Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.
22-ц/824/4838/2025
м. Київ Справа № 359/5849/24
04 квітня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал»Хробака Мар'яна Романовича на заочне рішення Яготинського районного суду Київської області від 24 жовтня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Нарольського М. М. у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У червні 2024 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» звернувся до Яготинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що між ТОВ «Маніфою» та відповідачем по справі ОСОБА_1 02.02.2022 року було укладено кредитний договір № 4024362, згідно умов якого відповідач отримав кредит у сумі 4 000 грн строком на 30 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені умовами Кредитного договору, зі сплатою платежу кредиту, процентів та комісії до 04.03.2022 року.
Зазначає, що ТОВ «Маніфою» виконало свої зобов'язання, проте, відповідач порушив умови щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів у встановлені строки та порядку, у зв'язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість по сплаті кредиту та процентів, яка станом на 31.05.2024 року становить 21120 грн, з яких: 4000 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 17120 грн. - прострочена заборгованість за відсотками.
02.11.2022 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» укладено договір факторингу № 02-11/2022, згідно умов якого ТОВ ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до боржників, в точу числі до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 4024362 від 02.11.2022 року.
З огляду на вище викладене просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 4024362 від 02.02.2022 року у розмірі 21120 грн.
Заочним рішенням Яготинського районного суду Київської області від 24 жовтня 2024 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» 5200 грн. заборгованості.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 22 листопада 2024 року позивач генеральний директор ТОВ «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» Хробак М.Р. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права та ухвалене з неповним з'ясуванням обставин справи.
Зазначає, що підписавши договір в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідач підтвердила отримання та була ознайомлена з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість, виходячи із обраних умов кредитування.
Твердження про незнання та непоінформованість відповідача щодо укладення та умов договору вважає безпідставними і такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконане зобов'язання.
Відповідач також мала право ознайомитися з Правилами надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, де були відображені усі умови укладання таких електронних договорів.
Вказує на те, що відповідач не внесла жодного платежу на погашення заборгованості, а тому сума нарахованих відсотків була залишена незмінною відповідно стандартної (базової) ставки за умовами кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02 лютого 2022 року між ТОВ «Маніфою» та відповідачем було укладено договір позики № 4024362. Договір позики підписано електронним підписом відповідачки, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на її номер мобільного телефону (пункт 11 договору позики) реквізити та підписи сторін.
Згідно з пунктом 2.1 договору позики, за цим Договором позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов'язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти за користування позикою та всі інші платежі відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до пунктів 2.2, 2.3.2 - 2.3.4 позика надається на умовах повернення, платності та строковості на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення особистих потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Сума позики 4 000 грн. Строк позики до 04 березня 2022 року (30 днів). Дата надання позики 23 лютого 2022 року, дата повернення 25 березня 2022 року.
Згідно з пунктом 2.6 позика надається позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської карти, зареєстрованого позичальником для цієї цілі в Особистому кабінеті.
Відповідно до п. 2.4.1- 2.4.4 проценти за користування позикою нараховуються за спадною процентною ставкою на підставі фіксованого середньоденного розміру процентів за користування позикою відповідно до Додатку № 1 до Договору позики.
Середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний, фіксований: 1.00000 від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики.
Середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий, фіксований: 1.99000 % від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики.
Базова процентна ставка за позикою, фіксована: 1.99000 % від суми позики за кожен день користування позикою.
На виконання вказаного договору ТОВ «Маніфою» було здійснено переказ коштів в національній валюті без відкриття рахунків на платіжну картку клієнта: 02.02.2022 року на суму 4 000 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 1135333320, що підтверджується повідомленням № 2782_240504115154 від 04 травня 2024року.
Відповідно до розрахунку заборгованості, поданного позивачем, станом на 02 листопада 2022 року загальна сума заборгованості по договору становить 21 120,00 грн, з яких 4 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 17 120,00 грн заборгованість за відсотками.
02 листопада 2022 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір факторингу № 02-11/2022.
Згідно з витягом з Реєстру боржників до Договору факторингу № 02-11/2022 від 02 листопада 2022 року, актом приймання-передачі письмового та електронного Реєстру Боржників від 02 листопада 2022 року до Договору факторингу № 02-11/2022 від 02 листопада 2022 року, платіжної інструкції, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 21 120,00 грн, з яких 4 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 17 120,00 грн заборгованість за відсотками.
