Головуючий І інстанції: Спірідонов М.О.
04 квітня 2025 р. Справа № 520/5790/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Любчич Л.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2024, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 15.07.24 по справі № 520/5790/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 , апелянтка) звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), в якій просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не проведенні перерахунку їй пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) № ФХ89928 від 23.06.2023 про грошове забезпечення;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області провести їй перерахунок та виплату основного розміру пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 23.06.2023 року № ФХ89928 про грошове забезпечення та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням вже виплачених сум.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 відмовлено в задоволенні позову.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просила суд рішення скасувати та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено оновлену довідку від 23.06.2023 №ФХ89928 про розмір грошового забезпечення, яке повинно було враховуватися для перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 по справі №520/19279/23, що набрало законної сили, суд зобов'язав ГУПФУ в Харківській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 №ФХ89928 від 23.06.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
Отже, всупереч рішенню суду по справі №520/19279/23та положенням Закону №2262ХІІ, при обчисленні ОСОБА_1 пенсії в разі втрати годувальника, відповідачем, протиправно, не були враховані щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премія, які були зазначені у довідці про грошове забезпечення №ФХ89928 від 23.06.2023 наданої для перерахунку пенсії ОСОБА_2 .
Відповідачем було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення залишити без мін.
В обґрунтування зазначив, що відповідач діяв в межах чинного законодавства України.
Відповідно до положень ч.1 ст. 308 , п.3 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у ній доказами та в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного судового рішення, норм процесуального та матеріального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено обставини, які не оспорено сторонами.
Позивачка, є пенсіонеркою, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримує пенсію по втраті годувальника за померлого ОСОБА_2 відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 29.01.2024.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 по справі № 520/19279/23 адміністративний позов ОСОБА_2 до ГУ ПФУ в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Харківській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019, викладене у листі від 05.07.2023 року № 2000-0203-8/91446 «Про пенсійне забезпечення».
Зобов'язано ГУ ПФУ в Харківській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 № ФХ89928 від 23.06.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 22.11.2023 по справі № 520/19279/23 виправлено технічну описку, допущену у третьому абзаці резолютивної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 по справі № 520/19279/23 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ГУ ПФУ в Харківській області, а саме: зазначити прізвище, ім'я, по-батькові та адресу місця проживання, р.н.о.к.п.п. особи, на користь якої судом було обтяжено відповідача вчинити певні дії.
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 помер.
Як вже зазначалось вище, з 29.01.2024 ОСОБА_1 було призначено пенсію по втраті годувальника за померлого ОСОБА_2 відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», однак виплата вказаної пенсії відповідачем була здійснена без врахування довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 № ФХ89928 від 23.06.2023.
16.02.2024 позивачка звернулась до відповідача із запитом в якому просила надати інформацію чи проведено перерахунок та виплату їй пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою КМУ від 30.08.2017 №704, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ та статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-XII на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 про розмір грошового забезпечення №ФХ-89928 від 23.06.2023.
23.02.2024 відповідач листом № 2000-0203-8/32797 повідомив зокрема, що після скасування (визнання протиправними) в судовому порядку положень пунктів 1, 2, 3, 6 Постанови № 103 умови проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262, не визначалися. Враховуючи зазначене вище, підстави для перерахунку пенсій відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, яку надано ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутні.
Позивачка, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернулася за їх захистом до суду.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач просить зобов'язання ГУ ПФУ в Харківській області провести з 01.02.2024 перерахунок та виплату основного розміру пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 23.06.2023 № ФХ89928 про грошове забезпечення, яка була видана саме на ім'я ОСОБА_2 , на виконання рішення суду від 16.11.2023 по справі № 520/19279/23, а тому у відповідача відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача на підставі вказаної довідки.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, та деяких інших осіб, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ), згідно якого держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
За змістом ст.29 Закону України №2262-ХІІ, пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім'ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.
Положенням ч.ч. 1, 2 ст.30 Закону України №2262-ХІІ встановлено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).
Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.
Пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах, зокрема, сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї (п. "б" ч.1 ст.36 Закону №2262-ХІІ).
Згідно зі ст.37 Закону №2262-ХІІ, пенсії в разі втрати годувальника, які призначаються членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, не можуть бути нижче двох визначених законом розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Із викладеного слідує, що Законом №2262-ХІІ врегульований розмір пенсії в разі втрати годувальника, а саме 30 відсотків заробітної плати загиблого (померлого) годувальника на одного непрацездатного члена сім'ї. При цьому закріплено, що такий розмір не може бути нижче двох визначених законом розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. В даному випадку процентне співвідношення визначається відповідно до грошового забезпечення військовослужбовця за відповідною посадою, з якої був звільнений годувальник, для чого враховуються довідки про розмір грошового забезпечення, наявні в матеріалах справи, які застосовувалися (або мали б застосовуватися) для визначення розміру пенсії безпосередньо самого померлого військовослужбовця - годувальника.
Так, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 у справі №520/19279/23 зобов'язано ГУ ПФУ в Харківській області провести з 01.04.2019 перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки №ФХ89928 від 23.06.2023, наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , та провести виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Разом з тим, у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 , 29.01.2024 ОСОБА_1 призначено пенсію в разі втрати годувальника, виходячи із грошового забезпечення годувальника ОСОБА_2 , визначеного в іншому розмірі (меншому), ніж той, що вказаний у довідці від 23.06.2023 року №ФХ89928.
На звернення позивачки щодо проведення перерахунку пенсії на підставі довідки №ФХ89928 від 23.06.2023, наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , на ім'я померлого чоловіка ОСОБА_2 , станом на 05.03.2019, відповідач відмовив у перерахунку пенсії.
Такі дії відповідача є протиправними, оскільки з 05.03.2019, тобто з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, відтак з цієї дати померлий чоловік позивачки набув право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ.
Вказана довідка про грошове забезпечення ОСОБА_2 №ФХ89928 від 23.06.2023, видана з урахування висновків Верховного Суду у зразкові справі №160/8324/19, в якій вказані як основні, так і додаткові види грошового забезпечення, а тому саме з урахування розміру грошового забезпечення, вказаного у цій довідці, повинен був обраховуватися розмір пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 .
Отже, ГУ ПФУ в Харківській області призначено позивачці пенсію в разі втрати годувальника, виходячи з грошового забезпечення, що не відповідає грошовому забезпеченню померлого годувальника, тобто, всупереч вимогам ст.30 Закону України №2262-ХІІ.
Посилання пенсійного органу на відсутність підстав для перерахунку пенсії позивачці, оскільки довідка про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 видана станом на 05.03.2019, коли позивачка не перебувала на обліку в пенсійному органі, колегія суддів необґрунтованими з урахуванням вище зазначеного.
За результатами апеляційного перегляду, колегія суддів прийшла до висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України»(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з ч. 2 ст. 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Отже, враховуючи те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
Питання про стягнення судових витрат вирішено відповідно до вимог ст. 139 КАС України.
Оскільки Другим апеляційним адміністративним судом ухвалено нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, колегія суддів вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень ГУ ПФУ в Харківській області на користь позивачки судовий збір, що підлягав сплаті за подання позовної заяви та апеляційної скарги в загальному розмірі 2422 грн 40 коп (968,96 + 1453,44).
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року по справі № 520/5790/24 скасувати.
Ухвалити постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ89928 від 23.06.2023 про грошове забезпечення
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 з 01.02.2024 перерахунок та виплату основного розміру пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.06.2023 № ФХ89928 про грошове забезпечення та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням вже виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, адреса: 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов.) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі 2242 (дві тисячі двісті сорок дві) гривні 40 коп. за подання адміністративного позову та апеляційної скарги .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач Л.В. Любчич
Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк