04 квітня 2025 р.Справа № 520/1461/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 року по справі № 520/1461/24
за позовом ОСОБА_1
до Лозівського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області в особі заступника начальника Лозівського РВП - начальника СВ ГУНП в Харківській області підполковника поліції Гангур О.С.
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 залишено без задоволення ОСОБА_1 до Лозівського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області в особі заступника начальника Лозівського РВП - начальника СВ ГУНП в Харківській області підполковника поліції Гангур О.С. про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Апелянтом також заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилався на п.п. 11, 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір". Зазначає що є пенсіонером, також постійно хворіє та переніс операцію на серце (надає на підтвердження виписку із медичної карти).
Щодо заявленого клопотання, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведена норма кореспондується зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
З наведених положень Закону вбачається, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших, ніж незадовільний майновий стан особи, підстав законодавством не визначено.
Таким чином, фактично єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан скаржника.
Стосовно посилання позивача на звільнення його від сплати судового збору на підставі п. 11 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 11 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Таким чином, положення п. 11 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані при зверненні до апеляційного суду за оскарженням не будь-якого рішення/дій суб'єкта владних повноважень, таким рішенням/діями повинна бути заподіяна шкода.
Згідно з ч. 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Отже, вимозі про відшкодування шкоди передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача. За такого правового врегулювання вимога про відшкодування шкоди не є об'єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка їй передує, такий платіж сплачується.
Зі змісту позовної вимоги вставлено. що ОСОБА_1 просить визнати протиправними дії та рішення заступника начальника Лозівського РВП - начальника СВ ГУНП в Харківській області підполковника поліції Олександра Сергійовича Гангур щодо відмови ОСОБА_1 , судді у відставці, та заступнику начальника ВП з ПД Лозівського РВП ГУНП в Харківській області полковнику поліції Олександру Гайворонському у передачі особисто ст. слідчому Лозівського РВП ГУНП в Харківській області капітану поліції Артему Сухореброму матеріалів № 5956 ЖЄО № 11348 від 05.12.2023 на 94 аркушах (згідно рапорту ст. інспектора - черговий ЧЧСМ Лозівського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області майора поліції Олександра Лисенко від 05.12.2023 року матеріал на 140 аркушах) та залучення їх відповідно до вимог ст.ст. 2, 7, 9, 11, 22, 39, 93 КПК України до матеріалів кримінального провадження №12023221110001146 від 05.12.2023 року за ст. 376 КК України, так як ним були порушені вимоги: ст. 12 Закону України Про звернення громадян від 02.10.1995 з подальшими змінами та доповненнями; ч. 1 ст. 1; ч. 1, 2 ст. 6; ч. 1, 2, 3 ст. 7; ч. 1 ст. 9; ч. 1, 2 ст. 17; ч. 1, 2, 3 ст. 18 Закону України Про Національну поліцію від 02 липня 2015 року з подальшими змінами та доповненнями; ст. 2; п.п.1, 2, 3, 10, 13, 15, 16, 17, 18, 19 ч. 1 ст. 7; ч. 2, 3, 5 ст. 9; ч. 1, ч. 3 ст. 11; п.п.3, 4, 6, 7 ч. 2 ст. 39 КПК України; та зобов'язати заступника начальника Лозівського РВП - начальника СВ ГУНП в Харківській області підполковника поліції Олександра Сергійовича Гангур прийняти рішення про направлення ст. слідчому Лозівського РВП ГУНП в Харківській області капітану поліції Артему Сухореброму матеріалів №5956 ЖЄО № 11348 від 05.12.2023 року на 94 аркушах (згідно рапорту ст. інспектора - черговий ЧЧСМ Лозівського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області майора поліції Олександра Лисенко від 05.12.2023 року матеріал на 140 аркушах), які на даний час списані та знаходяться в архіві уповноважених осіб Лозівського РВП ГУНП в Харківській області та залучення їх відповідно до вимог ст.ст. 2, 7, 9, 11, 22, 39, 93 КПК України до матеріалів кримінального провадження №12023221110001146 від 05.12.2023 року за ст. 376 КК України, так як ним при відмові при приєднані матеріалів за належністю, були порушені вимоги: ст. 12 Закону України Про звернення громадян від 02.10.1995 року з подальшими змінами та доповненнями; ч. 1 ст. 1; ч. 1, 2 ст. 6; ч. 1, 2, 3 ст. 7; ч. 1 ст. 9; ч. 1, 2 ст. 17; ч. 1, 2, 3 ст. 18 Закону України Про Національну поліцію від 02 липня 2015 року з подальшими змінами та доповненнями; ст. 2; п.п. 1, 2, 3, 10, 13, 15, 16, 17, 18, 19 ч. 1 ст. 7; ч. 2, 3, 5 ст. 9; ч. 1,ч. 3 ст. 11; п.п. 3, 4, 6, 7 ч. 2 ст. 39 КПК України.
Таким чином, суд зазначає, що приписи п. 11 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" не можуть бути застосовані в цій справі, адже предметом оскарження в даному випадку є визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а також позивач не заявляв позовних вимог про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Щодо посилання апелянта на п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", в якій зазначається, що судовий збір не справляється за подання клопотання про визнання і виконання рішення іноземного суду відповідно до міжнародного договору України, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України та яким не передбачено плату під час звернення до суду, подання апеляційної та касаційної скарг у таких справах, колегія суддів вважає таке посилання позивача у даній справі - недоречним.
Щодо посилання позивача на те, що він є пенсіонером, часто хворіє та переніс операцію на серце, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Наведені положення закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № № 280/2815/20, від 04 березня 2021 року у справі № 160/7943/19, від 05 квітня 2021 року у справі № 640/20743/18, 18 листопада 2021 року у справі № 520/10408/2020.
Суд зазначає, що з аналізу ч.1 п.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що для визначення майнового стану скаржника, суд має з'ясувати чи перевищує розмір судового збору 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Таким чином, належним та допустимим доказом майнового стану заявника є інформація про його доходи за попередній календарний рік.
Оскільки апеляційна скарга подана до суду 29.03.2025, тому належними доказами для визначення майнового стану скаржника мають бути відомості, що містять інформацію про доходи позивача за 2024 рік.
До апеляційної скарги таких доказів позивачем не надано.
Враховуючи вищевказане, слід зазначити про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 3, 73, 74, 133 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач (підпис)І.С. Чалий
Судді(підпис) (підпис) В.В. Катунов І.М. Ральченко