Факт підписання договору позики сторонами та його відповідності Закону України «Про електронну комерцію» та факту переходу від ТОВ «Маніфою» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прав вимоги за цим договором, сторонами не оспорюється, а встановлені в цій частині рішення суду першої інстанції обставини справи відповідачем не оскаржуються.
Оскільки в частині задоволених позовних вимог рішення суду першої інстанції не оскаржується, то відповідно до норм ст. 367 ЦПК України апеляційним судом у цій частині рішення не переглядається та на предмет законності й обґрунтованості не перевіряється.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача відсотків в розмірі 15 920,00 грн., суд першої інстанції посилався на те, що відсоткі, які знаходяться поза межами строку кредитування не підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З огляду на зазначені норми права Верховний Суд у своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у Постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.
Зі змісту статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» вбачається, що електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід'ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено.
Стаття 12 Закону визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що 02 лютого 2022 року між ТОВ «Маніфою» та відповідачем було укладено договір позики № 4024362. Договір позики підписано електронним підписом відповідачки, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на її номер мобільного телефону (пункт 11 договору позики) реквізити та підписи сторін.
Відповідно до п. 2.4.1- 2.4.4 проценти за користування позикою нараховуються за спадною процентною ставкою на підставі фіксованого середньоденного розміру процентів за користування позикою відповідно до Додатку № 1 до Договору позики.
Середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний, фіксований: 1.00000 від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики.
Середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий, фіксований: 1.99000 % від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики.
Базова процентна ставка за позикою, фіксована: 1.99000 % від суми позики за кожен день користування позикою.
На виконання вказаного договору ТОВ «Маніфою» було здійснено переказ коштів в національній валюті без відкриття рахунків на платіжну картку клієнта: 02.02.2022 року на суму 4 000 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 1135333320, що підтверджується повідомленням № 2782_240504115154 від 04 травня 2024року.
Також встановлено, що відповідач підписав анкету клієнта та паспорт позики в електронній формі за допомогою електронного цифрового підпису, в якому зазначені умови надання позики
Відповідач ні в суді першої ні в суді апеляційної інстанції доказів на спростування вище зазначеного не надала.
З огляду на вище викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що договір про надання позики № 4024362 від 02 лютого 2022 року був укладений з відповідачем.
Доводи апеляційної скарги щодо стягнення нарахованих процентів у повному обсязі колегія суддів ввідхиляє з огляду на наступне.
За змістом ст. 1048 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Такі висновки викладені, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 300/438/18.
Відповідно договору, строк позики це період, протягом якого позика передається у власність позичальнику, визначений договором. Строк позики визначається п. 2.3.4 договору.
Пунктом 3.6. договору передбачено, що у випадку укладення додаткової угоди щодо продовження строку позики за цим договором, проценти за користування позикою в період дії такої додаткової угоди нараховуються за спадною процентною ставкою (формула розрахунку якої визначена додатком №1) на підставі фіксованого базового середньоденного розміру процентів за користування позикою (п. 2.4.3); графік нарахувань визначається відповідною додатковою угодою.
Разом з тим матеріали справи не містять доказів укладення між ТОВ «Маніфою» та відповідачем додаткової угоди щодо продовження строку позики за цим договором.
Отже, погоджений сторонами у договорі позики строк кредитування складає 30 днів - до 04 березня 2022 року.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, з урахуванням положень підписаного сторонами договору позики строк кредитування закінчився 04 березня 2022 року, а отже зазначені ТОВ «Кредит-Капітал» відсотки, нараховані поза межами строку кредитування, до стягнення не підлягають.
Із урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що проценти, передбачені договором, можуть бути нараховані лише в межах погодженого сторонами строку кредитування та обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Таким чином, висновки суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, судом під час розгляду справи не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку про законність та обґрунтованість ухваленого в даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування в оскаржуваній частині.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що заочне рішення Яготинського районного суду Київської області від 24 жовтня 2024 року в оскаржуваній частині, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги позивача генерального директора ТОВ «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» Хробака М.Р.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу позивача генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» Хробака Мар'яна Романовича залишити без задоволення.
Заочне рішення Яготинського районного суду Київської області від 24 жовтня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Судді: