 р. та прийняти обґрунтоване рішення, із урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області подано апеляційну скаргу, в якій він посилаючись на порушення норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 26 липня 2024 р. та наданих нею документів встановлено, що її страховий стаж на дату звернення становить 35 роки 05 місяців 10 днів, пільговий за Списком № 2 не підтверджений у встановленому порядку. До пільгового стажу не зараховано: - період роботи з 01 січня 1990 р. по 31 грудня 2000 р. згідно із довідками від 11 липня 2024 р. №Б-21/2-09/1007, Б-21/2-09/1008, виданих архівним управлінням Камінської міської ради, оскільки вищезазначений період роботи підлягає підтвердженню Комісією; період роботи з 03 серпня 2021 р. по 31 березня 2024 р. згідно довідки від 09 липня 2024р. №143-670, виданої ПАТ «Камет-Сталь», оскільки вона не відповідає Додатку 5 Порядку №637, а саме, відсутній підпис керівника підприємства та відсутня довіреність щодо право підпису документів начальником планування та розвитку персоналу. Довідки пільгового характеру за Списком № 2 за періоди роботи з 01 січня 2001 р. по 02 серпня 2021 р. позивачем не надавалися, а в трудовій книжці відсутні повні відомості про пільговий характер роботи. Рішенням № 0470500028154 від 02 серпня 2024 р. в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1 відмовлено у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу та недосягненням пенсійного віку.
Письмові відзиви на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходили.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено, що 26 липня 2024 р. ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Разом із заявою ОСОБА_1 подано копії документів, а саме: трудова книжка, архівні довідки, уточнююча довідка, постанови, листи підприємства про атестацію.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №0470500028154 від 02 серпня 2024 р. ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах із зазначенням, що її страховий стаж становить 35 років 05 місяців 10 днів, пільговий стаж 00 років 00 місяців 00 днів. До пільгового стажу не зараховані періоди роботи: з 01 січня 1990 р. по 31 грудня 2000 р. відповідно до довідок від 11 липня 2024 р. № Б-21/2-09/100 7, Б-21/2-09/1008, виданих архівним управлінням Кам'янської міської ради, оскільки довідки видані архівною установою та підлягають розгляду Комісією; з 03 серпня 2021 р. по 31 березня 2024 р. згідно довідки від 09 липня 2024 р., виданої ПАТ «Камет-сталь», оскільки вона не відповідає Додатку 5 Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 12 серпня 1993 р. №637, а саме відсутній підпис керівника підприємства та відсутня довіреність щодо права підпису документів начальником планування та розвитку персоналу.
Не погоджуючись із даним рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його в судовому порядку.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для зарахування ОСОБА_1 до її пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №2 періодів роботи з 26 січня 1990 р. по 02 серпня 2021 р. у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» та з 03 серпня 2021 р. по 07 липня 2024 р. у ПАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ», із визначенням відповідачу обов'язку повторно розглянути її заяву від 26 липня 2024 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 р. № 213-УІІІ.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.
Згідно змісту наявної в матеріалах справи копії рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №0470500028154 від 02 серпня 2024 р. в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком по Списку №2 відмовлено у зв'язку із недосягненням нею віку 55 років та відсутності необхідного пільгового стажу (а.с. 18).
Щодо віку слід зазначити наступне.
Пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до 01 квітня 2015 р. визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно
від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом України №213-VIII, що набрав чинності 01 квітня 2015 р. внесено зміни до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та викладено його в наступній редакції: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи - працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону №2148-VIII (набав чинності 11 жовтня 2017 р.) визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 р. №1-р/2020, визнані неконституційними, зокрема, приписи статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зі змінами, внесеними Законом №213-VIII. Стаття 13 в редакції Закону №213-VIII втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Застосуванню підлягає стаття 13, в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 р. на посадах, визначених у вказаних нормах.
Отже, наявна колізія між нормою пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23 січня 2020 р. та нормою статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону №2148-VIII, що порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р., та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 р. у справі «Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 р. у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Тобто застосуванню в даному випадку підлягає норма пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, що діяла до 01 квітня 2015 р., як така, що найбільш сприяє захисту права позивачки на призначення пільгової пенсії за Списком №2, яка передбачає вік 50 років.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 листопада 2021 р. у справі №360/3611/20(№ 11-209заі21).
ОСОБА_1 станом на час звернення із заявою про призначення пенсії (26 липня 2024 р.) досягла віку 53 роки.
Щодо не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 періодів її роботи з 26 січня 1990 р. по 02 серпня 2021 р. та з 03 серпня 2021 р. по 07 липня 2024 р., слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтю 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За приписами пункту 3,4 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18 листопада 2005 р., до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків
за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 р. Атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Як вбачається із наявної в матеріалах справи копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , в період з 26 січня 1990 р. по 02 серпня 2021 р. ОСОБА_1 працювала машиністом ексгаустера в Дніпровському металургійному комбінаті ім. Ф.Е Дзержинського, ВАТ "Дніпровському металургійному комбінаті ім. Ф.Е Дзержинського", ПАТ "Дніпровському металургійному комбінаті ім. Ф.Е Дзержинського", ПАТ "Дніпровському металургійному комбінаті". В трудовій книжці міститься запис про атестацію даного робочого місця за Списком №2 згідно наказів №36 від 16 січня 2003 р. та №22 від 26 грудня 2017 р. (а.с. 27-30).
Також в матеріалах справи наявні копії постанов Дніпровського металургійного комбінату Дзержинського №813 від 20 жовтня 1994 р., ВАТ "Дніпровського металургійного комбінату ім. Ф.Е Дзержинського" №992 від 29 грудня 2006 р., ПАТ "Дніпровському металургійному комбінаті ім. Ф.Е Дзержинського" №657 від 26 грудня 2012 р., ПАТ "Дніпровського металургійного комбінату" №22 від 26 грудня 2017 р. щодо проведення атестації за Списком №2 посади машиніста ексгаустера (а.с.61- 64,74-77,80-85).
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 р. у справі №520/15025/16-а викладено наступний правовий висновок: «На працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Дана обставина не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи».
Період роботи ОСОБА_1 з 03 серпня 2021 р. по 07 липня 2024 р. за посадою машиніста ексгаустера підтверджено довідкою ПАТ «Камет-сталь» №143 - 670 від 09 липня 2024 р., форма якої як вказує відповідач, не відповідає вимогам Додатку 5 Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 12 серпня 1993 р. №637, оскільки в ній відсутній підпис керівника, а замість нього міститься підпис начальника управління планування та розвитку, повноваження кого не підтвердженні (а.с. 39).
Слід зазначити, що формальні неточності у документах, не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації права на пенсійне забезпечення.
Викладене свідчить про вірно зроблений судом першої інстанції висновок щодо протиправності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №0470500028154 від 02 серпня 2024 р. та наявності підстав для його скасування, а також визначення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області обов'язку зарахувати ОСОБА_1 до її пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №2 періоди роботи з 26 січня 1990 р. по 02 серпня 2021 р. та з 03 серпня 2021 р. по 07 липня 2024 р., та здійснити у зв'язку із цим повторний розгляд поданої нею заяви про призначення пенсії від 26 липня 2024 р.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 р. в адміністративній справі №160/27497/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 01 квітня 2025 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Н.П. Баранник
суддя О.О. Круговий