4 квітня 2025 року місто Київ
справа № 377/888/23
провадження №22-ц/824/619/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М.,
сторони:
позивач - Акціонерне товариство "Універсал Банк"
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Києві апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк»
на заочне рішення Славутицького міського суду Київської області від 11 січня 2024 року, ухвалене у складі судді Бабич Н.С.,
у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У листопаді 2023 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 4 січня 2022 року в сумі 36 720 гривень 79 копійок; судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684 гривні.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 4 січня 2022 року ОСОБА_1 встановив мобільний додаток «monobank» - сервіс банку, що дозволяє надавати клієнту банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку. Пройшовши реєстрацію та надавши відповідний пакет документів, відповідач підписав анкету-заяву та запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг «Monobank» шляхом застосування цифрового власноручного підпису.
Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом із умовами і правилами обслуговування, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету - заяву, відповідач погодився з тим, що невід'ємною частиною анкети - заяви є запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг «Monobank», з підписанням якого 04.01.2022 в мобільному додатку договір набуває чинності.
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у сумі 40 000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 .
Позивач зазначив, що cтаном на 11 листопада 2022 року у відповідача е прострочення зобов'язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим на підставі положення п.п. 5.17 п.5 Розділу ІІ умов відбулось істотне порушення клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою.
Банк 11 листопада 2022 року направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості.
Проте, відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості, у зв'язку з чим станом на 1 серпня 2023 року утворилась заборгованість у розмірі 36 720,79 гривень.
Заочним рішенням Славутицького міського суду Київської області від 11 січня 2024 року відмовлено у задоволенні позовних вимог АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, представник АТ «Універсал Банк» просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Апелянт вважає рішення незаконним, прийнятим всупереч норм процесуального права, ухваленим за неправильного застосування норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, без урахування особливостей укладеного за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем договору, що призвело до порушення прав, свобод та законних інтересів банку.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, судом першої інстанції не було досліджено механізму отримання банківських послуг проекту monobank, а також процедуру ознайомлення споживача з Умовами, правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту.
Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористався.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 1 березня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 1 березня 2024 року в складі колегії суддів справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Справу розглянуто в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.
Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом установлено, що в рамках проекту «Monobank» АТ «Універсал Банк» відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «monobank».
Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень.
Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку у зручному для клієнта місці. Починаючи з травня 2020 року, відеоверифікація клієнта здійснюється працівником банку дистанційно шляхом селфі клієнта та селфі клієнта з паспортом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрат у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 заповнив анкету-заяву до договору про надання банківських послуг АТ «Універсал Банк», а також запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг monobank, що є невід'ємною частиною анкети-заяви, а також підписав їх власним удосконаленим електронним підписом в мобільному застосунку monobank 4 січня 2022 року.
Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк», таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms, тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають договір про надання банківських послуг.
Відповідач, підписуючи цю анкету-заяву власноручним підписом або цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону у мобільному додатку monobank:
- просив відкрити на своє ім'я поточний рахунок у гривні НОМЕР_2 та встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному додатку. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1 % на місяць з першого дня користування кредитом ( п.1,2 анкети-заяви);
- засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. Визнав, що удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису ( п.4 анкети-заяви);
- погодився з тим, що невід'ємною частиною анкети-заяви є запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг «Monobank», з підписанням якого в мобільному додатку договір набуває чинності ( п.5 анкети-заяви).
Згідно з п.1 запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг «monobank», підписуючи це запевнення клієнта, відповідач підтвердив отримання примірника договору в мобільному додатку «monobank»; своє ознайомлення та згоду з умовами договору, згідно з якими буде здійснюватись відкриття та обслуговування його рахунків, отримання споживчого кредиту тощо; підтвердив укладення договору та зобов'язався виконувати його умови.
Відповідач беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти його про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток (п.3 запевнення клієнта).
Також відповідач визнав, що удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях ( п.6 запевнення клієнта). Усе листування щодо цього рахунку та договору просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали зв'язку відповідно до умов договору ( п. 9 запевнення клієнта).
На підтвердження реєстрації ОСОБА_1 у мобільному додатку «monobank» банк надав довідку про етапи реєстрації, з відображенням відповідного алгоритму дій відповідача (а.с.10).
До анкети-заяви банк долучив витяг з умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank / Uviversal bank, паспорт споживчого кредиту та таблицю обчислення вартості, витяг з тарифів за карткою monobank.
Як убачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором №б/н від 4 січня 2022 року, укладеного між банком та ОСОБА_1 , станом на 1 серпня 2023 року заборгованість відповідача становить 36 720 гривень 79 копійок.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції врахував те, що відповідач ОСОБА_1 , підписавши 4 січня 2022 року анкету-заяву, висловив згоду на отримання банківських послуг, а саме просив відкрити поточний рахунок у гривні та встановити кредитний ліміт на суму, зазначену в мобільному додатку;
анкета-заява містить докладну інформацію щодо особи ОСОБА_1 , зокрема, дату його народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус, джерело та розмір доходу. В анкеті-заяві містяться відповідні сторінки паспорта ОСОБА_1 та копія картки платника податку, які скопійовані ним та надані до анкети в електронному вигляді;
в анкеті-заяві міститься прохання відкрити поточний рахунок у гривні на його ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, зазначену в мобільному додатку;
запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг «monobank», що є невід'ємною частиною анкети-заяви до договору, підписане відповідачем 4 січня 2022 року, теж містить інформацію щодо особи ОСОБА_1 , зокрема, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, номері мобільного телефону, та відмовив у задоволенні позовних вимог.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що вказані документи не підтверджують факт отримання відповідачем коштів на підставі анкети-заяви та наявність у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі, який зазначає банк; в анкеті-заяві не зазначено дані про розмір кредитних коштів; в наданих банком суду документах, не зазначена погоджена сума/ліміту кредиту, про отримання якого сторони дійшли згоди, відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 отримав платіжну картку, строк дії цієї картки та, що на його ім'я відкрито поточний рахунок; в матеріалах справи не має доказів того, яке рішення прийняв банк за заявою ОСОБА_1 , яка картка йому була видана та розмір кредитних коштів/встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Наведені позивачем обставини про те, що на підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у сумі 40000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 , за відсутності підтвердження їх належними доказами, не можуть вважатися безумовно встановленими. Крім того, суд першої інстанції не прийняв до уваги наданий банком розрахунок заборгованості, оскільки такий не є первинним документом, що підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказав банку у позовній заяві: розрахунок заборгованості є документом, створеним самим позивачем, тому за відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, вказана в розрахунку інформація не може бути доказом наявності заборгованості, яку просить стягнути банк.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України).
Згідно ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаї ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Відповідно до абз.2 частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті ( ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Як зазначено у статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом першої інстанції установлено, що сторони підписали договір.
Разом з тим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність позивачем розміру заборгованості ОСОБА_1 перед банком.
Так, Верховний Суд у своїй постанові від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц виснував, «що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно з зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 , виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, надані банком виписки за картковими рахунками позичальника підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру , а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у детальному розрахунку та не спростовано будь-яким контррозрахунком відповідача».
Оскільки позивачем не надано виписки по особовому рахунку позичальника, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем не доведено обставини видачі ОСОБА_1 кредиту, його розміру, а також розмір заборгованості.
Сам по собі розрахунок заборгованості за відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, яку просить стягнути банк.
Надана позивачем до апеляційної скарги виписка за картковим рахунком ОСОБА_1 не може бути прийнята апеляційним судом, оскільки така мала бути надана до суду першої інстанції, позивачем не наведено причин та не надано доказів неможливості подання виписки до суду першої інстанції ( ч.3 ст.367 ЦПК України).
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і на правильність їх не впливають, зводяться до незгоди з висновками суду.
За змістом ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст.375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення.
Рішення Славутицького міського суду Київської області від 11 січня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус