04 квітня 2025 р. Справа № 480/6727/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 (суддя Кравченко Є.Д.; м. Суми) по справі № 480/6727/24
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області
до Головного управління ДПС у Сумській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (надалі також - позивач, ГУПФУ в Сумській області) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області (надалі також - відповідач, ГУ ДПС у Сумській області), в якій просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.04.2024 № 493918280407.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ГУПФУ в Сумській області подало податкову декларацію з екологічного податку за 4 квартал 2023 року у межах строку, встановленого положеннями вимог п. 250.2 статті 250 Податкового кодексу України, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, а саме 09.02.2024 в 15:16:17, що підтверджується квитанцією № 1 про доставку податкової декларації за 4 квартал 2023 року до Державної податкової служби України та квитанцією № 2 про доставку податкової декларації за 4 квартал 2023 року до ГУ ДПС у Сумській області. Вказане, на переконання позивача, свідчить про відсутність порушень в частині несвоєчасної подачі такої податкової декларації та, відповідно, виключає відповідальність за таке порушення.
Сумський окружний адміністративний суд рішенням від 19 грудня 2024 року відмовив у задоволенні адміністративного позову ГУПФУ в Сумській області.
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його ухвалення при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач зазначає, що з метою дотримання вимог п. 250.2 статті 250 ПК України, податкова декларація за 4 квартал 2023 року головним управлінням направлена своєчасно, а саме відповідно до квитанції № 1, документ доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 09.02.2024. Окрім того, квитанцією № 2 підтверджується доставка податкової декларації головного управління за 4 квартал 2024 року до районного рівня ГУ ДПС у Сумській області, а саме 09.02.2024. Отже, застосування до головного управління фінансових санкцій у разі відсутності в його діях ознак податкового правопорушення саме за несвоєчасне подання податкової декларації, якщо ним виконано такий обов'язок у строк, встановлений пунктом 250.2 статті 250 ПК України, без необхідності вжиття будь-яких додаткових дій чи підтверджень, які не були встановлені на момент спірних відносин, є безпідставним та свідчить про відсутність правових підстав для висновку про вчинення платником податкового правопорушення, а притягнення головного управління до відповідальності у вигляді штрафу за таких умов не може бути визнане таким, що переслідує законну мету і є пропорційним.
Разом з цим позивач вказує, що Липоводолинська ДПІ є відокремленим підрозділом Головного управління ДПС в Сумській області, який підпорядковується Державній податковій службі України. Вважає, що чинним законодавством чітко не розмежовано компетенцію органів державної податкової служби, на яку може поширюватися прийняття податкової декларації на екологічний податок, з огляду на неоднозначне його визначення як “до контролюючих органів», що вказує на правомірність обраного головним управлінням способу її подання.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, з таких підстав.
Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Сумській області проведено камеральну перевірку своєчасності подання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області податкової звітності з екологічного податку за 4 квартал 2023 року, за результами якої уповноваженою особою складено акт від 02.04.2024 № 3714/А/18-28-04-07/21108013 (зв. бік а.с.10-12).
Згідно висновків зазначеного акту встановлено несвоєчасне подання Головним управлінням Пенсійного фонду України у Сумській області податкової декларації з екологічного податку за 4 квартал 2023 року (пункт 250.2 статті 250 розділу VIII Податкового кодексу України).
При перевірці використано:
- дані ІКС «Податковий блок»;
- податкову декларація екологічного податку за IV квартал 2023 року з додатками 1 до декларації, реєстраційний № 9385310977 від 12.03.2024, надана до ГУ ДПС у Сумській області (Липоводолинська ДПІ) в електронному вигляді;
- інформацію щодо застосованих протягом року штрафних санкцій за неподання/несвоєчасне подання податкової звітності, передбачених пунктом 120.1 статті 120 розділу II Кодексу.
У вказаному акті зазначено дату отримання органом ДПС України звітності - - 12.03.2024, граничний термін подання звітності - 09.02.2024.
На підставі акту перевірки від 02.04.2024 № 3714/А/18-28-04-07/21108013 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 23.04.2024 № 493918280407, яким за порушення пп. 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, пункту 250.2 статті 250 Податкового кодексу України до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020,00 грн. (а.с. 6).
Не погодившись з рішенням Головного управління ДПС у Сумській області, позивач подав скаргу до Державної податкової служби України з вимогою скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.04.2024 № 493918280407 (а.с. 13-14). Проте, рішенням Державної податкової служби України від 08.07.2024 № 8727/5/98-00-06-03-02-05 (а.с. 15-16) скаргу залишено без задоволення та податкове повідомлення-рішення від 23.04.2024 № 493918280407 без змін.
Вважаючи винесене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що обов'язок платника податків щодо подання податкової звітності з екологічного податку розрахованого за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення може вважатися виконаним, за умови подання платником податкової звітності до контролюючого органу за місцем розміщення таких стаціонарних джерел забруднення у термін протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу.
Враховуючи відсутність доказів подання податкової звітності у межах граничного строку до контролюючого органу за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, а саме, до Липоводолинської ДПІ Головного управління ДПС у Сумській області, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавстом, відтак підстави для його скасування відсутні.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їхні права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їхніх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Вимогами підпункту 16.1.4 п. 16.1 ст.16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Положеннями пунктів 36.1 - 36.3 ст. 36 ПК України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Так, підпунктами 16.1.3.-16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України зобов'язано платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Відповідно до пункту 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
49.18.1. календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
49.18.2. календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
49.18.3. календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом 49.18.4 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
49.18.4. календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.
За приписами п. 49.2 ст. 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Так, предметом розгляду у цій справі є правомірність винесення ГУ ДПС у Сумській області податкового повідомлення-рішення від 23.04.2024 № 493918280407, яким за порушення вимог пп.49.18.2 пункту 49.18 статті 49, пункту 250.2 статті 250 ПК України за несвоєчасне подання податкової звітності з екологічного податку до Головного управління ПФУ в Сумській області застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020,00 грн.
Колегія суддів зазначає, що порядок подання податкової звітності та сплати екологічного податку врегульовано положеннями ст. 250 ПК України.
Відповідно до пункту 250.2 статті 250 ПК платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, зокрема, за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів.
Положеннями п.250.8 ст.250 ПК передбачено, що якщо місце подання податкових декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, установи, організації, громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, до контролюючого органу, в якому таке підприємство, установа, організація або громадянин - суб'єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку, подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, копії відповідних податкових декларацій.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що обов'язок платника податків щодо подання податкової звітності з екологічного податку розрахованого за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення може вважатися виконаним, за умови подання платником податкової звітності до контролюючого органу за місцем розміщення таких стаціонарних джерел забруднення у термін протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу.
При цьому, приписами п.250.8 ст. 250 ПК України встановлено, що у випадку якщо місце подання податкових декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку установи, платника зобов'язаний направити копії відповідної податкової декларації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду до контролюючого органу, в якому установа, перебуває на обліку.
Пунктом 49.3 ст. 49 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначені Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №557 від 06.06.2017 (далі-Порядок №557 у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), дія якого поширюється на ДПС України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.
Положеннями п.8 розділу ІІ цього Порядку №557 визначено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня. У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається кваліфікована електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі. Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.
При цьому, пунктами 9, 10, 11 розділу ІІ Порядку №557 передбачено, не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та цим Порядком, формується друга квитанція. Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції). На другу квитанцію накладається кваліфікована електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі. У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачем засобами електронного зв'язку 09.02.2024 було подано до Сумської ДПІ Головного управління ДПС у Сумській області (код 1819) податкову декларацію зі сплати екологічного податку та розрахунок за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, розташованими на території смт Недригайлів, (код Липоводолинської громади за КАТОТТГ UA59060070000040784, код смт Липова Долина - UA59060070010030190), що підтверджується сформованими в автоматитозованій системі квитанціями № 1 та № 2 (зв. бік а.с.8, а.с. 10).
Колегія суддів зазначає, що спір щодо граничного терміну подання податкової звітності з екологічного податку за 4 квартал 2023 року, яким є дата - 09.02.2024 відсутній.
Фактично спірним у цій справі є саме питання щодо уповноваженого контролюючого органу, до якого подається податкова звітність.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, звертає увагу, що у графі № 7 розрахунку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення № 1 (а.с. 11) «Код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці за місцем розташуванням джерела забруднення» вказаного розрахунку зазначений код: UA59060070010030190.
При цьому, за вказаним кодом КАТОТТГ UA59060070010030190 у розрахунку позивача зазначене місце розташування джерела забруднення, яке знаходяться на території смт. Липова Долина.
Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що у податковій декларації здійснено розрахунок екологічного податку, що справляється за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, що розміщене на території смт. Липова Долина.
Отже, позивач був зобов'язаний на виконання вимог п. 250.2 ст. 250 ПК України вказану податкову звітність до Липоводолинської ДПІ Головного управління ДПС у Сумській області, та на виконання вимог п. 250.8 ст. 250 ПК України направити копію відповідної звітності до контролюючого органу, в якому установа, перебуває на обліку, тобто Сумської ДПІ Головного управління ДПС у Сумській області.
Однак, матеріали справи не містять доказів подання податкової звітності у межах граничного строку до Липоводолинської ДПІ Головного управління ДПС у Сумській області.
Доводи позивача, що подання податкової звітності у межах граничного строку - 09.02.2024, до Сумської ДПІ Головного управління ДПС у Сумській області свідчить про відсутність порушень в частині несвоєчасної подачі такої податкової декларації та, відповідно, виключає відповідальність за таке порушення, судом першої інстанції обґрунтовано відхилено, оскільки сама юридична конструкція норми пункту 250.2 статті 250 ПК України, якою встановлено імперативні вимоги щодо граничних термінів подання податкової звітності та способу подання такої звітності не припускає неоднозначного (множинного) трактування прав та обов'язків платників податків, зокрема в частині визначення уповноваженого контролюючого органу, до якого має подаватися вказана звітність.
Разом з тим, як встановлено судом, позивачем засобами електронного зв'язку 12.03.2024 було подано до Липоводолинської ДПІ Головного управління ДПС у Сумській області податкову декларацію зі сплати екологічного податку за 4 квартал 2023 року, що підтверджується сформованою в автоматизованій системі квитанцією № 2 (а.с. 32).
За результатами проведеної камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності з екологічного податку уповноваженою особою Головного управління ДПС у Сумській області складено акт від 02.04.2024 № 3714/А/18-28-04-07/21108013, згідно висновків якого встановлено несвоєчасне подання податкової декларації з екологічного податку за 4 квартал 2023 року (пункт 250.2 статті 250 ПКУ розділу VIII Податкового кодексу України).
У вказаному акті зазначено дату отримання органом ДПС України звітності - 12.03.2024, граничний термін подання звітності - 09.02.2024.
Згідно з пунктом 120.1 статті 120 ПК України, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Таким чином, колегія суддів враховуючи, що за результатами перевірки своєчасності подання податкової звітності встановлено несвоєчасне подання ГУ ПФУ в Сумській області податкової звітності з екологічного податку за 4 квартал 2023 року, що є порушенням пункт 250.2 статті 250 ПКУ розділу VIII ПК України, погоджується з висновком суду першої інстанції, що у контролюючого органу були законні підстави для застосування відповідальності, передбаченої пункту 120.1 статті 120 ПК, а саме: накладення штрафу у розмірі 1020,00 грн.
Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, аналізуючи наведені норми права, колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову ГУ ПФУ в Сумській області.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 по справі № 480/6727/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді Т.С. Перцова Я.М. Макаренко