печерський районний суд міста києва
Справа № 757/12785/25-к
пр. 1-кс-13047/25
19 березня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62025000000000178 від 17.02.2025,
19.03.2025 в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, яке тимчасово вилучено 17.03.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
У судове засідання прокурор/слідчий не з'явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, слідчий у кримінальному провадженні подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримав.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність осіб, які не з'явились, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.
З матеріалів клопотання вбачається, що слідчими другого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000178 від 17.02.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ст. 340, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 372 КК України та за фактами вчинення шахрайських дій у великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що колишній слідчий СВ Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_4 , діючи умисно за попередньою змовою групою осіб притягнув завідомо невинну особу до кримінальної відповідальності; вчинив службове підроблення; завідомо незаконно затримав особу, що спричинило тяжкі наслідки; а також незаконно перешкоджав проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій.
У зв'язку з викладеним, 24.01.2025 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ст. 340, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 372 КК України.
В межах досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні, щодо підозрюваного ОСОБА_4 зібрано характеризуючі дані та встановлено, що відповідно до актів огляду МСЕК, 10.06.2019 йому, у зв'язку із проходженням служби в органах поліції, встановлено другу групу інвалідності безстроково.
Разом з тим, згідно листа начальника відділу кадрової роботи та державної служби прокуратури Черкаської області, прокурору Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_4 , встановлено другу групу інвалідності, строково.
Також, відповідно до витребуваної інформації, з'ясовано, що ОСОБА_4 , ще у 2009 році отримав травму, яка стала підставою для отримання 2 групи інвалідності. Однак, за час роботи в органах МВС до 2019 року, в медичні заклади з метою оформлення інвалідності він не звертався, оскільки це унеможливило б його подальше проходження служби в ГУНП в Черкаській області і лише після звільнення з органів поліції та перед початком трудової діяльності в органах прокуратури в жовтні 2019 року, ОСОБА_4 вирішив звернутись до Черкаської ЦРЛ для отримання направлення на проходження МСЕК, оскільки наявність інвалідності не перешкоджає роботі в органах прокуратури та дає можливість отримувати додатковий дохід.
Поряд з цим, в засобах масової інформації протягом 2024-2025 років поширювались відомості про велику кількість прокурорів, які мають статус осіб з інвалідністю, у тому числі серед прокурорів Черкаської області, що на думку слідства може свідчити про зловживання з боку прокурорів під час отримання ними груп інвалідності.
З 10.06.2019 ОСОБА_4 оформлено ІІ групу інвалідності, подано документи до Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області і отримано пенсійних виплат на загальну суму понад 500 тис. грн.
Однак, як встановлено в ході слідства, 20.02.2025 відповідно до п. 11, 12.2 рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО за результатами перевірки обґрунтованості рішення МСЕК, експертна команда дійшла висновку, що наявна у ОСОБА_4 патологія нервової системи та опорно-рухового апарату обмежує його життєдіяльність в незначному ступені й відповідно до Постанови КМУ від 03.12.2009 № 1317 відсутні дані для встановлення йому будь-якої групи інвалідності, а відповідне рішення МСЕК, яким ОСОБА_4 оформлено інвалідність скасовано.
З урахуванням викладеного, а також зважаючи на значний суспільний резонанс, якого набула інформація щодо нарахування пенсійних виплат великій кількості діючих співробітників органів прокуратури, в діях ОСОБА_4 можуть вбачатися ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, тобто шахрайство (заволодіння чужим майном шляхом обману), вчинене у великих розмірах.
Таким чином, є достатні підстави вважати, що у ОСОБА_4 можуть зберігатися чорнові записи та інші документи, фотокопії, електронні копії документів, тощо, які свідчать про шахрайські дії задля отримання фіктивної групи інвалідності, зазначені документи можуть зберігатися в житлі, в якому останній проживає, на будь-яких носіях, у тому числі паперових та/або цифрових (електронних) носіях інформації.
У зв'язку з викладеним з метою перевірки слідчим шляхом причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, розслідуваного в межах кримінального провадження № 62025000000000178 від 17.02.2025, виникла необхідність в проведенні обшуку за можливим місцем мешкання/перебування, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .
Процесуальними джерелами доказів зазначених обставин можуть бути документи та речові докази у вигляді: довідок, записок, цифрових носіїв інформації, чорнових записів, будь які інші паперові, оптичні, аналогові, магнітні або цифрові носії інформації, що мають відношення до отримання ОСОБА_4 другої групи інвалідності.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 може перебувати, мешкати та зберігати особисте майно, предмети та документи у квартирі (домоволодінні) за адресою: АДРЕСА_1 , яка відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно нікому не належить, крім цього відсутня інформація з приводу власника квартири і в КП «ЧООБТІ» в м. Черкаси, однак 01.07.2019 ОСОБА_4 звертався за наданням відомостей стосовно зазначеної квартири в КП «ЧООБТІ» в м. Черкаси, а також зазначав її як місце проживання під час допиту.
Таким чином, є обґрунтовані підстави вважати, що в результаті проведення обшуку у зазначеному житлі, можуть бути знайдені та вилучені предмети, речі та документи, які можуть бути використанні, як доказ у даному кримінальному провадженні.
Крім цього, в ОСОБА_4 можуть зберігатись на паперових чиабо цифрових (електронних/магнітних/аналогових) носіях інформації чорнові записи та проекти процесуальних рішень, довідки, вказівки, будь які інші документи, пов'язані з кримінальним переслідуванням громадян під час акцій протестів у січні 2014 року в м. Черкаси, зокрема, щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за незаконні рішення щодо якого ОСОБА_4 , 24.01.2025 повідомлено про підозру.
17.03.2025 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 № 757/11353/25 - к від 12.03.2025 проведено обшук житла (домоволодіння): квартири за адресою: АДРЕСА_1 та вилучено наступні речі та документи:
- рентген знімок №2132 від 23.09.2013 в 1 примірнику;
- рентген знімок без номеру з написом « ОСОБА_4 11 , 19.09.2013» в 1 прим.;
- оригінал «Эпикриз подростка» №42/16 з відтиском печатки лінійної лабораторії Одеської залізниці на 1 арк.;
- копія «Эпикриз подростка» №42/16 з відтиском печатки лінійної лабораторії Одеської залізниці на 1 арк.;
- оригінал карти профілактичних щеплень для кандидатів на навчання в закладах освіти МВС України на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1 арк.;
- копія картки профілактичних щеплень на 1 арк.
Натомість, згідно ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/11353/25 - к від 12.03.2025 про надання дозволу на проведення обшуку прокурорам та слідчим у кримінальному провадженні надано дозвіл на вилучення лише:
- медичних документів, заяв, довідок, записок, чорнових записів, на яких міститься інформація щодо отримання ОСОБА_4 доугої групи інвалідності або пов'язані з кримінальним переслідуванням громадян, під час акцій протестів у січні 2014 року в м. Черкаси;
- оптичних, аналогових/магнітних або цифрових носіїв інформації (жорсткі диски, комп'ютери, ноутбуки, флеш-накопичувачі, мобільні телефони, диктофони), лише шляхом зняття копії інформації з них.
Вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , речі і документи 18.03.2025 визнані речовими доказами слідчим у кримінальному провадженні № 62025000000000178 від 17.02.2025.
Враховуючи те, що предметом доказування у кримінальному провадженні № 62025000000000178 є в тому числі факт можливого вчинення ОСОБА_4 шахрайських дій у великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, де завдано майнові збитки державі в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у зв'язку із незаконним отриманням останнім статусу інваліда та тим, що попри неможливість дійсного встановлення під час проведення обшуку значення вилучених документів під час оформлення ОСОБА_4 інвалідності та подальшого отримання ним пенсійних виплат є необхідність у їх використанні для проведення у кримінальному провадженні відповідних судових експертиз, в тому числі судово - медичних.
З клопотання прокурора вбачається, що всі вилучені речі і документи належать ОСОБА_4 .
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог ст. 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.
З огляду на зазначені вимоги закону, слідчий суддя приходить до висновку про те, що майно, яке вилучено під час обшуку 17.03.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні та є на даній стадії досудового розслідування тимчасово вилученим майном.
Матеріали клопотання свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження, і, таким чином може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні вказаного майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.
Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
За таких обставин клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 26, 100, 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, тимчасово вилучене під час обшуку житла (нерухомого майна) за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забезпечення збереження речових доказів, а саме:
- рентген знімок №2132 від 23.09.2013 в 1 примірнику;
- рентген знімок без номеру з написом « ОСОБА_4 11 , 19.09.2013» в 1 прим.;
- оригінал «Эпикриз подростка» №42/16 з відтиском печатки лінійної лабораторії Одеської залізниці на 1 арк.;
- копія «Эпикриз подростка» №42/16 з відтиском печатки лінійної лабораторії Одеської залізниці на 1 арк.;
- оригінал карти профілактичних щеплень для кандидатів на навчання в закладах освіти МВС України на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1 арк.;
- копія картки профілактичних щеплень на 1 арк.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1