04 квітня 2025 р. Справа № 520/29763/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025 по справі № 520/29763/23
за позовом ОСОБА_1
до 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі по тексту - відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку позивачу одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та доплату позивачу одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з урахуванням індексації грошового забезпечення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що він звільнений зі служби цивільного захисту, проте відповідачем, на переконання позивача, протиправно не враховано індексацію грошового забезпечення при обрахунку одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 06 серпня 2024 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 - відмовив.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість індексації одноразової грошової допомоги, виплаченої на підставі статті 118 КЦЗ України, оскільки вказана допомога має разовий характер і не включена ні Законом України №1282-ХІІ, ні Порядком №1078 до виплат, які підлягають індексації.
Постановою від 23 січня 2025 року Другий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Скасував рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 по справі № 520/29763/23 та ухвалив постанову, якою позов ОСОБА_1 - залишив без задоволення.
Ухвалюючи постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції виходив з того, що жодних доказів того, що позивачу була призначена та виплачена одноразова грошова допомога у зв'язку з встановленням інвалідності внаслідок захворювання відповідно до статті 118 КЦЗ України та підпункту 2 пункту 2 Порядку № 908 матеріали справи не містять. Відповідачем вказана обставина заперечується, а позивачем на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються заявлені ним позовні вимоги, таких доказів до суду не було надано.
10.02.2025 позивач звернувся до Другого апеляційного адміністративного суду з заявою про перегляд постанови суду апеляційної інстанції від 23.01.2025 за нововиявленими обставинами.
Обґрунтовуючи вимоги поданої заяви позивач зазначає, що подані ОСОБА_2 , який є водночас представником і начальником 1 ДПРЗ Головного управління ДСНС України у Луганській області, до суду апеляційної інстанції письмові пояснення є завідомо неправдивими та не були надіслані стороні позивача, що підтверджується квитанцією № 2476035 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС від 17.01.2025 року, яка міститься у підсистемі «Електронний суд».
Вказує, що факт призначення та виплати позивачу «одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту» не заперечувався сторонами та не був спірним. Однак, на стадії апеляційного розгляду справи представник відповідача надав письмові недостовірні пояснення, що призначення та виплата «одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту» позивачу не здійснювалася.
На спростування повідомлених відповідачем обставин позивач посилається на виписку АТ «Ощадбанк» з якої вбачається факт виплати позивачу 14.06.2022 «одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту» на підставі наказу від 13.06.2022 року №235. На переконання позивача, вказані докази є прямим свідченням про подання до суду завідомо неправдивих свідчень.
Надання до суду завідомо неправдивих письмових показань, які по суті стали підставою для відмови позивачу у задоволенні позову та умисне не надіслання їх стороні позивача, на переконання заявника, є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2025 розгляд заяви позивача призначений в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду апеляційної інстанції та доводи заяви, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає з таких підстав.
Розглядаючи заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2025 року, суд апеляційної інстанції враховує, що стаття 361 КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень, але водночас надати можливість виправити судові рішення, неправосудність яких зазвичай обумовлена обставинами, незалежними від суду.
Під обставинами, які зазначаються у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, варто розуміти конкретні юридичні факти, які могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з частиною другою статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Згідно з частиною 4 статті 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Таким чином, необхідно розрізняти нововиявлені обставини, як факти, та нові докази, як підтвердження факту, які виникли (отримані) після постановлення рішення суду.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
1) існування цих обставин на час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
2) на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все ж таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.
Разом з тим, в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї, хоча така існувала.
Тобто, перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду в адміністративній справі в адміністративному суді у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Отже, нововиявлені обставини це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження й ухвалення судового рішення, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного, повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі №9901/230/20 та у постанові Верховного Суду від 18 липня 2022 року у справі № 826/2212/17.
Звертаючись до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заявник наголошує на тому, що відповідач подав до суду апеляційної інстанції завідомо неправдиві письмові показання, які по суті стали підставою для відмови позивачу у задоволенні позову та умисно не надіслав їх стороні позивача.
Надаючи оцінку доводам позивача колегія суддів зазначає, що визначеною у п. 2 ч. 2 ст. 361 КАС України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами може бути виключно встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі, що не відповідає обставинам, наведеним позивачем у заяві.
Також, повідомлені позивачем обставини не свідчать про наявність визначених у п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України підстав для перегляду постанови суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами, а саме: наявність істотних для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Колегія суддів зазначає, що всі процесуальні документи суду, у тому числі ухвала від 24.12.2024 про витребування у відповідача додаткових доказів по справі, зокрема, стосовно призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку № 908; довідки про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення позивача, які були враховані при здійсненні обрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку № 908; а так само і документи подані відповідачем 17.01.2025 на виконання вимог цієї ухвали суду, були доставлені до електронного кабінету підсистеми Електронний суд представника позивача Дзундзи Ю.Р., що підтверджується відповідними довідками про доставку електронного листа.
Зазначене свідчить про обізнаність сторони позивача з вжитими судом апеляційної інстанції заходами задля з'ясування обставин, що мають значення для справи та є предметом дослідження у справі, та отриманими за наслідками їх виконання доказами, а отже позивач мав можливість надати всі наявні у нього докази, що стосувалися предмета доказування у справі.
Разом з цим варто зазначити, що обставина призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Порядку № 908, про перерахунок якої просив позивач у позові, не є тією обставиною, що не була і не могла бути відома позивачу на час судового розгляду справи.
Таким чином, звертаючись до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, з наведених вище підстав, та надаючи до суду банківську виписку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, позивач фактично просить суд апеляційної інстанції дослідити докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом, та здійснити переоцінку доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, що в силу приписів ч. 4 ст. 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що фактично, заявник не згоден з постановою суду апеляційної інстанції, що також не є підставою для її перегляду за нововиявленими обставинами.
За приписами частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Правєдная проти Росії" від 18 листопада 2004 року зазначає, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин.
Як вказано Європейським судом з прав людини в рішеннях у справах Пономарьов проти України, Брумареску проти Румунії, одним з фундаментальних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи.
Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», п.40).
Вказані висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 800/98/17.
Таким чином, оскільки заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, подана позивачем не містить нововиявлених обставин, визначених частиною 2 статті 361 КАС України, а має на меті лише повторний розгляд справи та винесення нового рішення у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Положеннями частин 1 та 2 статті 369 КАС України передбачено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.
Керуючись статтями 139, 195, 241, 243, 361, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025 по справі № 520/29763/23 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Жигилій С.П.
Судді Макаренко Я.М. Перцова Т.С.